ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПСИХОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ У СТАРШОМУ ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ 5
1.1. Вікова періодизація та структура дошкільного віку 5
1.2. Розвиток особистості старшого дошкільника 7
1.3. Психологічні особливості дітей старшого дошкільного віку 12
Висновки до першого розділу. 14
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ 17
2.1. Опис методики дослідження 17
2.2. Аналіз результатів дослідження 22
2.3.Практичні рекомендації, щодо розвитку особистості дошкільника 25
Виснововки до другого розділу 28
ВИСНОВКИ 29
СПИСОК ВИКОРАСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 32
ДОДАТКИ 34

Уже в дошкільному віці починає реально формуватись особистість дитини, причому цей процес тісно пов'язаний з розвитком емоційно вольової сфери, із формуванням інтересів та мотивів поведінки, що, відповідно, детерміновано соціальним оточенням, передусім типовими для даного етапу розвитку взаєминами з дорослими.
Кризою соціальних відносин, яка зумовлена становленням самосвідомості дитини і проявлянням в негативізмі, впертості, непокірності, свавіллі, протесті, деспотизмі та кризою семи років коли діти 5–7–річного віку у зв'язку із загальним (психічним та особистісним) розвитком виявляють виразне прагнення посісти нове, значущіше становище у житті, виконувати нову, важливу не лише для них, а й для оточення роботу. Вона проявляється у втраті дитячої безпосередності, замкнутості, дещо штучній поведінці дитини, клоунаді, кривлянні. Дитина вже починає диференціювати внутрішню і зовнішню сторони своєї особистості, усвідомлювати зміст своїх переживань (сердита дитина розуміє, що вона сердита), узагальнювати їх. [2 , c.87]
Реальною основою класифікації за Виготським є тільки внутрішні (психологічні) зміни самого розвитку, бо лише внутрішні зміни, а не зовнішні дають можливість визначити об’єктивно періоди розвитку дитини: «віхи, які розмежовують вік, можуть бути розставлені не в будь – яких точках життєвого шляху, а виключно в тих в яких об’єктивно закінчується один вік і бере початок інший» [6 , c.82]. Зрештою в свій час вони були проривом в науці, але з її поступом з’явилася більш достовірна класифікація. Більш точній періодизації розвитку посприяло те, що емпіричним шляхом були виявлені кризові періоди в розвитку дитини. Спочатку вони характеризувалися виключно з негативного боку, тепер вікову кризу розуміють просто як складний, але корисний і переломний етап розвитку дитини завдяки якому вона переходить на виший ступінь психологічного розвитку. Наявність критичних періодів свідчить про те, що перехід дитини з одного етапу розвитку на інший є не еволюційний, а швидше революційний. Тому часто один рік, наприклад 7 рік життя, змінює дитину дуже сильно в психологічному плані.

1. Абрамова Г. С. / «Вікова психологія» - К.: Ділова книга 1999 р.
2. Асмолов А.Г./ «Психологія особистості: Підручник» -М.: МДУ 1990р.
3. Берн Р./ «Розвиток Я-концепції і виховання» - М.: Просвіта 1986р.
4. Божович Л./ «Особистість і її формування в дитячому віці» - М.: 1999р.
5. Волкова Н.П./ «Педагогіка. Навчальний посібник» -К.: 2000р.
6. Виготський Л. С. / «Ранній вік» - М.: 1992р.
7. Гамезо М. В., Герасимова В. С. / «Вікова психологія: особистість від молодості до старост» - М.: Ноосфера, 2000р.
8. Коломинский Я. Л., Панько Е. А. / «Вчителю про психологію дітей шестирічного віку» - М.: Просвіта, 2000р.
9. Костюк Г. С. / «Вікова психологія» ,2001р.
10. Кураєв Г.А., Пожарська Е.Н.. Вікова психологія, 2002
11. Мойсеюк Н.Є./ «Педагогіка. Навчальний посібник» , 2001р.
12. Максименко С.Д.,Соловієнко В.О./ «Загальна психологія» - К.: МАУП 2000р.
13. Немов Р.С. Психологія: Учеб. для студ. вищ. пед. навч. закладів: У 3 кн. - 4-е вид. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС,2001.
14. Піаже Ж., Інхельдер Б. / «Психологія дитини» - СПб.: Питер 2003р.
15. Поніманська Т.І. / «Дошкільна педагогіка» - К.: Академвида 2006р.
16. Рубінштейн С.Л./ «Основи загальної психології», 1998р.
17. Савчин М. В., Василенко Л. П. / «Вікова психологія» - К.: Академвидав 2005р.
18. Скрипченко О.В. Вікова та педагогічна психологія, О.В.Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук. 2001
19. Трофімов Ю.Л., Алексеєва М.І., Кириленко Т.С./ «Психологія» - К.: Либідь 2005р.

Для психології повсякчас важливою була проблематика психологічних особливостей дітей дошкільного віку. Адже нажаль у психології практично немає досліджень психічних особливостей дітей дошкільного віку: специфіки, динамічних особливостей, закономірностей взаємин із психічними процесами і психологічними властивостями та ін.
Коли ми говоримо про психологічні особливості по відношенню до дітей дошкільного віку, то маємо на увазі довільність, внутрішній вольовий контроль, володіння мовою, основні пізнавальні процеси дитини, її сприйняття, увагу, пам'ять, уяву, мислення та ін.
Уже в дошкільному віці починає реально формуватися особистість дитини, причому цей процес тісно пов’язан з розвитком емоційно-вольової сфери, із формуванням інтересів та мотивів поведінки, що, відповідно, детерміновано соціальним оточенням, передусім типовим для даного етапу розвитку взаємин з дорослими.
Дошкільник робить перші кроки у самопізнанні, розвитку самосвідомості.
Вивчення процесу становлення особистості дошкільника є важливим елементом роботи психолога, оскільки для кожної дитини процес становлення особистості є унікальним, а тому можливі порушення цього процесу є також унікальними, і коли необхідні коректуючи заходи, необхідно знати точно, що саме спричинило порушення.
Про актуальність даної теми свідчить, що над її розв'язанням працювали дуже багато вчених, психологів таких як Ж. П'яже, Л. С. Виготським, С. Л. Рубінштейном, О. М. Леонтьєвим, О. І. Кульчицька, Р.Х. Шакуров, Д. Б. Ельконіним, Л. 1. Божович, В. В. Давидовим, А. В. Венгером, І.А. Соколянский, В.К. Котирло та багато інших.
Мета дослідження. Дослідити психологічні особливості дітей дошкільного віку.
Для досягнення поставленої мети та виконання завдань дослідження використовувався комплекс наступних методів: теоретичні: аналіз наукових джерел та літератури; теоретичне осмислення передового досвіду роботи вчителів; емпіричні: педагогічний експеримент; бесіди з дошкільниками; метод кількісної і якісної обробки матеріалів.
Об'єкт дослідження. Психологія дітей дошкільного віку.
Предмет дослідження. Психологічні особливості дітей дошкільного віку.
Завдання дослідження. Здійснити теоретичний аналіз проблеми психології дітей дошкільного віку, підібрати комплекс методик, підібрати рекомендації щодо заданої тематики.
У першому розділі курсової роботи розкриваються засади психологічного розвитку особистості дитини у старшому дошкільному віці.
У другому розділі курсової роботи проводиться експериментальне дослідження розвитку особистості старших дошкільників.
Курсова робота складається з 34 сторінок друкованого тексту, двох розділів, вступу, висновків, списку використаних джерел з 19 найменувань та містить 2 таблиці та 6 рисунків.

Велика кількість сучасних досліджень спрямовані на характеристику психологічних особливостей розвитку особистості в дошкільному віці. В цьому напрямку дослідження склали значну частку психологічної та педагогічної науки. Ця проблематика вивчався відомими психологами — Ж. П'яже, Л.С. Виготським, С.Л. Рубінштейном, О.М. Леонтьєвим, О.І. Кульчицька, Р.Х. Шакуров, Д.Б. Ельконіним, Л. І. Божович, В. В. Давидовим, А. В. Венгером, І.А. Соколянский, В.К. Котирло та багатьма іншими.
Відомо, що розвиток дитини відбувається за кілька періодів, які послідовно змінюють один одного. Цей процес є обов'язковим і передбачуваним. Оскільки не можна молодшого школяра повернути до дошкільного рівня розвитку, але можна передбачити, яким він стане у підлітковому віці. Вікова періодизація є умовним поділом цілісного життєвого циклу на вікові періоди, що вимірюються роками. Віковий період — відрізок життя індивіда, який досягає певного ступеня розвитку і має характерні, відносно стійкі якісні особливості. Дошкільний вік має свої анатомофізіологічні особливості розвитку, особливості психіки і пізнавальної діяльності, особистісного формування дитини.
Психологічні особливості дітей дошкільного віку проявляються у різних ситуаціях. Можна зробити висновок щодо того, що дошкільний період є сензитивним для розвитку всіх пізнавальних процесів: уваги, сприйняття, мислення, пам’яті, уяви. Для розвитку всіх цих аспектів ускладнюється ігровий матеріал, він стає логічним, інтелектуальним, коли дитині доводиться думати й міркувати. Розвиваються всі аналізатори – зорові, логічні, словесні. У процесі виховання підвищується здатність аналізаторів диференціювати різні властивості явищ навколишнього світу, вдосконалюється їх синтезуюча діяльність. Це стосується усіх без винятку відчуттів, особливо зорових, слухових, дотикових, кінестетичних. У змінах, які стосуються сприймання дитини, важливу роль відіграє мова, за допомогою якої усвідомлюється завдання розглядати предмет, зіставляти його з іншими предметами. В старшому дошкільному віці узагальнюючий характер сприймання сягає більш високого ступеня розвитку. Завдяки мові дошкільник навчається виділяти різні властивості об'єктів, їх форми, кольори, відносити об'єкти до певних груп, позначуваних словом.
Дошкільний вік характеризується передусім інтенсивним розвитком мимовільної пам'яті, яка розвивається у процесі дедалі складнішої за своїм змістом практичної та ігрової діяльності в процесі спілкування з людьми. Але дошкільний вік — це вік виникнення і початкового формування довільної пам'яті. Ця нова якісна зміна в розвиткові пам'яті підготовляється усім попереднім розумовим розвитком дитини. Водночас дослідження показують, що довільна пам'ять ще не досконала, особливо щодо прийомів запам'ятовування і відтворення. Тому мимовільне запам'ятовування, здійснюючись у змістовній для дитини діяльності, звичайно буває більш продуктивним, ніж довільне.
Важливим показником цього періоду є оцінне ставлення дитини до себе та інших. Діти можуть критично ставитися до деяких своїх недоліків, можуть давати особистісні характеристики своїм одноліткам, помічати відносини між дорослим і дорослим або дорослим і дитиною. У зв'язку із задоволенням зростаючої потреби дитини в товаристві ровесників розвиваються соціальні емоції (симпатії, антипатії, уподобання тощо). Діти вибірково ставляться до об'єктів прихильності, а приязнь чи неприязнь до когось втрачає ситуативність і стає постійним почуттям. Фактором розвитку почуттів є оволодіння формами експресії: виразу почуттів за допомогою слів, інтонації, міміки. У процесі спілкування в дітей формуються моральні почуття. Головні психологічні особливості дітей дошкільного віку – це їх пізнавальний розвиток, розширення кругозору.
Психологічний клімат у сім'ї, який відображається на характері спілкування з дітьми, рівні інтересу до них, їхніх проблем, піклуванні та увазі до них, є суттєвим чинником формування морального обличчя дитини. Чим менше ласки, піклування і тепла одержує дитина, тим повільніше формується як особистість, тим більше схильна до пасивності й апатичності, тим вища ймовірність формування у неї слабкого характеру. Дружні стосунки, тепла сімейна атмосфера, в якій росте дитина, сприяють формуванню почуття особистої захищеності, впевненості в собі, оптимізму.
У дошкільному віці закладаються основні риси особистості, швидко розвивається тип діяльності, спосіб мислення, формується усвідомлення себе як особистості, як члена людської спільноти з її певними правилами, нормами та обов'язками, тобто відбувається становлення її психологічних рис та індивідуальних особливостей.
З метою розв’язання цієї проблеми було обстежено 25 дітей дошкільнят, віком 4-6 року, які навчаються у дошкільному навчальному закладі.
Були підібрані методики, що якомога чітко описали вагомі фактори особистості піддослідних та їх психологічні особливості, розкрили їх рівні соціальних взаємовідносин, що безумовно впливають на формування особистості індивіда.
Відповідно до проведеного дослідження за методиками слід зафіксувати в основному середні показники. З цього випливає, що у досліджуваній групі обходиться без крайнощів, як особливо високі, так і особливо низькі показники зустрічаються рідко.
Таким чином, в роботі з розвитку особистості дитини необхідно використовувати всі перераховані вище методи, однак найбільш кращою залишається гра як творчий, цікавий вид діяльності для дитини дошкільного віку і ефективний засіб його соціалізації.