Внимание! JavaScript отключен в Вашем веб-браузере.
Стабильная работа сервиса невозможна! Как включить написано здесь

Курсовая

"Соціально-економічні передумови становлення індустрії дозвілля і розваг "

Предмет:

Ресторанно-гостиничный бизнес, бытовое обслуживание

Язык:

Украинский

Год сдачи:

2019

Страницы:

145 грн.

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ СФЕРИ ПОСЛУГ ДОЗВІЛЛЯ І РОЗВАГ 6
1.1.Сутність та особливості становлення індустрії дозвілля 6
1.2. Інституціоналізація сфери дозвілля у ХХ–ХХІ століттях 8
1.3. Соціологічний підхід до вивчення дозвілля як соціального феномена 13
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ІНДУСТРІЇ ДОЗВІЛЛЯ В СВІТІ ТА УКРАЇНІ 16
2.1. Дозвілля в зарубіжних країнах 16
2.2. Специфіка дозвілля на сучасному етапі та проблеми, які з цим пов’язані 20
ВИСНОВКИ 30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 32

Індустрія дозвілля зарубіжних країн охоплює: готельне господарство (готелі, мотелі, туристичні та спортивні бази, центри відпочинку); заклади культурного відпочинку (кінотеатри, театри, оркестри, хореографічні студії, мистецькі школи, концертні установи); розважальні й видовищні заклади (цирки, ярмарки, карнавали, парки відпочинку, гральні заклади, нічні клуби, казино); заклади активного відпочинку (спортивні клуби різних видів, більярдні салони, майданчики для гри в гольф, басейни, іподроми, ковзанки, треки); клуби-ресторани, кафе-клуби; сімейні рекреаційні комплекси та центри дозвілля; державні зони відпочинку та історико-культурні місця.
Свою класифікацію комерційного дозвілля запропонували Т. Елліс та Р. Нортон, які розглядають туризм, місцеву комерційну рекреацію, роздрібну торгівлю та виробництво рекреаційних товарів як основні складові комерційного дозвілля. Згідно з їхнім визначенням, туризм необхідно вивчати як рекреаційні послуги, спрямовані на обслуговування немісцевого населення. Натомість місцева рекреація здійснюється в дозвіллєвих центрах, рекреаційних комплексах, клубах, на природі й спрямовується на задоволення дозвілля та рекреаційних потреб місцевих жителів. Роздрібна торгівля як складова комерційної рекреації охоплює мережу магазинів і має на меті продаж товарів для відпочинку, спорту і розваг. Виробництво рекреаційної продукції включає проектування нового товару, удосконалення, обробку, виготовлення рекреаційної продукції (човнів, вудок, рятувально- освітлювальних пристроїв, навігаційних приладів, карт, трейлерів, мотобудинків та ін.) .
Незважаючи на різні тлумачення поняття «комерційне дозвілля», вчені та практики погоджуються, що комерційне дозвілля має свої специфічні ознаки, до яких належать: орієнтація на надання послуг; функціонування на комерційних засадах; спрямованість на отримання прибутку; просування та продаж рекреаційних послуг і товарів. Послуги комерційного дозвілля активно реалізуються за такими напрямами: туризм та спорт, виробництво дозвіллєвих товарів, розважальна індустрія, відпочинок на природі. Мережу комерційної рекреації та дозвілля представляють різноманітні заклади: служби ПР та рекламні компанії, спортивні магазини та туристичні комплекси, курорти та рекреаційні центри, технічні служби та фінансові установи, маркетингові фірми та соціологічні інститути.
Найяскравіше закони дозвіллєвої індустрії виявляються в діяльності комерційних дозвіллєвих закладів, визначальним мотивом яких є одержання прибутку. Вони виникають як автономно, так і при фірмах, компаніях, товариствах, корпораціях і повністю залежать від соціально-культурних та дозвіллєвих потреб особистості, характеризуються мобільністю й динамікою діяльності, орієнтуються на попит і кон’юнктуру серед дозвіллєвих і рекреаційних установ. Наприклад, до комерційних дозвіллєвих закладів належать дозвіллєві центри та рекреаційні комплекси. Їх популярність пояснюється поєднанням в їх діяльності рекреації, азартних ігор, розваг, спорту; проведенням фестивалів, конкурсів моди і краси, конференцій, симпозіумів, зустрічей представників ділових кіл.
Зважаючи на багатоаспектність розглянутої проблеми, актуальним є її подальше поглиблене вивчення. Це завдання ускладнюється неоднозначним впливом комерційного дозвілля на формування особистості, розвиток її культурних потреб та естетичних запитів, соціальної позиції та громадянських поглядів.
Спеціалістами різних зарубіжних країн усвідомлюється й проблема державного контролю за комерційними видами дозвілля, що пов’язано з екологічним станом, обмеженістю рекреаційних ресурсів, зменшенням реальних доходів населення, анти культурним впливом комерційного дозвілля на людину.

Вільний час, є складовою частиною організації життя суспільства і людини. Раціональне використання вільного часу - це об'єднання видів занять, їх активних і пасивних форм, що ефективніше впливає на особистість, розвиток її сутності, фізичних, емоційної, інтелектуальної сфер її життєдіяльності. Дозвілля як частина вільного часу, залучає молодь своєю не регламентованістю і добровільністю вибору його різних форм, демократичністю, емоційною насиченістю, можливістю поєднати в ньому фізичну й інтелектуальну діяльність, творчу і споглядальну, виробничу й ігрову. Актуальність дослідження. Дозвілля дає можливість сучасній молодій людині розвивати багато сторін своєї особистості, навіть власний талант. Для цього необхідно, щоб до дозвілля ми підходили з позицій свого життєвого завдання, свого покликання - всебічно розвивати власні здібності, свідомо формувати себе.
Для значної частини молодих людей соціальні інститути дозвілля є основними джерелами соціально-культурної інтеграції й особистісної самореалізації. Однак усі ці переваги діяльності сфери дозвілля поки ще не стали надбанням, звичним атрибутом способу життя усієї молоді.
Вільний час українська молодь проводить здебільшого за так званим «пасивним дозвіллям» або на природі. Популярними є й розважальні види дозвілля, які потребують матеріальних витрат: клуби, кафе, кінотеатри. Третина присвячує вільні хвилини своєму хобі. На вибір виду дозвілля впливають рівень освіти і матеріального благополуччя, тип поселення і регіон проживання, стать і вид зайнятості. Селяни частіше проводять час на дискотеках, тому, що там це єдина розвага. Найбідніші респонденти частіше блукають вулицями. Малозабезпечена молодь жодного разу не зазначила, що відвідує концерти класичної й органної музики, виставки та вернісажі, дбає про свою зовнішність і здоров’я, фізичне й духовне вдосконалення. Матеріальний рівень впливає на вибір виду дозвілля, на формування духовної культури. Найнижчим авторитетом у молоді користуються державні культосвітні заклади.
Однак поряд із надзвичайною різноманітністю видів та способів дозвілля існує низка проблем, яка притаманна цій сфері.
Таким чином, вивчення тенденцій і проблем розвитку дозвільної і більш піднесеної діяльності у вільний час, шляхів подолання існуючих суперечностей у цій сфері дає можливість розвивати духовні потреби та інтереси людей і тим самим сприяти зростанню культури використання ними свого вільного часу, гуманізації і демократизації останнього.
Із сказаного випливає актуальність дослідження дозвілля молоді та проблем і тенденцій які з ним пов’язані. З одного боку дозвілля є необхідною складовою для нашого з вами всебічного та гармонійного розвитку. З іншого ж боку ми бачимо, що з розвитком науково-технічного прогресу змінилася і трансформувалася сфера дозвілля, і все частіше під час дозвілля молодь втрачає здатність протистояти впливу негативним тенденціям, що сформувалися в системі молодіжного дозвілля.
Теоретичне обґрунтування сутності та прикладного характеру дозвілля здійснюється різними науковими дисциплінами: філософією (Х. Арендт, І. Бакштейн, О. Лосєв), соціологією (Л. Акімова, В. Артемов, Р. Бауер, Б. Драйвер, Р. Дубін, М. Каплан, Б. Левковіц, Дж. Фрідман), психологією (С.Айсо-Ахола, М. Аргайл, Г. Сельє), культурологією (М. Аріарський, А. Арнольдов, Г. Воло-щенко, О. Гриценко, Д. Дондурей, Б. Єрасов) та ін. Окремо слід відзначити педагогічні дослідження (Ж. Атаянц, Н. Бочарова, Р. Попп, В. Райшок, Є. Доронкіна, О. Жарков), у яких дозвілля розглядається як важлива складова позашкільного виховання. Більшість наукових праць мають переважно практичне спрямування, автори акцентують на негативних і позитивних аспектах певних форм проведення вільного часу, на можливості залучати дозвіллєві форми у навчально-виховний процес, не вдаючись до теоретичного осмислення дозвілля в історико-культурному контексті.
У зв’язку з цим особливо актуальним є вивчення нових потреб і цінностей, що формуються в просторі дозвілля, окремих дозвіллєвих видів.
Мета курсової роботи полягає у вивчені необхідності дозвілля в життєдіяльності країни, та проблем і тенденцій, які є пріоритетними у цій сфері.
У контексті цієї мети мною були поставлені наступні завдання:
1. З’ясувати, що таке дозвілля;
2. Проаналізувати специфіку становлення індустрії дозвілля;
3. Встановити тенденції розвитку дозвілля в країнах світу та Україні.
Об’єктом дослідження є індустрія дозвілля.
Предметом дослідження є проблеми і соціально-економічні передумови становлення індустрії дозвілля та розваг.
Курсова робота побудована за структурно-логічним принципом і складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.

Перша половина ХХ століття характеризується масовим створенням спеціалізованих баз відпочинку та розваг, закладів культури і дозвілля, формуванням готельно-туристичної та курортної мережі, національних парків, природно-історичних заповідників та паркових зон, поширенням центрів дозвілля та розваг, зростанням кількості добровільних об’єднань та асоціацій. Дозвілля використовується як активний ідеологічний чинник, ефективний засіб усунення (зменшення) соціальних конфліктів та вирішення загальнодержавних завдань.
Серед соціально-економічних, політичних, культурних чинників, які впливають на становлення й розвиток дозвілля у другій половині ХХ століття, є: збільшення обсягу вільного часу; зростання рівня та якості життя; відповідні зміни у соціальній політиці; зростання освітнього та культурного рівня населення; науково-технічні досягнення та інформаційні досягнення.
Остання чверть ХХ століття характеризується такими тенденціями: децентралізація сфери дозвілля, її демократизація, збереження культурної самобутності та національної ідентичності, захист природних ресурсів.
Найпопулярнішими є такі форми дозвілля: як перегляд телепередач, читання періодики та слухання радіо. Не виключено, що для значної частини населення вони є найдоступнішими видами дозвілля як матеріально, так і інтелектуально.
Соціально-економічними передумовами становлення індустрії дозвілля в зарубіжних країнах стали такі чинники, як: збільшення вільного часу, скорочення робочих годин та поширення часткової зайнятості, збільшення сімейного прибутку, що відкрило нові можливості для організації дозвілля за власним бажанням; розвиток соціальної політики, скорочення витрат праці та часу на ведення домашнього господарства; підвищення освітнього та культурного рівня населення; науково-технічний та інформаційний розвиток суспільства. До другорядних, проте не менш важливих чинників активізації процесу залучення населення до індустрії дозвілля, належать такі: пропаганда засобами масової інформації позитивів відповідного способу проведення дозвілля, розробка системи «відпочинку в кредит», постійне оновлення, удосконалення та розширення дозвіллєвих товарів та послуг, систематичне вивчення дозвіллєвих запитів та бажань населення, розвиток інфраструктури дозвіллєвих закладів, зміцнення матеріально-технічної бази дозвілля, налагодження виробництва товарів дозвіллєвого, спортивного та туристичного призначення.
Індустрія дозвілля зарубіжних країн охоплює готельне господарство, заклади культурного відпочинку, розважальні й видовищні установи, рекреаційні центри, клуби-ресторани, кафе- клуби, сімейні рекреаційні комплекси та центри дозвілля, державні зони відпочинку та історико-культурні місця.
Комерційне дозвілля має свої специфічні ознаки, до яких належать: орієнтація на надання, функціонування на комерційних засадах, спрямованість на отримання прибутку; просування та продаж рекреаційних послуг і товарів.
Співпрацю бізнесових кіл та дозвіллєвої сфери можна класифікувати за такими напрямами: підтримка театрального, хореографічного, музичного, образотворчого мистецтва, видавничої діяльності, створення туристичних комплексів, фінансування наукових досліджень в галузі туризму та розваг.
Таким чином, визначено основні світові центри послуг аквапарків світу в розрізі індустрії розваг, фактори їх успішності та конкурентні переваги. Виявлені тенденції проаналізовано з точки зору українського ринку аквапарків, його інвестиційної привабливості, місткості, планів щодо майбутнього будівництва, проблем та перспектив розвитку, основних будівельних компаній гравців на ринку, а також економічної основи будівництва та функціонування аквапарків.

Для приобретения данной работы вначале зарегистрируйтесь и пополните баланс на 145.00 грн.

Также Вы можете заказать написание уникальной работы у наших Исполнителей.

Комарницький Євген (k-jore)

(4.6)

Внимание! Файл работы будет доступен для скачивания сразу после оплаты. Работа проверена администрацией сервиса: вся информация (содержание, введение, заключение, список использованной литературы, фрагмент работы, количество страниц и т.д.) соответствует действительности

Служба поддержки:

"Соціально-економічні передумови становлення індустрії дозвілля і розваг "

0 (800) 357-234