ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМ 5

1.1. Сутність, поняття виробничої системи та їх класифікація 5

1.2. Функціональні підсистеми виробничої системи підприємств 10

1.3. Місце виробничих систем в організації виробництва на підприємствах 13

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ СИСТЕМИ НА ВАТ «РІВНОХЛІБ» ТА РОЗРОБКА МЕТОДІВ І ЇЇ КОРЕКЦІЇ 16

2.1. Коротка характеристика ВАТ «РівноХліб» 16

2.2. Аналіз поточного стану виробничої системи на ВАТ «РівноХліб» 17

2.3. Розробка форм і методів виправлення недоліків виявлених під час аналізу 20

РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ НА ПРАКТИЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ ЗАХОДІВ УДОСКОНАЛЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМ НА ДОСЛІДЖУВАНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ (ВАТ «РІВНОХЛІБ») 23

ВИСНОВКИ 32

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: 34

Як уже говорилося, поняття «операційна система» запозичене з зарубіжних джерел і, в першу чергу, американських. У вітчизняній науці управління існує вираз «виробничий процес», «система виробництва», що, на наш погляд, точніше відбивають суть досліджуваного явища. За визнанням самих авторів терміни «операції» і «виробництво» взаємозамінні. При цьому під виробництвом вони розуміють випуск товарів і переробку сировини, а термін «операції» ширший, він включає не тільки виробництво товарів, але й надання послуг, видів діяльності, що входять в операційну функцію.
Необхідно відзначити, що слово «операція» з латинського орегаїіо дослівно переводиться як «дія» і має значення:
а. механічний вплив на тканини й органи тіла (хір.);
б. воєнні дії;
в. виконання якого-небудь завдання: фінансового, кредитного, торгового, страхового, промислового і т.д.
Слово «процес» (також з латинського) означає послідовну зміну станів, явищ, а виробництво трактується як процес створення продукту праці. Виходить, ми з повним правом можемо говорити, що виробничий процес – це послідовна зміна стану предметів праці, у результаті якого одержують продукт праці – виріб, товар, послугу.
На користь вітчизняних, устояних виразів «виробничий процес», «система виробництва», «виробнича система» говорить ще один факт. Це поняття «операція», застосовуване в технології й організації виробництва: операція – організаційно неподільний 42 і технологічно однорідний елемент технологічного процесу, що складається з ряду робочих прийомів. Таким чином, вводити в пашу практику ще один термін, який не кращий існуючих і, вдобавок до всього, здатний внести плутанину в технологію, організацію і управління підприємством, навряд чи є виправданим.

1. Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Стратегічне управління: Навч. пос. / В.О. Василенко – К.: ЦУЛ, 2003. – 396 с.
2. Васильков В.Г. Організація виробництва: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 9 – 524 с.
3. Виробництво основних видів промислової продукції за 2001-2013роки / Державний комітет статистики України
4. Ковтун О.І. Стратегія підприємства: Навч. пос. / О.І. Ковтун. – Львів: Новий світ – 2011, 2007. – 388 с.
5. Мізюк Б.М. Стратегічне управління підприємством: Підручник / Б.М. Мізюк. – Львів: Освіта, 2009.
6. Мних Е.В., Буряк П.Ю. Економічний аналіз на промисловому підприємстві / Е.В. Мних. – Львів: Наука, 2008. – 412 с.
7. Нянько В.М. Сутність, значення та місце маркетингових досліджень у системі маркетингу машинобудівних підприємств // Сталий розвиток економіки. Науково-виробничий журнал. / В.М. Нянько. - 2010.
8. Очеретько Л.М. Формування механізму управління конкурентоздатністю підприємств / Лариса Михайлівна Очеретько: Автореф. дис. канд. економ. наук. – Національний університет харчових технологій, Київ, 2012. – 22 с.
9. Панкратов Ф.Г. Серегина Т.К. Комерційна діяльність: Підручник для вузів. / Ф.Г. Панкратов. - М.: Маркетинг. - 2011.
10. Поліщук Н. В. Роль економічного аналізу у підвищенні ефектив-ності діяльності підприємства / Н.В. Поліщук, С.В. Сковородько // Пята Всеукраїнська науково-практична інтер-нет-конференція «Наука і життя: українські тенденції, інтеграція у світову наукову думку».
11. Шершньова З. Формування комплексної стратегії організації// Економіка України. / З. Шершньова. – К.: 2008, № 3 (532).

Актуальність дослідження: Стан економіки держави багато в чому залежить від рівня розвитку промислового виробництва. Змістовна сторона діяльності виробничих підприємств вкрай різноманітна і має суттєвий вплив на різні сторони життя суспільства. Сучасний етап перехідної економіки Росії характеризується зростанням підприємницької активності та переходом до різноманітних форм власності; відбуваються, хоча й повільно, зміни в технологічній базі виробництва. Підвищення відкритості російської економіки та посилення міжнародної конкуренції загострює проблему пошуку джерел підвищення ефективності та конкурентоспроможності російських промислових підприємств. Виробнича система підприємства охоплює всі стадії його виробничої і збутової діяльності, починаючи від надходження сировини і матеріалів і закінчуючи відправкою готової продукції клієнтам. Таким чином, від ефективності виробничої системи залежить якість продукції, витрати виробництва і, в кінцевому рахунку, конкурентоспроможність підприємства. Ефективність виробничої системи визначається тим, наскільки раціонально використовуються наявні на підприємстві ресурси (праця, капітал, сировина та матеріали та ін), з урахуванням виробничої специфіки підприємства і особливостей його зовнішнього оточення. В даний час стимулювання модернізації виробничих систем починає входити в поле діяльності економічної політики держави.

Об''єкт дослідження: ВАТ «РівноХліб».

Предметом дослідження є організація управління виробничою системою ВАТ «РівноХліб».

Мета дослідження: визначити ефективність організації управління виробничою системою ВАТ «РівноХліб» та визначити шляхи її подальшого розвитку і вдосконалення.

Постановка мети дослідження вимагає розв''язання наступних завдань:

 розглянути теоретичні аспекти функціонування виробничих систем організації, їх склад і властивості, функціональні підсистеми, типи виробничих систем та основні напрямки їх розвитку;

 описати організаційне становище ВАТ «РівноХліб», виявити тенденції розвитку;

 описати і проаналізувати стан виробничої системи ВАТ «РівноХліб» в розрізі її основних функціональних підсистем, виявити проблеми та недоліки;

 визначити напрями розвитку та підвищення ефективності організації управління виробничою системи ВАТ «РівноХліб».

Курсова робота містить вступ, три розділи, висновок та список використаної літератури, що нараховує 11 найменувань. Також робота включає 4 малюнки та 4 таблиці та нараховує 34 сторінки друкованого тексту.

Сучасний ринок призвів, з одного боку, до ускладнення і зростання нестабільності середовища діяльності кожного підприємства незалежно від його форми власності та організаційно-економічної структури, а з іншого, до перебудови системи управління, у тому числі на рівні підприємства, на засадах відмови від обов''язкового довгострокового і середньострокового (п''ятирічного) планування, спрощення процедури складання і структури річних планів та надання пріоритету ринковому саморегулюванню. Однак, діючи в умовах нестабільного середовища ринкової економіки, підприємства можуть досягти успіху в бізнесі тільки тоді, коли їм вдається передбачати зміни і відповідно вживати запобіжні адаптивні заходи щодо них.

Виробництво – це процес створення матеріальних благ, необхідних для існування і розвитку суспільства. Зміст виробництва визначає трудова діяльність, що припускає наступні три моменти: доцільну роботу, або саму працю; предмет праці, тобто все те, на що направлена раціональна діяльність людини; засоби (знаряддя) праці (машини, устаткування, інструменти, за допомогою яких чоловік перетворить предмети праці, пристосовувавши їх для задоволення своїх потреб).

Виробничі підрозділи підприємства - цехи, ділянки, обслуговуючі господарства і служби (прямо або побічно що беруть участь у виробничому процесі), зв''язки між ними, узяті в сукупності, - складають його виробничу структуру. Вона зумовлює рівень продуктивності праці, витрат виробництва, ефективність експлуатації природних багатств і техніки при даних техніко-економічних і економіко-географічних умовах матеріального виробництва.

Виробнича програма підрозділів основного виробництва – це сукупність продукції певної номенклатури й асортименту, яка має бути виготовлена в плановому періоді у визначених обсягах згідно зі спеціалізацією і виробничою потужністю цих підрозділів. Виробнича програма є надзвичайно важливим розділом плану роботи підприємства і його виробничих підрозділів, оскільки вона виражає зміст їх основної діяльності та засоби досягнення стратегічної мети.

Порядок розроблення виробничої програми значною мірою залежить від призначення їх продукції та економічного статусу. Передусім тут має значення технологічний зв''язок між підрозділами, ступінь завершеності в них циклу виготовлення продукції, спрямування її на подальшу обробку, внутрішньо коопераційні потреби на ринок, за межі підприємства.

Взагалі всі чинники підвищення ефективності функціонування підприємств зводяться до управління витратами і ресурсами; розвитку і удосконалення виробництва та іншої діяльності; удосконалення системи управління підприємством та всіма видами його діяльності.

ВАТ «РівноХліб» є підприємством харчової промисловості та займається виробництвом хлібовиробів будь-якого асортименту, веденням наукової та науково-технiчної дiяльностi з метою створення та впровадження нових технологiй, створенням торговельної мережi для реалiзацiї продукції та ін.. Середньомісячний обсяг продукції, що випускається складає 250 – 340 тис. шт. в залежності від асортименту.

Згідно заключного контракту ВАТ «РівноХліб» з компанією «ЕКОМ”, протягом 2013 р. виготовлено 318,5 тис.од. буханок різного асортименту та модифікації на загальну суму 5860,4 тис.грн. на умовах давальницької сировини.

На практиці для ВАТ «РівноХліб» важливо знайти дійові напрямки підвищення ефективності функціонування підприємства, серед яких використання маркетингу як засобу формування раціональної виробничі програми, оперативного реагування на ринкову ситуацію та перемагати в умовах конкуренції. Також ВАТ «РівноХліб» потребує власної комплексної стратегії, яка забезпечуватиме йому всебічний розвиток.