ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ АНАТОМО-МОРФОЛОГІЧНОЇ БУДОВИ ЛИСТКІВ ЩОДО ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ 5
1.1 Морфологічна будова берези та липи 5
1.2 Анатомічна будова берези та липи 7
1.3 Порівняльна характеристика 10
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНИЙ 12
2.1 Організація дослідження анатомо-морфологічної будови листків деревних рослин на прикладі берези та липи 12
2.2 Методи дослідження 14
2.3 Прикладне значення для самого дерева 16
2.4 Проблеми дослідження 19
ВИСНОВКИ 25
ЛІТЕРАТУРА 27

Морфологія рослин (грец. морфа – форма; логос – слово, вчення) вивчає як зовнішні форми так і внутрішні структури, які сприймаються безпосередньо людським оком або за допомогою спеціальних інструментів (лупи, світлового або електронного мікроскопа) [7, c.47].
Листя рослин дуже різноманітні за формою і внутрішньою будовою, проте майже завжди в них можна розрізнити листову пластинку, черешок і підставу, якою лист прикріплюється до стебла [1, c.32].
Листова пластинка – найважливіша частина типового листа. Її пластинчаста форма створює найбільшу поверхню на одиницю об’єму тканин, що найкращим чином сприяє виконанню всіх функцій зеленого листа. Черешок – звужена частина листа між його платівкою і підставою. Листя, що мають черешки, називаються черешковими (липа, клен, бузок), листя без черешків – сідячіми (волошка лугова, алое, гвоздика). У підстави деяких листків утворюються дрібні лусковидні або листоподібні структури, так звані прилистки. Вони розвиваються зазвичай раніше, ніж пластинка і черешок, і оберігають листову пластинку від пошкодження в брунці (у берези, липи, черемхи, яблуні); при розкритті бруньки вони опадають. У деяких видів рослин прилистники розростаються, зеленіють і виконують ті ж функції, що і листова пластинка (у гороху, фіалки, троянди, чини). У більшості однодольних рослин підстава листа розширена і охоплює стебло (злаки, осоки, Лілійні і ін.); воно надійно захищає пазушними бруньками [17, 69].
В даному пункті курсової роботи буде надана теоретична характеристика морфологічної будови двох досліджуваних родів рослин: берези та липи.

1. Андреев Н.Г., Андреев Л.Н. Основы агрономии и ботаники: учеб. пособ. для с/х вузов. – М.: Колос, 2004.
2. Андрейцев А.К. Основи екології: Підручник. – К.: Вища шк., 2006.
3. Атабекова А.И., Устинова Е.И. Цитология растений. – М.: Колос, 2007.
4. Барна М. М. Видатні вчені-ботаніки : [навч. посіб.] / М. М. Барна, Л. С. Барна ; М-во освіти і науки України, Терноп. нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка, Каф. ботаніки, Терноп. від-ня Укр. ботан. т-ва. – Т. : Терно-граф, 2013.
5. Бессонова В.П. Практикум з фізіології рослин / В.П. Бессонова. – Дніпропетровськ: ВВДДАУ, 2006.
6. Бєлякова, Г.А., Дьяков, Ю.Т., Тарасов, К.Л. Ботаніка: Підручник: У 4-х т. Том 1 – М.: Видавництво «Академія», 2006.
7. Бойчук Л Д., Соломенно Е.М., Бугай О.В. Екологія і охорона навколишнього середовища: Навч. посіб. – Суми: Університетська книга, 2007.
8. Ботаника. Систематика высших, или наземных, растений. Еленевский А.Г., Соловьева М.П., Тихомиров В.Н. – М: Академия, 2006.
9. Ботаника: в 4 т. Т. 3: Высшие растения. Тимонин А.К. – М: Академия, 2007.
10. Ботаническая география с основами экологии растений / Хржановский В.Г., Викторов П.В., Литвак П.В. и др. – М.: Колос, 2004.
11. Ботаническая латынь / Прохоров В.П. – М: Академия, 2006.
12. Буйдін В. В. Методичні вказівки до вивчення латинських назв рослин відділу Покритонасінних / Буйдін В. В., Гапон С. В. – Полтава: «АСМ1», 2007.
13. Глухов А.З. Мониторинг аэротехногенного загрязнения среды по
14. Горышина Т.К. Экология растений. – М.: Высш. шк., 2006.
15. Гродзинський Д. М. Чотиримовний словник назв рослин. – К.: Фітосоціоцентр, 2007.
16. Зітта, П., Вайлер, Е.В., Кадерайт, Й.В. Ботаніка: Підручник: У 4-х т. Том 1: Пер. з ньому – М.: Видавництво «Академія», 2008.
17. Концепція морфометрії у сучасній ботаніці / Ю.А. Злобін, В.Г. Скляр, Л.М. Бондарєва, К.С. Кирильчук // Чорономорський бот. журн. – 2009.
18. Крохмаль І.І. Особливості анатомічної будови листка // І. І. Крохмаль, А.Ю. Пугачова // Проблеми екології та охорони природи техногенного регіону. – 2010.
19. Куерда Х. Атлас ботаніки / Хосе Куерда ; [пер. з ісп. В. Й. Шовкун]. – Х. : Ранок, 2006.
20. Лисенко М. Зелені насадження в урбанізованому середовищі / М. Лисенко // Вісник Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. – 2007.
21. Лисогор Л. Короткий словник ботанічних термінів/ Людмила Лисогор. – Кривий Ріг: КПІ ДВНЗ «КНУ», 2013.
22. Лотова Л.И. Морфология и анатомия высших растений. – М.: КомКнига, 2007.
23. Миркин Б.М., Наумова Л.Г., Мулдашев А.А. Высшие растения: краткий курс систематики с основами науки о растительности. – М.: Логос, 2006.
24. Пономарьова О.А. Поширення представників роду Tilia L. у міських насадженнях / О.А. Пономарьова // Науковий вісник НЛТУ України. – 2013.
25. Работнов Т.А. Фитоценология. – М.: МГУ, 2003.
26. Родіонова, А.С., Скупченко, В.Б., Малишева, О.Н. Ботаніка: Підручник. – М.: Видавництво «Академія», 2008.
27. Стеблянко М.І., Гончарова К.Д., Закорко Н.Г. Ботаніка: Анатомія і морфологія рослин: Навч. посібник. – К: Вища школа, 2007.
28. Тимонин А.К. Ботаника. Систематика высших растений. Учебник для студ. высш. учеб.заведений. – Издательский центр «Академия», 2009.
29. Тутаюк В.Х. Анатомия и морфология растений. – М.: Высш. шк., 2006.
30. Чжан С.А., Рунова Е.М. Таксація лісу. Методичні вказівки. – Братськ: БрГТУ, 2006

Актуальність теми дослідження. У наш час міста інтенсивно розвиваються, тому дослідження середовища міст стають все актуальнішими. Міське середовище відрізняється своєрідністю екологічних факторів, специфічністю техногенних впливів, які призводять до значної трансформації оточуючого середовища.
Для оптимізації міського середовища використовують деревні рослини, основна роль яких полягає в їх здатності нівелювати несприятливі для людини фактори природного та техногенного походження.
Морфологічні зміни рослин дозволяють використовувати їх у фітоіндикації забруднення навколишнього середовища токсичними речовинами. Рослини адаптуються до стресової дії середовища за допомогою фізіолого-біохімічних та анатомо-морфологічних перебудов організму. Виявлення та оцінка таких змін дають достовірну інформацію про умови місць зростання рослин і відображають стан урбаносередовища.
Найбільш чутливим (пластичним) органом рослин вважається листок, оскільки він значно піддається впливу токсичних газів. Пригнічення росту листків прямо залежить від ступеня загазованості місцезростань: чим більше забруднене повітря, тим менші морфометричні показники листків. Для виявлення таких закономірностей, необхідно не лише візуально порівняти листки, а й дослідити та порівняти їх структурну організацію.
Одними із класичних об’єктів, що використовуються у фітоіндикації забруднення навколишнього середовища є береза та липа. Саме тому дослідження анатомо-морфологічної будови листків деревних рослин на прикладів берези та липи є дуже актуальним.
Провідну роль в досліджування будови листків аналізованих рослин відіграли такі вчені як: Бессонова, Глухов, Хархота, Машталер, Захаров, Кларк та інші.
Об’єктом курсової роботи є листки таких деревних рослин як береза та липа.
Предметом є дослідження особливостей анатомо-морфологічної будови зазначених рослин.
Метою роботи є вивчення пристосування та функціонування рослин (на прикладі берези та липи) за допомогою листків у мінливих умовах шляхом дослідження їх анатомо-морфологічної будови.
Поставлена мети зумовила виконання наступних завдань:
 визначити морфологічну будову берези та липи;
 визначити анатомічну будову берези та липи;
 зробити порівняльну характеристику досліджуваних рослин;
 навести організацію дослідження анатомо-морфологічної будови листків деревних рослин на прикладі берези та липи;
 зазначити методи дослідження;
 аналізувати та викласти прикладне значення для самого дерева;
 навести проблеми дослідження.
Методи дослідження: наукові (аналіз, синтез, узагальнення, класифікація), емпіричні.
Курсова робота складається з 29 сторінок друкованого тексту, вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та включає 1 рисунок. У списку використаних джерел 30 найменувань.

Листя рослин дуже різноманітні за формою і внутрішньою будовою, проте майже завжди в них можна розрізнити листову пластинку, черешок і підставу, якою лист прикріплюється до стебла, що можна спостерігати і у липі та березі. Морфологічна будова та порівняння рослин в даному розділі роботи було досліджено за рядом класичних ознак: лист простий або складний; лист стебловий або сидячий; форма листової пластинки; форма підстави листової пластинки; форма верхівки листа; жилкування; розчленовування листової пластинки: ціла, лопатева, роздільна, розсічена; форма краю листової пластинки; колір, блиск, опушеність і інші ознаки.
Липа і береза мають типові листки, як і більшість рослин мають зелене забарвлення і складаються з листкової пластинки і черешка, яким вони з’єднані із стеблом. Обидві рослини мають простий лист. І береза і липа мають голий лист. Також їх поєднує розчленовування листової пластинки – ціле. Мають схожу форму листової пластини – яйцеподібну. В обох досліджуваних рослинах велика кількість продихів.
Варто відзначити, що відмінностей теж немало, так наприклад береза є світлолюбною рослиною, а липа відноситься до тіньовитривалих рослин, тому в берези розташовуються листки таким чином, щоб вони менше затіняли один одного (листкова мозаїка), клітини епідерми липи випуклі, подібні до лінз, фокусуючих світло. В берези хлоропласти дрібні, можуть змінювати своє положення, а в липи хлоропласти великих розмірів і надзвичайно світлочутливі. В берези стовпчаста паренхіма добре розвинена, а в липи відсутня стовпчаста (палісадна) паренхіма, тому фотосинтезуючу функцію виконує губчаста паренхіма. Якщо в берези лист голий з обох сторін, то в липи лише з однієї сторони. Жилкування в берези перісте, а в липи пальчасте.
Порівнявши дві зазначені рослини за анатомо-морфологічною будовою листка можна стверджувати, що все ж спільних рис більше ніж відмінностей.
На прикладі міста Борисполя досліджена анатомо-морфологічна будова листків B. pendula, виявлено особливості впливу на неї факторів урбаносередовища.
З’ясовано, що для всіх досліджених листків характерний дорсивентральний, багатошаровий мезофіл, переважно тонкі листові пластинки (товсту листкову пластинку спостерігали лише у рослин, що зростали поблизу терміналу «Д» Міжнародного аеропорту «Бориспіль»), дуже товсті зовнішні стінки клітин верхньої та нижньої епідерми.
Виявлено, що від впливу різних факторів урбаносередовища найбільше потерпають рослини, які зростають поблизу Міжнародного аеропорту «Бориспіль» та залізничної станції «Бориспіль», це проявляється в ступені розвитку кутикули та епікутилярного воску, в якісних та кількісних змінах продихового апарату.
У досліджених рослин наявний тісний кореляційний зв’язок між товщиною листкових пластинок та висотою клітин обох епідерм, тобто пристосування рослин до зростання в антропогенно трансформованому середовищі м. Бориспіль відбувалось завдяки формування епідермальної тканини з товстими стінками, потужним шаром кутикули та розсіяним опушенням.
У досліджуваних видів лип (T. cordata Mill., T. рlatyphyllos Scop., T. tomentosa Moench.) спостерігається ксерофітізація анатомічної будови листка при погіршенні умов зростання.
Органи асиміляції T. europaea майже не зазнають змін при погіршенні умов зростання.
Відбувається потовщення листків рослин, що зростають у зоні пониженого волого забезпечення та забруднення вихлопними газами автотранспорту, головним чином, за рахунок збільшення об’єму паренхіми.
За характеристиками анатомо-морфологічної структури листків більш пристосованим видом роду Tilia L. за антропогенних умов Північного степу.