Вступ 3

1. Становлення Ісламської держави Іраку і Леванту 4

2. Вплив сирійського конфлікту на політичні процеси близькосхідного регіону 7

Висновок 17

Список використаних джерел: 19

У ході здійсненого аналізу аналітики виокремили кілька думок щодо того, хто ж може стояти за народженням ІДІЛу. Перша, найбільш розповсюджена думка – за цим стоять Сполучені Штати Америки. Відомий в Росії генерал Валерій Герасімов під час зустрічі з військовими аташе іноземних держав в Москві наприкінці минулого року чітко вказав на те, що за створенням ІДІЛ стоїть саме Вашингтон та країни Заходу, які при підготовці до подій «Арабської весни» створювали силу, яка б допомогла міняти політичні режими на Близькому Сході.
Після того, як в 2001 році, а також пізніше режим Башара Асада в Сирії не захитався під військово-політичними ударами Заходу, проти нього випустили ІДІЛ. Цій терористичній організації, на думку російської сторони, вдалося відкусити частину нескореної Сирії та частину Іраку, де знаходяться основі бази цього угруповання.
Відомо, що у сирійському конфлікті Росія виступає на боці режиму Асада, та розглядає його як останній російський форпост у регіоні Північної Африки та Близького Сходу. Адже події «Арабської весни» виштовхнули Путіна з цього регіону, який колишній Радянський Союз завойовував десятиліттями, витративши на це мільярдні кошті. Єдиний політичний режим, через який Росія залишається хоча б якось прив’язана до регіону – це режим Асада.
Уже згаданий Герасимов називає сирійських повстанців «незаконними збройними формуваннями», натомість США говорять про повстанців як громадян, які борються із диктатурою Асада. В західних засобах масової інформації можна знати повідомлення про авіаційні удари, які наносить американська авіація по позиціях ІДІЛ. Проте цікаво, що деякі західні експерти вказують на те, що цих ударів насправді ніхто не здійснює, це лише димова завіса, яка допомагає американцям розвінчувати звинувачення у нібито причетності до створення цієї терористичної організації.

1. Ігошина Ж. Б. Близькосхідний вектор зовнішньої політики України: перспективи розвитку / Ж. Б. Ігошина // Науковий вісник Львівського національного університету. – Серія: «міжнародні відносини». – 2008. – Вип. 23. – с. 25-29.
2. Коппель О. А. Україна на Близькому Сході / О. А. Коппель, Б. О. Парахонський // Україна в постбіполярній системі міжнародних відносин: підручник / В. А. Манжола, В. Ю. Константинов, С. В. Андрущенко та ін..; кер. авт. кол. В. А. Манжола; за ред. Л. В. Губерського. – К.: Видавничо-полігафічний центр «Київський університет», 2008. – с. 455-470.
3. Костюк О. Зовнішня політика України на Близькому Сході: арабо-ізраїльський конфлікт і проблема двосторонніх відносин України з Ізраїлем та Палестиною / О. Костюк // Вісник Львівського університету. – Серія філологічна. – 2011. – Вип. 53. – с. 13-21. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lnu.edu.ua/faculty/Philol/www/visnyk/53_2011/53_2011_kostyuk.pdf
4. Лотоцький С. Україна в світовому геополітичному просторі / С. Лотоцький, С. Трохимчук. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2002. – 129 с.
5. Петюр Р. К. Регіон Середнього та Близького Сходу в зовнішній політиці України: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. пол. наук : спец. 23.00.04 «Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку» / Р. К. Петюр. – Київ, 2007. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://librar.org.ua/sections_load.php?s=policy&id=495&start=1
6. Сєров Д. І. Становлення та розвиток політичних та економічних відносин України з країнами Арабського Сходу (1990-ті рр. – початок ХХI століття): автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. пол. наук : спец. 07.00.02 «Всесвітня історія» / Д. І. Сєров. – Одеса, 2006. – 16
7. Україна на світовій арені: сучасний стан і перспективи // Центр Разумкова. – Національна безпека і оборона. – 2010. – №2. – с. 6-15. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.razumkov.org.ua/ukr/files/category_journal/NSD113_ukr_2.pdf
8. Швед В. О. Близькосхідний регіон у сучасних стратегіях трансатлантичної спільноти: монографія / В. О. Швед – К.: НІСД, 2006. БЛСХ – 242 с.
9. Швед В. О. Передмова / В. О. Швед // Азійський напрям зовнішньої політики України: проблеми і перспективи. Аналітичні оцінки / кер. авт. кол. В. О. Швед // Національний інститут стратегічних досліджень, 2013. – с. 4-18.
10. Шевелев Д. Политика Украины на Ближнем и Среднем Востоке / Д. Шевелев // Институт диаспоры и интеграции (Институт стран СНГ). – 2009. – №8 (28). – с. 42-44.

Терористична організація Ісламська держава Іраку і Леванту, або ІДІЛ, вже два роки перебуває в центрі уваги всього світу. Якщо позаминулого року ключовою подією був блискавичний наступ ІДІЛ в Іраку, то зараз фокус змістився в бік міжнародного тероризму. І щоб зрозуміти мотиви, якими керується ця організація, та спробувати спрогнозувати її майбутнє, слід почати з історії її виникнення. Ця стаття Зака Бічема журналіста-міжнародника американського видання Vox, висвітлює основні віхи історії ІДІЛ з часу її заснування в 1999 році до сьогодні.

Щоб зрозуміти Ісламську державу Іраку та Сирії — чому вона існує, чого хоче і чому вчиняє жахливе насильство, останнім актом якого наразі є теракти в Парижі [стаття вийшла 19 листопада 2015 року, через шість днів після терактів — прим. перекладача] — необхідно зрозуміти заплутану історію її виникнення.

Неможливо зрозуміти ІДІЛ без розуміння Аль-Каїди та їхньої спільної історії, а також відмінностей, які зрештою і розділили їх. А історія походження Аль-Каїди починається з радянським вторгненням в Афганістан у 1979 році. Радянська агресія шокувала мусульманський світ, надихнувши близько 20 тисяч іноземних бійців допомогти афганцям дати відсіч радянській армії. Саме там Осама бен Ладен зустрів низку інших молодих радикалів, які разом сформували ядро мережі Аль-Каїди.

СРСР покинув Афганістан у 1988 році, але залишив там маріонетковий режим, і війна тривала. Наступного року до терористів приєднався йорданець, якого звали Ахмад Фадиль Наззал аль-Халейла.

За останні два роки феномен Ісламської держави Іраку і Леванту став одним з основних факторів міжнародної політики. ІДІЛ сьогодні сприймається США та їх союзниками в Європі і Азії як найбільша загроза стабільності та безпеці не лише на Близькому Сході, але і за його межами.

Експерт МЦПД Євген Ярошенко розповідає про основні складові потужності ІДІЛ та сили, що їй протистоять.

Нині ІДІЛ розглядають на порядок складнішим і серйознішим викликом, ніж Аль-Каїда чи колишні диктаторські режими Іраку, Лівії чи зараз у Сирії. ІДІЛ в даний момент є найпотужнішою терористичною організацією в світі, чия сила спирається на наступні компоненти:

1) географічний: ІДІЛ охоплює велику територію в самому серці Близького Сходу на перетині континентальних шляхів між Азією, Європою та Африкою;

2) демографічний: окремі сунітські племена Іраку, які за шиїтського уряду маргіналізувалися в політичній системі держави, деякі сунітські радикальні групи Сирії, частина іракських військовослужбовців, члени БААС (правлячої партії Іраку часів Хусейна), джихадисти з інших країн Близького Сходу, а також представники мусульманської спільноти Європи, які не змогли адаптуватися до умов в країні міграції;

3) військовий: склади зброї та техніка, яку залишили урядові війська Сирії та Іраку, а також неконтрольований потік зброї після «Арабської весни», яка супроводжувалася мілітаризацією регіону;

4) економічний: доходи від продажу нафти на захоплених північних територіях Іраку та Сирії, продаж рухомого та нерухомого майна, митні збори, торгівля людьми, фінансування ( за деякими даними) певними шейхами та банківськими установами Саудівської Аравії, Катару, ОАЕ, Туреччини;

5) організаційний: відсутність бюрократичного апарату дозволяє терористичним групам швидше та ефективніше приймати рішення за стислий проміжок часу;

6) інформаційний: популярні канали комунікації (Youtube, Facebook, Twitter, Instagram), пропагандистські кампанії, демонстрація жорстокості.

Активізація ІДІЛ підштовхнула навіть запеклих супротивників до діалогу. Зокрема, одним з чинників укладання угоди «шістки» (Велика Британія, Франція, Німеччина, США, Росія, Китай) з Іраном з приводу ядерної програми останнього виявилася загроза ІДІЛ для інтересів Вашингтона та Тегерана.