ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. 5

СУТЬ ПОЛІТИКИ ЗАЛУЧЕННЯ ПОЗИКОВИХ КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА 5

1.1. Поняття та сутність позичкового капіталу 5

1.2. Класифікація позичкових коштів 7

РОЗДІЛ 2. 9

ДОСЛІДЖЕННЯ СТРУКТУРИ І ВАРТОСТІ КАПІТАЛУ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА 9

2.1. Аналіз динаміки і структури капіталу ТзОВ ТВФ «Стиль» 9

2.2. Оцінка вартості капіталу торговельного підприємства 19

2.3. Аналіз чинників, що впливають на структуру і вартість капіталу ТзОВ ТВФ «Стиль» 23

РОЗДІЛ 3. 30

ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ СТРУКТУРИ КАПІТАЛУ ТЗОВ ТВФ «СТИЛЬ» 30

3.1. Прогнозування вартості власного капіталу ТзОВ ТВФ «Стиль» 30

3.2. Перспективи оцінки вартості умов залучення і прогнозування вартості позикового капіталу ТзОВ ТВФ «Стиль» 35

3.3. Обґрунтування оптимальної структури капіталу ТзОВ ТВФ «Стиль» 39

ВИСНОВКИ 45

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 46

ДОДАТКИ 50

Необхідність залучення позикових коштів як джерела фінансування підприємств визначається характером кругообігу основних і оборотних коштів.
Для будь-якого підприємства принципове значення має віддача у формі прибутку використання як власних, так і залучених коштів. Якщо підприємство у своїй діяльності використовує як власний, так і залучений капітал, то дохідність власного капіталу може бути підвищена за рахунок банківських кредитів.
Використання залученого капіталу дає змогу підприємству нарощувати економічний потенціал і забезпечити ефективніше використання власного капіталу; а отже, підвищити ринкову вартість капіталу
Позиковий капітал підприємства складається з довгострокових і поточних зобов'язань, забезпечень наступних витрат і платежів та доходів майбутніх періодів.
Річ у тому, що за рахунок власних оборотних коштів підприємства створюють мінімальні запаси товарно-матеріальних цінностей. Але потреба в котах для створення запасів протягом року коливається. Особливо ночно це можна спостерігати на прикладі підприємств із сезонним характером виробництва багатьох підприємств, які переробляють сільськогосподарську сировину, підприємств лісової, торфодобувної промисловості, підприємств будівельних матеріалів. Наприклад, підприємства, що переробляють сільгоспсировину в період збирання врожаю мають створити такі запаси сировини, яких би вистачило на весь термін переробки. В цей період у них виникає підвищена потреба в оборотних коштах для оплати й накопичення сировини, що надходить від її виробників — колективних сільськогосподарських підприємств після закінчення сезону переробки запаси цієї сировини зменшуються до мінімуму (або повністю зникають), а з ними зменшується потреба в оборотних коштах на формування запасів цієї сировини.
У підприємств, то заготовляють ліс, виникає підвищена потреба в оборотних коштах у зимовий період, коли вони накопичують значні запаси деревини; влітку, коли завершується сплав лісу, ця потреба скорочується до мінімуму. Аналогічні різкі коливання потреби в оборотних коштах відбуваються і в інших підприємств із сезонним характером виробництва.

1. Конституція України 1996 року (із змінами від 01.02.2011 року).
2. Податковий Кодекс України №2755-VI від 02.12.2012 року (із змінами та доповненнями).
3. Господарський Кодекс України №436-IV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями).
4. Цивільний Кодекс України №435-IV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями).
5. Закон України «Про банки та банківську діяльність» №2121-III від 07.12.2000 (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради. – 2000. – №12.
6. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 року (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради. – 1999. – №7.
7. Атавова А. Перспективи використання внутрішніх джерел торгівельних підприємств в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2012. – №7, С. 138–141.
8. Бандурка О.М. Фінансова діяльність підприємства: Підручник. – 2-ге видання, перероб. і доп. – К.: Либідь, 2003. – 384 с.
9. Борщ Л.М. Інвестиції в Україні: стан, проблеми і перспективи. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2002. – 318 с.
10. Бужин О.О. Основні фактори торгівельного процесу // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – №1. – С. 140–145
11. Бутинець Ф.Ф. Економічний аналіз: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / – Житомир: ПП «Рута», 2008. – 380 с.
12. Воробйов Ю.М. Особливості формування фінансового капіталу підприємств // Фінанси України. – 2011. – №2. – С. 77–85.
13. Воробйов Ю.М. Теоретичні основи власного капіталу підприємств // Фінанси України. – 2012. – №7. – С. 62–68
14. Ворст І. Економіка фірми  Пер. з датської А.Н. Чеканського, О.В. Рождественського  М.: Висш. школа, 2012.  496 с.
15. Горфинкель В.Я. Экономика предприятия: Учебник – М.: Высшая школа, 1994. – 261 с.
16. Енгстлер П. Ринкова економіка для бізнесменів-початківців / Пер. з нім. О. Логвиненка. – К.: Вік. 2009. – 233 с.
17. Єгупов Ю.А. Методичні проблеми планування в торгівельних підприємствах // Вісник соціально-економічних досліджень: Збірник наукових праць 2009. – с. 142–147.
18. Карлберг К. Бизнес-анализ с помощью Excel. Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2008. – 480 с.
19. Кенэ Ф. Избранные экономические произведения. М., Соцэкгиз, 1960. – 242 с.
20. Ким М.Д. Производственные мощности и эффективность их использования. – Ташкент: Узбекистан, 1991. – 128 с.
21. Климко Г.Н. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник /. – К: Вища школа. Знання, 2010. – 743 с.
22. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. – 378 с.
23. Кулішов В.В. Економіка підприємства: теорія і практика. – К: Ніка-Центр, 2002. – 216 с.
24. Маркс К., Соч., т. 25, ч. 1. – 545 с.
25. Мартинишин Я.М. Економічна модель машини та сутність ремонтно-технічного обслуговування / Актуальні проблеми економіки. – 2012. – №1. – С. 176–181.
26. Маршал А. Принципы политической економии. – М., 1984. – 234 с.
27. Мельник Л.Г. Визначення економічної ефективності виробництва за узагальнюючими показниками // Економіка АПК. – 2010. – №5. – С. 39.
28. Миль Дж. Основы политической экономии. – М., 1980. – т. 1. – с. 148.
29. Павловська О.В. Удосконалення методів аналізу фінансового стану підприємства // Фінанси України. – 2010. – №11. – С. 54–61.
30. Панасюк В.М. Управління капіталом акціонерного товариства // Проблеми економіки України: Збірник наукових праць. – Тернопіль: Карт-бланш, 2012. – С. 29–31.
31. Пилипенко О.І. Економічна сутність капіталу підприємства // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Україна наукова, 2012». – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2012. – С. 50–62.
32. Питель С.В. Організація та напрямки аналізу капіталу підприємства // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Випуск 6. – Київ, 2011. – С. 72–77.
33. Поддерьогін А.М. Фінанси підприємств. Підручник / Кер. авт. кол. і наук. ред. проф. – 4-те вид. переробл. та доповн. – К.: КНЕУ, 2004. – с. 362
34. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства – вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2001. – 528 с.
35. Примак Т.О. Економіка підприємства: Навчальний посібник. – К.: Вікар, 2001. – 178 с.
36. Пуленко І.Г. Ефективне використання основного капіталу // Регіональний збірник наукових праць з економіки. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток», Лтд, 2006, с. 138–143.
37. Рикардо Д. Соч. т. 1. – М., 1941. – с. 9–10.
38. Святодух В. Власний капітал // Баланс. – 2011. – №49. – С. 55–68.
39. Слав’юк Р.А. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. – К.: «Центр навчальної літератури», 2007. – 460 с.
40. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. – 205 с.
41. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2005. – 554 с.
42. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2002. – 360 с
43. Ястремський О. Основи мікроекономіки. – К.: Знання, 1998. – 714 c.
44. Яцків М.І., Теорія економічного аналізу. – Львів: Світ, 1993. – 216 с.
45. Adams J. Risk. UCI. Press Ltd London 1995. – 228 p. (pp 7–25).
46. Шеремет А.Д., Суйц В.П. «Аудит. Навчальний посібник», Москва, 2004 р., «Інфра-М». 318 с.
47. Шиян Д.В., Строченко Н.І. Фінансовий аналіз: Навч. пос. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 240 с.

Актуальність проблеми. Ефективна фінансова діяльність підприємства неможлива без постійного залучення позикових коштів. їх використання в обороті підприємства зумовлене, з одного боку, об''єктивною необхідністю, а саме: невідповідністю у часі між надходженнями коштів та витратами, сезонністю виробництва, впровадженням інвестиційних проектів, які потребують значних обсягів вкладень за декілька років; з іншого боку, за допомогою позикових коштів забезпечується розширення виробничо-господарської діяльності, оновлення технічної бази, використання ефекту фінансового лівериджу та ін.

Основу будь-якого бізнесу складає власний капітал. На підприємствах ряду галузей економіки обсяг позикових засобів, що використовуються, значно перевершує обсяг власного капіталу. У зв''язку з цим управління залученням і ефективним використанням позикових засобів є однією з важливих функцій, яка спрямована на забезпечення досягнення високих кінцевих результатів господарської діяльності підприємства.

Позиковий капітал, що використовується підприємством, характеризує в сукупності обсяг його фінансових зобов''язань.

Залучення позикового капіталу дозволяє суттєво розширити обсяг господарської діяльності підприємства, забезпечити більш ефективне використання власного капіталу, прискорити формування цільового фінансування і на цій підставі підвищити ринкову вартість підприємства.

У зв''язку з цим особливого значення набуває проблема джерел формування та способів залучення позикового капіталу.

Теоретичною методологічною основою курсової роботи є основні положення і висновки, сформульовані в наукових фундаментальних працях вітчизняних і закордонних економістів. Інформативною основою дослідження є праці українських і закордонних фахівців в галузі обліку та аналізу; матеріали наукових конференцій; періодичної преси. А саме: Г.А. Семенов, М.О. Панкова, А.Г. Семенов, А.М. Поддєрьогіна, П.М. Гарасим, О.М. Бандурка, А.Г. Загородній, та інш. Завгородній та інші. У ході дослідження використовувалися загальнонаукові методи, методи порівнянь, угруповань, спостереження, обстеження, комплексної оцінки, аналітичні процедури й ін.

Метою даної роботи є розробка політики залучення позикових коштів на ТзОВ ТВФ «Стиль».

Обєктом роботи виступає ТзОВ ТВФ «Стиль»

Предметом роботи виступають шляхи залучення пози позичкового капіталу на підприємстві.

Завдання:

 виявлення факторів, що зумовлюють використання позикових коштів на підприємстві;

 визначення чинників, які є визначальними для залучення і повернення позикових коштів;

 З''ясування ефективності використання позикових коштів; Для кого із сторін (кредитор і користувач) це є вигідно, а для кого ризиковано?

 Виявлення шляхів зменшення ризику, пов''язаних з використанням позикових коштів.

До основних методів дослідження слід віднести діалектичний та структурно-функціональний методи, а також системне, комплексне дослідження, опрацювання і використання інформації фінансового характеру. Також при проведенні дослідження використовувались методи та прийоми економічного і фінансового аналізу – статистичні, порівняння, відносних величин, метод факторного аналізу.

Потреба ТзОВ ТВФ «Стиль» у позикових коштах пов''язана з невідповідністю у часі між витратами підприємства на закупівлю товарів і отриманням виручки від продажу.

Позикові кошти підприємства - це довгострокові і короткострокові кредити банків, а також інші довгострокові фінансові зобов''язання, пов''язані із залученням довгострокових коштів, крім кредитів банків, на які нараховуються відсотки.

Політика залучення позикових коштів підприємством полягає в забезпеченні найбільш ефективних форм і умов залучення позикового коштів з різних джерел відповідно до потреб розвитку підприємства.

В умовах розвитку ринкових відносин ТзОВ ТВФ «Стиль» розробляючи стратегію залучення кредитних ресурсів, може вільно вибирати кредиторів, виходячи з умов надання і погашення кредитів. Дане підприємство використовує такі етапи залучення кредитів:

1. Визначення обсягів і структури кредитних ресурсів, якими підприємство користувалось у звітні періоди порівняно з минулим періодом;

2. Аналіз умов залучення кредитних ресурсів;

3. Оцінка ефективності використання позикових ресурсів та можливості виконання кредитних зобов''язань.

Для того, щоб посісти своє місце на ринку й успішно працювати, ТзОВ ТВФ «Стиль» має ще багато прикласти зусиль до того, щоб фінансовий стан підприємства поліпшився. Для цього одним із головних інструментів є залучення позикових коштів, але в правильно визначених мірах і з ефективним цільовим використанням.