ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ 5
1.1. Загальна характеристика психічного і особистісного розвитку підлітка 5
1.2. Особливості розвитку та діагностики мислення в підлітковому віці 8
1.3. Вплив підліткової кризи на особистісний розвиток дитини 11
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ 16
2.1. Обґрунтування методики емпіричного дослідження 16
2.2. Аналіз результатів емпіричного дослідження розвитку особистості в підлітковому віці на базі школи в 8 класі 18
2.3. Рекомендації для вчителів з розвитку особистості в підлітковому віці 21
ВИСНОВКИ 25
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 27
ДОДАТКИ 29

Підлітковництво - це самий важкий і складний з усіх дитячих вікових, представляє собою період становлення особистості. У цьому віці складаються основи моральності, формуються соціальні установи, ставлення до себе, до людей, до суспільства. Крім того, в цьому віці стабілізуються риси характеру та основні форми міжособистісної поведінки.
Підлітковий вік охоплює період від 11 -12 до 14-15 років, що відповідає середньому шкільному вікові, тобто 5-9 класам сучасної школи. У цей період в особистості дитини відбуваються складні і суперечливі зміни, на підставі чого його ще називають важким, критичним, перехідним. Така оцінка зумовлена багатьма якісними змінами, які нерідко пов'язані з докорінним ламанням попередніх позицій, особливостей активності, інтересів і стосунків дитини. Відбуваються вони за порівняно короткий час, здебільшого бувають несподіваними і надають процесові розвитку стрибкоподібного, бурхливого характеру. [10, с.116]
Майже завжди ці зміни супроводжуються появою у підлітка суб'єктивних труднощів. Ускладнюється і його виховання, оскільки підліток не підкоряється ефективним щодо молодшого школяра впливам дорослих, у різних формах проявляє непослух, опір і протест (упертість, грубість, негативізм, замкненість).
Підлітковий вік називають перехідним і тому, що у цей період відбувається перехід від дитинства до юності, від незрілості до зрілості. Ця особливість проявляється в фізичному, розумовому, моральному, соціальному та духовному розвитку особистості.
Вже більше століття ведеться дискусія про те, якими факторами зумовлений психічний та особистісний розвиток підлітка: біологічними чи соціальними. Проблема біологічного чинника пов'язана з тим, що саме на цей вік припадають кардинальні зміни в організмі дитини, розгортається процес статевого дозрівання.
Підлітковий вік характеризується швидким, нерівномірним ростом і розвитком організму. Відбувається ствердіння скелета, вдосконалюється м'язова система. Однак нерівномірність розвитку серця і кровоносних судин, а також посилена діяльність залоз внутрішньої секреції часто спричинюють тимчасові розлади кровообігу, підвищення тиску, напруження серцевої діяльності, посилення збудливості дітей, що виражається у нервозності, швидкій втомі, запамороченнях і підвищеному серцебитті [2,с.26]. Нервова система підлітка ще не зовсім готова витримати сильні, тривалі подразники, часто перебуває під їх впливом у стані загальмованості або сильного збудження.
У намаганнях пояснити суттєві анатомо-фізіологічні зміни в організмі підлітка сформувалися різноманітні теорії про біологічну зумовленість його особливостей. Автор першої фундаментальної праці про підлітковий період, американський психолог Гренвіл- Стенлі Холл (1844- 1924), осмислюючи багатий і різноманітний матеріал спостережень,висунув теорію рекапітуляції, згідно з якою розвиток індивіда схематично відтворює та повторює історію людського роду, виявляючись у генетично запрограмованій послідовній зміні спадково зумовлених форм поведінки, почуттів і соціальних інстинктів. Особливості підліткового віку С. Холл асоціював із бурхливою перехідною епохою, «коли наші пращури вели кочове життя, билися, полювали, доглядали вогнище, блукали на волі, шукали пригод». [5, с.14]
Психологічні особливості підлітків науковці пояснювали фактом статевого дозрівання, яке є домінантою розвитку в цьому віці, вважаючи кризи неминучими, біогенетично зумовленими. За таких умов найраціональнішими, за переконаннями С. Холла, є методи пасивної педагогіки, оскільки втручання в розвиток підлітка для того, щоб змінити, виправити його, є недоцільними і шкідливими, бо не можна змінити природу.
Згідно з психоаналітичною теорією 3. Фрейда неминучість у підлітковому періоді внутрішніх і зовнішніх конфліктів є нормою, а випадки безконфліктного розвитку свідчать про різноманітні варіанти патологічного розвитку.

1. Бех Д.І. “Особистісно зорієнтоване виховання”// К., 1998.
2. Боришевський М.И. “Психологічні механізми розвитку особистості”// Педагогіка і психологія, 1996.
3. Власенко Л.В. Соціально-психологічна компетентність як провідний чинни становлення професіонала у ВНЗ // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К.: “Гнозіс”, 2004.
4. Ефімкіна Р. П. Дитяча психологія, 1995.
5. Єрмолаєва М. В.. Психологія розвитку: Методичний посібник для студентів заочної та дистанційної форм навчання, 2003.
6. Іванова В.В. Причини та форми агресивної поведінки підлітків / Практична психологія та соціальна робота. – № 5. – 2000
7. Ілійчук В. І. Саморегуляція підлітків у подоланні конфліктної поведінки. – К.: ЛИБІДЬ, 1996.
8. Клюєва Н.В. «Особливості виховання на різних вікових етапах» - М, 2003 р.
9. Конфліктологія: Навчальний посібник / Ємельянов Л.М., Петюх В.М., Торгова Л.В., Гриненко А.М. – К.: КНЕУ, 2003.
10. Корнеева Е.И. Если в семье конфликт. – Ярославль: Академия развития: Академия Холдинг, 2001.
11. Корнев М.Н. Соціальна психологія / Корнев М.Н., Коваленко А.Б. – К., 1995.
12. Кураєв Г.А., Пожарська Е.Н.. Вікова психологія, 2002.
13. Литовченко Н. Ф., Здоровець Т. Г. Психокорекція депресії у підлітковому віці // Практична психологія та соціальна робота. - 2007.
14. М'ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч. посіб. - К.: Вища шк., 1998.
15. Немов Р.С. Психология. В 3 кн. -М., 1999.
16. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія. Навч. посіб. - К.: Академвидав, 2005.
17. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія. Підручник: У 2кн. К.1: Соціальна психологія особистості і спілкування. - К.: Либідь, 2004.
18. Основи практичної психології / В. Панок, Т. Титаренко та ін.: Либідь, 2003. Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. – 2004.
19. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика / Д. Я. Райгородский. – Самара: Издательский дом "Бахрах", 2005.
20. Савчин М. В, Висиленко Л. П. Вікова психологія: навч. посіб. - К.: Академвидав, 2005.
21. Семенюк Л.М. Психологические особенности агрессивного поведения и условия его коррекции. – М., 1998.
22. Социальная психология агрессии / Б. Крэйхи – СПб.: Питер, 2003.
23. Соціальна робота в Україні: теорія і практика. Посібник для підвищення кваліфікації психологів центрів соціальних служб для молоді: 5 ч. / За ред. А. Я. Ходорчук. - К.: ЦСССМ, 2003.
24. Эриксон Эрик Идентичность: юность и кризис: Учеб.пособие: Пер. с англ./ А.В.Толстых (общ. ред. и предисл.) – 2 изд.- М.: Флинта и др., 2006.
25. Яшкова А.Н., Сухарева Н.Ф. Вікова психологія, 2009.

Незважаючи на те, що підлітковий вік в психології ХХ століття вивчався досить докладно, сучасні підлітки відрізняються від однолітків попередніх поколінь рядом соціально-психологічних особливостей. Підліток - найскладніший вік людини, який найменше визначився. Ці зміни настають дещо несподівано. Але вони є закономірним результатом фізичного і духовного розвитку особистості внаслідок біологічного дозрівання організму, навчання й виховання дитини. Підлітковий вік — один зі станів становлення особистості, період особливо активного формування духовного багатства людини, її моральної чистоти, фізичної досконалості, готовності до праці, здатності бути активним громадським діячем. Формування особистості — процес становлення людини під впливом тих суспільних відносин, в які він вступає; опанування людиною системою знань, уявлень про світ, трудовими навиками.
У становленні особистості підлітка важливу роль відіграє суспільне середовище, контакти з дорослими, колектив.
Об’єктом дослідження курсової роботи є особистість в підлітковому віці.
Предметом дослідження курсової роботи є розвиток особистості в підлітковому віці.
Гіпотеза: цілеспрямований вплив на розвиток особистості сприяє всебічному розвитку дитини в підлітковому віці.
Мета дослідження: виявити та дослідити психологічні особливості та умови розвитку особистості дитини в підлітковому віці.
Завдання:
1. Аналіз психолого-педагогічної літератури з даної теми.
2. Виявити чинники розвитку особистості в підлітковому віці.
3. Визначити методики, що дозволяють діагностувати і виявити проблеми.
4. Провести якісну обробку даних.
5. Дати рекомендації для вчителів з розвитку особистості в підлітковому віці.
У дослідженні використовувався комплекс теоретичних та емпіричних методів дослідження, зокрема елементи аналізу, узагальнення, порівняння теоретичних та дослідних даних. Емпіричні методи та методики: спостереження, бесіда, анкетування для визначення розвитку особистості в підлітковому віці та комплекс психодіагностичних методик: методика Ольшанського Д.В. ; методика піраміди потреб А. Маслоу; методика діагностики стану агресії у підлітків Басса та Дарки.
Результати дослідження можуть використовуватись у практиці роботи шкільної психологічної служби для розробки методичних рекомендацій у роботі з підлітками; покладені в основу складання просвітницьких програм; педагогами - для здійснення особистісно-орієнтованого підходу у навчанні; у системі діяльності соціальних служб зі справ сім’ї та молоді у роботі з сім’ями підлітків .
Курсова робота складається з 29 сторінок друкованого тексту, двох розділів, вступу, висновків, списку використаних джерел з 25 найменувань та 3 таблиць.

При написанні курсової роботи, було вивчено і проаналізовано психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження, визначено сутність ключових понять.
Узагальнюючи вивчений матеріал, можна зробити наступні висновки:
1. Підлітковництво - це самий важкий і складний з усіх дитячих вікових, представляє собою період становлення особистості. У цьому віці складаються основи моральності, формуються соціальні установи, ставлення до себе, до людей, до суспільства.
2. Підлітковий вік охоплює період від 11 -12 до 14-15 років, що відповідає середньому шкільному вікові, тобто 5-9 класам сучасної школи. Зміни в підлітковому віці відбуваються за порівняно короткий час, здебільшого бувають несподіваними і надають процесові розвитку стрибкоподібного, бурхливого характеру.
3. Мислення в підлітковому віці характеризується завершенням розвитку (Ж. Піаже). Проявляється здатність мислити дедуктивно, теоретично, формується система логічних висловлювань. Підліток з рівним успіхом оперує як з об'єктами, так і з висловлювання ми.
4. Важливим моментом стимуляції мислення дітей у підлітковому віці є створення і зміцнення мотивації. При цьому зміст мотиву може бути вельми різноманітним, починаючи від життєвої необхідності і закінчуючи бажанням отримати інтелектуальне задоволення.
5. Після проведення методики Ольшанського Д.В. та піраміди потреб А. Маслоу серед восьмикласників було виявлено , що завищена самооцінка у 21 (70%) із 30 опитаних дітей. Відповіді за другою методикою результати дали зрозуміти, що перші дві ступені потреб за пірамідою Маслоу задоволені повністю майже у всіх учнів (87% та 71%). Також більше половини розуміють важливість потреби приналежності і любові. І, починаючи з потреби в повазі, всі інші вищестоящі не задоволені (з 4 рівня за пірамідою потреб).
6. За результатами тесту дослідження рівня агресії за методикою Басса-Даркі в 8класі можна сказати наступне:
 переважають такі різновиди агресії як непряма агресія та підозрілість, слід відмітити також високі показники в різновидах «Вербальна агресія» та почуття провини;
 цікаво відмітити, що до фізичної агресії більш схильні дівчата ніж юнаки (56,3% та 42,8% відповідно);
 найбільш схильними до вербальної агресії є дівчата (81,25%), хоча і серед юнаків цей показник досить високий;
 до непрямої агресії схильні як юнаки так і дівчата, хоча серед дівчат цей показник вищий (64,3% і 75% відповідно);
 досить високим є показник негативізму у групі, за цим параметром він вищий у юнаків, хоча і серед дівчат досить високий, до негативізму схильні половина опитаних дівчат;
 показник «Роздратування» вищий серед юнаків – 64,3% і 43,8% відповідно;
 показник «Підозрілість» однаково високий і серед юнаків (85,7%) і серед дівчат (68,75%), хоча серед юнаків він вищий;
 за показником «Образа» значення розподілились однаково серед юнаків, а серед дівчат схильних до образи – меншість (31,25%);
 показник «Почуття провини» однаково високий серед юнаків і дівчат – 57,2% і 62,5 відповідно;
 індекс агресивності більший серед дівчат (62,5%);
 індекс ворожості як серед юнаків, так і серед дівчат не виходить за межі норми.
Таким чином, при складанні даної роботи, досягнуті цілі і завдання, поставлені в даній роботі.