ВСТУП 3
Розділ 1: Теоретичні аспекти формування зв’язного мовлення 5
1.1.Поняття зв’язного мовлення. Монологічне і діалогічне мовлення 5
1.2.Лінгводидактична та психологічна природа зв’язного мовлення 10
1.3.Вікові особливості мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку 17
Розділ 2: Взаємодія методів навчання з розвитку зв’язного мовлення 25
2.1.Визначення рівня розвитку зв'язного мовлення дітей старшого дошкільного віку……………………………………………………………………………………..25
2.2.Дослідницька діяльність визначення особливостей використання усної народної творчості в роботі з розвитку звязного мовлення дошкільників 29
2.3. Можливості отримання практичного досвіду педагогом з результатів проведених досліджень 36
ВИСНОВКИ 40
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 42
ДОДАТКИ 45

В умовах сучасності своєчасне і повноцінне оволодіння школярами рідною мовою, багатством її висловлювальних і змістовних засобів має неабияке значення для розвитку дитини.
Зв'язкова мова - це вміння дитини висловлювати свої думки жваво, послідовно, без відволікання на зайві деталі.
Кожна дитина повинна навчитися змістовно, граматично правильно, докладно і послідовно викладати свої думки. У той же час, мова дітей повинна бути живою, безпосередньою, виразною.
Зв'язкова мова невіддільна від світу думок: зв'язність мовлення - це зв'язність думок. У зв'язному мовленні відбивається логіка мислення дитини, її вміння осмислювати, сприймати і виражати його правильною, чіткою, логічною мовою. По тому, як дитина вміє будувати своє висловлювання, можна судити про рівень її мовного розвитку.
Успішність навчання дітей у школі багато в чому залежить від рівня оволодіння ним зв'язною промовою. Сприйняття і відтворення текстових навчальних матеріалів, вміння давати розгорнуті відповіді на питання, самостійно викладати свої судження - всі ці та інші навчальні дії вимагають достатнього рівня розвитку зв'язного мовлення. [1, c. 67]
Уміння розповідати допомагає дитині бути товариським, долати мовчазність і сором'язливість, розвиває упевненість в своїх силах.
Вперше науково-обгрунтована теорія породження мовлення була висунута Л. С. Виготським. В її основу були покладені концепції про єдність процесів мислення й мови, співвідношення понять "зміст" і "значення", вчення про структуру внутрішнього мовлення. На його думку, процес переходу від думки до слова здійснюється "від мотиву, що породжує будь-яку думку, до оформлення самої думки, опосередкування її у внутрішньому слові, потім - у значеннях зовнішніх слів, і, нарешті, в словах". Теорія породження мовлення, створена Л. С. Виготським, отримала подальший розвиток у працях вітчизняних авторів, таких, як А. А. Леонтьєв, А. Р. Лурія, М. І. Жинкін, Л. С, Цвєткова, І. О. Зимня та ін..
А. А. Леонтьєвим було висунуто положення про внутрішнє програмування висловлювання, яке розглядається як процес побудови схеми, на основі якої породжується мовне висловлювання.
Основні види зв'язного мовлення – це монологічна і діалогічна.
У діалозі пропозиції є односкладовими, вони наповнені інтонаціями і вигуками. У діалозі важливо вміння швидко і точно формулювати свої питання і давати відповіді на поставлені питання співрозмовника. [2, с. 69]
У лінгвістиці існують терміни, пов'язані із взаємодією, стосунками людей між собою за допомогою мовлення - спілкування або комунікація, діалогічне мовлення. Якщо спілкування як контакт між людьми, що забезпечує соціальну перцепцію, інтерактивний, інформаційний, афективно-оцінний обмін, може відбуватися на вербальному та невербальному рівнях, то, застосовуючи термін «діалогічне мовлення», ми, насамперед, маємо на увазі певну форму мовлення.
Як уже зазначали, діалог - це форма мовної комунікації, учасники якої обмінюються репліками-висловлюваннями, по суті, є чергуванням слухання та промовляння здебільшого невеличких, неповних речень простої будови, якими обмінюються співрозмовники. Враховуючи, що діалогічне мовлення оточує дитину з перших хвилин життя і визнаючи його значення в розвитку особистості, педагоги й батьки прагнуть до формування діамонологічної компетентності.
Базовий компонент дошкільної освіти так визначає зміст діалогічної компетенції: «Дитина вільно, невимушено вступає в розмову з дітьми, дорослими (як знайомими, так і незнайомими), підтримує запропонований діалог відповідно до теми, не втручається в розмову інших. Будує запропонований діалог відповідно до ситуації, відповідає на запитання, звернені до дитини, за змістом картини, художніх творів. Виконує словесні доручення, звітує про їх виконання».

1. А. Гончаренко. Яким бути мовленнєвому заняттю? // Дошкільне виховання, 2006. - №9.
2. Алексєєва М.М., Яшина В.І. Методика розвитку мови і навчання рідної мови дошкільнят. - М.: Академія, 2004.
3. Алексєєва М.М., Яшина В.І. Мовленнєвий розвиток дошкільнят. - М.: Академія, 2007.
4. Бадер В. Розвиток зв’язного мовлення школярів // Рідна школа. - 2007. - № 11.
5. Білан І. О. «Розвиток зв'язного мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами художньої ілюстрації». // Дошкільна освіта. - 2003. - №1.
6. Богуш А.М. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. - К.: УЗМН, 2004.
7. Богуш А.М. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку: Програма та методичні рекомендації / Укл.–Одеса: Маяк, 2000. –88с
8. Богуш А.М., Гавриш Н.В. Дошкільна лінгводидактика: Теорія і методика навчання дітей рідної мови в дошкільних навчальних закладах. Підручник / За ред. А.М. Богуш. Друге видання, доповнене. - К.: Видавничий Дім «Слово», 2011.
9. Брєлова А. Формуємо зв'язне мовлення.// Дошкільне виховання, 2004. - №4
10. Валеса І. А. Проблеми розвитку звязного мовлення дітей старшого дошкільного віку. / Валеса І. А. // Вісник Житомирського державного університету. - 2009. - №44.
11. Вашуленко М.С. Формування мовної особистості молодшого школяра // Початкова школа. - 2001. - № 1.
12. Гавриш Н. В. Розвиток зв'язного мовлення дошкільнят. - Київ, 2006.
13. Гавриш Н.В. Розвиток мовленнєвої творчості в дошкільному віці. –Донецьк: ТОВ «Лебідь», 2001.
14. Гавриш Н.В. Розвиток мовленнєвої творчості в дошкільному дитинстві: Автореф. д-ра наук. – К, 2002.
15. Галіцина Л. Розвиток зв'язного мовлення дошкільнят: Навч. -метод. посіб. -К.: Вид. дім «Шкіл, світ»: Вид., 2006.
16. Зданевич Л. «Методика використання творів живопису як засобу розвитку зв'язного мовлення дітей старшого дошкільного віку». // Дошкільна освіта. - 2008. - № 3.
17. Зданевич Л.В., Погрібняк Н.В. Розвиток зв’язного мовлення дітей дошкільного віку засобами творів живопису. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2009.
18. Зимульдінова А.С. Розвиток зв’язного мовлення як об’єкт теоретичного аналізу // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Підготовка майбутніх учителів початкових класів до педагогічної діяльності на основі змісту освіти і сучасних педагогічних технологій". - Дрогобич, 2004.
19. Калмикова Л. О. Психологія формування мовленнєвої діяльності у дітей дошкільного віку: монографія / Л. О. Калмикова. – К. : Фенікс, 2008.
20. Калмикова Л. О. Формування мовленнєвих умінь і навичок у дітей: психолінгвістичний та лінгвометодичний аспекти : навч. посіб. для студ. ВНЗ / Л. О. Калмикова. – К. : НМЦВО, 2003.
21. Когут М.В. Принципи розвитку мовлення та навчання дітей дошкільного віку рідної мови.// БВДС «Мовленнєва веселка». – 2006. № 1-2.
22. Крутій К. Л. Конспекти занять із навчання української мови і розвитку мовлення дітей молодшого дошкільного віку / К. Л. Крутій, Л. М.Письменна, Л. І. Щербань – Запоріжжя : ТОВ „ЛІПС” ЛТД, 2006.
23. Луцан Н.І. Мовленнєвий розвиток дітей старшого дошкільного віку // Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка. – 2000. –Вип. 3. –
24. Луцан Н.І. Розвиток мовлення в ігровій діяльності дошкільників // Обрії. Науково-педагогічний журнал. - 2004. №2(19).
25. Науменко В., Захарійчук М. Формування у дітей уміння говорити майстерно // Початкова школа. - 2002 - № 10.
26. Нікоденко Л.Т. Розвиток мовлення молодших школярів // Початкова школа. - 2002. - №7.
27. Олійник І.М. Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів. ─ Рівне, 2005.
28. Петрик О.В. Розвиток і удосконалення мовленнєвої діяльності молодших школярів. ─ Дике Поле, 2003.
29. Порядченко Л. Описове мовлення: методи розвитку та активізації / Л. Порядченко // Палітра педагога. – 2003..
30. Рибцун Ю. «Мовлення без недоліків».// Дошк. вих., 007., 2002.

Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що один з найважливіших інтеграційних показників розвитку дитини – рівень її мовленнєвої компетенції. Роль володіння мовленням, знання мови важко переоцінити. Опановуючи рідну мову, діти отримують змогу повноцінно спілкуватися, пізнавати навколишній світ, залучатися до скарбниці національної та світової культури, розвивають інтелектуальні здібності (удосконалюють мислення, пам’ять, уяву), що сприяє найповнішій реалізації потенційних можливостей і життєвих потреб.
Завдання розвитку зв'язного мовлення посідає головне місце в загальній системі роботи з розвитку мовлення в дошкільному навчальному закладі. Навчання зв'язного мовлення є водночас і метою, і засобом практичного опанування мовою. Зв'язне мовлення має надзвичайне значення для розвитку інтелекту та самосвідомості дитини, воно позитивно впливає на формування таких її важливих особистісних якостей, як комунікабельність, доброзичливість, ініціативність, креативність, компетентність. За допомогою добре розвиненого зв'язного мовлення дитина навчається чітко та ясно мислити, встановлювати контакт з тими, хто її оточує, ініціювати власні ідеї, брати участь у різних видах дитячої творчості. Зв'язна мова має великий вплив на естетичне виховання і виконує значущу соціальну функцію.
Проблему формування зв’язного мовлення та словесної творчості, зокрема, у дітей дошкільного віку досліджувало багато вчених. У їхніх дослідженнях закладені основи методики (А. А. Леонтьєв, Н. І. Жинкін, Д. Б. Ельконін, М. М. Коніна, Е. П. Короткова, А.М . Леушина, Л. А. Пеньєвська, Є. І. Тихеева, Є. А. Флерина та ін).
Незважаючи на наявні наукові здобутки у напрямі формування звязного мовлення дітей дошкільного віку, є багато важливих питань, які потребують обговорення.
Мета дослідження. Збагатити і уточнити теоретичні знання з питання формування звязного мовлення та його роль у формуванні словесної творчості дітей.
Завдання дослідження:
1. Вивчення та аналіз науково-методичної літератури з проблеми дослідження.
2. Проаналізувати основні програми розвитку дитини дошкільного віку з розділу «Звязне мовлення».
3. Визначити раціональні методи та прийоми для розвитку звязного мовлення дітей дошкільного віку.
Об'єкт дослідження .Зв'язні висловлювання у дітей дошкільного віку.
Предмет дослідження .Формування звязного мовлення дітей старшого дошкільного віку.
Курсова робота складається з вступу, двух розділів, висновків, списку використаних джерел. Курсова робота містить 3 таблиці та 2 додатки, загальний обсяг роботи становить 46 сторінок друкованого тексту. Список використаних джерел включає 30 найменувань.

Зв'язкова мова невіддільна від світу думок: зв'язність мовлення - це зв'язність думок. У зв'язному мовленні відбивається логіка мислення дитини, її вміння осмислювати, сприймати і виражати його правильною, чіткою, логічною мовою. По тому, як дитина вміє будувати своє висловлювання, можна судити про рівень її мовного розвитку.
Особливості розвитку зв’язного мовлення на різних вікових етапах визначають характер педагогічних дій, спрямованих на формування зв’язного мовлення та, зокрема, словесної творчості.
Проблема розвитку словесної творчості завжди була однією з найбільш актуальних для дошкільної освіти. Хоча інтерес до словесної творчості у дітей виникає досить рано, але скласти повноцінну художню розповідь дитина старшого дошкільного віку може далеко не завжди. Тому науковці наголошують на важливості самого творчого процесу як невід’ємної складової формування особистості дитини.
Словесна творчість - це організоване за законами логіки, граматики й композиції мовлення, що має тему, виконує комунікативні функції, наділене відносною самостійністю і завершеністю, може бути розчленованим на більш значущі структурні компоненти, саме тому важливими елементами для цього постають: словарний запас дитини, оскільки повноцінна словесна творчість вимагає влучного застосування дієслів, займенників, прикметників, числівників і сполучних слів; спілкування або комунікація, діалогічне мовлення; фонематичний слух; усвідомлення словникового складу; оволодіння граматично правильним мовленням тощо.
Величезний потенціал щодо спілкування, розвитку діалогічного мовлення має гра, яку О.В.Запорожець слушно назвав справжньою соціальною практикою дошкільника. У процесі гри діти водночас перебувають, по-перше, в ігрових стосунках, по-друге, у реальних, які передбачають зокрема й діалогічне спілкування. На жаль, науковці і практики зазначають, що за різних психологічних, педагогічних та соціальних причин останнім часом діти нерідко підміняють ігрові змістові взаємини простим маніпулюванням іграшками, яке не вимагає змістового спілкування. Отже, завдання педагога — допомогти дітям встановити ігрову взаємодію, наповнити її цікавим для дітей змістом, спонукати до обміну репліками, тобто до діалогу.
Крім мисленнєвих завдань, у словесних іграх вирішуються такі мовленнєві завдання: виховання звукової культури мовлення, формування граматичної правильності мовлення, збагачення.
За допомогою різноманітних казок, творів, приказок і т.д., в дитини формується розуміння якою повинна бути словесна творчість, дитиною засвоюється структурна складова творчості на прикладі почутого фольклора, розвивається фантазія та проявляється творчий хист, дошкільник у ігрових формах починає висловлювати інтерпретації почутого, і навіть не усвідомлюючи цього, з додаванням особистого світогляду.
У процесі роботи було теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність використання казки у навчально - виховному процесі з дітьми дошкільного віку, її вплив на розвиток звязного мовлення дітей дошкільного віку.
Результати дослідження свідчать про те, що в дітей рівень розвитку зв'язного мовлення підвищився. Таким чином, вправи, проведені з дітьми в процесі навчання розвитку зв'язного мовлення, позитивно вплинули на розвиток зв'язного мовлення.
Таким чином, використання різних видів усного народної творчості в комплексі з іншими виховними засобами сприяє збагаченню словника, розвитку мовленнєвої активності дітей дошкільного віку, а також формування гармонійно розвиненої, активної особистості, яка поєднує в собі духовне багатство, моральну чистоту. Працюючи з дітьми, педагогу треба пам'ятати, що враження дитинства глибокі і незгладні в пам'яті дорослої людини. Вони утворюють фундамент для розвитку його моральних почуттів, свідомості і подальшого прояву їх у суспільно корисній та творчій діяльності.