ВСТУП……………………………………………………………………..3

1. Спостережливість як одна з психологічних особливостей молодшого шкільного віку…………………………………………………………………….5

2. Роль екскурсій у розвитку спостережливості в молодших школярів…………………………………………………………………………10

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….17

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...18

Молодший шкільний вік (з 6-7 до 9-10 років) визначається важливою зовнішньою обставиною в житті дитини - вступом до школи. Молодший шкільний вік обіцяє дитині нові досягнення у новій сфері людської діяльності - навчанні. На основі навчальної діяльності при сприятливих умовах навчання і достатньому рівні розумового розвитку дитини виникають передумови до розвитку свідомості і мислення [3, c.56].
У цьому віці діти мають значні резерви розвитку; закріплюються і розвиваються основні пізнавальні процеси (сприйняття, увага, пам'ять, уява, мислення і мова).
Розвиток мови. До моменту вступу до школи словниковий запас дитини збільшується настільки, що він може вільно порозумітися з іншою людиною з будь-якого приводу, що стосується повсякденного життя і входить у сферу його інтересів.
Потреба у спілкуванні визначає розвиток мовлення. Протягом всього дитинства дитина інтенсивно освоює мова. Освоєння мови перетворюється на мовну діяльність.
Навчальна діяльність вимагає розвитку вищих психічних функцій - довільності уваги, пам'яті, уяви. Увага, пам'ять, уява молодшого школяра вже набувають самостійність - дитина починає володіти спеціальними діями, які дають можливість зосередитися на навчальній діяльності, зберегти в пам'яті побачене або почуте, уявити собі щось, що виходить за рамки сприйнятого раніше.
Розвиток уваги. Пізнавальна активність дитини, спрямована на обстеження навколишнього світу, організує його увагу на досліджуваних об'єктах досить довго, поки не зникне інтерес.
Молодший школяр певною мірою може і сам планувати свою діяльність. При цьому він словесно проговорює те, що він повинен і в якій послідовності буде виконувати ту чи іншу роботу. Планування, безумовно, організує увагу дитини.
Розвиток пам'яті. У шкільні роки продовжується розвиток пам'яті.
У школі дитина встає перед необхідністю запам'ятовувати довільно. Навчальна діяльність неухильно вимагає від дитини запам'ятовування. Довільна пам'ять стає функцією, на яку спирається учбова діяльність, і дитина приходить до розуміння необхідності примусити працювати на себе свою пам'ять.

1. Аквілева Г.Н., Клепінін З.А. Методика викладання природознавства в початковій школі. -К, 2011. – 456 с.
2. Питання навчання і виховання молодших школярів. - Харків, 2006.-432 с.
3. Гавріличева Г.Ф. Сучасний молодший школяр. Який він? / / Початкова школа. - 2009. - № 3. - С. 419.
4. Горбаткіна І.М. Класифікація рослин і тварин у курсі початкового природознавства / / Початкова школа. - 2011. - № 4. - С. 504.
5. Дроздов А.О./ / Початкова школа. – 2004. - № 1. - С. 384.
6. Кайдаш Є.Г. Розвиток наглядових інтересів у навчальному процесі / / Початкова школа. - 2013. - № 12. - С. 214.
7. Мухіна В.С. Вікова психологія. - К: Академія, 2014.
8. Немов Р.С. Психологія. - Харків.: Просвіта, 2010.
9. Навколишній світ.2 клас.: за підручником А.А. Вахрушева / Авт. - Впоряд. Н.В. Кійко, Н.А. Порунова. -К : Вчителю, 2005.
10. Сулейманова Ф.А., Стриженова Є.В. Екологічна стежка осінньої екскурсії / / Початкова школа. - 2013. - № 9. - С. 545.
11. Титова В.В. Шляхи розвитку спостережливості учнів при вивченні навколишнього світу / / Початкова школа. - 2012. - № 1. - С.368.

Актуальність роботи. Правильно сплановані і доцільно організовані спостереження розвивають пізнавальну діяльність школярів, їх інтерес до навколишнього світу. Спостереження можуть здійснюватися в процесі екскурсій – у спеціальній формі організації навчання або як частина уроку.

Спостереження навколишньої дійсності надають глибокий вплив на всебічний розвиток особистості дитини. У процесі спостереження у дитини включені всі аналізатори: зоровий, слуховий, дотиковий, нюховий.

Екскурсія є такою формою організації навчально-виховного процесу, яка дозволяє проводити спостереження, безпосередньо вивчати різні предмети, явища і процеси у природних або штучно створених умовах, тим самим, розвиваючи пізнавальну активність молодшого школяра.

Таким чином, екскурсія розвиває: вміння дивитися і точно сприймати зовнішній вигляд об''єкта, що спостерігається, бачити істотне, що не виділяється з навколишнього (спостережливість); кмітливість судження; ініціативність і допитливість; мистецтво передбачати явища та прискорювати діяльність уяви, а також сприяє розвитку уваги до об''єктів природи.

Не випадково, багато вчених та методисти минулого неодноразово підкреслювали важливість розвитку спостережливості на екскурсіях. Це такі відомі вчені як Вахтерів В.П., Герд А.Я., Зуєв В.Ф., Новиков Н.І., Скаткін М.Н., Сонгайла К.А., Ушинський К.Д. та ін Сприяло цьому також розповсюдження робіт чеського педагога А.Я. Коменського. Рекомендації про проведення екскурсій з''явилися у "Статуті народних училищ" (1786), у "Шкільному статуті" (1804).

У той же час, на практиці ми бачимо, що кількість екскурсій в порівнянні з класними уроками незначна - звичайно не більше 3-5 на рік. Це пов''язано з тим, що далеко не всі досліджувані об''єкти і явища можна спостерігати на околицях школи, свого населеного пункту.

Тим не менш, з огляду на високу ефективність правильно організованої екскурсії, вчителю доцільно використовувати кожну можливість для екскурсійного вивчення навколишнього світу, питань взаємовідносин людини і природи.

Мета дослідження - обгрунтувати роль екскурсій у розвитку спостережливості у молодших школярів.

Об''єкт дослідження - екскурсії з природознавства у початкових класах.

Предмет - вплив екскурсій на розвиток спостережливості молодших школярів.

Екскурсії з природознавства мають велике пізнавальне і виховне значення. Вони конкретизують, поглиблюють і розширюють знання учнів. На екскурсіях учні перевіряють на практиці теоретичні знання і переводять їх у вміння і навички.

Екскурсія - це захоплююча форма роботи вчителя з класом, в ході якої діти вчаться орієнтуватися на місцевості, спостерігати, порівнювати, знаходити приклади взаємозв''язку організмів один з одним, з явищами природи, з умовами навколишнього середовища. Отже, екскурсія як форма навчання вирішує цілий комплекс освітньо-розвиваючих і виховних завдань.

У початковій школі діти повинні отримати певну систему знань про неживу і живу природу. Оскільки основним методом вивчення природи є безпосередні спостереження її різних компонентів, зміст цих спостережень має бути систематизований.

Спостереження - це цілеспрямоване сприйняття предметів і явищ природи, в процесі якого виділяють спільні та відмінні ознаки, встановлюють закономірності і на основі цього роблять певні висновки і узагальнення. У процесі спостереження в учнів формуються вміння спостережливості (уміння бачити, помічати, пояснювати явища природи).

Спостереження за предметами природи сприяють накопиченню в учнів запасу достовірних конкретно-образних уявлень про навколишню дійсність, фактичних знань, які є матеріалом для подальшого їх усвідомлення, узагальнення, приведення в систему, розкриття причин і взаємозв''язків, що існують у природі. У ході спостережень учні отримують і певні практичні вміння і навички. Спостереження навколишньої дійсності надають глибоке вплив на всебічний розвиток особистості дитини.

Таким чином, під час екскурсій велика роль відводиться спостереженням молодших школярів.