ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ І. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ ТА ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЇЇ ЗАХИСТУ 5

1.1. Право інтелектуальної власності 5

1.2. Економічне обґрунтування захисту інтелектуальної власності 7

1.3.Угода Про Торговельні Аспекти Інтелектуальної Власності (ТРІПС) 13

РОЗДІЛ ІІ. ПРОБЛЕМИ ЗАХИСТУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ 17

2.1.Глобальні тенденції в системі захисту інтелектуальної власності в Україні 17

2.2. Аналіз законопроектів для удосконалення захисту авторських прав 25

РОЗДІЛ ІІІ. ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ЗАХИСТУ АВТОРСЬКОГО ПРАВА В УКРАЇНІ 30

ВИСНОВКИ 36

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 38

Відповідно до визначення, прийнятого Світовою Організацією Торгівлі (СОТ), права інтелектуальної власності – це права, що надаються особам на результати їхньої інтелектуальної праці (creations of their mind).
Об’єктом інтелектуальної власності в світовій практиці вважаються набуті знання чи інформація, витвір мистецтва та літератури, винахід, суттєве вдосконалення процесу чи продукту, все що є результатом творчої, науково-дослідницької та винахідницької діяльності й надає його автору економічні, соціальні чи моральні переваги. [3, с.34]
Таким чином, до інтелектуальної власності не може належати інформація чи знання, що не є результатом творчої чи наукової діяльності, а може бути набута в якийсь інший спосіб. Це обмеження також зафіксоване і в українському законодавстві. Сюди відносяться загальна інформація, що має характер новин, інформація для загального користування (н.п. законодавчі акти), загальновідомі поняття тощо.
В економічній теорії права інтелектуальної власності поділяються на дві категорії, що мають різні форми захисту. СОТ надає наступне їх визначення (www.wto.org).
(і) Авторське право та права, пов’язані з авторським правом
Права авторів літературних та художніх творів, таких як книги та деякі інші письмові твори, музичні композиції, картини, скульптура, комп’ютерні програми та фільми, захищаються авторським правом.
Також захищаються авторським правом та пов’язаними з ним правами – суміжними правами – права виконавців (н.п. акторів, співаків та музикантів), виробники фонограм (музичних записів) та трансляційних організацій. Головна соціальна мета захисту авторського права – це підтримати та винагородити творчу діяльність.

1. Авторські правовідносини як форма реалізації правомочності суб’єктів авторського права:автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук / С. М. Клейменова – К., 2011. – 214с.
2. Антонов В. М. Інтелектуальна власність і комп’ютерне авторське право. – К.: КНТ, 2010, - 520 с.
3. Верес В. Хто там кричить «Пірати»? / / Праця 2012, - 375с.
4. Дахно І.І. Право інтелектуальної власності: Навч.посіб. – Вид.2-ге, перероб. і доповн. – К., 2011. – 278 с.
5. Драпак Г., Скиба М.Основи інтелектуальної власності: Навчальний посібник.-Хмельницький: ТУП, 2010. - 155 с.
6. Іванов С.М. Охорона інтелектуальної власності в Українському праві:[монографія]; За заг. ред. і в пер. Ю.Л. Бошицького. – К. : Логос, 2012. – С. 16–18. Клейменова С. М.
7. Климова Л.В.. Захист авторських прав в Україні / / Закон і право.2012, № 3. – 267с.
8. Клочун Т, Г,. Проблеми комерціалізації / / Закон і право інтелектуальної власності. 2010, № 1. – 327с.
9. Кулова В.. А автор хто? / / Людина і закон 2011, № 2. – 254с.
10. Куркова Н. Кримінально-правовий захист авторських прав. 16 серпня 2012р. – 337с.
11. Мікульонок І. О. Основи інтелектуальної власності: Навч. посіб. – 2013. – 232 с.
12. Підіпригора О. А., Підіпригора О. В. Право інтелектуальної власності України: Навч. посібник для студентів юридичних вузів. – К.: Юрінком Інтер, 2012. – 336 с.
13. Підопригора О. Проблеми системи законодавства України про інтелектуальну власність // Інтелектуальна власність. - 2012. — №3. - 670 с.
14. Право інтелектуальної власності: Підручн. / За ред. О.А. Підопригори, О.Д. Святоцького. — К., 2012. – 473с.
15. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. [навч. посібник] П.М. Рабінович. – [Вид. 9-е, зі змінами]. – Львів: Край, 2012. – 354с.
16. Харитонов Є.О. Цивільні правовідносини: монографія / Є.О. Харитонов, О.І. Харитонова. – [2-ге вид., перероб. і доп.]. – Одеса: Фенікс, 2011. – 423с.
17. Харитонова О. І. Поняття та види цивільних правовідносин. – 2011. – 264с.
18. Харитонова О.І. Проблемні питання класифікації правовідносин інтелектуальної власності /О.І. Харитонова // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. – 2010. – № 929.- 352с.
19. Цивільне право України: Курс лекцій: У 6 т. — Т.1. — Кн.1 / Р.Б. Шишка, В.А., 2011. – 372с.
20. Цивільне право. Підручник під ред. О.А.Підопригори, Д.Б.Боброва. «Вентурі», К.,2010, ч.1. – 471с.
21. Шишка Р.Б. Охорона права інтелектуальної власності: авторсько-правовий аспект. — Харків, 2012. – 214с.

ВСТУП

Актуальність теми полягає в тому, авторські та суміжні права регулюють відносини, що виникають у зв''язку із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва, постановок, фонограм, передач організацій ефірного або кабельного мовлення.

Суть авторського права та суміжних прав полягає не тільки в тому, що за суб''єктами авторського права та суміжних прав визнано комплекс прав особистого немайнового і майнового характеру, а й в тому, що законодавство забезпечує їм можливість застосовувати заходи з метою визнання та відновлення порушеного права.

Дослідженням проблем сфери інтелектуальної власності в різні періоди займалися такі видатні вчені, як: Б. Антимонов, Г.О. Андрощук, В.С. Дроб''язко, Р. О. Денисова, В.О. Жаров, О.С. Йоффе, О.А. Підопригора, А.П. Сергєєв, О. Д. Святоцький, Р. О. Стефанчук, Р. Б. Шишка та ін.

Розрізняють охорону прав і захист прав.

Під охороною прав слід розуміти встановлення державою загального правового режиму, відповідно до якого за авторами творів науки, літератури і мистецтва та суб''єктами суміжних прав закріплюють особисті немайнові і майнові права, визначають механізми, що забезпечують їх реалізацію та захист у разі порушення.

Захист прав - це сукупність заходів, метою яких є відновлення та визнання прав у разі їх порушення, що включає передбачену законодавством діяльність відповідних державних органів поновлення та визнання прав, а також усунення перешкод, що заважають реалізації прав та законних інтересів їх суб''єктів.

Захист прав - це сукупність заходів, метою яких є відновлення та визнання прав у разі їх порушення, що включає передбачену законодавством діяльність відповідних державних органів поновлення та визнання прав, а також усунення перешкод, що заважають реалізації прав та законних інтересів їх суб''єктів.

Право на захист визначено як надана особі можливість застосування заходів правоохоронного характеру для відновлення її порушених чи спірних прав. Дане право є суб''єктивним правом, яке з''являється у суб''єкта авторського права чи суміжних прав лише в момент порушення або оспорювання його прав та охоронюваних законом інтересів.

Порушником авторського права чи суміжних прав може бути будь-яка фізична або юридична особа, яка не виконує вимог чинного законодавства, що регулює авторсько-правові відносини.

Захист авторського права та суміжних прав та інтересів, що охороняються законом, здійснюється шляхом застосування передбачених законом форм, засобів і способів захисту.

Під формою захисту розуміється комплекс внутрішньо погоджених організаційних заходів щодо захисту суб''єктивних прав та інтересів, які охороняються законом.

Об''єктом дослідження виступають авторські та суміжні права.

Предмет дослідження – інтелектуальна власність та шляхи її захисту.

Метою цієї роботи є дослідження деяких проблем, пов''язаних із захистом авторського права в Україні, зокрема законодавчого регулювання, практики його застосування та винайдення шляхів їх подолання.

Завдання дослідження:

 Охарактеризувати поняття права інтелектуальної власності;

 Дати економічне обґрунтування захисту інтелектуальної власності;

 Описати глобальні тенденції захисту авторських прав в Україні.

Сучасна Україна будує незалежну правову державу, засновану на системі ринкових економічних відносин. Незалежність, як складне суспільне явище, серед інших необхідних умов, передбачає постійний розвиток інтелектуального потенціалу держави. Без переходу до загальноприйнятих правових засобів забезпечення прав створювачів об''єктів права інтелектуальної власності неможливі вихід на ринки сучасних технологій та участь у міжнародних інтелектуальних проектах. Гарантування прав кожної окремої особи щодо створених нею результатів є необхідною умовою інтеграції України до системи світових досягнень, участі у міжнародному розподілі праці, торгівлі тощо.

Проаналізувавши основні тези авторського права, й дослідивши основні джерела авторського права в Україні, можна зробити наступні висновки:

1. Законодавство України про інтелектуальну власність надзвичайно молоде, його становлення відбувається паралельно зі встановленням державності та формуванням правової держави;

2. Авторське право – особисті (немайнові) і майнові права авторів та їхніх правонаступників, пов''язані зі створенням і використанням наукових літературних і мистецьких творів;

3. Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права, який вміщується на кожному примірнику твору і складається з латинської літери С у колі - ©, імені (найменування) особи, яка володіє авторським правом, і року першої публікації твору;

4. Законодавча база, що стосується авторського права в Україні практично сформована. Це не розрізнена сукупність чинних нормативних актів, а достатньо цілісна система;

Невід''ємною частиною становлення в Україні цивілізованих відносин у всіх сферах суспільного життя є становлення і всебічний розвиток нормативно-правової бази, зокрема інститутів права інтелектуальної власності. А враховуючи те, що в Україні не все гаразд у законодавчій сфері, нормативна база правового регулювання у сфері права інтелектуальної власності потребує значного розвитку і вдосконалення.

Отже, на мою думку для забезпечення ефективної охорони та захисту авторського права та суміжних прав будь-яка держава має вжити таких заходів:

 встановити рівень правової охорони, який відповідає нормам основних міжнародних договорів у сфері авторського права та суміжних прав, зокрема, Бернської конвенції про охорону літературних та художніх творів, Договорів Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право та виконання і фонограми;

 рішуче і безумовно засудити незаконне використання об''єктів авторського права та суміжних прав;

 ввести норми, що передбачають відповідну компенсацію суб''єктам авторського права та суміжних прав за завдану їм шкоду;

 ввести до національного законодавства норми, які передбачають досить суворі заходи кримінального покарання за незаконне використання об''єктів авторського права та суміжних прав;

 ввести норми щодо конфіскації та знищення контрафактних примірників, а також обладнання, що використовувалося для їх виготовлення;

 розробити процедури, що забезпечують виявлення та доказ випадків незаконного використання об''єктів авторського права та суміжних прав;

 забезпечити ефективну реалізацію зазначених санкцій та процедур.