ВСТУП 3
РОЗДІЛ I. ОСОБЛИВОСТІ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ НЕМОВЛЯТИ 5
1.1. Криза новонародженості 5
1.2. Соціальна ситуація розвитку 8
1.3. Особливості психічного розвитку упродовж першого року життя 10
1.4. Криза першого року 11
РОЗДІЛ 2. ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК ДИТИНИ В РАННЬОМУ ВІЦІ. ВПЛИВ СІМ''Ї НА РОЗВИТОК ДИТИНИ 13
2.1. Різниця між материнським і батьківським вихованням 13
2.2. Роль емоційного контакту з матір''ю на першому році життя і психічний розвиток дитини 13
2.3. Зв''язок між матір''ю та дитиною 17
ВИСНОВКИ 29
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 31
ДОДАТКИ 34
Період розвитку дитини від народження до одного року називають стадією немовляти. У ній виділяють надзвичайно важ¬ливу фазу новонародженості (від моменту народження до одного-двох місяців). Фізично відокремившись від матері, дитина має адаптувати¬ся до цілком інших умов життя (звикнути отримувати кисень із повітря, приймати їжу ззовні, перетравлювати її, виділяти непотрібні організму речовини тощо).
Кризу новонародженості не відкрили, а визначили теоретично (причому останньою), і виділили як особливий період у психічному розвитку дитини. Озна¬кою кризи є втрата дитиною ваги у перші дні після народження.
Соціальна ситуація розвитку немовляти неповторна і визначається двома мо¬ментами. З одного боку, біологічно дитина цілком безпорадна, вона не може задовольнити жодної життєвої потреби без допомоги дорослого. Внаслідок цьо¬го немовля є максимально соціальною істотою. З іншого боку, за цілковитої залежності від дорослих дитина позбавлена основних засобів спілкування з ними, насамперед, людської мови. На цій суперечності між максимальною соціальніс¬тю і мінімальними засобами спілкування ґрунтується увесь подальший розвиток дитини у цьому віці.[2, с.43]
Життя дитини тепер забезпечується певними анатомо-фізіологічними мож¬ливостями та рядом вроджених механізмів, що проявляються в готовності нерво¬вої системи пристосовувати організм до зовнішніх умов.
Відразу ж після народження вмикаються безумовні рефлекси, що забезпечу¬ють роботу основних систем організму (дихання, кровообігу та ін.). Крім них, у новонародженого можна виявити захисні (тобто спрямовані на обмеження дії окремих подразників або на цілковите відчуження від них), орієнтувальні (спря¬мовані на забезпечення взаємодії з окремими подразниками, зокрема, пов'яза¬ними з харчуванням) та деякі інші рефлекси.
Власне, новонародженість є тим періодом у житті людини, коли ще можна спостерігати у «чистому вигляді вроджені, інстинктивні форми поведінки, спря¬мовані на задоволення органічних потреб людини (у кисні, їжі, теплі тощо).
1. Абрамова Г.С. Вікова психологія: Навчальний посібник для студентів вузів. - М .: Академія, 2009. - 632 с.
2. Авдєєва Н.Н. Ви і немовля: біля витоків спілкування. -М.: Прайм-Тайм, 2009. - 426 с.
3. Азбука любові. Книга для батьків / Кошелева А.Д. М., Просвітництво, 2009. - 371 с.
4. Бангерская Т. С. Важке щастя материнства // Сім'я і школа.- 2007.- №3.- С. 29-32.
5. Батуев А. Психіка жінки в до пологової період: короткий огляд сучасних досліджень // Психологічний журнал. - 2010. - № 6: Т. 21. - С. 51-56.
6. Брант Г. А. Природа жінки як проблема (концепція фемінізму) // Суспільні науки і сучасність. - 2008. - №2. - С. 167-180.
7. Брутман В.І., Варга А.Я. Хамітова І.Ю. Вплив сімейних факторів на формування девіантної поведінки матері // Психологічний журнал. - № 2, 2010. - С. 79 - 87.
8. Брутман В.І., Радіонова М.С. Формування прихильності матері до дитини в період вагітності. // Питання психології, 2007, № 7, - С. 38 - 47.
9. Виготський Л.С. Проблема віку. - М .: Изд-во МГУ, 2008. - 461 с
10. Винникотт Д.В. Маленькі діти та їх матері. М .: «Клас», 2010. - 224 с.
11. Винникотт Д.В. Розмова з батьками. М .: «Клас», 2009. - 453 с.
12. Вікова та педагогічна психологія / М. В. Матюхіна, Т. С. Михальчик та ін .; Под ред. М. В. Гамезо та ін. - М .: Педагогіка, 2010. - 584 с.
13. Вікові особливості психічного розвитку дітей / Під ред. И.В.Дубровиной. - М .: Просвещение, 2011 - 568 с.
14. Ворошніна О. Р. Психологічна корекція депривованих материнства. М .: Педагогіка, 2008. - 264 с.
15. Довідник з психології і психіатрії дитячого і підліткового віку. Під редакцією С.Ю. Циркіна, СПб: Питер, 2009. - 869 с.
16. Ельконін Д.Б. Психологія розвитку: Учеб. посібник для студ. вузів.- М .: Академія, 2009. - 519 с.
17. Еріксон Е. Дитинство і суспільство. СПб .: Лената ACT, 2010. - 355 с.
18. Ісеніна Є.І. Про деякі поняттях онтогнеза базових якостей матері / Є.І. Ісеніна // Перинатальна психологія і психологія батьківства. - М., 2009. - № 4-5. - С. 49-63.
19. Кон І. С. Дитина і суспільство / І. С. Кон. - М .: Академія, 2008. - С. 37.
20. Кошелева А.Д., Алексєєва А.С. Діагностика та корекція материнського відносини. М .: НДІ Сім'ї, 2007. - 165 с.
21. Кулагіна І.Ю., Колюцкий В.Н. Вікова психологія: Повний життєвий цикл розвитку людини: Учеб. посібник для вузів. - М .: Педагогіка, 2010. - 583 с.
22. Лебединський В.В. та ін. Емоційні порушення в дитячому віці. - М .: Изд-во Моск. ун-ту, 2008. - 321 с.
23. Леонтьєв А. Н. Проблеми розвитку психіки. М .: Изд-во МГУ, 2007. -674 с.
24. Лисина М. І. Спілкування, особистість і психіка дитини. - М .: Изд-во МГУ: 2009. - 470 с.
25. Мати, дитина, сім'я: сучасні проблеми. Мат. конф. «Мама - мій світ», СПб .: Питер, 2010. - 533 с.
26. Мід М. Культура і світ дитинства. М .: Наука, 2009. - 457 с.
27. Мухіна В.С. Дитяча психологія. - М .: Апрель-Пресс, 2009. - 352 с
28. Обухова Л.Ф. Вікова психологія. М .: Роспедагентство, 2009. - 538 с
29. Робота з родинами вихованців дитячого садка / [упоряд. В. Л. Сухар]. - Х.: Вид-во «Ранок», 2008. -176 с. - (Програма розвитку).
30. Рубінштейн С.Л. Основи загальної психологи / С.Л. Рубінштейн. - Спб .: Питер Принт, 2009. - 705 с
31. Спок Б. Дитина та догляд за ним / Бенджамін Спок. - 8 ред. - М.: Попурі, 2007. - 704 с
32. Філіппова Г.Г. Психологія материнства / Г.Г. Філіппова. - М .: Педагогіка, 2009. - 229 с.
33. Хамітов Н.В. Філософія та психологія статі. - М .: Академія, 2009. - 73 с.
34. Хрестоматія з вікової психології / За ред. Д. І. Фельдштейна. - М .: Інститут практичної психології, 2010. - 304 с.
35. Хухлаева О.В. Психологія розвитку: молодість, зрілість, старість: Учеб. посібник для вузів. - М .: Академія, 2010. - 387 с.
36. Щеголев А. Хибна жінка. Невроз як внутрішній театр особистості. - СПб .: Мова, 2009. - 36 с.
Проблеми, пов''язані з розвитком відносин між матір''ю і дитиною, є найбільш актуальними. Так як численні психологічні дослідження доводять, що саме взаємини з матір''ю у дитини в ранньому дитинстві впливають на розвиток особистості та її психічне і фізичне здоров''я.
Науково доведено, що дефіцит спілкування з матір''ю в ранньому віці здатне привести до відхилень і затримці психічного розвитку.
Вивченням даної проблеми в психології займалися: Мещерякова С.Ю., Філліппова Г.Г., М.І. Лісіна, Махмутова Р.К., Баландіна А.А. та ін.
Л. С. Виготським, це замкнений цикл психічного розвитку, що має свою структуру, зміст та динаміку. Тривалість психологічного віку визначається його внутрішнім психологічним змістом. Психологічний вік не співпадає з паспортним (хронологічним) віком.
Складовими характеристиками психологічного віку є:
змістовні психологічні характеристики людини в кожному віковому періоді. Ці типові характеристики представлені в наукових фактах, реальностях, які можна спостерігати, фіксувати (наприклад, особливості сприймання дітьми малюнка, або особливості мовлення тощо);
динаміка розвитку (рух від… до…) в межах певного вікового періоду, що дозволяє бачити тенденцію, перспективу розвитку, чим і забезпечує успішне керування цим процесом;
активність дитини, особливості її діяльності й поведінки. Саме в активності поєднуються змістовні характеристики психіки з діями, вчинками, що виявляється в цілях, інтересах, у ставленні до предметного світу й до оточуючих людей, і до самої себе;
рушійні сили розвитку: джерела, фактори, спонукальні сили розвитку.
На думку дослідників, завдяки матері, дитина вчитися спілкуватися в соціумі, займає певні ролі і позиції в навколишньому світі. Упевненість і самооцінка дитини, що формується на підставі психологічної єдності з матір''ю, сприяють соціальної адаптації дитини в суспільстві. Доведено, що виникнення соціальних труднощів у людини, багато в чому обумовлено тим, що ці люди в дитячі роки жили в конфліктуючої, холодної атмосфері або піддавалися в сім''ї різним, часом суперечливим, методам виховання, в першу чергу з боку матері.
Однак, матері, часто не мають спеціального психологічної освіти, навіть не припускають, як важливо для дитини в перші роки життя, близьке спілкування з матір''ю і близький емоційний контакт. Дуже важливо донести до жінки важливість даної проблеми, саме тому дана тема курсової роботи є актуальною.
Мета роботи: дослідити роль матері в психічному розвитку дитини.
Предмет дослідження: психологічні аспекти взаємин матері і дитини.
Об''єкт дослідження: мати і дитина.
У відповідності з метою дослідження були визначені наступні завдання:
1. Вивчити теоретичні погляди на проблему взаємин матері і дитини;
2. Виявити основні умови формування відносин між матір''ю і дитиною;
3. Вивчити особливості впливу матері психіку дитини.
Гіпотеза дослідження: забезпечення дитині психологічної підтримки з боку дорослого, у перший чергу матері, призводить до більше гармонійному психічному і фізичній розвитку дитини.
Методи дослідження:
Методи теоретичного аналізу літератури з досліджуваної проблеми;
Методи узагальнення та аналізу.
Структура роботи: Курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків, висновків, списку використаних джерел та додатків.
Процес народження для дитини є переломним, важким етапом життя. Малютка відчуває свого роду стрес, відділяючись від матері, потрапляючи в зовсім інший світ з яскравим світлом, всілякими звуками і різноманітними формами. Не менш важко протікає перший рік життя дитини і для матері.
Можливо, у деяких матерів відразу спливає в пам''яті вигодовування дітей першого року життя і труднощі з ним пов''язані. Дійсно, це не завжди легко, так як харчування дітей першого року життя може бути не тільки природним, але і змішаним, або штучним.
Інші мами, навпаки, вважають, що дитина до року має тільки кілька потреб: їжа, тепло і гігієнічний догляд. Але з його народженням усвідомлюють, що все набагато складніше: життя кардинально змінюється. Те вільний час, який раніше вона приділяла собі (спортивний зал, шопінг, хобі, всілякі розваги) тепер витрачається на турботу про немовля, а це буває складно не тільки фізично, але, насамперед емоційно.
Як молодій матері впоратися з навалилася на неї навантаженням, адаптуватися до радісним, і, тим Проте, нових умов у її житті? Для початку, давайте поговоримо про це цікаве періоді: діти від 0 до року, яка їхня особливість?
Дуже важливо, щоб розвиток дитини першого року життя протікало в теплій атмосфері, поруч з рідними людьми. Світ у представленні немовляти - це відносини з близькими людьми, перш за все з матір''ю. Потреба в спілкуванні у немовляти з''являється в 1-2 місяці. Дитина починає усміхатися при появі мами і бурхливо виявляти свою радість.
Крім того, необхідно, щоб утворилася потреба в емоційному спілкуванні як можна більш повно була задоволена, оскільки це створює радісний настрій у малюка, підвищує активність, а значить, стає основою для розвитку сприйняття, рухів, мовлення, мислення.
Якщо така потреба не задовольняється, діти першого року життя відстають у психічному розвитку.
До 9-10 місяців вони замість живого, зберігають байдужий, спрямований вгору, погляд, не прагнуть схопити побачені іграшки. Такі діти малорухливі, мляві, не відчувають інтересу до навколишнього їхньому середовищі, апатичні. Мова з''являється набагато пізніше, навіть при відмінному гігієнічному догляді ці дітки відстають у фізичному розвитку.
Враховуючи вищесказане, спілкування з дитиною не просто необхідно, а життєво важливо. Брак спілкування позначається на дітях і далі, у міру їх дорослішання, на різних вікових етапах. Багато мам вважають, що немовля вчити зарано. Але коли 1 рік дитині вже настав, не сумнівайтеся, ви настільки ж запізнилися у вихованні.
Все вищесказане відіграє велику роль у вихованні дітей першого року життя, для цього необхідні сили фізичні й емоційні, які матусі знайти в собі одночасно - нелегко. Однак члени сім''ї, а також друзі можуть їй у цьому допомогти.
Періодично беручи турботу про дитину на себе, тим самим вивільняючи кілька годин на її відпочинок, можливо, розваги, хобі. Допомогу можуть надавати і батьки сімейства, тим, що, наприклад, замість мами будуть носити немовля на руках, заколисуючи його, коли він вередує. Тата можуть прибирати в будинку, готувати їжу, прасувати, прати, а якщо, як їм здається, у них це не вийде, то ніколи не пізно спробувати свої сили в турботі про будинок.
Тим часом у жінки буде можливість приділити годинку-другу догляду за собою, а чоловіки від цього тільки виграють. І, будьте впевнені, для молодої мами така можливість емоційно відволіктися і відпочити буде набагато ефективніше будь-яких автотренінгів.
