ПЛАН
ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. Булгаков як сатирик…………………………………………………….5
1.1. Поняття «сатири» в теорії літератури……………………………………….5
1.2. Основні властивості сатири…………………………………………………..7
1.3. Рання сатирична проза. Трилогія «Фатальні яйця», «Дияволіада», «Собаче серце»…………………………………………………………………………….12
РОЗДІЛ 2. Засоби сатири в повісті «Собаче серце» М. Булгакова……………...15
2.1. Гротеск, іронія, насмішка в повісті………………………………………...16
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...21
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………..22

«Фатальні яйця» і «Собаче серце» - це своєрідні повісті-попередження, автор яких застерігає про небезпеку будь-якого наукового експерименту, пов'язаного насильницької спробою змінити людську природу, її біологічний вигляд.
Головні дійові особи «Фатальних яєць» і «Собачого серця» - талановиті представники наукової інтелігенції, вчені-винахідники, які спробували своїми науковими відкриттями проникнути в «святая святих» фізіології людини. По-різному складаються долі професорів Персикова, героя «Фатальних яєць» і Преображенського, героя «Собачого серця». Неадекватна їх реакція на результати дослідів, в ході яких вони стикаються з представниками різних соціальних верств. У той же час між ними і багато спільного. Перш за все, вони - чесні вчені, що приносять свої сили на вівтар науки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Айзерман Л. С. Верность идее и верность идей / Л. С. Айзерман // Литература в школе. – 1991. – № 6. – С. 103–112.
2. Антология сатиры и юмора России ХХ века. Михаил Булгаков. Т. 10. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. – 736 с.
3. Быстрова Е. Паремии «Собачьего сердца» М. Булгакова как средство характеристики героя и эпохи / Е. Быстрова // Русский язык и литература в учебных заведениях. – 2001. – № 1. – С. 19–20.
4. Воспоминания о Михаиле Булгакове/Сост. Е.С. Булгакова, С.А.Ляндрес. - М.: Сов. писатель, 1988. – 525 с.
5. Гудкова В. Осторожно : Шариков / В. Гудкова // Литературное обозрение. – 1988. – № 4. – С. 84–90.
6. Гудкова В. Время и театр Михаила Булгакова. - М.: Сов. Россия, 1988. - 172 с.
7. Злочевская А. В.Особенности «метафикционального» хронотопа в романах Г. Гессе, В. Набокова и М. Булгакова / А. В. Злочевская // Вестник Московского университета.Серия 9. Филология. - 2012. - № 3. - С. 25-35.
8. Зунделович Я.О. Поэтика гротеска (к вопросу о характере гоголевского творчества)// Русская литература ХХ в. Вып. 2.– Екатеринбург, 1995. – С. 135-143.
9. Лакшин В. Мир Михаила Булгакова. – М.: ЭКСМО-пресс, 2000. – 218 с.
10. Максудов С. «Плохой человек» профессор Преображенский / С. Максудов, Н. Покровская // Литературное обозрение. – 1991. – № 5. – С. 34–40.
11. Машуровская М. В. М. А. Булгаков в зарубежной периодике 1920-х гг. / М. В. Машуровская // Библиография. - 2011. - № 3. - С. 19-24.
12. Назарець В. Булгаков тайный / В. Назарець // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2011. - № 4. - С. 9-23.
13. Невярович Н. Ю. Когнитивные стратегии формирования гротескной образности в литературе / Н. Ю. Невярович. - С. 308-318.
14. Пропп В.Я. Проблемы комизма и смеха. – М.: Лабиринт, 1999. – 285 с.
15. Сидоров Е. М.А. Булгаков //Булгаков М.А. Избранное/. - М.: Худож. Лит., 1988. - С. 3-16.
16. Разуменко Т. Гротескные образы Булгакова / Т. Разуменко // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2011. - № 4. - С. 28-31.
17. Степанов Н. С. Сатирическая повесть М. Булгакова "Собачье сердце" (Лингвострановедческое прочтение) / Н. С. Степанов // Мова і культура : матер. 6-ї міжнар. наук. конф. : в 5 т. / Ін-т міжнар. відносин Київського ун-ту, Ін-т укр. мови НАНУ. – К., 1998. – Т. 4 : Мова і художня творчість. – С. 232.
18. Степанов Н. С. Сатира Михаила Булгакова в контексте русской сатиры ХІХ - І половины ХХ веков : Монография / Н. С. Степанов. - Винница : УНІВЕРСУМ-Вінниця, 1999. - 281 с.
19. Творчество Михаила Булгакова / исследования, материалы, библиография/. – СПб.: «Наука», 1995. – 366 с.
20. Фуссо С. «Собачье сердце» – неуспех превращения / С. Фуссо // Литературное обозрение. – 1991. – № 5. – С. 29–34.
21. Шаргородский С. Собачье сердце, или Чудовищная история / С. Шаргородский // Литературное обозрение. – 1991. – № 5. – С. 87–92.

Актуальність теми. «Собаче серце» («Собачье сердце», 1925) – сатирична повість, у якій ідеться про медичний експеримент перетворення собаки в людину. Професор Преображенський плекав великі надії на своє наукове відкриття, але, хоча практична частина експерименту вдалася, моральний аспект не задовольнив професора: хороший пес Шарик став брутальним чоловіком Шариковим. Усі спроби перевиховати його не вдаються, він стає ще гіршим під ганебним впливом суспільства. Повість побудована за принципом парадоксу, який полягає в тому, що поведінка Шарикова не тільки не засуджується оточенням, а, навпаки, заохочується ним[1].
Автор попереджає - не можна давати владу неписьменним шариковим, які можуть привести її до повної деградації.
Гротеск у сатиричній повісті має двоплановий характер: проблеми науки фокусуються письменником на питаннях соціального порядку, суспільної світобудови. Дослідження сатиричних повістей М.Булгакова показало, що гротескні форми, створені митцем, відзначаються універсалізмом, високою мірою узагальнення, завдяки чому твори не втрачають своєї актуальності і для сьогодення. Так, образ Шарикова став утіленням пристосовництва та морального потворства, а “шариковщина” – символом абсурдної системи, що грунтується на насильстві.
Письменник досліджував найгостріші проблеми свого часу, які не втратили актуальності і в наші дні. Вони наповнені роздумами художника-гуманіста про закони природи, про біологічну і соціальну природу людини як особистості.
Тема курсової роботи: засоби сатири у повісті М. Булгакова «Собаче серце».

Концепція світу та людини, створена М.Булгаковим з допомогою гротескних форм, відзначається високим ступенем узагальнення та універсальності.
Повість «Собаче серце» спрямована не тільки на сучасну письменникові дійсність, а й на майбутнє, попереджаючи про згубні наслідки нетолерантних до суспільства наукових досліджень. Гротеск у повісті М.Булгакова стає структуротворчим принципом. Він нерідко з’являється у фантастичних формах (у вигляді експеримента з псом Шариком), але фантастичний гротеск у М. Булгакова, як правило, або реалістично мотивується, або так тісно переплетений із дійсністю, що неможливо відокремити вигадку від правди.
Гротеск відіграє велику роль у формуванні жанрової своєрідності творів М.Булгакова. Використання різноманітних гротескних форм обумовлює сатиричну природу творів М.Булгакова, наявність у них елементів антиутопії, а також зв’язок їх із традиціями філософсько-психологічної прози XIX-XX ст.