ВСТУП 3
1.Види акцизних зборів 4
2.Особливості нарахування податку на додану вартість при здійсненні експортно-імпортних операцій 10
ВИСНОВКИ 14
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 16

Залежно від суб'єкта сплати розрізняють два види акцизних зборів як митних платежів: акцизний збір, що нараховується за вантажною митною декларацією, та акцизний збір у неторговельному обороті. Акцизний збір в неторговельному обороті сплачують фізичні особи, які переміщують підакцизний товар через кордон.[13]
Платниками акцизного збору при експорті є суб'єкти підприємницької діяльності – українські виробники алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також замовники, за дорученням яких виготовляється ця продукція на давальницьких умовах. Платниками акцизного збору при імпорті товарів ? суб'єкти підприємницької діяльності, в тому числі підприємства з іноземними інвестиціями, незалежно від дати їх реєстрації, та громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і ввозять товари (продукцію) на митну територію України для власних, виробничих потреб або з метою продажу (передачі), реалізації на умовах комісії, а також реекспорту. [2, с.47]
Об'єктом оподаткування акцизним збором товарів є кількісні показники, а при застосуванні ставки акцизного збору у відсотках – митна вартість підакцизних товарів, які ввозяться на територію України, включаючи виготовлені за межами митної території України з давальницької сировини, реімпортованих, а також товарів, які повертаються на митну територію України із зони митного контролю, перерахована в національну валюту України за валютним курсом Національного банку України, який діяв на дату подачі вантажної митної декларації з урахуванням фактично сплачених сум мита і митних зборів. [2, с.57]
Сума акцизного збору із ввезених на митну територію товарів і з товарів, вироблених в Україні, спрямовується до Державного бюджету. Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати акцизного збору з товарів, що імпортуються в Україну, під час митного оформлення здійснюється митними органами, а під час реалізації (передачі) на території України – державними податковими адміністраціями. [2, с.60]
Варто наголосити, що контроль за сплатою акцизного збору з товарів, які підлягають позначенню марками акцизного збору, здійснюється митними органами спільно з податковими організаціями. Під час митного оформлення таких товарів підтвердженням сплати акцизного збору є заявка-розрахунок на одержання марок з відмітками про повну сплату сум акцизного збору, які були нараховані відповідно до ставок акцизною збору та курсу валют, установленого Національним банком України. [2, с.67]
Якщо внаслідок зміни цих ставок чи курсу валют під час митного оформлення нараховано більшу суму акцизного збору, ніж зазначено у заявці-розрахунку, імпортер повинен сплатити цю різницю на депозитний рахунок митниці. У разі, коли внаслідок зміни ставок чи курсу валют під час митного оформлення нараховано меншу суму акцизного збору, ніж зазначено в заявці-розрахунку, сума надміру стягнутого акцизного збору підлягає поверненню власникові товару та інших предметів на його вимогу протягом року з моменту митного оформлення. [2, с.74]
З моменту застосування акцизного збору як заходу регулювання імпорту товарів відбулись значні зміни. Механізм вдосконалювався вдвох напрямах: з одного боку, розширювався або звужувався список товарів, які підпадали під дію даного непрямого податку, з іншого – змінювався порядок нарахування акцизного збору. [13]
Доцільно зауважити, що основними цілями застосування акцизного збору є: фіскальна, регулятивна, протекціоністська. На кожному конкретному етапі еволюції застосування даного податку домінувала та чи інша ціль, відповідно до яких й розраховувалась сума даного податку.
На першому етапі, з 1994 р. до 1996 р., основною була фіскальна ціль – поповнення Державного бюджету. Під оподаткування підпали 29 товарних позицій високорентабельних товарів.[1, с.24]
Сума акцизного збору розраховувалася за формулами.
На другому етапі домінувала протекціоністська ціль: значно було розширено коло товарів, які підпадали під оподаткування (близько 50 товарних груп), та змінено формулу нарахування з метою збільшення податкової бази.

1. Деніелс Джон Д., Радеба Лі X. Міжнародний бізнес: зовнішнє середовище і ділові відносини: Пер. с англ.– 6-е видав. – М.: Діло ЛТД 2004. –784с.
2. Дернберг Ричард Л. Міжнародні оподаткування: Пер. с англ. –М.: ЮНИТИ. 2007. –375с.
3. Дудчак В. I., Мартинюк О. В. Митна справа: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2002. –310 с.
4. Єршов А. Д. Міжнародні митні відносини. – СПб, 2000. –207с.
5. Єгоров А. Б., Шейко А. П. Енциклопедія митної справи: В 2 т.–Львів: МЕТА, 2006. – 123с.
6. Єршов А. Д. Основи управління і організації в митній справі. – СПб, 2009. – 213с.
7. Жорін Ф. Л. Правові основи митної справи в Україні: Навч. посіб. – К.: КНЕУ. 2001. – 248с.
8. Зельниченко О. І., Михайлов В. І., Тихонова Н. П. Митна справа. – К.: Київ. держ. торг.- екон. ун-т, 2000. – 343с.
9. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів /1. В. Баїрова, Н. І. Редіна, В. Є. Власюк, О. О. Гетьман. – Дніпропетровськ, ДФЕІ, 2002 – 580 с.
10. Кіреєв А. П. Міжнародна економіка: В 2 ч. – Ч. 1. Міжнародна макроекономіка: рух товарів і факторів виробництва: Учб. посібник ля вузів. – М.: Міжнар. відносини, 2008. – 416с.
11. Козирін А. Митний режим. – М.: Статут, 2000. – 247 с.
12. Козирін А. Н. Митне право України. Загальна частина. – М.: Наука, 2005. –234с.
13. http://pidruchniki.com/2002031461036/ekonomika/harakteristika_mehanizmu_narahuvannya_nepryamih_podatkiv_pri_peremischenni_tovariv_cherez_mitniy_kordon_ukrayini
14. http://westudents.com.ua/glavy/19971-54-osoblivost-narahuvannya-podatku-na-dodanu-vartst-pri-zdysnenn-eksportno-mportnih-operatsy.html
15. http://mobile.pidruchniki.com/10931123/ekonomika/osoblivosti_narahuvannya_podatku_dodanu_vartist_pri_zdiysnenni_eksportno-importnih_operatsiy
16. http://westudents.com.ua/glavy/19970-53-mehanzm-narahuvannya-ta-splati-aktsiznogo-zboru-pri-peremschenn-tovarv-cherez-mitniy-kordon-ukrani.html

Механізм нарахування та сплати акцизного збору при переміщенні товарів через митний кордон України
Серед великої сукупності платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на митні органи, суттєву роль відіграють непрямі податки при переміщенні товарів чи предметів через митний кордон. Насамперед ці податки виконують фіскальну та регулятивну функцію, але з метою захисту національного ринку можуть бути використані як активні елементи протекціоністської системи відносно товарів іноземного виробника. Найбільш поширеними непрямими податками, які застосовуються відносно імпортних товарів, є акцизний збір та податок на додану вартість.
Важливим інструментом регулювання зовнішньоекономічної діяльності є – акцизний збір – непрямий податок на високорентабельні товари (продукцію), який включається до ціни товарів. В Україні відбувається нарощування надходжень за даним податком. Так, якщо в 1999 р. акцизний збір з імпортних товарів було заплановано у розмірі 859,9 млн. грн, а фактичні надходження складали 210,4 млн. грн.., то у 2000 р. він був запланований у розмірі 400,0 млн. грн.., фактично надійшло 441,3 млн. грн..; на 2001 р. при запланованій сумі у 595,4 млн. грн. надійшло – 446,8 млн. грн.., на 2002 р. при запланованій сумі у 676 млн. грн.. надійшло 442,6 млн. грн.., на 2003 р. при запланованій сумі у розмірі 552,9 млн. грн.. надійшло 587 млн. грн.
Перелік товарів, на які встановлюється акцизний збір тЈ змінюються ставки акцизного збору, затверджується Верховною Радою України. Оскільки акцизний збір на імпортні товари є внутрішнім податком, то підакцизні імпортні товари не можуть підпадати за бажанням монополії аналогічних національних товарів під більш високу "націнку", ніж та, яку Україна застосовує відносно вітчизняних аналогів.

Акцизне законодавство – сфера делікатна. Попри існування універсальних економічних законів, єдиної формули стягнення акцизного податку в світі не вироблено. Дискусії тривають. І кожна країна обирає свою систему. Україна – не виняток. Акцизний збір є загальнодержавним непрямим податком на окремі високорентабельні товари (продукцію), диференційованим в залежності від споживчих якостей та попиту на відповідну продукцію. Тому його відносять до категорії специфічних акцизів.
Акцизний збір дозволяє через цінові механізми непрямо впливати на обсяги виробництва та реалізації окремих підакцизних товарів як на митній території України, так і в сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Крім виробників підакцизних товарів, акцизний збір сплачують також будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, що імпортують на митну територію України підакцизні товари; фізичні особи – резиденти або нерезиденти, які ввозять підакцизні речі або предмети на митну територію України у вигляді супроводжувального або несупроводжувального багажу; юридичні або фізичні особи, які купують (орендують в інші форми володіння, користування або розпорядження) підакцизні товари у податкових агентів.
Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно відповідно до чинного законодавства і сплачуються до бюджету.
Контроль за сплатою акцизного збору на території України здійснюється державними податковими інспекціями, які організовують роботу щодо виготовлення марок акцизного збору, їх зберігання і продажу, контролюють своєчасність подання платниками розрахунків акцизного збору, ведуть облік та складають звіти про його надходження до відповідного бюджету, здійснюють реєстрацію імпортерів, видають посвідчення за встановленою формою на право ввезення в Україну підакцизних товарів.
За січень-липень 2009 року до Зведеного бюджету України органами ДПС мобілізовано акцизного збору з вироблених в Україні товарів на суму 8 537,9 млн. грн., що на 53,5 відсотка більше, ніж у відповідному періоді 2008 року. Це було спричинене зростанням обсягів надходження податку від сплати таких товарів, я лікеро-горілчані вироби, тютюнові вироби, винна продукція, та ін.
У зв’язку із погіршенням стану платіжного балансу України в наслідок негативного впливу світової фінансової кризи на економіку, виникає необхідність пошуку додаткових джерел доходів Державного бюджету з метою стабілізації платіжного балансу. Тому з 1 січня 2010 року передбачається впровадження механізму щорічної індексації фіксованих ставок акцизного збору на рівень інфляції.
У перші роки після введення акцизів, зважаючи на високий темп зростання цін, було визнано доцільним застосовувати винятково адвалерні ставки акцизного збору. Однак таке рішення породило інші проблеми: адвалерні ставки акцизів, з одного боку, дозволяли використовувати вельми ефективні в умовах України способи ухилення від оподаткування i, з іншого боку, створювали додаткові труднощі для виробників підакцизної продукції щодо и поліпшення i вдосконалення.
Оптимальною ставкою оподатковування вважається ставка, при якій держава одержує необхідні їй доходи для покриття витрат, пов'язаних зі споживанням того чи іншого підакцизного продукту. Крім того, повинні бути покриті витрати по вилученню акцизу й у деяких випадках ставка підвищується ще на кілька пунктів для зниження споживання соціально шкідливих товарів.
Поступове підвищення частки акцизного збору в ціні товару сприятиме позитивному вплину на рівень здоров’я населення, а саме скорочення курців, захворювань викликаних від паління, алкоголізму, скоєних злочинів у стані сп’яніння, заощадження коштів сімейного тощо.