Вступ ………………………………………………………………….3
Розділ 1. Характеристика сім’ї як малої соціальної групи
1.1. Сутність поняття «сім’я» ………………………………5
1.2. Типи сімей ………………………………………………9
1.3. Соціальні функції сім'ї …………………………………16
1.4. Історичне формування сім’ї ………………………….. 19
Розділ 2. Розвиток і проблеми сучасної української сім'ї
2.1.Тенденції розвитку сучасної сім'ї ……………………...23
2.2.Актуальні проблеми сучасної сім'ї в Україні …………30
Висновки ……………………………………………………………..35
Список використаних джерел ………………………………………37

Сім'я — це мала соціальна група, заснована на шлюбі та кровній спорідненості. Члени сім'ї об'єднані емоційними зв'язками, спільністю побуту, моральною відповідальністю у вихованні дітей, взаємодопомогою. Сімейні взаємини є офіційними за фор¬мою та неофіційними за змістом. Психологія сім'ї вивчає закономірності виникнення, становлення й руйнування ро¬дини як специфічної малої соціальної групи, умови та ме¬ханізми її функціонування. Психологічному аналізу під¬лягають різні аспекти сімейного життя: витоки утворення сім'ї; формування готовності до шлюбу й подружніх сто¬сунків; загальні тенденції розвитку сім'ї, особливості шлюб¬но-сімейних міжособистісних взаємин та інші соціально-психологічні проблеми. Досліджується вплив сім'ї на фор¬мування особистості дітей. Психологія вивчає особистісні та соціально-психологічні чинники, що зміцнюють або деста¬білізують шлюб. Багато уваги приділяється питанням стате¬во-рольового виховання молоді, формуванню про сімейної мотивації, психологічним аспектам сексуальних стосунків, взаємоадаптації шлюбної пари, їхній психологічній суміс¬ності. Чільне місце відводиться дослідженню соціально-пси¬хологічних процесів, що відбуваються в сім'ї: сімейна ко¬мунікація ті інтеракція, міжособистісна перцепція, рольова диференціація у взаєминах подружжя. [2; с.35]
Як соціальна група сім'я розв'язує завдання, котрі сто¬суються осіб, які її складають, а також ті, що торкаються безпосередньо суспільства. Завдяки репродуктивній функції сім'я забезпечує відтворення суспільства. Крім того, шлюб є схваленою суспільством формою задоволення сексуальних потреб людей. Дорослі члени сім'ї, виконуючи в суспільстві професійні функції, своєю працею створюють економічні основи існування родини, забезпечують її матеріальні та культурні потреби. Сім'я виконує обслуговуючу й опікун¬ську функції щодо своїх членів, забезпечуючи їм надання різноманітних послуг, а також піклуючись про тих, хто пот¬ребує допомоги (діти, старі або хворі та інваліди). У такий спосіб в сім'ї задовольняються альтруїстичні потреби.
Сім'я виховує для суспільства нових громадян, передаючи їм мову, основні форми поведінки, національні тради¬ції й звичаї, моральні та духовні цінності. Сім'я виконує соціалізуючу функцію. Соціалізації зазнають не тільки діти, які завдяки їй уростають у суспільство, а й саме подружжя, оскільки адаптація до шлюбних, батьківських та інших сі¬мейних ролей — це також соціалізуючий процес. Водночас він задовольняє батьківські потреби у вихованні дітей і зба¬гачує новим соціальним досвідом особистість шлюбних партнерів. [3; с.98]
Сім'я сприяє збереженню психічного здоров'я, суспіль¬ства завдяки виконанню психогігієнічної функції, яка поля¬гає в забезпеченні почуття стабільності, безпеки, емоційної рівноваги, а також умов для розвитку особистості своїх чле¬нів. Стабільна, добре функціонуюча сім'я дає змогу кожній особі, яка її складає, задовольняти такі потреби, як любов, емоційна близькість, афіляція, розуміння і повага, визнання тощо. У такій сім'ї індивід має умови для самореалізації, самоствердження, збагачення й розвитку своєї особистості. Отже, сім'я суттєво впливає на своїх членів, задовольняючи їхні потреби — біологічні, емоційні, психосоціальні та еко¬номічні.
Зміни, що відбуваються в житті сім'ї, тісно пов'язані зі змінами й перетвореннями в суспільстві, частиною якого вона є. Різні соціальні зрушення, індустріалізація, урбані¬зація, професійна праця жінок, зміни в матеріальній і ду¬ховній культурі, зумовлені науково-технічним поступом, по-ліпшенням засобів комунікації тощо, впливають на сім'ю. Зокрема, вони викликають зміни ролей і позицій у межах родини, ціннісних орієнтацій, норм і способів поведінки, укладу сімейного життя взагалі.
Кожна сім'я створює власну мікрокультуру на основі загальносімейних цінностей, традицій, звичаїв, норм і пра¬вил поведінки. Шлюбна пара, розбудовуючи власний стиль життя, спирається при цьому на усталені в конкретному суспільстві норми, а також ті, що запозичені з батьківських сімей і збагачені досвідом свого самостійного життя.

1. Амджадін Л. Трансформаційні зміни інституту сім'ї та шлюбних відносин в українському суспільстві: гендерний аналіз // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2007. - № 3. - С. 60-75.
2. Гурко Т. А. Родительство: социологические аспекты - М., 2003.
3. Гурко Т. А. Трансформация института современной семьи // Социологические исследования. - 1995 - № 10. - С. 95-99.
4. Друзь Е. В. Социальное положение женщины в обществе. - Х., 2001.
5. Социология / Казаринова Н. В., Филатова О. Г., Хренов А. Е. - М., 2000.
6. Кравченко А. И. Социология: учебник. - М., 2003.
7. КраковичД. Ставлення до сексу без сім'ї та сім'ї без шлюбу: 15 років тому і зараз // Думки і погляди населення України напередодні референдуму щодо незалежності та через 15 років. Прес-конференція КМІС, 30 листопада 2006 року, Києво-Могилянська Академія //
8. Лавриненко Н. Гендер та інститут сім'ї // Структурні виміри сучасного суспільства: Навч. посібю / За ред. С. Макеєва - К., 2006. - С. 264-292.
9. Матеріали науково-практичної конференції "Тенденції розвитку сучасної сім'ї в Україні" // Український соціум. - 2004. - № 3 (5).
10. Медіна Т. Сексуальна функція молодої української сім'ї // Соціологія.: теорія, методи, маркетинг. - 2002. - № 2.
11. Піча В. М. Соціологія сім'ї. - Л., 1995.
12. Личностно-ориентированная социология П. Бергер, Б. Бергер, Р. Коллинз. - М., 2004. - С. 103-127.
13. Руденко Р. И. Практикум по социологии. - М., 1999.
14. Рысь Ю. И., Степанов В. Е. Структурно-логические схемы с комментариями - М., 1999.
15. Смелзер Н. Соціологія. - М., 1999.
16. Українське суспільство 1992 - 2007. Динаміка соціальних змін / За ред. В. Ворони, М. Шульги. - К., 2007.
17. Черняк Е. М. Социология семьи. - М., 2003.
18. Шманкевич Т. Ю. "Затмение семьи": дискуссия во французской социологии // Журнал социологии и социальной антропологии. - 2005. - № 3. - С. 157 - 173.
19. Бесєдін А. А. Дисфункціональна сім'я як чинник девіантної поведінки неповнолітніх. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук. - Х., 2002.
20. Білоус В. С. Соціологія у визначеннях, поясненнях, схемах, таблицях: Навч. посіб. - К., 2002.
21. Виховний потенціал сім'ї в сучасних умовах: тематична державна доповідь про становище сімей в Україні за підсумками 2001 року. - К., 2002.
22. Волков Ю. Г., Мостовая И. В. Социология: Учеб. для вузов / Под ред. В. И. Добренькова. - М., 1998.
23. Галичанська А. Симетричність функцій членів подружжя // Соціальна психологія. - 2004. - № 5. - С. 155-161.
24. Гіденс Е. Соціологія. - К., 1999.
25. Головаха Є., Горбачик А. Соціальні зміни в Україні та Європі: за результатами "Європейського соціального дослідження" 2005-2007 роки. - К., 2010.
26. Шнейдер Л. Б. Психология семейных отношений. - М, 2000.

Сім'я є об'єктом дослідження багатьох наук: соціології, психології, педагогіки, соціальної психології, конфліктології та соціальної педагогіки тощо. Підходи до дослідження сім'ї є різними: сім'я вивчається і як соціальний інститут, і як соціальне середовище, де відбувається виховання молоді, і як фактор соціалізації особистості. Не менш важливим є дослідження сім'ї як малої групи. Результати наукового пошуку в даному напрямку можуть надати цінний матеріал для вирішення внутрішньо сімейних проблем, допоможуть розв'язати питання збереження та зміцнення сім'ї.
Актуальність дослідження. Період кардинальних змін, які відбуваються у соціокультурному просторі України, супроводжується актуалізацією кризових процесів інституту сім'ї: зростанням кількості розлучень на початковому етапі життєдіяльності сім'ї, зниженням якості сімейних взаємин і задоволеності шлюбом, погіршенням адаптивних можливостей подружжя, послабленням захисної функції сім'ї від динамічних процесів суспільства.
Тема сім'ї розроблена в працях багатьох закордонних та вітчизняних науковців: М.І. Алексєєва, Т.В. Буленко, Т.В. Говорун, Т.С. Журбицька, В.Я. Титаренко, О.М. Шарган, (тема функціонування молодої сім'ї); Е.Г. Ейдеміллер, Г.С. Кочарян, О.С. Кочарян, В.В. Юстицкіс, Е.Берн (тема сімейних ролей); О.Ф. Бондаренко, Л.Ф. Бурлачук, С.Д. Максименко (діагностика та корекція методів сімейного психологічного консультування) та ін.
Разом з тим, дослідження сім'ї, на нашу думку, є недостатнім в плані вивчення саме як малої соціальної групи. Розглядаючи певні аспекти соціально-психологічної структури сім'ї, дослідники мало уваги приділяють пов'язуванню психологічних процесів, які відбуваються в ній, з соціогруповою динамікою. Це і зумовило вибір теми курсової роботи: «Характеристика сім’ї, як малої спеціальної групи, її типів та функцій».
Об'єктом дослідження: виступає сім'я як мала група.
Предмет дослідження: ціннісні орієнтації та рольові очікування членів сім'ї.
Метою курсової роботи є вивчення сучасної української сім’ї, її проблем та тенденції її розвитку, а також виявлення рішень з боку держави які на нашу думку зможуть вплинути на українську сім’ю .
В основу дослідження покладено гіпотезу: якість функціонування сім'ї як малої групи залежить від соціально-психологічних характеристик подружжя.
Задачі дослідження:
1. Проаналізувати наукову літературу з питань функціонування сім'ї як малої соціальної групи, визначити типологію сімей, соціально-психологічні процеси, які в ній тривають, функції;
2. Виявити взаємовплив структурно-функціональних характеристик сім'ї (сімейні цінності та установки, функціонально-рольова структура, міжособистісна взаємодія);
3. Виявити соціально-психологічні проблеми сучасних українських сімей та знайти можливі рішення цих проблем.
4. Проаналізувати роль держави в формуванні української сім’ї.

Сім’я – це природна група, в якій з часом виникають стереотипи поведінки. Ці стереотипи створюють структуру сім’ї, яка визначає функціонування її членів, окреслюючи діапазон можливих варіантів їхньої поведінки та спрощуючи взаємодію між ними (С. Минухін). Життєздатна структура сім’ї необхідна для виконання головних задач сім’ї – підтримувати індивідуальність, водночас створюючи відчуття єдності, належності до цілого. Як правило, члени сім’ї не відчувають себе частиною сімейної структури. Кожний партнер вважає себе самостійною одиницею, яка взаємодіє з іншими самостійними одиницями. Кожний усвідомлює, що він впливає на поведінку партнера. Одне з життєво важливих завдань подружньої підсистеми – вироблення меж кожного з членів подружжя, які залишають йому територію для задоволення власних психологічних потреб.
Важливими характеристиками сім’ї є її функції, структура та динаміка. Життєдіяльність сім’ї безпосередньо пов’язана із задоволенням певних потреб її членів, які й зумовлюють різні функції сім’ї.
Виховна функція сім’ї полягає в тому, що задовольняються індивідуальні потреби в батьківстві та материнстві. Господарчо-побутова функція сім’ї полягає в задоволенні матеріальних потреб членів сім’ї, сприяє збереженню їх здоров’я.
Емоційна функція припускає задоволеність потреби в симпатії, визнанні, повазі, емоційній підтримці, психологічному захисті. Функція духовного (культурного) спілкування – задоволення потреб у спільному проведенні вільного часу, взаємному духовному збагаченні. Функція первинного соціального контролю – забезпечення виконання соціальних норм членами сім’ї, особливо тих, хто внаслідок різних обставин (вік, хвороба) не володіє достатньою здатністю самостійно визначати власну поведінку в повній відповідності до соціальних норм. Сексуально-еротична функція – задоволення сексуально-еротичних потреб подружжя.
З плином часу відбуваються зміни у функціях сім’ї: одні втрачаються, інші з’являються відповідно до нових соціальних умов та правил. У сучасній сім’ї порівняно з попередніми поколіннями якісно змінилася функція первинного соціального контролю. Підвищився рівень терпимості до порушення норм поведінки в межах шлюбно-сімейних відносин (до подружніх зрад, народження позашлюбних дітей тощо). Розлучення перестає розглядатись як аномалія подружніх взаємин. Якісних змін зазнали й інші функції сім’ї – виховна, емоційна, що потребує окремих досліджень.
Структура сім’ї – це склад сім’ї та сукупність взаємин. З точки зору структури, можна виокремити сім’ї, де керівництво зосереджено в руках одного її члена, та сім’ї, де помітна участь всіх членів сім’ї в управлінні. У першому випадку говорять про авторитарну систему взаємин, в другому – про демократичну. Яким чином той чи інший характер взаємин впливає на функціонування всієї системи, на задоволення потреб кожного її члена? Який вплив різні системи мають на становлення особистості дитини? Постановка цих питань у психологічних дослідженнях може дати цікавий матеріал для розв’язання проблем сімейних конфліктів, проблем спілкування з дитиною.