ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАКТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ У КОНТЕКСТІ ЗАХИСТУ ПРАВ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ 5
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАКТИКИ ЄС У СФЕРІ ЗАХИСТУ ПРАВ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ 15
РОЗДІЛ 3. ВИКОРИСТАНННЯ ПРАКТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ ВІТЧИЗНЯНИМИ СУДАМИ 31
ВИСНОВКИ 43
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 46

Забезпечення прав людини завжди було в центрі уваги людства. Тому Україна як повноправний член світової спільноти визнала право своїх громадян звертатися за захистом до міжнародних інституцій, обумовивши його в Основному законі. Згідно з частиною четвертою ст. 55 Конституції кожній особі надано право після використання всіх національних засобів правового захисту звернутися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Шляхом ратифікації у 1997 с. Конвенції та протоколів № 1-5, 7, 8, 11 до неї впроваджено один з найвпливовіших і унікальних механізмів захисту прав людини в Європі, тим самим держава надала правові підстави для звернення до Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) фізичним і юридичним особам для належної реалізації конституційних гарантій – захисту прав, закріплених таким інструментом, як міжнародне право [3, с.65].
Унікальність цього механізму зумовлено тим, що на відміну від правових систем з класичним прецедентним правом європейська система захисту прав людини постійно пристосовується до новел у суспільних відносинах. Конвенція, як неодноразово зазначалось у рішеннях ЄСПЛ, – це живий механізм, що постійно розвивається, якому постійно доводиться долати напругу між правовою певністю, послідовністю тлумачення і новими обставинами.
Представник Фінляндії М. Пеллонпее, суддя Європейського суду, назвав новим виміром Конвенції ст. 1 протоколу № 1, разом з іншими правознавцями зробивши акцент на захисті права власності.
Згідно зі статистичними даними станом на 31.12.2010 с. з часу ратифікації Конвенції до Європейського суду звернулися 30 738 українців, за цей час було ухвалено більше ніж 400 рішень щодо держави України. У 2008 с. кількість рішень поменшала, їх було лише 93, тоді як минулими роками – до 150.
Слід зауважити, що відповідно до інформації, оприлюдненої Головою Верховної Ради України В. Литвином, Україна станом на 01.07.2011 с. займає п'яте місце за кількістю заяв, поданих громадянами до ЄСПЛ, та, на жаль, кількість таких заяв постійно зростає: якщо в 1998 с. їх було 214, у 1999 с. – 431, то станом на 30.04.2011 с. – уже 10 950.
Зі слів В. Литвина також випливає, що від Польщі, яка займає шосте місце, заяв надійшло на 3850 менше, проте в нашої країни є всі шанси випередити Італію, від якої Україна відстає лише на 700 заяв. Наведене ілюструється і тим, що в 2003 с. Україна перебувала на сьомому місці за кількістю звернень, а в 2004 с. – уже на шостому. Враховуючи таку тенденцію, попередження порушень прав людини у сфері забезпечення правопорядку залишається актуальним питанням для регулювання правового середовища держави, насамперед задля забезпечення належного захисту податкових прав фізичних осіб у контексті практики ЄСПЛ.
Зважаючи на зміст Конвенції, ми не знайдемо прямого посилання на податкові чи інформаційні права, водночас аналіз змісту рішень ЄСПЛ дає змогу констатувати, що при розгляді справ суд розширює і конкретизує існуючі норми з огляду на можливість їх тлумачення. Відтак зміст прав визначається контекстом проголошених рішень [5, с.63].
При цьому суди України у своїй правозастосовній діяльності дотримуються принципів адміністративного судочинства. Одним із провідних серед них є принцип верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави. Зазначений принцип згідно з частиною другою ст. 8 КАС застосовується з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Приписами ст. 17 Закону № 3477 встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

1. Антіпов В.І. Співвідношення податкового планування та ухилення від сплати податків / В.І. Антіпов // Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). – 2008. – № 2. – С.197–202
2. Буткевич О.В. Міжнародне право Середніх віків / О.В. Буткевич. – К.: Вид-во гуманіт. л-ри, 2008. – 672 с.
3. Васильева Н.М. Особенности налоговых правоотношений в сфере электронной коммерции / Н.М. Васильева // Финансовое право. – 2006. – № 3. – С.18–20
4. Вахитов Р.С. Возврат НДС в практике Европейского суда по правам человека / Р.С. Вахитов // Налоговед. – 2006. – № 1. – С.67–72
5. Вахитов Р.С. Европейский суд по правам человека: обзор судебной практики по вопросам налогообложения / Р.С. Вахитов // Налоговое право в решениях Конституционного Суда Российской Федерации 2004 года: по материалам 2-й Междунас. науч.-практ. конф. 15-16 апреля 2005 г., Москва: [сборник] / [сост. В.М. Зарипов]; под ред. С.Г. Пепеляева. – М.: Волтерс Клувер, 2006. – 320 с.
6. Вдовічена Л. Принцип адекватності в міжнародних податкових відносинах / Л. Вдовічена // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 11. – С.56–58
7. Взаємодія міжнародного права з внутрішнім правом України / За ред. В.Н. Денисова. – К.: Юстініан, 2006. – 672 с.
8. Войтович Р.В. Глобальна держава як альтернатива національної держави в сучасних умовах суспільного розвитку / Р.В. Войтович // Статистика України. – 2006. – № 3. – С.86–91
9. Воронова Л.К. Финансовое право: Учебное пособие для студ. юрид. вузов и факультетов / Л.К. Воронова, И.Е. Криницкий, Н.П. Кучерявенко. – Х.: Право, 2006. – 384 с.
10. Воронова Л.К. Фінансове право України: Підручник / Л.К. Воронова. – К.: Прецедент; Моя книга, 2006. – 448 с.
11. Данильченко Т. Правотворчість як ефективний засіб міжнародно-правового регулювання / Т. Данильченко // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 7. – С.108–110
12. Дудаш Т. Юридична природа рішень Європейського Суду з прав людини (загальнотеоретичний аспект) // Право України. - 2010. - № 2. - С.173-179.
13. Елинский А.В. Зарубежный опыт разграничения законных и незаконных деяний в налоговой сфере / А.В. Елинский // Налоговед. – 2008. – № 8. – С.76–83
14. Захаров А.С.Налоговое право Европейского Союза: актуальные проблемы формирования единой системы. Монография. - М.: Волтерс Клувер, 2010. - 672 с.
15. Захаров А.С.Налоговое право ЕС и европейское налоговое право: соотношение и место в системе права // Закон. – 2008. - № 1. - С.207-210.
16. Золотарева А.Б. Разграничение практики налоговой оптимизации и уклонения от налогообложения / А.Б. Золотарева // Финансы. – 2006. – № 8. – С.19–22
17. Калинин С.И. Использование правовых позиций ЕСПЧ по налоговым спорам в российской правоприменительной практике / С.И. Калинин // Налогoвед. – 2007. – № 12. – С.55–69
18. Капіца Ю. Питання наближення митного законодавства України з захисту прав інтелектуальної власності до законодавства ЄС // Інтелектуальна власність. - 2006. - № 1. - С.40-44.
19. Кашкин С.Ю., Калиниченко П.А., Четвериков А.О. Введение в право Европейского Союза: учебник. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Проспект, 2011.- 274 с.
20. Ковлер А. Виконання рішень Європейського Суду з прав людини: субсидіарність та/або «суверенні воля»? // Право України. - 2011. - № 7. - С.69-73.
21. Кононенко В.П. Обычно-правовая природа прецедентного характера решений Европейского суда по правам человека: Монография / В.П. Кононенко. – Харьков: Право, 2008. – 508 с.
22. Ксензова Ю.А. Таможенное оформление и таможенный контроль за перемещением грузов морским транспортом по законодательству ЕС // Митна справа (Митний комплект). - 2008. - № 1. - С.116-120.
23. Кузнєцов К.В. Підвищення ефективності механізмів державного управління в контексті міжнародних податкових договорів України: автореф. дис.на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / К.В. Кузнєцов. – К., 2006. – 20 с.
24. Кузнєцов К.В. Підвищення ефективності механізмів державного управління в контексті міжнародних податкових договорів України: дис.… кандидата наук з держ. упр.: 25.00.02 / Кузнєцов Костянтин Володиморович. – К., 2006. – 194 с.
25. Кулеба Д.І. Участь України в міжнародних організаціях. Правова теорія і практика : монографія / Д.І. Кулеба / О.В. Задорожній (наук. ред.); КНУ ім. Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин. – К.: Промені, 2007. – 310 с.
26. Кучеров И.И. Международное налоговое право (Академический курс) / И.И. Кучеров: Учебник. – М.: ЗАО «ЮрИнфоР», 2007. – 452 с.
27. Кучеров И.И. Международное налоговое право (Академический курс). - М.: ЮрИнфоР, 2007. - 452 с.
28. Кучерова І.М. Конвергенція національних податкових систем: здобутки та перспективи // Сталий розвиток економіки. - 2013. - № 4 (21). - С.400-404.
29. Лазебник Л.Л. Міжнародне фінансове право: Навч. пос./ Л.Л. Лазебник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 312 с.
30. Манукян В.И. Европейский суд по правам человека: право, прецеденты, комментарии: Научно-практическое пособие / В.И. Манукян. – К.: Истина, 2006. – 368 с.
31. Мелдешов Ж.Ж. Сотрудничество Республики Казахстан с государствами Европейского Союза в области налогообложения на основе двусторонних договоров / Ж.Ж. Мелдешов // Международное публичное и частное право. – 2006. – № 5. – С.26–29
32. Моисеев А.А. Международные финансовые организации (правовые аспекты деятельности) / А.А. Моисеев. – 2-е изд., доп. и перераб. – М.: Изд-во ОМЕГА-Л, 2006. – 296 с.
33. Муравйов В., Смирнова К. Європейське право: правова категорія, наука, доктрина // Право України. - 2011. - № 4. - С.141-147.
34. Мусійчук І. Правові засоби боротьби з уникненням від міжнародного оподаткування: поняття та сучасні тенденції / І. Мусійчук // Право України. – 2007. – № 5. – С.162–166
35. Право Європейського Союзу. Особлива частина: Навч.посібник / За ред. М.С. Аркеляна, О.К. Вишнякова. - К.: Істина, 2010. - 528 с.
36. Селезень П. Международно-правовое сотрудничество в сфере налогообложения в государствах Древнего мира / П. Селезень // Молдавский журнал международного права и международніх отношений. – 2007. – № 3-4(7-8). – С.106–11
37. Селезень П.О. Вплив практики Суду ЄС на застосування договорів про уникнення подвійного оподаткування / П.О. Селезень // Фінансове право. – 2009. – № 2. – С.22–26
38. Чайка В.В. Правові форми реалізації акцизної політики в Україні та державах ЄС // Адміністративне право і процес.- № 1(7). - 2014. - С.75-81.
39. Шпакович О. Роль європейських інституцій у розвитку європейського права // Право України. - 2011. - № 5. - С.142-147.

Актуальність теми дослідження. Розширення процесів глобалізації у світовій економіці формує загрозливі виклики для держав, що прагнуть забезпечити власні інтереси у сфері оподаткування. У сучасному світі досить поширеною є практика використання резидентами за участю нерезидентів механізмів недостатньої капіталізації, трансфертного ціноутворення та неналежного використання положень міждержавних договорів у сфері оподаткування. Негативно впливає на рівень податкових надходжень держав функціонування офшорних зон та значна кількість злочинів у сфері оподаткування, а також відсутність єдності з питань оподаткування надання послуг інформаційного суспільства. В сукупності, названі фактори значно знижують ефективність функціонування податкової системи, покликаної мобілізувати фінансові ресурси на потреби держави.
Україна не повинна залишатись осторонь цих процесів, що зумовлює потребу у всебічному дослідженні теоретичних проблем міждержавного співробітництва у сфері оподаткування. Багатоаспектність і значимість досліджуваної проблеми потребує також наукового обґрунтування практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму співпраці з іншими державами у сфері оподаткування. Особливої значимості вирішення окреслених завдань набуває у контексті реформування податкової системи України з метою підвищення рівня ефективності її функціонування та приведення у відповідність до європейських стандартів, про що свідчить активна робота над створенням і прийняттям проекту Податкового кодексу України.
Теоретичну основу дослідження становлять наукові праці як вітчизняних, так і зарубіжних вчених: Т.М. Нешатаєвої, В.Ф. Опришка, Н.О. Падейського, С.Г. Пепеляєва, І.Ю. Петраша, О.І. Погорлецького, Є.А. Ровінського, В.М. Слепця, Г.П. Толстопятенка, Л.Д. Тимченка, Є.О. Шибаєвої та ін.
Метою дослідження є виявлення ролі європейського суду з прав людини та суду ЄС у захисті прав людини у сфері оподаткування.
Досягнення мети дослідження обумовило необхідність розв’язання наступних завдань:
 проаналізувати практику Європейського суду з прав людини у контексті захисту прав платників податків;
 охарактеризувати практику ЄС у сфері захисту прав платників податків;
 здійснити аналіз Використання практики Європейського суду з прав людини вітчизняними судами.
Об’єктом дослідження є виступає європейський суд з прав людини та суд ЄС.
Предметом дослідження є механізми захисту прав людини у сфері оподаткування.
Методи дослідження. З урахуванням специфіки теми, мети і завдань дослідження використовувались такі методи: діалектичний метод, історико-правовий метод, структурно-функціональний метод,
Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні теоретичних положень та розробці практичних рекомендацій для формування стратегічних пріоритетів та тактичних засобів щодо вдосконалення міжнародно-правового співробітництва України з іншими державами в сфері оподаткування.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані автором положення та висновки можуть стати корисними при розробці теоретико-методологічного підґрунтя для подальшого наукового дослідження теми роль суду з прав людини та суду ЄС у механізмі захисту прав людини у сфері оподаткування.

В контексті поглиблення інтеграції України в систему світо господарських зв’язків та адаптації національного законодавства до європейських стандартів актуальним правовим завданням є вдосконалення засад міжнародно-правового співробітництва в сфері оподаткування.
Очевидно, що без визначення змісту такого співробітництва, без правильного розуміння тенденцій його розвитку, а також без глибокого аналізу механізму співпраці держав з питань оподаткування, неможливо знайти об’єктивний і виважений підхід до дослідження даної тематики.
Україна широко практикує використання Типової конвенції ОЕСР при розробці власних договорів про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна з державами-членами ЄС, на підставі чого висловлено пропозицію щодо перегляду існуючої системи відповідних договорів України з державами-членами ЄС в контексті адаптації національного законодавства до acquis communautaire. Відмічається, що потенційно конфліктний характер у цьому розумінні можуть мати договірні норми стосовно оподаткування доходів постійних представництв від підприємницької діяльності, доходів від приросту капіталу, від перебування на державній службі, доходів артистів і спортсменів, дивідендів, процентів.
Узагальнено ключові позиції Європейського суду з прав людини, які мають важливе значення для розуміння змісту Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 р. та її впливу на податкову політику держав-учасниць. З урахуванням викладеного, запропоновано доповнити ст. 3 Закону України «Про систему оподаткування» принципом справедливого балансу між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном. Відзначається, що незважаючи на невелику та досить суперечливу практику Європейського суду з прав людини стосовно вирішення спорів, пов’язаних зі сферою оподаткування, її вплив на розвиток національних податкових систем є досить відчутним, на підтвердження чого в роботі виокремлено основні напрями такого впливу. До таких напрямів віднесено вплив на рівень правосвідомості як платників податків, так і податкових органів; визначення відповідності національного податкового законодавства вимогам згаданої Конвенції та ін.
Виходячи з проведеного аналізу, очевидним стає факт відчутного впливу практики Суду ЄС на розвиток національних податкових систем держав-членів ЄС в частині застосування договорів про уникнення подвійного оподаткування та імплементації їх положень в національне законодавство. Обумовлено це потребою у належному гарантуванні прав і свобод, передбачених в ДЄС, та забезпечення недискримінаційного режиму на території держав-членів ЄС.
Конфліктний характер окремих положень Типової конвенції ОЕСР, яка активно використовується Україною у практиці укладення договорів про уникнення подвійного оподаткування, в контексті acquis communautaire обумовлює потребу в перегляді існуючої системи відповідних міжнародних податкових договорів України з державами-членами ЄС з метою визначення їх відповідності вимогам acquis communautaire. Виправданим могло б стати і застосування альтернативних варіантів формулювання таких положень у процесі укладення нових та внесення змін до вже існуючих договорів про уникнення подвійного оподаткування. До таких договірних норм можуть бути віднесені ті, що стосуються, наприклад, оподаткування доходів постійних представництв від підприємницької діяльності, доходів від приросту капіталу, від найманої праці, від перебування на державній службі, артистів і спортсменів, дивідендів, процентів.
Незважаючи на відсутність безпосереднього закріплення в тексті ЄКЗПЛ права на звернення платника податків за захистом порушеного права до ЄСПЛ, згадана установа через використання динамічного тлумачення норм ЄКЗПЛ підтвердила можливість розгляду таких спорів за дотримання визначених умов. Разом з тим, варто відмітити помітну обережність ЄСПЛ при розгляді справ, пов’язаних зі сферою оподаткування.
Приєднання України до ЄКЗПЛ зумовлює потребу перегляду існуючого податкового законодавства та підзаконних нормативно-правових актів для встановлення їх відповідності ЄКЗПЛ. У цьому контексті вважаємо за доцільне запропонувати внесення змін до Закону України «Про систему оподаткування» з метою забезпечення його відповідності вимогам ЄКЗПЛ.
Практика ЄСПЛ справляє відчутний вплив на розвиток національної податкової системи, що сприяє впровадженню європейських стандартів у практику діяльності податкових органів та їх відносини з платниками податків. Крім того, такий вплив знаходить свій прояв і у підвищенні рівня правової захищеності платників податків у контексті забезпечення прав і свобод, передбачених у ЄКЗПЛ.