Вступ ……………………………………………………………………………3
Розділ 1. Формування творчого мислення учнів молодшого
шкільного віку, як психолого-педагогічна проблема
1.1.Особливості мислення молодших школярів ………………….......6
1.2. Розвиток творчого мислення ……………………………………..14
Розділ 2.Експериментальне дослідження творчого
мислення молодших школярів …………………………………….….22
Висновки ……………………………………………………………………….28
Список використаних джерел ………………………………………………...30

У педагогічній психології проблема мислення — одна з найактуальніших. Вона органічно пов'язана з проблемою засвоєння і застосування учнями знань. Вивчаючи мислення школярів, можна простежити діапазон їх можливостей у засвоєнні знань, оскільки саме за допомогою мисленої діяльності учні набувають знання і нові способи дій.
Не зважаючи на те, ще й досі не склалося єдиної думки про можливості і шляхи розвитку мисленої діяльності учнів, незаперечним є той факт, що за короткий термін навчання (1-4 кл.) мислення школяра зазнає значних змін. Від моменту вступу до школи і до переходу в середні класи воно змінюється як в аналітико-синтетичному плані, так і за формою умовисновків.
До початку шкільного навчання у дітей достатньо розвинуті психічні функції, і вони психологічно готові до засвоєння системи знань.
Нині існує дві точки зору щодо пояснення особливостей мисленої діяльності молодших школярів. Обидві вони пов'язують питання розвитку дитячого мислення з навчальною діяльністю, виходячи із провідної ролі навчання в психічному розвитку дітей молодшого шкільного віку
Найбільш «давня» точка зору характеризується тим, що вихідним моментом у розвитку мисленої діяльності дітей вважається наявний у них особистісний досвід. Емпіричні знання, набуті в дошкільному дитинстві, є тією основою, від якої необхідно вчителю відштовхуватись.
Така точка зору - цілий напрямок у психології навчання. Він визначився ще в 30-ті роки ХХ ст. І пізніше всі дослідження цієї проблеми велися в напрямку, який підтверджував правильність положень, висунутих К.Д. Ушинським, про те, що дитина мислить образами, звуками, барвами. Дитяче мислення трактувалось (і трактується досі) як наочно-дійове і наочно-образне, а логічні форми розвиваються у дітей на більш пізніх етапах навчання. Так, у дослідженнях М.М. Волокітіної які були присвячені вивченню психологічного розвитку першокласників, стверджується, що мислення дітей у цьому віці має деякі особливості, а саме: до школи дитина мала б самостійно мислити й висловлювати думки про предмети і явища їй доступні, проте часто лише повторює те, що говорять або роблять інші. Наприклад, складаючи задачі, діти роблять це «за зразком», подібно до тих, які вже розв'язували в класі з учителем. У їхній мисленій діяльності спостерігається тенденція до заміни предмета, але число, як правило, залишається незмінним. Так, розв'язавши задачу «Зібрали п'ять ящиків яблук по 10 кг в кожному» із запитанням «Скільки зібрали всього кілограмів яблук?», діти складають таку ж задачу, тільки замінюють слово «яблука» іншими поняттями (називають овочі, інші фрукти, тощо), але число залишають таким же і дія не змінюється.

1. Агапов И.Г. К вопросу о формиравании критического мышления // Психологическоэ обучение. – 2002. – №8. – с.5
2. Азарова Л.М. Как развивать творческую идивидуальность младших школьников // Журнал практического психолога. – 1998. - №4.
3. Анисимова В. Формирование приёмов мышления // Народное оброзование. – 1974. - №11. – с.42 – 45.
4. Арделян О. Загальнопізнавальні вміння як компонент критичного мислення молодших школярів // Рідна школа. – 2001. - №4. – с.78 – 80.
5. Бадынцян И.Р. Развитие мыслительной деятельности младших школьников. – В кн.: Методологические и теоритические основы процесса обучения и воспитания в начальной школе. – М., 1978.
6. Богоявленская Д. Б., Гинсбург М.Р. К вопросу о личностних аспектах творченского мышления // Советская педагогика. – 1977. - №1. – с.69-77.
7. Галендей Г. Роздуми про шляхи розвитку творчих здібностей і обдарованості учнів // Початкова освіта. – 2001. - №15. – с.6.
8. Гальперин П.Я., Котик Н.Р. К психологии творческого мышления. – Вопросы психологии. – 1982. - №5. – с.80-84.
9. Гарнець О.М. Гнучкість мислення та його розвиток у школярів. – М.,1979. – с.28-32.
10. Доротюк В.І. Індивідуальна своєрідність творчо обдарованої дитини //Обдарована дитина. – 2000. - №1. – с.15.
11. Ємолаэва – Томина Л.Б. Проблема развития творческих способностей детей // Вопроси психологии. – 1975. - №5. – с.166-176.
12. Єрдниев П.М. Живой родник мышления и творчества // Начальная школа. – 1999. - №11. – с.12-17.
13. Зазимко І. Творчі здібності – як їх помітити у дитини // Директор школи. – 2002. – №3. – с.2.
14. Зак А.З. Исследование типов мышления у младшых школьников. – В кн.: Новые исследования в психологии. – М., 1978. – с.57-61.
15. Зинченко В.П. Наука о мышлении // Психологическая наука и оброзование. – 2002. - №12. – с.5-21.
16. Івахненко Л.М., Неженцев Ю.І. Психологічні умови розвитку в учнів творчої активності. – 1086. - №6. – с.24-26.
17. Калин В.К., Панченко В.И., Изучение волевой активности школьников в связи с особенностями их продуктивного мышления //Вопросы психологии. – 1980. - №2. – с.93-99.
18. Калмыкова З.И. Пути развития продуктивного мышления школьников //Вопросы психологии. – 1978. - №3. – с.143-148.
19. Калмыкова З.И. Развивает ли продуктивное мышление система обучения В.Ф. Шатанова? //Вопросы психологии. – 1987. - №2. – с.71-80.
20. Клименко В. Умови творчого розвитку особистості // Завуч. – 2003. - №33. – с.11-14.
21. Колков А.И. Гармония и творчество //Вопросы психологии. – 1989. - №1. – с.83-90.
22. Косоротова Ю. Розвивайте мовленнєву творчість дітей // Обдарована дитина. – 2000. – №3. – с.27.
23. Кузнецова Л. Мир природы и развития образного мышления школьников // Воспитание школьников. – 1996. - №5. – с.35.
24. Кульчицька О.І. Дивергентне мислення як умова розвитку творчості дітей молодшого шкільного віку // Обдарована дитина. – 1999. - №1. – с.2-6
25. Кульчицька О.І. Творчі здібності та особливості їх прояву в дитячому віці // Обдарована дитина. – 2000. - №1. – с.10.
26. Лосский Н.О. О дестком мышлении //Вопросы психологии. – 1996. - №5. – с.135-137.
27. Лук’яненко М.С. Розвиток творчого мислення молодших школярів //Обдарована дитина. – 2002. - №5. – с.16.
28. Мартинюк Л. Становлення творчої особистості молодшого школяра //Початкова школа. – 2002. - №10. – с.2-4.
29. Матюшкин А.М.Психологические предпосылки творческого мышления // Мир психологии. – 2001. – №1. – с.128-140.
30. Музика О.О. Мотивація творчої обдарованості // Обдарована дитина. – 2003. - №3. – с.2-9.
31. Нікітін Б.П. Виникнення і розвиток творчих здібностей // Радянська школа. – 1989. - №7. – с.43-51.
32. Ожиганова Г.В. Диагностика и формирование креативности у детей в процессе учебной деятельности // Психологический журнал. – 2001. - №2. – с.75-85.
33. Переслени. Л.И., Чупров Л.Ф. Определения уровня развития словесно-логического мышления у первоклассников //Вопроси психологии. – 1989. - №5. – с.154-157.
34. Прихожан А. Познавательная активность // Школьный психолог. – 2003. - №43. – с.4-5.
35. Поддьяков Н.Н. Новый поход к развитию творчества у школьников //Вопросы психологи. – 1990. - №1. – с.16-19.
36. Пономарева В.И. Развитие логического мышления у младших школьников // Все для вчителя. – 2000. – №6. – с.25-26.
37. Розвиток причинного мислення // Розкажіть онуку. – 2001. - №19. – с.13-17.

У психології проблема мислення — одна з найактуальніших. Вона органічно пов'язана з проблемою засвоєння і застосування учнями знань.
Вивчаючи мислення школярів, можна простежити діапазон їх можливостей у навчальному процесі, оскільки саме за допомогою мисленої діяльності учні набувають знання, формують способи дій.
Проблема розвитку творчого мислення школярів є особливо актуальною у наш час. Адже саме зараз, як ніколи, нашій країні потрібні люди, здатні приймати нестандартні рішення, які вміють творчо мислити. На жаль, сучасна школа ще зберігає застарілий підхід до засвоєння знань. Доволі часто навчання зводиться в основному лише до запам'ятовування і відтворення прийомів дій, типових способів розв'язування завдань. Одноманітне, шаблонне повторення одних і тих же дій відвертає потяг до навчання. Діти позбавляються радості відкриття і поступово втрачають здатність до творчості.
Основна мета школи полягає у формуванні в учнів вмінь керувати процесами творчості: фантазуванням, розумінням закономірностей, розв'язанням складних проблемних ситуацій.
Психологія творчого мислення відноситься до недостатньо вивченої та дослідженої проблеми, незважаючи на те, що здійснено значну кількість теоретичних та експериментальних досліджень як у загальній психології, так і в спеціальних її галузях, розроблено оригінальні методики експериментальних досліджень творчого мислення.
Увага до цієї проблеми не послаблювалась у психолого-педагогічній науці протягом усього періоду її розвитку. Їй були присвячені дослідження видатних вітчизняних та зарубіжних психологів і педагогів, зокрема Л.С.Виготського, П.П.Блонського, Н.О.Менчинської, Г.О.Люблінської, М.М.Шардакова, Л.В.Занкова, В.В.Давидова, Г.С.Костюка і ін.
Суттєвих результатів було досягнуто у фундаментальних дослідженнях проявів і розвитку дитячого творчого мислення у відношенні до розвитку і формування логічних структур інтелекту (А.Валлон, Ж.Піаже, Л.В.Занков).
Значного розвитку досягнула система дослідження творчого мислення як становлення і формування творчих розумових дій та операцій, які забезпечують можливості розв'язання творчих завдань "в умі" (П.Я.Гальперін, Н.Ф.Тализіна). При цьому розвиток розумових дій чітко представлений на основі психологічних закономірностей інтеріоризації.
Особливо важливі положення щодо формування творчого інтелекту на основі фундаментальних закономірностей становлення мислення як системи логічних структур, були розроблені та реалізовані у поширеній концепції високих рівнів узагальнення як основи розвитку творчого інтелекту дітей (В.В.Давидов).

Як бачимо, проблема розвитку творчого мислення у школярів на сьогодні є безперечно актуальною, оскільки високий показник рівня сформованості продуктивного мислення забезпечує успіх у будь-якій діяльності, серед яких на першому місці - навчальна. Творчий інтелект є міцним підґрунтям для майбутнього зросту особистості у всіх відношеннях. Проте формуванню креативної особистості перешкоджає існуючий у багатьох школах стандартний, типовий підхід у навчанні, відсутність належних наукових розробок з даної проблеми, наявність різноманітних точок зору щодо розуміння питання розвитку продуктивного мислення дітей і т. ін.
Працюючи над темою дослідження, ми намагалися проаналізувати теоретичні основи даної проблеми і обґрунтувати деякі положення та твердження щодо неї.
Досліджуючи дане питання, було визначено основні психологічні передумови творчого інтелекту школярів, з'ясовано, яким чином продуктивне мислення впливає на успішність учнів, виявлено зв'язок між навчальними діями і творчим мисленням. В процесі дослідження проблеми нам вдалося визначити етапи формування продуктивного мислення, намітити шляхи його формування у школярів.
У дослідженні здійснено спробу науково обґрунтувати зміну показника рівня сформованості творчого мислення у позитивну сторону систематичним використанням комплексу завдань і вправ продуктивного характеру.
Результати нашого дослідження дають підстави для ствердження, що ефективність розвитку творчого мислення залежить від постійного застосування завдань, продуктивного характеру, де поєднується цілеспрямована робота педагогів та учнів.
Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи за розробленої нами системи вправ, які вимагають творчого підходу, засвідчив наявність позитивних змін у розвитку продуктивного мислення школярів.
Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів цієї досить складної проблеми. Проте отримані нами результати є відповідним внеском в розв'язання питання розвитку творчого інтелекту учнів.