ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ДИТЯЧОЇ ТВОРЧОСТІ 5
1.1. Психологічна характеристика творчості діяльності в сучасних умовах 5
1.2. Творчість, її ознаки та закономірності у дитячому віці 9
1.3. Творчий потенціал як внутрішня передумова творчої діяльності 16
1.4. Здібності: дефініції та характеристики 21
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ПСИХІЧНИХ МЕТОДИК ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ 29
2.1. Психологічні особливості формування творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку 29
2.2. Постановка експериментального дослідження 31
2.3. Результати дослідження 31
ВИСНОВКИ 38
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 40
ДОДАТКИ 44

Творчість – найдавніша категорія діяльнісного способу існування людини. У філософському контексті творчість є продовженням творчості природи, її складовою частиною. Суспільство та кожен її член при цьому є суб’єктом творчої діяльності. Наслідком продуктивної праці та творчої думки людини є формування середовища, перебудова природи, розвиток цивілізації. Тобто творчість – це складне, суспільно організоване явище, від якого залежить життя людства [3, с.55].
Незважаючи на те, що творчість це вищий прояв феномену людини, вона, на наш погляд, вивчена найменшою мірою. Проблема творчості, здібностей, обдарованості у психології завжди була гостро дискусійною, багатовимірною, вона по-різному відображалась видатними вченими та мислителями.
Роз’яснення цього поняття знаходимо ще у давньогрецького філософа Платона (5-6 ст. до н. е.). Він зазначав, що творче мистецтво є такою здатністю, яка виступає причиною того, чого раніше не було. Усе, що викликає перехід із небуття у буття, і є творчість. На його думку, створення будь-яких творів мистецтва чи ремесла можна назвати творчістю, а всіх «створювачів» - їх «творцями».
У спеціальній науковій літературі творчість найчастіше визначається як процес діяльності, результатом якого є створення якісно нових матеріальних і духовних цінностей, або як створення нової реальності, яка задовольняє різні суспільні та особисті потреби. Творчість являє собою багаторівневий процес, її перший, високий, рівень полягає у здійсненні революції у тій чи іншій області, в докорінній зміні розуміння системи знань та їх застосування. Другий, більш низький, рівень виявляється в подальшому розвитку відомого, розширенні сфери його використання [4, с.26].
Як складне та багатогранне явище, творчість неможливо охарактеризувати однозначно, саме тому й існує ряд підходів та визначень, що є результатом різних методологічних установок, різних точок зору і, як наслідок, різного розуміння, а інколи навіть і протилежних уявлень. Проблема у визначенні поняття «творчість» пов’язана, в першу чергу, з відсутністю його безпосереднього операційного, психологічного наповнення; цим можна пояснити використання до цього часу визначення творчості тільки за її продуктом - створенням нового.
Слід зауважити, що творчу діяльність не можна розглядати як дещо відокремлене, підпорядковане властивим тільки їй законам. Вона є закономірним етапом людської діяльності взагалі, підсумком попереднього розвитку форм цієї діяльності, новою, якісною сходинкою формування особистості. Творча діяльність викликається не стільки здібністю до творчості, яка, як і будь-яка інша здібність, розвивається в самій діяльності, але спочатку тими об’єктивними можливостями, які відкриваються людині як результат її попередньої діяльності. В якості нового етапу діяльності творчість є і новим етапом у розвитку особистості [5, с.47].
Творча діяльність – одне з найцікавіших, найбільш складних і найменше вивчених психічних явищ. Актуальними проблемами дослідження творчості є вивчення способів творчої діяльності, стадіальності творчого процесу, а також його динаміки та психологічних особливостей розвитку. Важливим є також аналіз творчого результату на різних стадіях творчого процесу та його завершенні, що допомагає зрозуміти психологічний механізм і проаналізувати продуктивність творчості [5, с.12].
Дослідження психології творчості з’явились у кінці ХІХ - на початку ХХ століття на основі теорії творчості. Започаткували дослідження проблем творчості Т. Рібо та П. К. Енгельмейер. Пізніше С. О. Грузенберг зробив одну з перших спроб дійти певного синтезу різних напрямків у дослідженні творчості.

1. «Дитина в дошкільні роки: комплексна додаткова освітня програма» / наук. кер. К. Л. Крутій. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2011. – 188 с.
2. Клименко, В.В. Психологія творчості./ Клименко В.В. К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 480с.
3. Бакушинский, А. Мережеві дослідні лабораторії «Школа для всіх» [Текст] / Бакушинский А., 2006. - 162 с.
4. Бондарєва, Т. В. Дитяче експериментування / Т.В. Бондарєва // Дошкільне виховання. – 2002. – № 4. – С. 8-11.
5. Вакуленко, Н. І. Українська мозаїка. Книга для читання в дошкільному закладі та родинному колі (до Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі») / Н. І. Вакуленко, О. П. Долинна, О. А.Копєйкіна, О. В. Низковська. – К.: АВДІ, 2008.
6. Вікова та педагогічна психологія [Текст]: навч. посіб. / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін. 2-ге вид. К.: Каравела, 2007. - 344 с.
7. Голота, Н.М. Сучасні технології в дошкільній освіті України / Голота Н.М./ Матеріали науково-методичного семінару. К.: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. - С. 66­71.
8. Горошко, Н.А. Зображувальна діяльність у дошкільних навчальних закладах: малювання, аплікація / Н.А. Горошко. – Харків: Ранок, 2007. – 224 с.
9. Грицюк Л.А. Нові форми здобуття дошкільної освіти / Л.А. Гри- цюк, М. І. Каратаєва. – Тернопіль: Мандрівець, 2007. – 256 с.
10. Державна цільова соціальна програма розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року // Офіційний вісник України. – 2011. – № 45. – 24 червня.
11. Дідик, Н.М. Феномен особистісної зрілості в інтерпретації українських дослідників [Текст] / Н.М. Дідик // «Молодий вчений». - № 1(03) січень, 2014 р. - С. 128-131.
12. Долинна, О.П. Майстер сонячного світла / О.П. Долинна, І.Ю. Рез- ніченко // Дошкілля. – 2012. – № 1(17). – С. 10-11.
13. Долинна, О.П. Співець чарівного Поділля / О.П. Долинна // Дошкілля. – 2011. – № 3(19). – С. 10-11.
14. Загальна психологія / за ред. О.В. Скрипченко, Л.В. Долинської, З.В. Огороднійчук та ін. – К.: Либідь, 2005. – 464 с.
15. Закон України «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу» від 6.07.2010 № 2442-УІ // Урядовий кур’єр. – 2010. – № 138.
16. Закон України «Про дошкільну освіту» // Урядовий кур’єр. – 2001. – № 144. – С. 1-9.
17. Кононко, О.Л. Психологічні основи особистісного становлення дошкільника / О.Л. Кононко. – К.: Стилос, 2000.
18. Кононко, О.Л. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / Кононко О.Л. / М-во освіти і науки України, Акад. пед. наук України; наук. ред. та у поряд . – К.: Світич, 2008. – 430с.
19. Кононко, О.Л. Методичні аспекти реалізації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»/ Кононко О.Л., Плохій З.П., Гончаренко А.М. - К.: Світич, 2009. – 208 с.
20. Крок за кроком в Україні: Посібник для батьків дошкільнят та соціальних педагогів / Л. В. Артемова, О. І. Кульчицька, Н. М. Голота, Г. В. Сухорукова. - К.: Кобза, 2003. - 384 с.
21. Кулачківська, С. Новий погляд на стару проблему / С. Кулачківська // Дошкільне виховання, 2002. - № 7. - С. 15-17.
22. Ликова, І.О. Програма з художнього виховання, навчання і розвитку дітей 2-6 років. Кольорові долоньки / І.О. Ликова. – Харків: Ранок, 2008.
23. Ніколаєнко, Н.Н. Психологія творчості. / Ніколаєнко Н.Н. С-П.: 2005.
24. Піроженко, Т. Особистісний потенціал дошкільника: умови розвитку в сучасному суспільстві [Текст] / Т. Піроженко // Дошкільне виховання. 2012. № 1. - С. 8-16.
25. Половіна, О.А. Сприймати природу розумом і серцем / О.А. Половіна // Дошкільне виховання. – 2006. – № 11. – С. 10-11.
26. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка / Т.І. Поніманська. – К.: Академвидав, 2004. – 456 с.
27. Програма виховання і навчання дітей від 2 до 7 років «Дитина» / наук. кер.: О. В. Проскура, Л. П. Кочина, В. У. Кузьменко, Н. В. Кудикіна. – К.: Університет, 2012.
28. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» / О. І. Білан, Л. М. Возна, О. Л. Максименко та ін. – Тернопіль: Мандрівець, 2012.
29. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / наук. кер. О. Л. Кононко. – К.: Світич, 2008.
30. Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» / кер. проекту Б. М. Жебровський. – Тернопіль: Мандрівець, 2012.
31. Суржанська, В.А. Розвиваємо творчі здібності./ Суржанська В. А. - X.: Основа, 2007. – 112 с.
32. Терещенко, О.П. Розвиток творчості старшого дошкільника в образотворчій діяльності / О.П. Терещенко. – К.: Світич, 2009. – 112 с.
33. Шевчук, А. Дні мистецтва в дитсадку / А. Шевчук // Дошкільне виховання. – 2008. – № 2. – С. 20-21.
34. Шевчук, А. Новації в мистецькому вихованні дошкільників // Інноваційна практика в роботі вихователя ДНЗ: метод. посібник / Н. Дятленко, А. Гончаренко, А. Шевчук та ін. – К.: Шкільний світ, 2010. – 128 с. – С. 43-66.
35. Шевчук, А.С. Дитяча хореографія. Програма та навчально-методичне забезпечення хореографічної діяльності дітей від 3 до 7 років / А. С. Шевчук. – К.: Шкільний світ, 2008. – 128 с.
36. Шевчук, А.С. Розвиток дошкільнят в музично-руховій діяльності: навч.-метод. посібник / А.С. Шевчук. – К.: Шкільний світ, 2006. – 128 с.
37. Шульга, Л.М. Барвиста радість (Розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку на заняттях із малювання) / Л.М. Шульга. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2007. – 280 с.

Проблема розвитку дитячих творчих здібностей є досить актуальною на сучасному етапі. Дослідження дозволяють відзначити необхідність та можливість розвитку творчих здібностей вже з дошкільного віку.
Дитинство передусім дошкільне - єдиний період життя, коли творчість може стати універсальним і природним способом буття людини. Численні наукові дослідження різних часів свідчать про безкрайні креатині можливості дошкільного дитинства, тому провідна психолого-педагогічна проблема виявляється в тому, щоб створити ці сприятливі умови стимулювання і спрямування розвитку особистості.
Розвиток творчого мислення відбувається у процессі навчання і виховання. Воно формується в процесі взаємодії зі світом, за допомогою оволодіння в процесі навчання змісту матеріальної і духовної культури, мистецтва. Тому є можливість говорити про спеціальне, цілеспрямоване формування творчого мислення, про системний формуючий вплив.
Важливу роль у підготовці до творчої праці відіграє дошкільний заклад. Саме в цьому віці полягає психологічна основа для такої діяльності. Розвиваються уява і фантазія, творче мислення, виховується допитливість, активність, ініціатива, формуються вміння спостерігати й аналізувати явища, проводити порівняння, узагальнювати факти, робити висновки, практично оцінювати діяльність. Починають складатися і диференціюватися інтереси, схильності, формуються потреби, що лежать в основі творчості. Розвиток творчого мислення невіддільне від формування виконавських умінь і навичок. Чим різнобічне і досконаліше вміння та навички у людини, тим багатше його фантазія, реальніше задуми.
Проблемам розвитку творчих здібностей у дошкільників у своїх працях приділяли уваги багато вчених, такі як: Клименко В.В., Бондарєва Т. В., Вакуленко Н. І., Голота Н.М., Горошко Н.А., Грицюк Л.А., Дідик Н.М., Долинна О.П., Долинна О.П., Кононко О.Л., Ніколаєнко Н.Н., Половіна О.А., Поніманська Т.І., Суржанська В.А., Терещенко О.П., Шевчук А.С., Шульга Л.М.

У результаті виконаної роботи можна зробити наступні висновки.
У дошкільників, у тому числі в дитячих садах, необхідно виявляти і розвивати інтелектуально-творчі задатки. Ефективні розвиваючі ігри і комплекс методів фантазування (з вигадуванням казок) та розвитку творчої уяви.
У дітей дошкільного віку здатності до творчості розвиваються поступово, проходячи кілька стадій розвитку. Ці стадії протікають послідовно: перш ніж бути готовим до наступної стадії, дитина обов'язково повинна оволодіти якостями, які формуються на існуючих.
Дослідження дитячої творчості виділяє три стадії розвитку творчого мислення: наочно-дійсне, причинне і евристичне.
У дітей, в тому числі в дитячих садах, необхідно виявляти і розвивати інтелектуально-творчі задатки. Для цього застосовуються розвиваючі ігри і комплекс методів фантазування (з вигадуванням казок) та розвитку творчої уяви.
Дитяча творчість ґрунтується на наслідування, яке служить важливим фактором розвитку дитини, зокрема його художніх здібностей.
Площинне моделювання для загального розвитку дітей дошкільного віку має величезне значення. У дітей розвивається мислення, логіка, прагнення до пізнання.
У самих різних системах навчання грі відводиться особливе місце. І визначається це тим, що гра дуже співзвучна природі дитини. Дитина від народження і до зрілості приділяє величезну увагу іграм. Гра для дитини - не просто цікаве проведення часу, але спосіб моделювання зовнішнього, дорослого світу, спосіб моделювання його взаємин, в процесі якого, дитина виробляє схему взаємин з однолітками. Діти з задоволенням самі придумують гри, за допомогою яких найбанальніші, побутові речі переносяться в особливий цікавий світ пригод.
Дошкільний вік має багатющі можливості для розвитку творчих здібностей. На жаль, ці можливості з часом необоротно втрачаються, тому необхідно, як можна ефективніше використовувати їх у дошкільному дитинстві.
Успішний розвиток творчих здібностей можливе лише при створенні певних умов, що сприяють їх формуванню. Але створення сприятливих умов недостатньо для виховання дитини з високорозвиненими творчими здібностями. Необхідна цілеспрямована робота з розвитку творчого потенціалу дітей.
Загальні показники творчих здібностей дітей старшого дошкільного віку нами було розраховано за результатами виконання дітьми всіх психодіагностичних методик. Так, високому рівню творчих здібностей дошкільників у цілому відповідають результати 15,00% досліджуваних. У 55,00% дошкільників було виявлено середній рівень розвитку творчих здібностей. 25,00% учасників експерименту було зараховано до низького рівня. Таким чином, аналіз одержаних експериментальних результатів дає можливість констатувати, що в стихійних умовах, без спеціально організованого навчання, високого рівня розвитку творчих здібностей досягають лише окремі діти. Це зумовлює необхідність розробки й впровадження в практику роботи вихователів і практичних психологів дошкільних навчальних закладів спеціальних програм активного соціально- психологічного навчання дітей з метою активізації їх творчих здібностей в різних видах діяльності.