ВСТУП 2

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ СПОЖИВЧИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ, АСОРТИМЕНТУ ТА ЯКОСТІ ЖІНОЧОГО ШКІРЯНОГО ВЗУТТЯ 5

1.1. Стан та перспективи ринку жіночого шкіряного взуття 5

1.2. Характеристика основних чинників, що формують споживчі властивості жіночого шкіряного взуття 7

1.3. Класифікація жіночого шкіряного взуття та характеристика основних чинників, що формують асортимент жіночого шкіряного взуття 12

1.4..Номенклатура показників якості жіночого шкіряного взуття 19

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СПОЖИВЧИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ВЗУТТЯ В МАГАЗИНІ «PLATO» М. КИЇВ 20

2.1. Аналіз споживчих властивостей та якості взуття на основі асортименту магазину 20

2.2. Аналіз асортименту жіночого шкіряного взуття 22

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 25

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 28

ДОДАТКИ 30

Взуття є одним із найважливіших товарів народного споживання, що виробляється взуттєвою промисловістю України. Головним призначенням взуття є захист стопи людини від впливу зовнішніх факторів за умови забезпечення його нормального функціонування.
Ці вимоги забезпечуються, насамперед, відповідним підбором матеріалів
верха, низу та матеріалів, призначених для внутрішніх деталей взуття. Крім цього, важливою функцією взуття залишається забезпечення соціальних потреб споживачів, до яких належать естетичні характеристики, рівень відповідності яким визначає ступінь гармонійного поєднання властивостей взуття із уподобаннями споживачів. Взуття належить до найбільш складних за різноманітністю асортименту непродовольчих товарів, що пов’язано з широким комплексом вимог споживачів до взуття залежно від його статевовікового і цільового призначення, природних і соціальних умов використання, індивідуальних смаків, а також різноманітних способів задоволення вимог за рахунок виготовлення взуття різних конструкцій, застосування різних матеріалів та їх комбінацій, методів виготовлення тощо. [11, c. 48]
Із сукупності ознак взуття можна виокремити основні – функціональне призначення, вид матеріалу верха та низу, способи виробництва і з’єднання деталей верха з низом. За призначенням взуття поділяють на жіноче, чоловіче та
дитяче. Кожна з цих груп класифікується ще за сезонністю: літнє, зимове та міжсезонне.
Основне місце у виробництві та споживанні взуття належить шкіряному
взуттю. Для верха шкіряного взуття використовують натуральні та штучні шкіри, синтетичні та текстильні матеріали. Полімерне взуття виготовляється із застосуванням полівінілхлориду та поліуретану, а валяне – з вовни. Шкіряне взуття виготовляється підприємствами взуттєвої промисловості, гумове і полімерне – хімічної, а валяне – підприємствами текстильної промисловості.
Шкіра є одним із найважливіших матеріалів для виробництва взуття. Понад
60 % усього взуття, що випускається в Україні, має верх і підкладку зі шкіри; понад 50 % – шкіряну устілку; понад 20 % – шкіряну підошву; усе взуття з верхом із синтетичних шкір (4,5 % в загальному обсязі виробництва) виготовляють зі шкіряною підкладкою. [12, c. 67]
Беручи до уваги тематику даної курсової роботи слід виокремити стан українського ринку саме жіночого шкіряного взуття.
За оцінками фахівців маркетингової консалтингової агенції DISCOVERY Research Group, обсяг українського ринку взуття в 2015 році склав приблизно 24 мільйони пар. Загальний грошовий обіг ринку взуття в Україні на початок 2016 року складає більш $2,2 мільярдів. Частка жіночого взуття в загальному обсязі ринку складає 49%, чоловічого – 22% і дитячого – 29%.
У жінок лідируюче положення за частотою покупок займають туфлі (33,9%), босоніжки і сандалії (26,8%), зимові чоботи і черевики (23,5%), демісезонні чоботи і черевики (15,8%). Згідно з прогнозами DISCOVERY Research Group, Україну очікує подальше збільшення обсягу взуттєвого ринку. Однак у довгостроковій перспективі ріст ринку швидше за все, не буде перевищувати 2–3 % у рік. Оцінки темпів росту ринку в натуральному вираженні, представлені різними фахівцями, сильно відрізняються: від 2 до 4 %. Поки ще рано говорити про стійку позитивну динаміку роботи взуттєвої промисловості, тому що ріст найчастіше відбувається за рахунок легалізації виробників взуття, а також збільшення частки імпортної продукції.

1. ДСТУ 2157 "Взуття. Терміни та визначення";
2. ДСТУ 2158 "Взуття. Дефекти. Терміни та визначення";
3. ГОСТ 26167:2009 "Взуття повсякденне. ТУ";
4. ГОСТ 26166-84 "Взуття повсякденне із синтетичних та штучних шкір. ТУ";
5. ГОСТ 19116:2007 "Взуття модельне. ТУ";
6. ГОСТ 26165:2009 "Взуття дитяче. ТУ";
7. ДСТУ 2063 "Взуття для активного відпочинку. ТУ";
8. ГОСТ 1135:2007 "Взуття домашнє, дорожнє. ТУ";
9. Байдакова Л.І. Товарознавство. Непродовольчі товари: взуттєві і хутряні вироби /Людмила Іванівна Байдакова. – К.: Вища школа, 2007.
10. Звягінцев Ю.В. Легка промисловість України в 2007 р. / Ю.В. Звягінцев // Легка промисловість. – 2007.
11. Коваленко Р.В. Особливості товарного ринку в Україні. – К., 2011.
12. Кушнір М.К. Товарознавство непродовольчих товарів. Ч. ІІІ. Товарознавство взуттєвих товарів: підруч. для студ. товарознавчих спец, вищих навч. закладів. — К. : НМЦ "Укросвіта", 2001.
13. Медведєв Ю. Показники роботи легкої промисловості України (за січень — вересень 2007 р.) / Ю. Медведєв //Легка промисловість. – 2007.
14. Основи товарознавства. Непродовольчі товари. Посібник. – К., 2010.
15. Официальный каталог XII Международной выставки обуви, кожи и меха (25—28 июля) . – К., 2006.
16. Песоцкий В. Украинский рынок обуви. Развитие, проблемы и перспективы / В. Песоцкий // Финансовый директор. – 2007
17. Працюємо разом: Мінпромполітики України та підприємства легкої промисловості // Легка промисловість. –2006.
18. Ряполов К. Сапог туфле пока не пара / К. Ряполов// Компаньон. — 2006.

У гардеробі сучасної жінки взуття займає провідне положення і є предметом першої необхідності. Воно призначене для захисту ніг людини від несприятливих впливів зовнішнього середовища – холоду, надмірного нагріву, вогкості, пилу, бруду, механічних пошкоджень, а також служить предметом прикраси людини. Останнім часом у продажу стало з''являтися багато нових, більш модних моделей жіночого шкіряного взуття, як вітчизняного, так і імпортного виробництва, стали більш повніше задовольнятися зростаючі вимоги населення на багато видів взуття. Проблема полягає в необхідності забезпечити повноту асортименту шкіряного взуття, поліпшити якість і зовнішню обробки, створити умови, за яких покупець мав би можливість без зайвих витрат часу придбати вироби потрібного розміру, моделі. У зв''язку з цим, в умовах жорсткої конкуренції, для торгового підприємства важливо дослідити споживчі властивості, правильно вибрати асортиментну політику, а також більш повно задовольнити зростаючі вимоги населення до конкурентоспроможного взуття високої якості. На підставі всього вищесказаного тема курсової роботи є актуальною.

Теоретичну основу дослідження питання вивчення та формування товарного асортименту склали наукові праці зарубіжних та вітчизняних вчених, таких як: Лойко Д.П.., Елізарова В.Ф., Шепеляв А.Ф., Туров А.С., Лахтіонова Л. А., Зубкова І.М., Панасенко В. А., Шеремет А. Д., Сайфулін Р. С. та інших.

Метою курсової роботи є: дослідження споживчих властивостей, асортименту та якості жіночого шкіряного взуття які є найбільш вагомими при оцінювання конкурентоспроможності товарів окремих найменувань.

Об''єктом дослідження є жіноче шкіряне взуття.

Предметом дослідження в курсовій роботі є вивчення на аналіз чинників, що формують споживчі властивості, асортимент та якість жіночого шкіряного взуття.

Для розкриття теми роботи, необхідно теоретично і практично дослідити такі основні завдання:

 дослідити стан та перспективи ринку жіночого шкіряного взуття;

 охарактеризувати основні чинники, що формують споживчі властивості жіночого шкіряного взуття;

 класифікувати жіноче шкіряне взуття та охарактеризувати основні чинники, що формують асортимент жіночого шкіряного взуття;

 навести Номенклатуру показників якості жіночого шкіряного взуття;

 аналізувати споживчі властивості взуття на основі асортименту магазину «PLATO»;

 аналізувати споживчі властивості та якість взуття на основі асортименту магазину.

Теоретичною та методологічною основою дослідження є наукові концепції та теоретичні розробки вітчизняних та зарубіжних вчених в області аналізу діяльності підприємств, маркетингу, закони України.

В процесі дослідження використані традиційні способи та засоби економічного аналізу (табличного, порівняння, групування, графічний), комп''ютерної обробки матеріалів.

Курсова робота складається з 33 сторінок друкованого тексту, трьох розділів, вступу, висновків та пропозицій, списку використаних джерел з 20 найменувань, містить 2 додатки.

Взуття є одним із найважливіших товарів народного споживання, що виробляється взуттєвою промисловістю України. Головним призначенням взуття є захист стопи людини від впливу зовнішніх факторів за умови забезпечення його нормального функціонування.

За оцінками фахівців маркетингової консалтингової агенції DISCOVERY Research Group, обсяг українського ринку взуття в 2015 році склав приблизно 24 мільйони пар. Загальний грошовий обіг ринку взуття в Україні на початок 2016 року складає більш $2,2 мільярдів. Частка жіночого взуття в загальному обсязі ринку складає 49%, чоловічого – 22% і дитячого – 29%.

У жінок лідируюче положення за частотою покупок займають туфлі (33,9%), босоніжки і сандалії (26,8%), зимові чоботи і черевики (23,5%), демісезонні чоботи і черевики (15,8%). Згідно з прогнозами DISCOVERY Research Group, Україну очікує подальше збільшення обсягу взуттєвого ринку. Однак у довгостроковій перспективі ріст ринку швидше за все, не буде перевищувати 2–3 % у рік. Оцінки темпів росту ринку в натуральному вираженні, представлені різними фахівцями, сильно відрізняються: від 2 до 4 %. Поки ще рано говорити про стійку позитивну динаміку роботи взуттєвої промисловості, тому що ріст найчастіше відбувається за рахунок легалізації виробників взуття, а також збільшення частки імпортної продукції. В даний момент на українському взуттєвому ринку відбувається перерозподіл на користь тих, хто створює роздрібні мережі і вкладає кошти в створення власного бренда. Однак, принаймні, у кризові або після кризові роки (щонайменше 2016–2018 рр.) на ринку взуття, як і раніше будуть переважати дешеві імпортні товари при обмеженому споживчому попиті населення на вітчизняні товари.

Спостерігається помірний ступінь марочних переваг: 58% українських споживачів дивляться на марку при виборі взуття. Набагато в більшому ступені в споживачі тяжіють до країн-виробників (81%). Найбільшу популярність мають італійські і німецькі виробники. Орієнтація на марки і країни-виробники росте разом із зростанням доходів покупця.

За результатами органолептичної експертизи якості зразків жіночого шкіряного взуття, можна зробити висновок, що зразок 2 – туфлі жіночі з верхом з натуральної шкіри типу мокасин, зразок 3 – туфлі жіночі літні з верхом з ремінців з натуральної шкіри і зразок 4 – туфлі жіночі з верхом з натурального велюру типу «човники» – повністю відповідають стандарту за всіма показниками. Зразок 1 – туфлі жіночі з верхом з натуральної шкіри і відкритою п''яткової частиною - не відповідає вимогам НД за показниками частоти стібків і якості швів і технологічним порокам. Зразок 5 – чобітки жіночі – не відповідає вимогам НД за наявністю неприпустимого пороку взуттєвих матеріалів. За результатами дослідження, можна зробити висновок, що зразки 2,3,4, – можуть бути допущені до продажу, а зразки 1,5 допущені в продаж бути не можуть і повинні будуть повернуті виробникові.

Отже, головним чинником, що формує якість жіночого шкіряного взуття під час проведення експерименту визначено недотримання технологічних умов на стадії виробництва, а також закупівля виробником неякісної сировини.

Можна відзначити, що протягом 2014-2015 рр. в магазині «PLATO» спостерігалася тенденція збільшення обсягу товарних запасів. Найбільший обсяг товарних запасів взуття спостерігався на 1.01.2015 р. – 2116 пар, що на 239 пар (11,3%) більше, ніж товарні запаси 1.01.2014 р. і на 1129 пар (53,4%) більше товарних запасів на 1.01. 2013 р..

Зростання обсягу товарних запасів можна пояснити тим, що останнім часом жіноче шкіряне взуття купується населенням міста Київ на речовому ринку, так як на ринку представлений широкий асортимент жіночого взуття та за часту більш доступні ціни. Все це веде до зростання конкуренції з боку ринку, в результаті чого реалізації взуття в магазині «PLATO» скорочується, що призводить до уповільнення товарообігу в магазині.

Усе взуття, що надходить на ринок, за рівнем якості можна умовно поділити на чотири групи: взуття вищої якості, конкурентоспроможне взуття, взуття зі зниженим рівнем якості та неконкурентоспроможне взуття. Взуття вищої якості як правило, перевершує за всіма або більшістю показників товари-конкуренти. У багатьох випадках це принципово нова продукція. Конкурентоспроможне взуття найчастіше перебуває на середньому рівні якості для цього ринку. У такій ситуації успіх продукції залежить переважно від ціни. Взуття зі зниженим рівнем якості в цілому має нижчі споживчі властивості, ніж товари перших двох груп. У цьому випадку, для того щоб ринкові позиції таких виробів залишалися стабільними, виробник має дещо знизити ціни. Неконкурентоспроможне взуття, як правило, або взагалі не знаходить збуту, або може бути реалізоване тільки за досить низькими цінами.