ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ПІДРОЗДІЛАМИ РОСЛИННИЦТВА ПІДПРИЄМСТВА 5

1.1. Значення, зміст і послідовність планування роботи підрозділів сільськогосподарських підприємств 5

1.2. Методики планування обсягів виробництва і використання продукції 10

РОЗДІЛ 2. СТАН І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПІДРОЗДІЛУ РОСЛИНИЦТВА В ДП «ДГ «ЗЕЛЕНІ КОШАРИ» ПЕРВОМАЙСЬКОГО РАЙОНУ 16

2.1. Аналіз природних умов, розміру і спеціалізації ДП «ДГ «Зелені Кошари»« Первомайського району 16

2.2. Значення і роль галузі в економіці дослідного підприємства «Зелені Кошари» Первомайського району 20

2.3. Площі та структура земельних угідь в ДП «ДГ «Зелені Кошари» Первомайського району 22

2.4. Площі, природний і сортовий склад сільськогосподарських культур 26

2.5. Врожайність культур та валові збори продукції в ДП «ДГ «Зелені Кошари» Первомайського району 31

2.6. Використання продукції в ДП «ДГ «Зелені Кошари» Первомайського району 34

2.7. Матеріально технічна база рослинництва в ДП «ДГ «Зелені Кошари» Первомайського району 36

2.8. Економічна ефективність виробництва продукції в ДП «ДГ «Зелені Кошари» Первомайського району 37

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ РОБОТИ ДП «ДГ «ЗЕЛЕНІ КОШАРИ»

ПЕРВОМАЙСЬКОГО РАЙОНУ 43

3.1. Планування використання земельних угідь і підвищення їх родючості 43

3.2. Обґрунтування асортименту та планової врожайності культур в ДП «ДГ «Зелені Кошари» Первомайського району 46

ВИСНОВКИ 51

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 53

При переході України до ринкових відносин планування виявилося практично напівзабутим. Це відбулося внаслідок поверхневого сприйняття ринкової економіки, нерозуміння виниклих з її утвердженням проблем і шляхів їх вирішення через перевагу найпростіших закордонних штампів над складним, багатогранним вітчизняним досвідом і забуття національних економічних традицій.
Через неспроможність подібного підходу економічні труднощі змусили згадати, що планування – одна з найважливіших функцій управління будь-яким виробництвом. Саме з планування і починається як створення, так і функціонування комерційної організації. Процвітаючі керівники добре знають, що усі великі битви спочатку виграються на папері, після ретельно розробленого плану, і тільки потім – на практиці.
Як вітчизняний, так і закордонний досвід показують, що недооцінка планування підприємницької діяльності в ринкових умовах, зведення його до мінімуму чи ігнорування, некомпетентне здійснення − найчастіше призводять до великих, нічим не виправданих економічних втрат і у кінцевому підсумку, до банкрутства підприємств. Тому грамотна економічна політика полягає не у запереченні планування, а в його використанні.
Запланувати діяльність підприємства – означає скласти план його функціонування і розвитку й надалі контролювати його виконання. Планування діяльності підприємства полягає в обробці інформації з обґрунтуванням майбутніх дій і у визначенні найкращих способів досягнення намічених підприємством цілей. Призначення планування можна виразити словами Огюста Конта: «Знати, щоб передбачати; передбачати, щоб керувати».
Найвизначніший представник російської економічної школи Микола Дмитрович Кондратьєв визначав план як систему перспектив, реалізація яких досягається органами регулювання виробництва. Відомий сучасний фахівець у галузі планування підприємницької діяльності Дитгер Хан розрізняє планування в широкому і вузькому сенсі. У широкому – планування являє собою прийняття управлінських рішень, пов’язаних з майбутніми подіями. З цього погляду планування охоплює процес складання і прийняття планів. У вузькому сенсі – планування – це виявлення майбутніх подій. На цій основі розробляють стратегію підприємства. Планування означає систематичну підготовку до формування майбутнього підприємства.

1. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку: Інформаційно-аналітичний збірник. Вип. 5 / За ред. П.Т. Саблука та iн. – К.: IАЕ, 2013. – 647 с.
2. Азізов С.П., Канівський П.К., Скупий В.М.Організація сільськогосподарського виробництва: Практикум/Заред..проф.. С.П.Азізова.–К.:ННЦІАЕ,2005.-270с.
3. Арєф’єва О.В. Економічні засади формування потенціалу підприємства ]/ О.В. Арєф’єва, Т.В. Харчук // Актуальні проблеми економіки. – 2011. – №7 (85). – С. 71-76.
4. Березівський П.С., Михалюк Н.І. Організація, прогнозування та планування агропромислового комплексу. Навчальний посібник / За ред. Березівського П.С.-Львів:Магнолія Плюс, видавець СПДФО Піча В.М., 2005.-443 с.
5. Бондаренко И.В. Формирование приоритетов в развитии предприятий: аспекты управления маркетинговым потенциалом / И.В. Бондаренко // Прометей: peг. зб. наук праць з економіки. — 2011. – №1. – С. 156–162.
6. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – Житомир: «Рута», 2005. – 756с.
7. Верба Н. Програмні продукти для автоматизації бухгалтерського обліку на сільськогосподарських підприємствах // Вісник аграрної науки Причорномор’я – 2005 – ВНП №4 – с.132-135.
8. Воронкова А.Е. Потенціал підприємства як основа його довгострокового розвитку / А.Е. Воронкова, Ю.С. Погорелов // Актуальні проблеми економіки. – 2012. – №4 (94). – С. 77–82.
9. Горяча О.Л. Структура та відтворення економічного потенціалу підприємства // Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. – № 6. – С. 71-75.
10. Господарський кодекс України: від 16.01.2003р. №436-VI за станом на 27 лютого 2011р. // Звід кодексів України: / ВРУ. – Офіц. Видання. – К.: Парламентське видавництво, 2012. – Т. 1. – С. 3-153.
11. Должанський І.З. Конкурентоспроможність підприємства: навч. посібник / І.З. Должанський, Т.О. Загорна. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 384 с.
12. Должанський І.З. Управління потенціалом підприємства: навчальний посібник/ І.З. Должанський, Т.О. Загорна, О.О. Удалих. – К.: Центр навчальної літератури, 2012. – 362 с.
13. Жук В.М. Нові методологічні засади обліку сільськогосподарської діяльності та проблеми практичного застосування П(С)БО 30 «Біологічні активи» // Облік і фінанси АПК – 2006 - №6 – с.34-42.
14. Канцуров О.О. Облік сільськогосподарської діяльності відповідно до П(С)БО 30 «Біологічні активи» // Облік і фінанси АПК – 2006 - №11- с.90-91.
15. Касьянова Н.В. Основы развития потенциала предприятия в современных условиях /Н.В. Касьянова //Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности: сб. науч. тр. – 2014. – №1 – С. 139-148.
16. Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: навч. посібник / Н.С. Краснокутська. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. 352 с.
17. Крисанов Д. Кластеризація економічної діяльності та обслуговування як інструмент сталого розвитку сільських територій / Д. Крисанов, Л. Удова // Економіка України. – 2012. - №11. – С. 3-13.
18. Круш П.В. Методологічні підходи до розкриття сутності категорії «потенціал підприємства» / П.В. Круш, М.О. Зеленська// Теорії мікро-макроекономіки: зб. наук. праць. – 2012. – №2 – С.12-18.
19. Лаврінко Л. Що змінилося в обліку сільськогосподарської продукції // Баланс-Агро – 2010 - №4- с.26-27.
20. Лузан Ю.Я. Напрями розвитку сільськогосподарського виробництва і соціальної сфери села / Лузан Ю. Я. // Економіка АПК. – 2012.- №7. – С. 3-12.
21. Малюга Н. Первинні документи та вимоги до їх складання: облік в сільському господарстві // Баланс-Агро – 2006 - №5 – с.17-18.
22. Маренич Т.Г. Бухгалтерський облік в агроформуваннях: Підручник/ За ред. В.Я. Амбросова. – 2-е видання, доповнене і перероблене. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – 896с.
23. Недбаєва С. М. Державне регулювання страхуванням сільськогосподарських ризиків / Недбаєва С. М. // Інвестиції: практика та досвід. – 2012. - №24. – С. 88-91.
24. Нужний К.М. Сутнісна характеристика економічного потенціалу підприємства / К.М. Нужний, О.Ю. Бобкова // Европейская наука ХХI века – 2010 : матер. ІІ Междунар. научно-практ. конф., 16-31 мая 2010 р. – Т. 3. – Днепропетровск : Изд-во «Наука и образование», 2010. – С. 727.
25. Огійчук М.Ф., Плаксієнко В.Я., Панченко Л.Г. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник/ За ред. проф. М.Ф. Огійчука. – 3-тє вид., перероблене і доповнене. – К.: Алеута, 2006. – 878с.
26. Офіційний сайт Держкомстату України. – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.
27. Підприємництво в аграрній сфері економіки / М.Й. Малік, Ю.О.Лупенко, Л.В. Романова та ін. / За ред. П.Т. Саблука, М.Й. Маліка. – К.: ІАЕ, 2005р. – 514 с.
28. Плаксієнко В.Я., Пісьмаченко Л.М., Рябий Є.І. Бухгалтерський облік в сільському господарстві України: Підручник/ За ред. В.Я. Плаксієнко. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 490с.
29. Про аудиторську діяльність. Закон України від 14 вересня 2006 р. № 3125-12// «Баланс» № 43, с.814.
30. Прокопенко О. Статистична звітність сільськогосподарських підприємств // Баланс-Агро – 2006 - №1-2 – с.47-48.
31. Рєпіна І.М. Підприємницький потенціал: методологія оцінки та управління // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. – 2011. – № 2. – С. 262-271.
32. Романова В.В. Взаємозв’язок конкурентоспроможності і конкурентоспроможного потенціалу / В.В. Романова // Держава та регіони. Сер.: Економіка і підприємництво. – 2010. – №1. – С. 283-285.
33. Саблук П. Т. Аграрна реформа в Україні (здобутки, проблеми і шляхи їх вирішення) / П. Т. Саблук, В. Я. Месель-Веселяк, М. М. Федоров // Економіка АПК. – 2012. - №12. – С. 3-13.
34. Сук Л. Бухгалтерський облік сільськогосподарської продукції // Бухгалтерія в сільському господарстві – 2010 - №6 – с.49-50.
35. Сус Т. Й. Інвестиційна політика в сільському господарстві регіону /Сус Т. Й. // Науковий вісник БДФА: зб. праць. – Чернівці, 2011. – Вип. 4. – С. 518-523.
36. Трегобчук В.М. Економічні проблеми відтворення ресурсного потенціалу АПК // Економіка АПК. – 2012. – №1(51). – С. 54-57.
37. Уланчук В., Оляднічук Н. Удосконалення первинного обліку в аграрних підприємствах сьогодення // Облік і фінанси АПК – 2006 - №1 – с.120-125.
38. Управління інноваційною системою аграрного підприємства /Сіренко Н. М. // Економіка АПК. - 2013. - №9. – С. 43-46.
39. Фесенко Д.М. Актуальні питання бухгалтерського обліку в сільськогосподарських підприємствах: Навч. посібник. – Полтава, 2006. – 500с.

Актуальність дослідження. Управління підрозділами підприємства здійснюється в контексті місії організації, і його фундаментальна задача полягає в тому, щоб забезпечити взаємозв''язок місії з основними цілями організації в умовах змінного економічного середовища.

Рослинництво як галузь господарства характеризується низкою особливостей. Воно визначається, з одного боку, впливом природних факторів, з другого – соціальних, які необхідно враховувати при організації бухгалтерського обліку. Такою особливістю є те, що земля – один із основних засобів виробництва, тоді як у промисловості вона – лише територія, місце, на якому розташоване підприємство. На відміну від інших засобів, які у процесі виробництва поступово зношуються, внаслідок чого їх через певний проміжок часу необхідно замінювати новими, земля є незмінним засобом виробництва. При раціональному використанні вона не тільки не зношується, а навпаки – підвищує свою родючість. Стан виробництва характеризується ефективністю, ступенем використання досягнень науково-технічного прогресу, місцем і роллю робітника у виробничому процесі. В умовах обмеженості ресурсів і досягнення планової ефективності виникає потреба постійного порівняння понесених витрат і отриманих результатів. Ця проблема посилюється під впливом інфляції, коли дані про виробничі витрати необхідно повсякденно порівнювати з майбутніми витратами, що значною мірою залежить від впливу зовнішнього середовища. Можливість усунення або передбачення впливу багатьох негативних внутрішніх і зовнішніх факторів з''являється завдяки раціонально організованому обліку витрат на виробництво.

Сільське господарство забезпечує населення продовольством, тому галузь рослинництва є важливою в народному господарстві.

Для ефективного виконання роботи використаємо літературні джерела, які присвяченні питанням управління підпрозділами в аграрному виробництві: В.М.Нелепа, В.І.Дробота, А.І.Батіга, П.Я.Збірника, С.П.Азізова та ін. Також використаємо праці авторів, які пишуть про економіку сільськогосподарських підприємств та аналіз їх діяльності: В.Г.Андрійчука, В.І.Мацибори, С.І.Михайлова, Г.Г.Лещенка, М.І.Ковальчука, Н.А.Семенюка та ін.

Метою даного курсового дослідження є оцінка існуючої системи стратегічного управління виробництвом продукції рослинництва в конкретному аграрному підприємстві та розробка заходів по її вдосконаленню.

Завданнями дослідження являються:

1. теоретичний аналіз поставленої проблеми з розробкою методики дослідження;

2. оцінка умов діяльності аграрного підприємства;

3. аналіз рівня розвитку системи управління в галузі рослинництва в цілому,

4. розробка механізму оптимізації системи управління галуззю.

Об''єктом дослідження даної курсової роботи є процес управління господарської діяльності сільськогосподарського підприємство ДГ «Зелені Кошари».

Предметом дослідження є управління підрозділами рослинництва сільськогосподарського підприємство ДГ «Зелені Кошари».

У процесі виконання курсової роботи використовують такі методи: узагальнення, порівняння, динаміки, аналізу, економіко-математичні методи та ін.

Структура курсового дослідження: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Підводячи підсумки виконаного курсового проекту з планування виробничої прогарами рослинництва в державному підприємстві дослідного господарства «Зелені Кошари» Первомайського району, можна зробити висновок, що досліджуване господарство є спеціалізованим з вирощування зернових культур та соняшнику. В основному діяльність підприємства полягає у вирощуванні насіння сільськогосподарських культур та їх реалізацією. Для здійснення цієї діяльності в господарстві відведено близько 800 га ріллі.

Географічне положення господарства сприяє його виробничій діяльності, так як воно знаходиться не так вже і далеко від районного та обласного центру, дорога до яких має тверде покриття та знаходиться в доброму стані.

Так як підприємство спеціалізується на вирощування зернових культур, то планування виробничої програми ми здійснювали безпосередньо по зернових культурах, а саме по озимій пшениці, яка займає більшу частину в структурі прибутку господарства. Так її прибуток в середньому за період з 2012 по 2014 рік становить 815,65 грн. на 1 га посіву, при виробничій та реалізаційній собі вартостях відповідно 6,98 та 79,68 грн. на 1 ц виробленої продукції. Рівень рентабельності пшениці за той же самий період складає 29,3%.

Що стосується безпосередньо планування виробничої програми озимої пшениці, то:

 розпочали ми з того, що провели трансформацію земель господарства, і тим самим збільшили площу оброблюваної ріллі господарства на 190 га;

 поліпшили якість та стан ґрунтів, провівши відповідні заходи: вапнування земель, боротьбу з водною ерозією та запровадження новітньої технології у виробництво;

 потім ми спланували посівні площі культур виходячи уже з нової площі ріллі;

 визначили приріст врожайності пшениці за вихідними даними та обчисливши її за формулою наведеними в завданні. Нова врожайність склала – 43,9ц з 1 га;

 спланувавши потребу в насінні та норми висіву пшениці, розрахували вартість затрат понесених на закупівлю посадкого матеріалу нового сорту, котрий ми плануємо ввести – Федорівка та затрати понесені на захист пшениці від шкідників;

 потім розрахували собівартість 1 ц пшениці та обчислили прибуток, який ми отримаємо після всіх спланованих нами заходів. Прибуток склав – 4709,90 тис. грн;

ну і нарешті розрахували економічну ефективність введеного нами нового сорту, і побачили, що прибуток продукції рослинництва в 2012 році планується отримати на 7690,61 тис. грн більше, ніж в середньому за три останні роки в господарстві, при цьому виробничі витрати знизяться на 3820,67 тис. грн.., а прямі затрати праці на – 81290 люд.-год. Рентабельність продукції рослинництва зросте з 31,5% до 200,5%, а це означає, що запланована нами виробнича програма є ефективною, вона сприяє зростанню як обсягів продукції, так і результатам від її реалізації.