Вступ

Палеоліт на території Поділля

Розділ 1. Історія дослідження і особливості регіону

Розділ 2. Варіабельність індустрій середнього палеоліту заходу України

Висновки

Першу пам’ятку раннього палеоліту у Західній Україні відкрито у 1946 р. (знаменита Лука-Врублівецька на Дністрі). Після цього появилися ашельські місцезнаходження як на алювіальному березі Дністра, так і на високих оглядових терасах ріки (Лука-Врублівецька ІІ- ІІІ, Мусорівка, Бабин, Буківна ІV, Лутарія, Пригородок ІV, Кетроси, Кишлянський Яр та ін.). Усе це поодинокі артефакти, зібрані переважно на поверхні, без переконливої стратиграфічної прив’язки. Рубила і взагалі двобічні макроформи, як провідні знаряддя пізньоашельских індустрій, у цих колекціях відсутні, або ж дуже рідко представлені поодинокими нетиповими екземплярами. Загалом, кам’яні комплекси домустьєрської епохи є або невеликими колекціями (нижній шар гроту Вихватинці), або ж при значній кількості матеріалів не мають стратиграфічної позиції. Питання про геологічний вік багатьох пам’яток залишається відкритим.
Історія дослідження мустьєрських пам’яток на Поділлі розпочинається у 20-30-х роках ХХ ст. (невеликі рекогносцировочні розкопки стоянки Касперівці І у 1927 р. проводив Ю.Полянський). Інші чотири пункти у Подністров’ї, що виявлені у міжвоєнний період, представлені поодинокими сумнівними артефактами.
Цілеспрямоване вивчення середнього палеоліту на Поділлі розпочалось фактично у середині 1970-х рр., коли була створена Тернопільська палеолітична експедиція під керівництвом автора. За останні 25 років виявлено більше 40 нових пам’яток і місцезнаходжень, серед яких 12 мають непорушену стратиграфію відкладів і виразні колекції археологічного матеріалу. Сьогодні відомо 62 пам’ятки, які у попередньому плані віднесені до середньопалеолітичної доби.
Фiзико-географiчна область Подiлля належить до пiдвищеної частини Захiдноукраїнської провiнцiї лiсостепової зони Східної Європи. Вона розмiщена у межирiччi середньої течiї Днiстра, верхньої течiї Пiвденного Бугу i частково верхнiх правостороннiх приток Прип’ятi.
У палеогеографічному аспекті досить важливими є питання стратиграфії плейстоценових відкладів, у верхніх горизонтах яких знаходяться палеолітичні культурні шари. Для визначення і підрозділу плейстоценових верств Поділля використано стратиграфічну схему А. Богуцького, розробленою для Волино-Поділля (1986 р.). Вона співставляється і корелюється із моделями М. Веклича, А. Величка, альпійською та північно-європейською схемами.

1. Палеоліт Поділля: Великий Глибочок І /НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Львівський національний університет/. – Львів, 1998. – 144 с. (у співавторстві з А. Богуцьким).
2. Середній палеоліт Поділля /НАН України, Ін-т українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України/. – Львів, 2000. – 372 с.
3. Палеолит Приднестровской Подолии // Каменний век: памятники, методика, проблемы. – К.: Наукова думка, 1989. – С. 86 – 93.
4. Мустьерская стоянка Пронятин й ее место в палеолите Восточной Европи // Археологический альманах. – Донецк, І994. – № 3. – С. 101 – 121.
5. Деякі аспекти походження первісного мистецтва у світлі нових фактів // Народознавчі зошити. – Львів, 1996. – № І. – С.17 –30.
6. Стратифіковані пам"ятки палеоліту в околицях Галича // Археологія. – 1996. – № 3. – С. 86 – 97 (у співавторстві з А. Богуцьким і Л. Кулаковською).
7. Шлях розвитку левалуазьких індустрій в Україні // Археологический альманах. – Донецк, 1996. – № 5. – Ч. ІІ – С. 75 – 85.
8. Nouvelle etude sur les modes de production lithique levalloisienne dans le site de Molodova V (Ukraine) // Prйhistoire Europйenne. – Liеge, 1997. – Vol. 11. – P. 53 – 68 (у співавторстві з M. Yamada).
9. Двобічні знаряддя середнього палеоліту у Прикарпатті // Саграtіса—Карпатика. Старожитності Верхнього Потисся та суміжних регіонів. –Ужгород, 1998. – Вип. 5. – С. 5 – 23.
10. Wstкpne wyniki badaс њrodkowopaleolitycznych stanowisk lessowych Podola // Studia Geologica Polonica. – Krakуw, 1998. – Vol. 113. – P. 121 – 130 ( у співавторстві з A. Bogucki, P. Woloshyn, T. Madeyska).
11. Mustierskiе stanowisko Jezupil kolo Halicza nad Dniestrem: stratygrafia i kultura // Malerialy i Sprawozdania Rzeszowskiego Oњrodka Archeologicznego.– Rzeszуw, 1998. – Tom XIX. – P. 5 – 15 (у співавторстві з A.Bogucki, T.Madeyska).
12. Біля джерел формування палеолітичної науки в Україні (Ю.Полянський) // Постаті української археології. – Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – Вип. 7. – Львів, 1998. – С. 16 – 20.
13. Стінківська мустьєрська культура: аналіз та інтерпретація джерел // Археологический альманах. – Донецк, 1999. – № 8. – С. 171 – 193.
14. The chaines operatoires of levallois site Pronyatyn, Western Ukraine // Prйhistoire Europйenne. – 1999. – Vol. 13. – P. 33 – 66 (у співавторстві з Stepanchuk V.).
15. Nouveaux sites du Palйolithique infйrieur en Ukraine occidentale // Bulletin de la Sociйtй Prйhistorique Franзaise. – 1999. – Tome 96. – N. 1. – P. 71 – 76 (у спiвавторствi з A.B.Bogutkij і M.Yamada).

Вже протягом тривалого часу науковці цікавляться впливом палеогеографічних змін у природному середовищі на еволюцію первісного людського суспільства. Значна кількість археологічних знахідок, виявлених в лесово-ґрунтових серіях Центральної і Східної Європи протягом плейстоцену, надає унікальну можливість вивчення палеогеографічних умов, які впливали на формування та еволюцію первісного людського суспільства.

Територія Поділля в цьому контексті виступає цікавим об'єктом дослідження, оскільки через неї пролягав шлях розселення давніх людей із Європи на схід. Таким чином, вивчення характеристик природного середовища на цій території стає важливим завданням.

Середній палеоліт в історії людства відіграє ключову роль як перехідний період, що завершився появою Homo sapiens sapiens. Останні дослідження в Європі дозволяють визначити нижню межу середнього палеоліту на рівні 300 тис. років тому та виділити ранній та пізній періоди з їхніми характеристиками.

У період палеоліту рельєф території, де проводяться дослідження, в основних рисах був подібний до сучасного. Аналіз показує, що в той час нерівномірні тектонічні рухи призводили до змін у рельєфі, що відображалося в гідросітці.

Актуальність теми обумовлена відсутністю комплексного дослідження найдавнішого періоду історії заходу України. Досліджені середньопалеолітичні пам'ятки Поділля стають надійною фактологічною базою для теоретичних проблем палеолітознавства. Зокрема, їх систематизація та інтерпретація є важливими завданнями для подальшого розвитку науки.

Розташована неподалік від Карпатських гір територія дослідження відігравала важливу роль як природний бар'єр у період палеоліту, впливаючи на міграційні процеси та культурні взаємодії.

Метою дослідження є реконструкція історичних процесів та створення узагальненої картини розвитку первісного суспільства в середньому палеоліті на території Поділля.

Мета дослідження полягає в вирішенні наступних актуальних завдань:

1. Вироблення нової періодизації для стратиграфії та геохронології середнього палеоліту західноукраїнського регіону, що включає розв'язання проблем цих областей.

2. Визначення стратегічних ліній розвитку камневиробництва на основі глибокого технологічного та типологічного аналізу кам'яних комплексів.

3. Дослідження варіабельності левалуазьких комплексів Поділля і Прикарпаття в територіальному та хронологічному аспектах.

4. Виділення локальних середньопалеолітичних індустрій на основі класифікації кам'яних артефактів та провідних знарядь праці.

5. Розвиток наукової гіпотези щодо формування леваллуазької технології на основі місцевих індустрій.

6. Визначення характеру та аргументація виділення культур у середньому палеоліті західноукраїнського краю, а також постановка питань про їх генезу та хронологію.

7. Визначення культурно-історичного місця досліджених пам'яток у контексті середнього палеоліту Східної Європи.

Об'єктом дослідження є історія первісного населення на території Поділля та загалом заходу України у період середнього палеоліту (300 – 35 тис. р. тому). Предметом дослідження є різноманітні археологічні пам'ятки, об'єкти та артефакти з розкопок стоянок середньопалеолітичного Поділля та прилеглих територій.

Методи дослідження включають кореляційний, хроно-стратиграфічний, термолюмінесцентного датування, статистичний, типологічний, технологічний, класифікаційний, картографічний, та графічний. Основний метод — порівняльно-історичний, який базується на комплексному підході.

Дослідження має теоретичну цінність через висунення наукових положень та гіпотез, обґрунтованих порівняльно-історичним методом. Робота включає багатий та різнобічний фактичний матеріал, включаючи висновки міждисциплінарних досліджень. Досліджено палеолітичні колекції у різних музеях, а також використано археологічну літературу та джерела природничих дисциплін.

Етап завершення палеоліту охоплює період від 35 до 10 тис. років до н.е. Цей період відзначається різким похолоданням, пов'язаним із завершенням Валдайського льодовика. Зміни в природних умовах призвели до того, що на холодних степах України з'явилися мамонти, шерстисті носороги, північні олені, вівцебики та песці, домінуючі поруч із формами помірних широт, такими як дикі кінці, сайгаки та осли.

В кінці пізнього палеоліту виникла криза полювання на великих тварин, викликана різними антропогенними та природними факторами. Цю кризу вдалося подолати завдяки впровадженню та розвитку мікролітизації знарядь праці та змінам у мисливському господарстві. Таким чином, кроманьйонці демонстрували свою здатність адаптуватися до складних умов та забезпечувати стійкість свого життя.

Палеолітові умови були подібними до сучасних, але вчені виявили різницю в кліматичних показниках, грунтових умовах, рельєфі, рослинності та тваринному світі. Ці фактори впливали на наших давніх предків. При сприятливих умовах вони оселилися, переважно поблизу річок, а при настанні суворішого клімату змушені були мігрувати до інших, більш придатних для життя, місць.

Вплив середовища на людину та формування людського суспільства залишається однією з найважливіших наукових проблем, яка досі не розглянута повністю. Ця робота присвячена ключовим аспектам культурно-історичного розвитку середнього палеоліту Поділля та суміжних територій.

За допомогою комплексного аналізу та систематизації нових фактів робота пропонує теоретичне узагальнення джерел і нове розуміння історії первісного населення протягом періоду від 300 до 35 тис. років. Досліджено геоморфологічні особливості Подільської височини, палеогеографічні аспекти, геохронологію, палеогеографічні умови, топографічне розміщення пам'яток та інші аспекти.

Розглянуті пам'ятки різних традицій, визначено фази первісного заселення заходу України та Східної Європи загалом. Охарактеризовано пам'ятки леваллуазської традиції та нелеваллуазського шляху розвитку з аналізом культурних спільнот та техніко-типологічного членування.