ВСТУП 3
РОЗДІЛ1 5
ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ РОБОТИ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ НАСИЛЬСТВА НАД ДІТЬМИ В СІМ’Ї.ПРИЧИНИ,ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ І ТИПИ НЕБЛАГОПОЛУЧНИХ СІМЕЙ. 5
1.1.Причини, фактори формування і типи неблагополучних сімей 5
1.2.Соціально-психологічна робота щодо профілактики насильства над дітьми в сім'ї. 15
Висновки до розділу 1. 23
РОЗДІЛ2 25
ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ ПСИХОЛОГА З ДІТЬМИ, ЯКІ ПЕРЕЖИЛИ ЖОРСТОКЕ ПОВОДЖЕННЯ У СІМ'Ї 25
2.1.Психологічні заходи,спрямованні на запобігання насильства над дітьми у сім'ї 25
2.2. Програма допомоги дітям, що зазнали насильства 28
2.3.Методичні рекомендації практичним психологам, соціальним педагогам і вчителям у сфері соціально-правового захисту дітей від насильства 33
ВИСНОВКИ 38
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 40

Насильство є не лише правовою, але й значною мірою психологічною та соціокультурною проблемою. Різні аспекти насильницької поведінки особи - предмет вивчення філософії, психології, соціології, кримінології, педагогіки та медичних наук.
Соціальна і психологічна незрілість дітей ставить їх у повну залежність від дорослих. Ця залежність, а також нездатність захистити себе, робить їх особливо уразливими перед різними проявами насильства.
Кримінальне законодавство України (Особлива частина КК України), зокрема в конкретних нормах про відповідальність за насильницькі злочини, оперує категорією «насильство». Слід наголосити, що, як і в КК України, у КК РФ конкретного й точного визначення поняття «насильство» немає [2, с.163]. У деяких кримінально-правових нормах йдеться про насильство:
а) яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого;
б) яке є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого;
в) фізичне.
Великий енциклопедичний юридичний словник визначає насильство як умисний фізичний чи психічний вплив однієї особи на іншу, проти її волі, що спричиняє цій особі фізичну, моральну, майнову шкоду або містить у собі загрозу заподіяння зазначеної шкоди зі злочинною метою. Такий вплив на особу здійснюється вчиненням злочинцем певних умисних діянь (дії або бездіяльності) [7, с. 501].
За формою прояву насильство поділяють на фізичне та психічне, правомірне (необхідна оборона, затримання злочинця, крайня необхідність, виконання службового обов’язку тощо) і протиправне (вчинення злочинів із
Економічні,соціальні труднощі, політичні конфлікти і загальна нестабільність життя суспільства призводять до ускладнення тих проблем, які стоять перед сім'єю. Навіть у країнах, що відносяться до благополучних і стабільним, спостерігаються складні процеси деградації сімейного способу життя, зниження престижу сім'ї, потреби мати дітей, зростання розлучень і внутрішньо-сімейного насильства, збільшення частки населення, свідомо обрав самотність у якості прийнятного стилю життя.
Причини сімейного неблагополуччя викликані причинами соціального характеру.
Дестабілізуючий вплив мають:
 Міграція населення;
 Урбанізація;
 Морально-психологічна непідготовленість молодих людей вступають у шлюб;
 Недостатня вмотивованість цього рішення;
 Соціальна незрілість;
 Мала відповідальність за сім'ю і дітей;
 Економічна і психологічна самостійності жінок.
Негаразди у сімейних відносинах, кризова ситуація може виникнути і без впливу будь-яких зовнішніх факторів, що обумовлюють побутове і економічне становище подружньої пари, без втручання батьків, зради або якихось патологічних рис особистості в одного з подружжя. Присутність цих факторів прискорює створення кризової ситуації і посилює її. Наростає відчуття незадоволеності, виявляється розбіжність у поглядах, виникає мовчазний протест, сварки, відчуття обманливості і докори. Частіше за все це пов'язано з кризовим періодом у розвитку подружніх відносин.

1. Методичний посібник для фахівців, які впроваджують програми для осіб, які вчинили насильство в сім’ї / уклад. : Г. Ю. Мустафаєв,І. І. Довгаль. – К. , 2011. – 192 с.
2. Виявлення, попередження і розгляд випадків насильства та жорстокого поводження з дітьми : метод. матеріали для працівників освіти / авт.-упор. : С. Буров, І. Дубиніна, Ю. Онишко, Л. Смислова, М. Ясиновська. – К. :Видав. дім «КАЛИТА», 2009. – 365 с.
3. Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» (Науково-практичний коментар) / за ред. О. М. Руднєвої. – Х. : Східно-регіон. центр гуман.-осв. ініціатив, 2010. – 160 с.
4. Гончарова Т. В. Насильство дітей у сім’ї: умови, причини й фактори
виникнення / Т. В. Гончарова // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2010. – № 4. – С. 475.
5.Гончарова Т. Неблагополучні сім'ї та робота з ними / / Народне освіту. 2012. № 6 -С.390.
6. Міленко В. Жінки і діти, які зазнали насилля в сім’ї. Робота психологічної та соціальної служби: завдання, форми і перспективи / Віра Міленко,Сергій Мосієнко // Психолог. – 2010. – № 35 – 36. – С. 481.
7.Кожарська, В. Проблеми соціальної допомоги неблагополучної сім'ї / / Журнал Дитячий будинок - № 14 - 2010 - С. 576
8. Кочемировська О. Можливості виявлення та попередження насильства в сім’ї: основні поняття : посіб. для соц. прац. / О. Кочемировська. – Х. :НТМТ, 2008. – 424 с.
9. Коломієць О. Г. Соціально-педагогічні умови подолання сімейного насильства щодо дітей / О. Г. Коломієць.-Харків,2010.-с.237
10.Макаренкова І.В., Місько А.В. Соціальна дезадаптація дітей і підлітків (психолого-педагогічні основи корекційно-профілактичної роботи). - М., 2012.-345 с.
11.Очарова Р.В. Психологічний супровід батьківства. - М. 2013-235 с.
12. Стан системи попередження насильства в сім’ї в Україні: правові,соціальні, психологічні та медичні аспекти / В. М. Бондаровська, О. О. Кочемировська, Г. М. Лактіонова, Ю. В. та ін. / заг. ред. О. Кочемировська. – К. :Вид-во ФОП Клименко Ю. Я., 2010. – 372 с.
13.Смирнова Е.О., Бикова М.В. Структура і динаміка батьківського відносини / / Питання психології. 2009 № 3.-453 с.
14. Соціальна педагогіка: Курс лекцій / Під загальною ред. М.А. Галагузова. - М., 2012.-564 с.
15.Ткачова В.В. Гармонізація внутрісімейних відносин: тато, мама, я - дружна сім'я. Практикум по формуванню адекватних внутрісімейних відносин. - М., 2009.-134 с.
16.Харламова І. Попередження домашнього насильства над дітьми /І. Харламова // Соц. педагог. – 2010. – № 12. – С. 233..
17. Целуйко В.М. Ви і ваші діти. Психологія сім'ї. - Ростов н / Д, 2009-с.210.
18. Шакурова М.В. Методика і технологія роботи соціального педагога:. посібник. - М. 2012.-с.345.
19.Шевандрин Н.І., Соціальна психологія в освіті. - Москва, 2009.-с.564.
20. Шеффер Ч., Керрі Л. Ігрова сімейна психотерапія. Спб, 2008.-с.378.
21. Шибутані Т. Соціальна психологія. - М., 2009.-с.564.
22. Шмельов А.Г. Основи психодіагностики. Ростов - на Дону, 2010.-с.478.
23. Шнейдер Л.Б. Психологія сімейних відносин. Курс лекцій. - М., 2011.-с.289.

Сім’я як основний осередок суспільства виконує найважливіші соціальні функції, відіграє значущу роль у житті людини. У сім’ї дитина робить перші кроки на довгому шляху своєї соціалізації. У сім’ї формуються її потреби й батьки чи опікуни задовольняють їх . Однак у цьому осередку, який мав би захищати права дітей, часто наявні знущання та насильство. Насильство над дитиною в сім’ї є поширеним явищем у сучасному світі. Воно викликає велику тривогу,оскільки діти – не захищена «самотина» суспільства.
Жорстока поведінка з дітьми, нехтування їхніми інтересами можуть мати різні види й форми, але їхні наслідки завжди завдають серйозної шкоди фізичному й психічному здоров’ю, розвитку й соціалізації дитини, нерідко становлять загрозу її життю чи навіть спричиняють смерть. Суспільство завжди приділяє особливу увагу проблемі поведінки людей, яка не відповідає загальноприйнятим або офіційно встановленим соціальним нормам. Проблема насильства над дітьми залишається актуальною для нашої країни, незважаючи на те, що на законодавчому рівні будь-які прояви насильства по відношенню до дитини, зокрема фізичне покарання, заборонені
. Пошук соціально-педагогічних умов, причин і факторів виникнення, виявлення та подолання сімейного насильства над дітьми досліджують такі вчені, як Т. Гончарова, О. Коломієць, О. Кочемировська та ін. Правові, соціальні, психологічні та медичні аспекти попередження насильства в сім’ї представлені в роботах В. Бондаровської, О. Кочемировської, Г. Лактіонової, Ю. Онишко, Р. Хаар, Г. Христова та ін. Розробляють методичні рекомендації та корекційні програми для працівників соціальної сфери, використовуючи вітчизняний і світовий досвід, С. Буров, І. Дубиніна, В. Міленко,С. Мосієнко, Ю. Онишко, Л. Смислова, М. Ясиновська та ін.
Аналіз соціально-педагогічної літератури свідчить, що на сучасному етапі
недостатньо приділяють увагу підготовці соціальних педагогів, здатних до
роботи з профілактики, виявлення та запобігання насильству над дитиною в сім’ї.
Мета курсової роботи: розкрити особливості психологічної профілактики насильства над дітьми в неблагополучних сім’ях.
Для досягнення мети були поставленні наступні завдання:
 розглянути причини, фактори формування і типи неблагополучних сімей;
 розкрити особливості соціально-психологічної роботи щодо профілактики насильства над дітьми;
 охарактеризувати психологічні заходи спрямовані на запобігання насильства над дітьми;
 охарактеризувати методичні рекомендації практичним психологам,соціальним педагогам і вчителям у сфері соціально-психологічного захисту дітей від насильства в неблагополучних сім’ях.

Профілактика насильства над дітьми в сім’ї потребує в соціальних
працівників та психологів високого рівня кваліфікації. Соціально-педагогічну роботу треба здійснювати за такими напрямами: налагодження контактів та надання підтримки жертвам насильства; створення атмосфери безпеки та довіри; розробка й реалізація програм; здійснення правової просвіти дітей; взаємодія з правоохоронними органами, службами соціального захисту, медичними закладами тощо. Знаючи причини насильства в родині, чинники, які призводять до виникнення жорстокого ставлення до дітей у сім’ї з боку батьків, соціальний педагог зможе попередити вияви домашнього насильства.
Перспективу подальшого дослідження із цієї проблеми вбачаємо у формуванні готовності майбутніх психологів та педагогів до здійснення реабілітації дітей, які зазнали домашнього насильства.
В результаті проведеного дослідження,у першому розділі ми розкрили особливості неблаголучних сімей,значення соціально-психологічної роботи для профілактики насильства над дітьми.
У другому розділі ми розглянули психологічні заходи,спрямовані на запобігання насильства над дітьми,а також програму допомоги дітям,які зазнали насильства.
Жорстоке поводження з дітьми набуло поширення і стало глобальною проблемою. В основі жорстокого поводження з дитиною лежить нерозуміння цінності дитини, відсутність системи демократичних цінностей, які визначають модель сімейного житті і родинного виховання в конкретній сім’ї. Виділяють такі види насильства: фізичне насильство, сексуальне насильство, психологічне насильство, економічне насильство, насильство в сім’ї, яке має комплексний характер. Причинами виникнення жорстокого ставлення до дітей можна назвати алкоголізм одного чи обох батьків, їх незрілість, егоїзм, прагнення до розваг, відсутність прив’язаності до дитини, небажана дитина (як привід і примус до укладення шлюбу), дитина з фізичними та психічними недоліками, від якого хочуть позбавитись.
Наслідки такого поводження з дитиною є досить тяжкими, як в фізичному, так і в психологічному плані і нерідко є летальними. Проблема жорстокого ставлення до дітей є міждисциплінарною проблемою, яка потребує комплексних зусиль психологів,соціальних спеціалістів.