ЗМІСТ
Вступ ………………………………………………………………………..3
Розділ І. Периферична нервова система
1.1. Визначення поняття …………………………………………...5
1.2. Загальні відомості про захворювання периферичної
нервової системи …………………………………………………...22
Розділ ІІ. Діагностика та лікування хворих із захворюваннями
периферичної нервової системи
2.1. Дослідження черепно-мозкових нервів ………………………35
2.2. Дослідження чутливості і рухової активності ……………….37
2.3. Загальні принципи медикаментозного лікування
при захворюваннях периферичної нервової системи …………….39
2.4. Програми фізичної реабілітації при захворюваннях
периферичної нервової системи …………………………………...41
Висновки …………………………………………………………………….45
Список використаних джерел ……………………………………………...46
До периферичної нервової системи (systema nervosum periphe-ricum) відносять нерви, які походять від стовбурової частини головного мозку (черепні нерви) та спинного мозку (спинномозкові нерви) описані в розділі «Автономна нервова система». Симпатичний стовбур, автономні вузли та автономні сплетення, розміщені біля судин та внутрішніх органів.
Черепних нервів (nervi craniales) дванадцять (Рис. 1). Фізіологічне їх поділяють на три групи: І, II, VIII — нерви органів чуттів (нюху, зору, слуху та рівноваги); III, IV, VI, XI і XII — рухові нерви та V, VII, IX, X — змішані нерви.
Нюхові нерви (nervi olfactorii) починаються тонкими стовбурцями (до 20), які йдуть від рецепторів, розміщених на слизовій оболонці верхньої та середньої раковин носа та відповідної їм ділянки перегородки носа. Згадані стовбурці проходять у порожнину черепа через решітчасту пластинку решітчастої кістки і закінчуються в нюховій цибулині.
Зоровий нерв (nervus opticus) починається від специфічних клітин сітківки ока (Рис. 2). З товщі очного яблука він виходить біля заднього полюса його і через зоровий канал переходить у порожнину черепа. У борозні перехрестя клиноподібної кістки перехрещу ються присередні частини волокон правого та лівого зорового нервів. Після перехресту утворюється зоровий шлях.
Окоруховий нерв (nervus oculomotor і us) за функцією — руховий, лежить разом з блоковим та очним нервами в товщі зовнішньої стінки печеристої пазухи. Проходить у порожнину орбіти через верхню очноямкову щілину і розгалужується на гілки, які іннервують прямі м'язи (верхній, присередній та нижній), нижній косий м'яз та м'яз — піднімач верхньої повіки. У складі цього нерва йдуть також і парасимпатичні волокна до м'яза — звужувача зіниці.
Блоковий нерв (nervus trochlearis) за функцією — руховий. У порожнину орбіти проходить крізь верхню очноямкову щілину. Ін-нервує верхній косий м'яз очного яблука.
Трійчастий нерв (nervus trigeminus) за функцією — мішаний, найтовщий з усіх черепних нервів (Рис. 3). Виходить з речовини мозку двома корінцями: руховим (меншим) та чутливим (більшим). У порожнині черепа чутливий корінець утворює трійчастий вузол, від якого відходять три нерви: очний, верхньощелепний та нижньощелепний.
1. Авроров П. Исторический очерк кафедры общей патологии при императорской Военно-медицинской (бывшей Медико-хирургической) академии. — СПб, 1898;
2. Айрапетянец М.Г., Вейн А.М. Неврозы в эксперименте и в клинике. М., 1992. – 272с.
3. Богомолец А.А. Патологическая физиология. — М., 1929. — Т. 1–2; БМЭ. — М., 1982. — Т. 18;
4. Гордон Н. Ф. Диабет и двигательная активность : [Навчальний посібник] / Н. Ф. Гордон. – К. : Олімпійська література, 1999. – 144 с.
5. Горизонтов П.Д. Вопросы патологической физиологии в трудах И.П. Павлова. — М., 1952;
6. Дубровский В. И. Лечебная физическая культура : [Учебник для студентов вузов] / В. И. Дубровский. – М.: Гуманит. изд. Центр Владос, 1998. – 608 с.
7. Дубровский В. И. Спортивная медицина : [Учебник для студентов вузов] / В. И. Дубровский. – М. : Гуманит. изд. Центр Владос, 2002. – 512 с.
8. Епифанов В. А. Лечебная физкультура и врачебный контроль : [Учебник для вузов] / В. А. Епифанов, Г. Л. Апанасенко. – М. : Медицина, 1990. – 368 с.
9. Зайчик А.Ш., Чурилов Л.П. Основы общей патологии. – СПб: Специаоьная литература, 1999
10. Зайчик А.Ш., Чурилов Л.П. Основы общей патологии. — СПб, 1999;
11. Клінічна та експериментальна патологія / За ред. В.П. Пішака. — Чернівці, 2004;
12. Клінічна та експериментальна патологія / За ред. В.П. Пішака. — Чернівці, 2004;
13. Коган О.Г., Найдин В.Л. Медицинская реабилитация в неврологи и нейрохирургии. – М.: Медицина, 1998. – 301с.
14. Медицинская реабилитация: Руководство для врачей/ Под ред. В.А. Епифанова. – М.: МЕДпресс-информ, 2005. – 328с.
15. Мухін В. М. Фізична реабілітація : [Підручник] / В. М. Мухін. – К. : Олімпійська література, 2000. – 424 с.
16. Основи фізіології людини. Підручник для ВНЗ, у 2-ох томах, під редакцією акад. РАМН Б. И. Ткаченко. СПб., 1994. Т.2-413 с.
17. Основи фізіології людини. Підручник для ВНЗ, у 2-ох томах, під редакцією акад. РАМН Б. И. Ткаченко. СПб., 1994. Т.2-413 с.
18. Панасюк Е. М. Загальна фізіотерапія і курортологія : [Навчальний посібник] / Е. М. Панасюк, Я. М. Федорів, В. М. Могилевський. – Львів: Світ, 1990. – 136 с.
19. Патологічна фізіологія / За ред. А.І. Березнякової. — Х., 2003; Пашутин В. Курс общей и экспериментальной патологии (патологической физиологии). — СПб, 192. — Т. 1–2;
20. Патологічна фізіологія / За ред. А.І. Березнякової. — Х., 2003; Пашутин В. Курс общей и экспериментальной патологии (патологической физиологии). — СПб, 192. — Т. 1–2;
21. Патологічна фізіологія. Підручник для ВНЗ, за редакцією Ю. М. Захарова. СПб.; 1995.-486 с.
22. Патологічна фізіологія. Підручник для ВНЗ, за редакцією Ю. М. Захарова. СПб.; 1995.-486 с. . Попов С. Н. Физическая реабилитация : [Учебник для вузов] / С. Н. Попов. Изд. 4-е. – Ростов н/Д: Феникс, 2006. – 608 с.
23. Патофизиология: практикум/ Под ред. В.Ю. Шанина. – СПб: Питер, 2002. - 736 с.
24. Попов С. Н. Физическая реабилитация : [Учебник для вузов] / С. Н. Попов.– Ростов-на-Дону: Феникс, 2005. – 605 с.
25. Скворцова В.И., Гудкова В.В., Принципы ранней реабилитации больных с інсультом., 2002. – 48с.
26. Шанин В.Ю. Клиническая патофизиология. – СПб: Специальная література, 1999. 546 с
27. Шанин В.Ю. Клиническая патофизиология. — СПб, 1998. .-455 с
28. Шанин В.Ю. Клиническая патофизиология. — СПб, 1998. .-455 с
29. Язловецький В. С. Основи фізичної реабілітації : [Учебник для вузов] / В. С. Язловецький, Г. Е. Верич, В. М. Мухін. – Кіровоград, 2004. – 328
ВСТУП
Периферична нервова система являє собою відростки (аксони і дендрити) соматичних і вегетативних клітин розташовані поза спинного та головного мозку. Як відомо периферичний нерв має в собі рухові, чутливі та вегетативні волокна. Периферичні нерви забезпечують зв''язок ЦНС зі всіма іншими органами і тканинами організму. Кожен аксон і дендрит як в ПНС, так і ЦНС оточений мієлінової оболонкою - своєрідним ізолятором. Слід пам''ятати, що кожен аксон і дендрит, що становить периферичні нерви, є відростком нервової клітини. При цьому в цитоплазмі відростків кількість елементів, необхідних для біосинтезу більшості необхідних для функціонування нерва речовин, значно менше, ніж у цитоплазмі клітини. Основна частина цих речовин синтезується в тілі нейрона, а потім прямує по відростку.
Актуальність дослідження. В даний час відомо близько 100 причин (токсини, метаболічні, імунні, спадкові захворювання, лікарські засоби тощо) призводять до ураження периферичних нервів. За минуле століття відбулися істотні зміни умов життя (значно зменшилася поширеність інфекцій - поліомієліт, дифтерія, сифіліс, інтенсивне впровадження хімії в життя людини - лікарські засоби, промислові отрути, екологія) людини. Все це зумовило істотне зниження ролі інфекції при ураженні НС і, зокрема, ПНС. Отримали, і виправдано, поширення терміни: радикулопатія (радикуліт), невропатія (неврит), плексопатии (плексит), що підкреслюють багатофакторність етіологічних причин. Невропатії привертають увагу неврологів, перш за все у зв''язку з їх поширеністю і труднощами визначення нозологічної приналежності. Тільки в 75% випадків (виключаючи вертебральних поразки) вдається встановити природу поразки ПНС при вивченні хворих у спеціалізованих і добре оснащених центрах (у той же час у 50% випадків причина може бути встановлена при ретельному зборі анамнезу та проведенні примітивних аналізів).
На відміну від ПНС периферичні нерви не мають потужної кісткового захисту і гематоенцефалічний бар''єр. Уразливість їх визначається великою протяжністю і високою чутливістю до різних екзогенних і ендогенних факторів.
Об''єкт моєї курсової роботи: периферична нервова система
Предметом роботи: патології периферичної нервової системи.
Мета мого дослідження: Дослідити захворювання периферичної нервової системи, та визначити способи їх лікування.
Виходячи з поставленої мети переді мною постають наступні завдання:
1) Проаналізувати науково – медичну літературу.
2) Проаналізувати основні патології периферичної нервової системи.
3) Визначити сучасні способи лікування патології периферичної нервової системи.
ВИСНОВКИ
Отже, ми бачимо, що нервова система людини - це складна мережа структур, що пронизує весь організм і забезпечує саморегуляцію його життєдіяльності завдяки здатності реагувати на зовнішні та внутрішні впливи (стимули).
Ми з''ясували, що основні функції нервової системи - отримання, зберігання та переробка інформації із зовнішнього і внутрішнього середовища, регуляція і координація діяльності всіх органів і органних систем.
Дуже важливий висновок про те, що інтеграція усвідомлених відчуттів і підсвідомих імпульсів в головному мозку - складний процес. Нервові клітини дійсно організовані таким чином, що можливі мільярди варіантів їх об''єднання в ланцюзі. Але ми ще не можемо точно пояснити механізм того, як відбувається розумова діяльність людини, за допомогою яких зв''язків він усвідомлює навколишнє дійсність і себе в ній.
Науці ще тільки належить відкрити багато нового і незвіданого в цій області знань.
