ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ З ДОВКІЛЛЯМ У ПРОЦЕСІ БЕСІДИ ЗА ЗМІСТОМ РЕПРОДУКЦІЇ КАРТИН 5
1.1. Особливості бесіди як одного із словесних методів ознайомлення дітей з природою 5
1.2. Картина як засіб ознайомлення дошкільників з суспільним довкіллям 7
1.3. Методика використання творів живопису в роботі з дітьми дошкільного віку 11
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАСТОСУВАННЯ БЕСІДИ ЯК ПРИЙОМ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ДОВКІЛЛЯМ ЗА ЗМІСТОМ РЕПРОДУКЦІЙ ХУДОЖНІХ КАРТИН 14
2.1. Організації художньо-продуктивної діяльностіт у дітей середнього дошкільного віку 14
2.2. Експериментальне дослідження впливу бесіди за змістом художніх картин на ознайомлення з довкіллям 17
2.3. Контрольний експеримент 21
ВИСНОВКИ 23
СПИСОК ВИКОРАСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 25
ДОДАТКИ 28

У педагогічній літературі бесіда визначається як цілеспрямована, організована розмова з дітьми. Значення бесіди полягає в тому, що вона активізує розумову діяльність дітей, оскільки в процесі бесіди створюються можливості для використання раніше набутих знань. В ході бесіди ці знання закріплюються, збагачуються і уточнюються. У процесі бесіди діти підводяться до встановлення причинних зв'язків і залежностей у природі, розвивається зв'язна мова дітей, формуються розумові операції. Під час бесід виховується ставлення дітей до природних об'єктів. [12, c.17]
У процесі ознайомлення дошкільників з природою використовуються вступні, супровідні і заключні бесіди.
Вступна бесіда ставить за мету пов'язати попередні знання дітей з вивченням нових, викликати інтерес до них, з'ясувати, що діти недостатньо засвоїли і на що треба звернути увагу. Найчастіше такі бесіди проводяться перед спостереженнями, екскурсіями. Наприклад, перед екскурсією на річку вихователь запитує: «Чи були ви, діти, на річці? Як називається наша річка? Що цікавого бачили ви на річці?». [23, c.43]
Досить часто використовується супровідна бесіда у поєднанні із спостереженнями, розгляданням ілюстрацій, під час дослідів тощо. Питання, які ставить вихователь, повинні активізувати думку дітей, вести їх від виділення зовнішніх ознак до порівнянь, встановлення зв'язків і залежностей. Наприклад, під час спостережень за погодою з'ясовують, яка сьогодні погода. Чи такою ж вона була вчора? Чому сьогодні стало прохолодніше? [18, c.245]
Заключна бесіда спрямована на систематизацію і узагальнення одержаних фактів, їх конкретизацію, закріплення, уточнення. Ці бесіди за змістом можуть бути різного рівня: одні проводяться після спостереження за вузьким колом об'єктів, наприклад, що бачили діти на водоймі, на луці, у лісі. Можуть проводитися бесіди за більш широким колом явищ (бесіди про осінь, зиму, весну, літо, про неживу природу, свійських і диких тварин тощо). Під час цих бесід узагальнюються знання дітей, набуті за тривалий час. [11, c.96]

1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі». - К.: Світич, 2009.
2. Базовий компонент дошкільної освіти України //Дошкільне виховання. - 1999. - № 1.
3. Білан О.І. Навчаємо розповідати за ілюстраціями (дошкільний вік): Навчально-методичний посібник /О.І. Білан. - Тернопіль: Мандрівець, 2012.
4. Білан О.І. Художньо-мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку /О.І.Білан. - Львів: Проман, 2007.
5. Богуш А., Гавриш Н. Методика ознайомлення дітей з довкіллям у дошкільному навчальному закладі. Підручник для ВНЗ. - К.: Видавничий Дім "Слово", 2008.
6. Богуш А.М. Дошкільна лінгводидактика: теорія і практика навчання дітей рідної мови: Підручник /за ред. А.М. Богуш. - К.: Вища школа, 2007.
7. Богуш А.М. Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі. Практикум: Навч. посібник /А.М. Богуш. - К.: Вища школа, 1995.
8. Богуш А.М. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до семи років: монографія /А.М. Богуш. - К.: Вид. Дім «Слово», 2004.
9. Дитина в дошкільні роки: комплексна додаткова освітня програма / автор. колектив; наук. керівник К. Л. Крутій. — Запоріжжя : ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2011.
10. Гавриш Н.В. Навчання розповіді за картиною /Н.В. Гавриш // Дошкільне виховання. - 2003. - № 1.
11. Зеленко И.І. Картини для розвитку дітей дошкільного віку.-К., 1976.
12. Зінченко В.М. Організація психолого-педагогічного супроводу дитини в умовах дошкільного закладу / В.М. Зінченко // Дошкільна освіта. - 2004. - №1.
13. Калмикова Л.О. Розвиток описового мовлення. Психолінгвістичний аналіз /Л.О. Калмикова //Дошкільне виховання. - 2003. - № 4.
14. Карпинська Н.С. Художнє слово у вихованні дітей /Н.С. Карпинська - М.: Педагогіка, 1972.
15. Коненко О. На заняттях, у грі та праці формування у старших дошкільників пояснювального зв’язного мовлення /О. Коненко //Дошкільне виховання. - 1987. - № 10.
16. Котляр В. П. Основи образотворчого мистецтва та методика керівництва образотворчою діяльністю дітей / В. П. Котляр. – Запоріжжя, 2001.
17. Луцан Н.І. Мовленнєво-ігрова діяльність дітей дошкільного віку. - Одеса, 2005.
18. Люблінська Г.О. Дитяча психологія /Г.О. Люблінська - К.: Вища школа, 1974.
19. Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі: навч. посібник / А.М. Богуш, Н.П. Орланова, Н.І. Зеленко, В.К. Лихолєтова; за ред. А.М. Богуш. - К.: Вища шк., 1992. - 414 с.
20. Науменко Т. Активізація мови малят /Т. Науменко//Дошкільне виховання. - 1989.
21. Ознайомлення дітей дошкільного віку з мистецтвом живопису. - Методичні рекомендації / Укл. Г.О.Шдкурганна. - К., 1991.
22. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: Навчально-методичний посібник. - К.: Академвидав, 2004.
23. Соцкая Є. П. Особливості сприйняття дітьми репродукція художніх картин / Є. П. Соцька // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського: зб. наук. праць. - Одеса: ПДПУ ім. К. Д. Ушинського,2005. – № 7–8.
24. Соцька Є. П. Місце репродукцій художніх картин в практиці роботи сучасних дошкільних закладів у формуванні емоційно-виразних засобів мови / Є. П. Соцька // Наука і освіта. – Одеса, 2006. – № 5–6.
25. Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори /К.Д. Ушинський - М.: Просвіта, 1968.
26. Ушинський К.Д. Рідне слово /К.Д. Ушинський //Твори: У 6 т. - К.: Рад, школа, 1955. - Т. 1.
27. Федорченко Г. Як знайомити дошкільнят з образотворчим мистецтвом // Дошкільне виховання.- 1987. - № 8.
28. Художня творчість і дитина / Под ред. Н.А. Ветлугиной. - М .: Педагогіка, 1972.
29. Чарівний світ народного мистецтва. Косівський розпис : Комплект наочних посібників для дошкільних закладів та початкової школи. – Харків, 2008.
30. Чумічева Р. Сприйняття живопису і розвиток образної мови / Р. Чумічева // Дошкільне виховання. - 1987. - № 11.
31. Шкаріна Л. Ознайомлення з творами живопису /Л. Шкаріна // Дошкільне виховання. - 1992. - № 1.

Актуальність теми. Держава не може існувати без культури. Культура має неповторне національне обличчя. Якщо українська культура не буде цікавити нас, то не цікавитиме і цілий світ. Тому ми повинні цілеспрямовано розширяти сучасну професійну культуру і створювати функціональний простір для української культури в містах і селах, нарощувати присутність культуро творчого потенціалу.
Особливим засобом формування творчої активності дітей є мистецтво: література, музика, скульптура, народна творчість, живопис.
Вплив мистецтва на становлення особистості дитини, її розвиток дуже великий. Без виховання естетично розумних людей, виховання з дитячих років поваги до духовних цінностей, уміння розуміти та оцінювати мистецтво, без пробудження в дітей творчих зачатків неможливе становлення гармонійно розвиненої та творчо активної особистості.
Саме в дитинстві закладаються основи інтелекту людини, формуються різнобічні потреби, погляди, ідеали. Тому цей період є найсприятливішим і найвідповідальнішим. [8, c.210]
Мета дослідження: розкрити методику використання творів живопису в процесі ознайомлення дітей середнього дошкільного віку з довкіллям за допомогою бесід.
Об'єкт дослідження – є особливість використання бесіди за змістом репродукції картин, як засіб ознайомлення дошкільників з довкіллям.
Предмет дослідження – є специфіка використання бесіди за змістом репродукції картин, як засіб ознайомлення дошкільників з довкіллям.
Теоретичні засади дослідження становили праці О. Білан, А. Богуш, Н. Гавриш, М.М.Коніна, Е.П.Короткова, Л.О.Пеньєвська, О.Й.Радіна, Є.І.Тихеєва, С.Ф. Русова, Г.О. Люблинської, В.С.Мухіної, Г.Т.Овсепян, С.Л.Рубінштейна, В.Штерна, А.Бородин, Е.Короткова, Є.Тихеєва.
У першому розділі курсової роботи розглянуті теоретичні основи ознайомлення дошкільників з довкіллям у процесі бесіди за змістом репродукції картин.
У другому розділі курсової роботи розглядається експериментальне дослідження застосування бесіди як прийом ознайомлення дітей середнього дошкільного віку за змістом репродукції художніх картин.
Курсова робота складається з 28 сторінок друкованого тексту, двох розділів, вступу, висновків, списку використаних джерел з 31 найменування та містить 3 таблиці та 2 рисунка.

Картини, картинки, ілюстрації до літературних та фольклорних творів застосовують в освітньому процесі як засіб розумового (ознайомлення з довкіллям, розвиток уяви, сприймання, уваги, мислення, мовлення, формування інтелектуальних здібностей, сенсорний розвиток), естетичного виховання.
Діти п’яти років мають значний досвід, багатий словник, вміють описувати предмети, іграшки, встановлювати прості причинні зв’язки між предметами та явищами. Від них треба вимагати вміння не тільки розповідати за змістом репродукції, складати описову та сюжетну розповідь, а й виходити за межі зображеного художником, пов’язувати зміст картини зі своїм досвідом. [27, c.38]
У методиці розвитку зв'язного мовлення дошкільників Н.Гавриш виокремлює кілька видів занять зі складання розповіді за змістом картини, які подаються за ступенем ускладнення.
 Складання розповіді-опису предметної картини.
 Складання сюжетної розповіді за змістом картини.
 Порівняльний опис двох картин.
 Складання розповіді за пейзажною картиною.
При організації експериментального дослідження ми враховували наукові доробки вчених (О.І. Білан, А.М. Богуш, Н.В. Гавриш, Г.І. Григоренко, Р.Й. Жуковська, Є.В. Зворигіна, С.Л. Новосьолова, В.І. Яшина та ін.).
Започатковуючи констатуючий етап експерименту, було визначено такі завдання:
 формування здібностей художнього бачення картини;
 формування цілісного емоційного сприймання її змісту;
 розвиток естетичних уявлень і почуттів;
 виховання оцінювального сприймання змісту картин;
 збагачення словника яскравими образними виразами, епітетами, метафорами, порівняннями.
На формуючому етапі дослідження обробка даних здійснювалась за такими показниками:
 Відповідає на запитання правильно, розгорнуто, логічно;
 Може самостійно визначити, що зображено, про що картина;
 Що хотів показати художник, написавши цю картину.
На прикінцевому етапі експериментального дослідження було проведено підсумкові зрізи з метою застосування ефективності розробленої методики навчання дітей дошкільного віку розповіді за ілюстраціями.
За підсумками дослідження в експериментальній групі відбулися значні позитивні рівневі зрушення в розповідях дітей за картинами. Так, якщо на констатуючому етапі експерименту високий рівень був у 13% дітей, то на кінець експерименту його було зафіксовано у 26% дітей експериментальної груп. На достатньому рівні перебували 47% дошкільників експериментальної, на кінець його було зафіксовано у 54%. Значно зменшилося дітей на низькому рівні: з 40% до 20%.
Вважаємо, що саме професіоналізм вихователя, знання методик, використання нових наукових розробок, постійна самоосвіта та самовдосконалення є головною запорукою інтелектуальної, емоційної, мовленнєвої активності у дітей. Методика навчання складання розповідей за творами живопису постійно збагачується новими творчими знахідками педагогів, цікавими методами та прийомами керівництва мовленнєвою діяльністю дітей.