ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИСЮЖЕТНО-РОЛЬОВОЇ ГРИДОШКІЛЬНИКА 5
1.1. Сюжетно-рольова гра,як засіб всебічного розвитку дитини 5
1.2. Характеристика основних видів ігор та їх класифікація 7
1.3.Вплив сюжетно-рольової гри на формування позитивних взаємовідносин дітей 13
РОЗДІЛ 2.ДОСЛІДЖЕННЯ СЮЖЕТНО-РОЛЬОВОЇ ГРИ ЯК ЧИННИКА РОЗВИТКУ ПОЗИТИВНИХ ВЗАЄМОВІДНОСИН ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ НА ПРИКЛАДІ ДИТЯЧОГО САДКА 17
2.1. Констатуючий етап дослідницької роботи 17
2.2. Формуючий етап дослідження 29
2.3. Контрольний етап дослідницької роботи 33
ВИСНОВКИ 37
СПИСОК ВИКОРАСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 39
ДОДАТКИ 42

Сюжетно-рольова гра - це основний вид гри дитини дошкільного віку. Їй притаманні основні риси гри: емоційна насиченість і захопленість дітей, самостійність, активність, творчість. Перші сюжетні ігри протікають як ігри безролевие або ігри з прихованою роллю. Дії дітей набувають сюжетний характер і об'єднуються в ланцюжок, що має життєвий сенс. Дії з предметами, іграшкою здійснюються кожним з граючих самостійно.[23, c. 64]
1. В іграх проявляється творча уява дитини, яка вчиться оперувати предметами та іграшками як символами явища навколишнього життя, придумує різноманітні комбінації перетворення, через взяту на себе роль виходить з кола звичної повсякденності і відчуває себе активним «учасником життя дорослих».[16, c. 321]
В іграх дитина не тільки відображає навколишнє життя, але і перебудовує її, створює бажане майбутнє. Як писав Л. С. Виготський у своїх роботах, «гра дитини не є просте спогад про пережите, але творча переробка пережитих вражень, комбінування їх і побудова з них нової дійсності, відповідає запитам і потягам самої дитини». [6, c. 18]
У грі всі сторони особистості дитини формуються в єдності та взаємодії.Гра займає велике місце в системі фізичного, морального, трудового та естетичного виховання дошкільників.Гра має велике освітнє значення, вона тісно пов'язана з навчанням на заняттях, з спостереженнями повсякденному житті.
2. Як відзначає Ядешко В.І. - У творчих іграх відбувається важливий і складний процес освоєння знань, який мобілізує розумові здібності дитини, його уява, увагу, пам'ять. Розігруючи ролі, зображуючи ті чи інші події, діти розмірковують над ними, встановлюють зв'язок між різними явищами. Вони вчаться самостійно вирішувати ігрові завдання, знаходити кращий спосіб здійснення задуманого, користуватися своїми знаннями, висловлювати їх словом. [16, c. 321]
Нерідко гра служить приводом для повідомлення дошкільнятам нових знань, для розширення їх кругозору. З розвитком інтересу до праці дорослих, до громадського життя, до героїчним подвигам людей у дітей з'являються перші мрії про майбутню професію, прагнення наслідувати своїх улюблених героїв. Все це робить гру важливим засобом створення спрямованості особистості дитини, яка починає складатися в дошкільному дитинстві.
Творчу гру можна підпорядкувати вузьким дидактичним цілям, з її допомогою вирішуються основні виховні завдання.
Цікава гра підвищує розумову активність дитини, і він може вирішити більш важку задачу, ніж на занятті. Але це не означає, що заняття повинні проводитися тільки у формі гри. Навчання вимагає застосування різноманітних методів. Гра - один із них, і вона дає добрі результати тільки в поєднанні з іншими методами: спостереженнями, бесідами, читанням і ін.
Граючи, діти вчаться застосовувати свої знання та вміння на практиці, користуватися ними в різних умовах. У творчих іграх відкривається широкий простір для вигадки, експериментування. В іграх з правилами потрібна мобілізація знань, самостійний вибір рішення поставленої задачі.[9, c. 78]
Гра - самостійна діяльність, в якій діти вступають у спілкування з однолітками. Їх об'єднують спільна мета, спільні зусилля до її досягнення, загальні переживання. Ігрові переживання залишають глибокий слід у свідомості дитини та сприяють формуванню добрих почуттів, благородних прагнень, навичок колективного життя. Завдання вихователя полягає в тому, щоб зробити кожної дитини активним членом ігрового колективу, створити між дітьми відносини, засновані на дружбі, справедливості, відповідальності перед товаришами.[18, c. 111]
У грі виховується інтерес і повага до праці дорослих: діти зображують людей різних професій і при цьому наслідують не тільки їх діям, але і відношенню до праці, до людей. Часто гра служить побудником до роботи: виготовлення необхідних атрибутів, конструюванню.[5, c. 15]
Таким чином в дошкільному дитинстві гра є найважливішою самостійною діяльністю дитини і має велике значення для його фізичного і психічного розвитку, становлення індивідуальності та формування дитячого колективу.

1. Артемова Л.В. Розвиток теорії та практики дитячої гри. // Дошкільне виховання. – 2001 р. – № 7.
2. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. // К.: Ред.. журналу «Дошкільне виховання», 2000 р.
3. Біла І. Дитина відкриває навколишній світ // Дошкільне виховання. –2005 р. - № 6.
4. Богуш А. Діти і соціум: особливості соціалізації дітей дошкільного тамолодшого шкільного віку / А. Богуш., Л. Варяниця, Н. Гавриш;Науково-дослідний центр з проблем соціальної педагогіки та соціальної роботи АПН України, Луганський над. пед. Університет їм. Т. Шевченка. - Луганськ: Альма-матер. 2006 р.
5. Богуславская З.М. «Розвиваючі ігри для дітей молодшого дошкільного віку», Москва, «Просвещение», 1991 р.
6. Бойченко Н.А. «Сюжетно рольові ігри дошкільнят», Київ «Радянська школа», 1992р.
7. Бондаренко А.К. «Дидактичні ігри в дитячому садку», Москва, «Просвещение», 1995 р.
8. Бурова А. Організація ігрової діяльності (методичні рекомендації). // Дошкільне виховання. – 2007 р. – № 10.
9. Веліева С.В. Діагностика психічних станів дітей дошкільного віку. - СПб., Мова, 2005 р.
10. Венгер Л.А., Мухіна В.С. «Вікова психологія: феноменологія розвитку, дитинство і юність», М.: Просвещение, 1998 р.
11. Венгер Л.А., Мухіна В.С. «Вікова психологія: феноменологія розвитку, дитинство і юність», М.: Просвещение, 1998 р.
12. Вікові особливості розвитку дитини / упоряд. Л.Балим. –К,2010 р.
13. Григоренко Г. І. До проблеми керівництва сюжетно-рольовою грою дошкільника. // Дошкільна освіта. - 2003 р. - № 1
14. Галузинський В.М. Педагогіка: теорія та історія. – К., 1995 р.
15. Гербова В.В. «Методичні рекомендації до« Програми виховання і навчання в дитячому садку », Москва« мозайка-Синтез », 2005 р.
16. Дошкільна педагогіка/під ред. В.І. - М.: Просвещение, 1998 р.
17. Журнал «Дошкільне виховання», 8 / 2008 р.
18. Журнал «Дошкільне виховання», 1 / 2006 р.
19. Журнал «Дошкільне виховання», 4 / 2008 р.
20. Захарова Є.І. Дослідження особливостей емоційного боку дитячо - батьківської взаємодії. / / Журнал практичного психолога. - 1996, № 6.
21. Закону України «Про дошкільну освіту» [Электронный ресурс].— Режим доступа: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2628-14
22. Карасьова К. В. Умови розвитку комунікативних функцій у сюжетно-рольовій грі молодших дошкільників / К. В. Карасьова // Науковий вісник Миколаївського державного університету: Збірник наукових праць. Педагогічні науки. – Миколаїв: МДУ, 2005 р.
23. Козлова А.В. «Робота ДОП з сім'єю», Москва «творчий центр», 2005 р.
24. Кравченко Т.В. Сутність характеристики соціалізації. // Педагогіка і психологія. – 2007 р. – № 3.
25. Кузьменко В. Соціальна компетентність дошкільнят: особливості, показники та шляхи розвитку. // Дошкільне виховання. – 2001 р. – № 9.
26. Кулагін С.М. «Вікова психологія», Москва, «Просвещение», 2000 р.
27. Малятко: Програма виховання дітей дошкільного віку / Наук. кер. авт. колект. З.П. Плохій. – 2-ге вид., дооп. і доп. – К.: Педагогічна думка, 1999 р.
28. Ніжегородцева Н.В., В. Д. Щадріков. Психолого - педагогічна готовність дитини до школи. - М., Владос, 2001 р.
29. Основи вікової психології. Навчальний посібник. Під редакцією Л.Подоляк. – К.: Главник, 2006 р.
30. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: Навч. посібник. - К. : Академвидав, 2006 р.
31. Ядешко В.І. «Дошкільна педагогіка», Москва, «Просвещение», 1996 р.

Актуальність теми.На сучасному етапі оновлення дошкільної освіти увага акцентується на вихованні всебічно розвиненої дитини, яка має бути повністю підготована до самостійного життя в суспільстві, що потребує життєздатних, самостійних, комунікабельних особистостей. Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» [21] одним із напрямів цілісного процесу дошкільної освіти є її «…спрямування до набуття дитиною життєвого соціального досвіду, забезпечення різнобічного (у тому числі ціннісного, морально – соціального,інтелектуального) розвитку малюка». Саме остання складова займає в сучасній педагогіці одне з головних місць, оскільки інтелектуальний розвиток передбачає, перш за все, набуття здатності розуміти, усвідомлювати, пояснювати, перетворювати навколишню дійсність.
Одним з основних факторів інтелектуального розвитку дитини виступає сюжетно-рольова гра, яка зумовлює найголовніші зміни в психологічних особливостях особистості дошкільника. Зображуючи в сюжеті певні відносини між людьми, дитина тим самим засвоює їх. Відповідно, сюжетно-рольова гра не може виникнути, якщо дитина не знайома із взаєминами людей, яких вона зображає. Беручи на себе різні ролі, діти за рахунок зміни позицій можуть навчитися виділяти переживання інших людей. Тому у дітей підвищується прагнення поводитися морально. Але щоб такий етичний зміст дійсно став головним у поведінці дитини, він має бути включеним до виконання реальних завдань, у вирішенні яких дитина буде діяти від свого імені, а не з позиції ролі, яку вона виконує у грі. Зважаючи на це, у сюжетно-рольовій грі фахівці з дитячого розвитку виділяють два плани: сюжетно-рольові відносини та реальні відносини з приводу гри.[13, c. 27]
Вивченням особливостей сюжетно - рольової гри дошкільника займалися багато педагогів і психологи: Д. Б. Ельконін, Виготський Л.С., Менджрітская Д.В., Венгер Л.А., Мухіна В.С., Васильєва М.А., Щербакова Є.І., Русскова Л.В., Короткова Н.А. Мацкевич М., Новосьолова С.Л, Гавриш Н.В., Ладивір С.О.,В.І.Ядешко та інші
Мета курсової роботи полягає в аналізі питання сюжетно-рольових ігор, їх видів, застосуванні в розвитку дитини.
Об'єктом дослідження є сюжетно-рольова гра.
Предметом дослідження є особливості розвитку комунікативних функцій дітей молодшого дошкільного віку у процесі творчих ігор.
У першому розділі курсової роботи розкривається питання особливості сюжетно - рольової гри у дошкільників.
У другому розділі курсової роботи наведено опис проведеного дослідження з даної теми, результати дослідження та корекційної роботи, описана програма корекційної роботи з дітьми дитячого саду.
Курсова робота складається з 42 сторінки друкованого тексту, двух розділів, вступу, висновків, списку використаних джерел з 31 найменувань та містить 7 таблиць та 5 рисунків.

Важко знайти іншу форму активності, що з таким бажанням виконувалася б дошкільниками, як гра, і яка була б пов'язана з виконанням спеціальних ролей. При розігруванні спеціальних ролей дитина глибше й швидше опановує тими або іншими навичками, чим коли це підносить у вигляді повчань і наставлянь. Залучений у гру дитина живе активним життям. У необхідному для гри активному процесі дошкільник втілює те або інше поводження дорослого, за допомогою чого він уперше стикається з відносинами, які існують між людьми. Сюжетно-рольова гра набирає для дошкільника форму співучасті в діяльності дорослих. У процесі гри різні ролі привчають дітей до дисципліни, до узгодження дій, підвищують самосвідомість, розвивають почуття соціальних взаємовідношень, привчають до незалежності.
У даній роботі сюжетно-рольова гра послужила головним інструментом формування взаємовідносин старших дошкільників з однолітками. У дослідженні взяло участь 20 дошкільнят. Порівняльний аналіз отриманих даних на констатирующем і контрольному етапах експерименту показав, що проведення сюжетно-рольових ігор посприяло налагодженню колективних взаємин дошкільнят з однолітками. Коефіцієнт «Лідера, найбільш обирається в спілкуванні дітьми» збільшився на 20%. Коефіцієнт «Діти, найменш обирані у спілкуванні», знизився на 10%. Контрольний етап показав, що діти, віднесені до категорії «Відринутий дитина, були прийняти у групу. У ході спостереження можна відзначити у даних дітей підвищення активності, прагнення при виконанні завдання діяти самостійно, діяти узгоджено з іншими дітьми і дорослими.
За результатами дослідження можно чітко охарактеризувати вплив сюжетно-рольових ігор на інтелектуальний розвиток старших дошкільників:
 сюжетно-рольова гра старших дошкільників має здебільшого колективний характер;
 сюжетно-рольова гра відрізняється більшою розмаїтістю тематики, складністю й розгорненням сюжетів;
 діти відбивають в іграх події та ситуації, що далеко виходять за рамкиїхнього особистого досвіду, прагнуть відтворити те, що відбувається вжитті країни й усього людства;
 сюжет гри визначається в її ході за рахунок виконання кожним учасникомсвоїх рольових дій, звернених до партнерів по грі, і їхніх відповідних дій.
В перебігу роботи були виявлені такі типові труднощі:
 далеко не завжди дітям вдається (особливо при великій кількості учасників гри) послідовно розвертати складний сюжет;
 нерідко задуми окремих дітей приходять в протиріччя або діти не розуміють змісту звернених до них рольових дій;
 ігрові дії старших дошкільників звичайно виглядають скоріше натяком на виконання дії, чим реальним його виконанням.
За результатами експерименту можно зробити висновку, що
 основного значення в інтелектуальному розвитку набувають словесніформи висловлювання від імені свого персонажу до інших учасниківгри;
 більшу увагу діти приділяються точному дотриманню правил, якінакладає на кожного учасника гри виконувана ним роль;
 більш привабливими для дітей стають аксесуари, що позначають роль;
 відбувається співвідношення рольових і реальних взаємин;
Таким чином, використання сюжетно-рольових ігор в навчально-виховному процесі позитивно сприяє інтелектуальному розвитку, активності, ініціативності, творчості, національній самодостатності дошкільника.