Вступ …………………………………………………………………….……3
Розділ 1. Сучасний рівень розвитку рекреаційного
комплексу Карпат ……………………………………………………….…...6
1.1. Екологічна ситуація ……………………………………….….…8
1.2. Курортно-рекреаційні об'єкти ……………………………….....9
Розділ 2. Кліматолікувальні ресурси Карпатського регіону …………...11
2.1. Мінеральні води ………………………………………………...12
2.2. Лікувальні грязі ………………………………………………....17
Розділ 3. Перспективи розвитку санаторно-курортної
місцевості у Карпатському регіоні ………………………………………….19
3.1 Курортні місцевості Прикарпаття, їх огляд …………………...20
3.2 Санаторно-курортне господарство Закарпатської області .….24
Висновки ……………………………………………………………………....31
Список використаних джерел …………………………………………….…33

Карпатський регіон є індустріально-аграрним районом України, в структурі господарства якого домінуюче місце займає промисловість. Сьогодні вона переживає глибоку кризу, вихід з якої в першу чергу пов'язується з її корінною структурною перебудовою. Саме в контексті політики структурної трансформації господарства регіону і треба розглядати майбутнє рекреації. І навпаки: сучасна промислова політика в регіоні має бути зорієнтована на те, що незабаром на регіональному ринку появиться конкурентоспроможний сусід - рекреаційна індустрія.
На даний час рекреаційна місткість ландшафтів складає: зимою - 3,9 млн. чол., літом - 1,7 млн. чол. Протягом року Карпатський курортно-рекреаційний район може приймати 8 млн. туристів і відпочиваючих та 12 млн. екскурсантів та туристів вихідного дня. Для порівняння Альпійський регіон площею 180 тис. км кв. щорічно приймає 40 млн. відпочиваючих і туристів та понад 60 млн. туристів, що здійснюють в Альпи одноденні поїздки.
В Карпатах функціонує немалий рекреаційний фонд, який відповідає сьогоднішнім реальним потребам. Сьогодні в регіоні є понад 600 рекреаційних об'єктів загальною місткістю більш як 82 тис. місць. Це - 1,5 місця на 1км2, що в 13 разів менше, ніж в Татрах, або 13 місць на 1тис. чол., що в 6 разів менше, ніж в Татрах.
В основу формування курортно-оздоровчих утворень Українських Карпат як курортно-рекреаційного регіону повинна бути покладена єдина система. В числі основних курортно-територіальних одиниць для гірських умов Карпат пропонуються курортно-рекреаційні райони і курортні комплекси. Курортний комплекс (КК) включає низку лікувально-оздоровчих закладів, об'єднаних єдиною системою лікування та відпочинку з однотипною інфраструктурою. Наприклад, Квасівський комплекс, який має тільки два аналоги в світі, створений на базі миш'яковистої мінеральної води (Гірсько-Тисянське родовище). До його складу входить відомий санаторій "Гірська Тиса".
Курортно-рекреаційні райони (КРР) в гірських умовах Карпат формуються у вигляді систем взаємопов'язаних елементів території: населених пунктів, курортних комплексів та установ, штучних водойм, гребель та інш, а також природних ландшафтів, які входять органічно до території району та використовуються для створення курортного середовища.
Для нових територій, котрі тільки освоюються, найбільш перспективним є курортно-рекреаційний район, який формується як агломерація курортних комплексів і населених пунктів. Прикладом може бути Воловецько-Міжгірський район у Закарпатті. В ньому об'єднані між собою курортні комплекси та селище міського типу Міжгір'я (яке є культурним та адміністративним центром району) утворюють єдиний організм.
Територія курортно-рекреаційного району в основному визначається зосередженням курортно-бальнеологічних ресурсів, перш за все родовищ лікувальних мінеральних вод. Обмежують територію району перешкоди - природні (круті, недоступні для освоєння схили гірських хребтів, порожисті річки та інш.) і штучні (дороги, дамби та інш.). Межі КРР можуть бути зв'язані з адміністративним поділом областей та районів. При розміщенні навкруги існуючого населеного пункту (місто, селище) курортних комплексів межі КРР визначаються максимальними радіусами трудових поїздок з цього пункту в крайні точки використання праці в межах 30-ти хвилинної доступності. В гірських умовах на межі КРР впливає трасування транспортних ліній і туристичних маршрутів - не тільки поздовжніх, які прокладаються долинами рік, а й поперечних (відгалуження доріг, вертикальні зв'язки та інш.).
Курортно-рекреаційні райони виділяють як окремі територіальні утворення, або входять (в переважній більшості) до складу курортно-рекреаційних місцевостей. Основу розвитку курортно-рекреаційних місцевостей, чи зон, становлять їх природні і соціально-економічні рекреаційні ресурси. Наприклад, розподіл відпочиваючих в горах залежить від висоти місцевості над рівнем моря, пересіченості території (перепаду висот), місцевих особливостей клімату, наявності мінеральних джерел, що визначає форми відпочинку і лікування.
На території Українських Карпат можна виділити вісім основних курортно-рекреаційних місцевостей (зон): Великоберезнянська, Ужгород-Мукачево-Свалявська, Берегове-Виноградівська, Сколе-Славська, Хустська, Рахівсько-Яремчанська, Косівсько-Путильська, Чернівецька. - і п'ять основних курортно-рекреаційних районів: Мізунський, Верхньодністровський, Трускавецько-Моршинський, Воловецько-Міжгірський, Усть-Чорнянський.

1. Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреології та рекреаційної географії .- К., 1998.
2. Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреології та рекреаційної географії .- К., 1998.
3. Ващенко Н.П. Рекреаційний комплекс України: Конспект лекцій. –К.: КДТУ 1998.
4. Ващенко Н.П. Рекреаційний комплекс України: Конспект лекцій. –К.: КДТУ 1998.
5. Географічна енциклопедія України. – К.: Укр. рад. енцикл. – 1990. –т.2
6. Географічна енциклопедія України. – К.: Укр. рад. енцикл. – 1990. –т.2
7. Гетьман В.І. Курортно-рекреаційні системи Українських Карпат. Український географічний журнал, 1999, №3. - с.34-37.
8. Гетьман В.І. Курортно-рекреаційні системи Українських Карпат. Український географічний журнал, 1999, №3. – с.34-37.
9. Гетьман В.І. Курортно-рекреаційні системи Українських Карпат. Український географічний журнал, 1999, №3. – с.34-37.
10. Гринів Л., Мацола В. Розвиток рекреаційного підприємництва в Українських Карпатах // Проблеми регіональної політики: Зб. наук. пр./ Ін.-т регіональних досліджень. –Львів, 1995. – с.109-118.
11. Гринів Л., Мацола В. Розвиток рекреаційного підприємництва в Українських Карпатах // Проблеми регіональної політики: Зб. наук. пр./ Ін.-т регіональних досліджень. -Львів, 1995. - с.109-118.
12. Гринів Л., Мацола В. Розвиток рекреаційного підприємництва в Українських Карпатах // Проблеми регіональної політики: Зб. наук. пр./ Ін.-т регіональних досліджень. –Львів, 1995. – с.109-118.
13. Журнал “Карпати”. Підбірка статтей про туризм на Прикарпатті (2004-2005 рр.).
14. Карпатский рекреационный комплекс. Под. ред. Долишнего М.И.. – К.: Наукова думка, 1984
15. Карпатский рекреационный комплекс. Под. ред. Долишнего М.И.. – К.: Наукова думка, 1984
16. Крачило Н.П. География туризма. -М.: Высшая школа, 1987.
17. Крачило Н.П. География туризма. –М.: Высшая школа, 1987.
18. Крачило Н.П. География туризма. –М.: Высшая школа, 1987.
19. Олишевський В. Розвиток рекреаційної інфраструктури // Економіка РАД. України. –1991. - №4.
20. Олишевський В. Розвиток рекреаційної інфраструктури // Економіка РАД. України. -1991. - №4.
21. Олишевський В. Розвиток рекреаційної інфраструктури // Економіка РАД. України. –1991. - №4.
22. Реалії та перспективи Карпатського туризму. – Львів, 2002.
23. Розвиток туризму в України: Проблеми і перспективи: Зб. наук. ст. – К., 1995.
24. Розвиток туризму в України: Проблеми і перспективи: Зб. наук. ст. - К., 1995
25. Розвиток туризму в України: Проблеми і перспективи: Зб. наук. ст. – К., 1995.
26. Туризм в Україні. Посібник. – К., 2002.

Сприятливим регіоном для санаторного-курортного лікування, оздоровчого туризму та відпочинку є Українські Карпати.
Актуальність дослідження. Карпатський рекреаційний регіон займає територію у межах Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької та Львівської областей. У його межах зосереджена одна третя рекреаційного потенціалу України. В Українських Карпатах налічується близько 800 джерел і пунктів мінеральної води практично всіх бальнеологічних типів. Лікувальні торфогрязі, прикарпатський озокерит разом зі сприятливими умовами для кліматолікування дають змогу розвивати мережу бальнеологічних і кліматичних курортів, пансіонатів, будинків і баз відпочинку, туристських закладів.
Природно-ресурсна база санаторно-курортної субгалузі Карпатського регіону дає змогу щорічно оздоровлювати до 8 млн. чоловік.
У Карпатах є великі природно-ресурсні можливості для організації і розвитку зимових видів відпочинку, зокрема гірськолижного. На сьогодні в регіоні освоєно до 30 гірськолижних полів, хоча їх кількість можна б збільшити вдвічі й обслужити за сезон понад чверть мільйона любителів зимового відпочинку при двотижневій тривалості відпочинку.
Карпатський регіон має значні пізнавальні рекреаційні ресурси, зокрема в Ужгороді, Львові, Мукачевому, Самборі, Дрогобичі, Києві. Серед сільських адміністративних районів високою пізнавальною цінністю рекреаційних ресурсів виділяються Мукачівський район Закарпатської обл., Косівський район Івано-Франківської обл. та Путильський район Чернівецької обл.
У Карпатському рекреаційному регіоні діє 60 санаторіїв, 17 пансіонатів з лікуванням, у яких налічується близько 25 тис. ліжок. У регіоні функціонують 3 курортні поліклініки, їх послугами наприкінці 80-х років користувалося понад 400 тис. чоловік. У 10 будинках відпочинку на 2,5 тисячі місць оздоровлюється щорічно до 50 тис. чоловік.
Велике значення для оздоровлення переважно місцевого населення мають санаторії-профілакторії (їх у регіоні – 70), бази відпочинку (120), табори праці та відпочинку для старшокласників (1150) і заміські дитячі табори (понад 180).
На кліматолікуванні спеціалізуються курорти у Яремчі, Ворохті, Косові. На Закарпатті компактним є Центрально-закарпатський підрайон, де функціонують 6 бальнеологічних та кліматичних санаторіїв, що обслуговують понад 50 тис. чоловік щорічно.
Основними рекреаційними ресурсами цієї зони є помірний континентальний клімат, густа річкова мережа, чимало водосховищ, а також грязі і мінеральні води. Клімат центральної частини зони більш м'який, з меншим ступенем континентальності. Опадів тут буває до 600 мм на рік. Ріки Дніпро, Сіверський Донець, Дністер є основним стержнем рекреаційного регіону. Бази відпочинку – це загальнооздоровчі заклади, за своїм призначенням близькі до будинків відпочинку, але територіально наближені до промислово розвинутих міст, оскільки вони безпосередньо підпорядковані підприємствам, організаціям або установам.
Туристські заклади (туристські бази, готелі, кемпінги, притулки, стоянки, екскурсійні установи) утворюють самостійну субгалузі, яка сприяє організації рекреаційних занять, активному відпочинку та оздоровленню на найрізноманітніших туристських маршрутах.
Завдяки насамперед приватному капіталу в туристичній сфері Закарпаття почалося помітне пожвавлення. В окремих районах області (Великоберезнянському, Свалявському, Воловецькому) вже побудовані невеличкі отелі і турбази з врахуванням світових вимог до комфорту. Автономне опалення і освітлення, зручні номери, часто двох-, трьохкімнатні, з каміном, з усіма зручностями: телевізор, мінібар, феном, територія і автостоянка під охороною; харчування в ресторані, прокат гірськолижного спорядження – далеко не повний перелік послуг, що їх надають нові турбази. Багато з них пропонують також фінську сауну або російську баню, фітнес, солярій, басейн.
Таким чином відбувається змішення акцентів від великих туристичних об'єктів до менш масштабних, але більш пристосованих до потреб споживача. Як наслідок – суттєве збільшення попиту на відпочинок в Карпатах. Тому капіталовкладення у туристичну сферу Закарпаття мають всі підстави бути справою перспективною і вигідною. Закарпаття знову стає улюбленим місцем відпочинку не тільки вітчизняних, але й закордонних гостей.
Об’єктом курсової роботи є Карпатський регіон України
Предметом дослідження виступають санаторно - курортні заклади карпатського регіону.

За останні десятиліття рекреація стала однією із провідних галузей світової економіки, яка окрім соціально-економічного, має важливе лікувально-оздоровче, природоохоронне, освітньо-виховне та політичне значення.
Туризм, зокрема, в різних його проявах став частиною стилю життя більш як третини людства і участь у туристичній діяльності можна розглядати як складову якості суспільного становища. Проте, розвиток туристичної індустрії в Україні спрямований головним чином на вивіз туристів за кордон, що реально означає втрату капіталу для держави та подальше ускладнення сучасної соціально-економічної ситуації в державі.
У зв'язку з цим важливим завданням економічної та географічної наук на сьогодні є проведення комплексних досліджень, основою яких є вирішення проблем освоєння нових рекреаційних територій, відновлення старих і стимулювання діяльності нині існуючих рекреаційних об'єктів, підняття престижу внутрішнього та міжнародного в'їзного туризму.
Закарпаття має значний потенціал для того, щоб стати осередком туризму світового рівня. Запорукою ділової та інвестиційної активності у туристично-рекреаційному комплексі (ТРК) є ефективне освоєння та використання існуючого туристично-рекреаційного потенціалу, що значною мірою визначається наявністю, розвитком та економічною діяльністю мережі підприємств туристично-рекреаційного обслуговування, які складають матеріально-технічну базу та інфраструктуру туризму. Зазначена складова, по-перше, забезпечує життєдіяльність туристів (послуги розміщення, харчування, транспорту); по-друге, задовольняє специфічні туристично-рекреаційні потреби (послуги лікування, оздоровлення, екскурсійне, культурне, побутове обслуговування). Ресурсний туристично-рекреаційний потенціал Закарпатської області представлений досить широкою гамою ресурсів. Дослідження щодо вивчення та аналізу природно-рекреаційних ресурсів краю були здійснені Долішнім М.І., Мацолою В.І., Ємцем Г.С. Українські Карпати завдяки своїй доступності, мікроклімату, наявності збережених природних ландшафтів, своєрідній та оригінальній культурній спадщині можна назвати своєрідною золотоносною жилою.
Отже, Карпатський регіон України славиться багатством мінеральних вод. Туристичні послуги надають 73 туристичні підприємства. Сервіс, прийнятний для західних туристів, на рівні класу "три зірки” забезпечують готелі "Аускопрут" та „Україна” в м.Івано-Франківську, база відпочинку "Карпати" в м.Яремчі, пансіонат "Карпатські зорі" фірми "Спорт-тур" в м.Косові, профілакторій "Яремча" в м.Яремчі, санаторій-профілакторій "Джерело Прикарпаття" в с.Новий Мізунь.