ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ГОТОВНОСТІ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ У ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ 5

1.1.Поняття психологічної готовності дитини до навчання у школі 5

1.2. Структура готовності дітей до навчання у школі 10

1.3. Основні причини непідготовленості дітей до шкільного навчання 20

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДІТЕЙ ДО ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ 27

2.1. Організація дослідження 27

2.2. Результати дослідження 31

ВИСНОВКИ 32

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 33

Поняття готовності дитини до школи багатогранне. Воно охоплює фізіологічну, психологічну (особистісну, соціальну, інтелектуальну) та педагогічну зрілість дитини. Успішне розв′язання питань розвитку особистості дитини, підвищення ефективності процесу навчання, подальше професійне становлення та соціальну самореалізацію особистості багато в чому визначає те, наскільки враховують рівень фізіологічної, психологічної та педагогічної готовності дитини до шкільного навчання [1, c.67].
На сучасному етапі суспільного розвитку досить важливим вважають медичний підхід готовності до школи, що зумовлено значним погіршенням стану здоров′я дітей, зниженням їх функціональних можливостей та збільшенням вимог школи. Основними медичними критеріями готовності до шкільного навчання є: рівень біологічного розвитку дитини (зріст, наявність постійних зубів); стан здоров′я на момент вступу до школи; динаміка захворюваності за попередній рік.
Отже, підставою до відстрочення терміну вступу до школи є: прибавка у зрості за останній рік менше ніж 4 см; відсутність постійних зубів; наявність хронічних хвороб; наявність за останній рік захворюваності частотою 4 та більше разів за тривалості 25 і більше днів; дітей, які не досягли станом на 1 вересня 6 років та 6 місяців, оскільки початок систематизованого навчання раніше визначеного строку призводить до відхилів в стані здоров′я вже на початковому етапі освітнього процесу.
Щодо дітей з особливостями психофізичного розвитку особливо важливим є комплексне медичне обстеження та висновок медико-психолого-педагогічної комісії стосовно можливості навчання дитини в загальному чи спеціальному навчальному закладі.

1. Амонашвілі Ш.А. У школу з шести років. К., 2008.- 543 с.
2. Амонашвілі Ш.А. Як живете діти? К., 2008.- 267 с.
3. Аркіп Є.А. Дитина в дошкільні роки. Харків «Просвіта».,2007.- 345 с.
4. Білова О.А. Незабаром до школи ми підемо // Психолог дитячого садка,К – 2005-№2-167 с.
5. Венгер Л. А., Мухіна У. З. Психологія: посібник учнівпед. – Харків.: Просвітництво, 2008-208 с.
6. Виховання і навчання дітей раннього віку / За ред. Л.Н. Павлової. Харків., 2006.-489 с.
7. Виховання моральних почуттів у старших дошкільників / Під ред. Л.Н. Павлової, А.М. Виноградової. К., 2009.-309 с.
8. Грабенко Т. І.,Зінкевич Т. Д.Корекційні, розвиваючі та адаптаційні ігри. – СПб.:, 2012-432 с.
9. Кон Ц.С. Дружба. Етнопсихологічний нарис. Концепція дошкільного виховання / Дошкільне виховання. 2009. № 5. 10.- 401 с.
10. Кравцова А.О. Розбуди в дитині чарівника. Х., 2012.-356 с.
11. Кравцова Г.Г., Кравцова М.Н. Шестирічна дитина: психологічна підготовка до школи. К., 2007.
12. Крупська Н.К. Про дошкільне виховання. К., 2013.-342 с.
13. Крупська П.К. Педагогічні твори. У 10 т. К., 2010.-267 с.
14. Маркова Т.О. Виховання працьовитості у дошкільнят в сім'ї. К., 2011.- 378 с.
15. Михайленко Н.Я., Короткова Н.А. Як грати з дитиною. Х., 2010.-300 с.
16. Морально-естетичне виховання дитини в дитячому саду / Під ред. Н.А. Ветлутіної. Х., 2009.-567 с.
17. Мухіна BC. Шестирічна дитина в школі. К., 2006.-376 с.
18. Островська Л.Ф. Педагогічні ситуації у сімейному вихованні. К., 2011.-200 с.
19. Пілюгіна О.Г. Заняття по сенсорному вихованню з дітьми раннього віку. К., 2013.-264 с.
20. Спілкування між дітьми в дитячому саду / Під ред. Т.А. Рєпіної, Р.Б. Стеркиної. К., 2010.-497 с.

ВСТУП

Актуальність дослідження. Підготовка дітей до школи є однією з проблем, інтерес до якої з боку дослідників різних країн не вичерпується.

Постійне вдосконалення системи шкільної освіти, нові дані про потенційні можливості розвитку дитини в дошкільні роки, поглиблення розуміння самоцінності дошкільного дитинства і його значущості для всього подальшого розвитку особистості, соціально-культурні процеси, що відбуваються в сучасному суспільстві, - все це робить безпосередній вплив на усвідомлення сутності феномену «готовність до школи» та підходи до його подальшого вивчення. Готовність дитини до сучасного шкільній освіті виступає як сукупний результат системи виховання, спрямованої на повноцінне особистісний розвиток кожного дошкільника.

Вираженням готовності до школи є ряд новоутворень розвитку, які починають «заявляти» про себе в кінці дошкільного дитинства і виявляються в якісно нових рисах і можливості діяльності, поведінки, ставлення дитини до соціального і предметного світу. Саме у готовності до школи отримують своє втілення важливі новоутворення і досягнення розвитку, що створюють дитині сприятливий старт для початку навчальної діяльності та входження у ситуацію шкільного способу життя.

Становлення готовності до школи обумовлено, перш за все, освоєнням дитиною як суб''єктом доступних видів дитячої діяльності гри, пізнання, спілкування, предметно - трудової, художньої діяльності. Повноцінна готовність дитини до навчання у школі виступає, з одного боку, як своєрідний показник досягнень йогоособистісного розвитку у дошкільний період, а з іншого - як базовий рівень для освоєння шкільної програми і як показник готовності до прийняття позиції суб''єкта навчальної діяльності (Т. І. Бабаєва , Л. І. Божович, Л. А. Венгер, Л. С. Виготський, Є. Є. Кравцова та ін.)

У нашій країні вивчення цієї проблеми має довгу історію. Починаючи з двадцятих років нашого століття, вона ставала предметом, як спеціального навчання, так і попутного розгляду у ході дослідження суміжних питань.

Можна з повною підставою сказати, що більшість найбільших дослідників у галузі вітчизняної дитячої психології та дошкільної педагогіки, так чи інакше, торкалися проблеми готовності до шкільного навчання, що обумовлено органічним зв''язком даного феномена із загальним ходом фізіологічного, психологічного, соціально-особистісного розвитку дитини дошкільного віку та її індивідуальних особливостей. Цій проблемі присвячено безліч досліджень і монографій (Л. І. Божович, Л. А. Венгер, Г. М. Гуткіна, І. В. Дубровіна, Є. Є. Кравцова, А. А. Люблінська, В. С. Мухіна, М. М. Подд ''яков, К. М. Поліванова, Є. О. Смирнова та ін.)

Об''єктом даного дослідження є готовність дитини до навчання у школі, а предметом-діагностика готовності дитина до школи.

Мета даної роботи – проаналізувати діагностичний інструментарій визначення готовності дитини до школи. Відповідно до мети були поставленні наступні завдання:

 розкрити поняття психологічної готовності дитини до навчання у школі;

 охарактеризувати структуру готовності дітей до навчання у школі;

 проаналізувати основні причини непідготовленості дітей до шкільного навчання;

 експерементально дослідити особливості психологічної готовності дитини до шкільного навчання

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу,двох розділів,висновку,списку використаних джерел.

ВИСНОВКИ

У першому розділі ми розкрили поняття психологічної готовності дитини до навчання у школі;охарактеризували структуру готовності дітей до навчання у школі та проаналізували основні причини непідготовленості дітей до шкільного навчання.

Отже, на сьогоднішній день практично загальновизнано, що готовність до шкільного навчання – багатокомпонентне утворення, що вимагає комплексних психологічних досліджень.

Успiшний розвиток особистостi, ефективнiсть навчання дитини багато в чому залежить вiд того, наскiльки правильно враховується рiвень пiдготовки її до школи. Загалом, готовнiсть дитини до навчання у школi передбачає iнтелектуальну, особистiсну та соцiально-психологiчну, вольову складовi.

Психологічна готовність дитини до шкільного навчання - це один з найважливіших підсумків психічного розвитку в період дошкільного дитинства. Фактично «неготові» діти – це «контингент ризику»: ризику мати проблеми і труднощі у навчанні, ризику невстигання, ризику поглиблення відхилень у стані здоров»я. Саме тому такі діти вимагають особливого підходу і особливої уваги вчителя.

У другому розділі ми експериментально досліджували особливості психологічної готовності дитини до шкільного навчання. У дослідженні взяли участь діти старшого дошкільного віку ЦРРд/с.

Результати, отримані під час дослідження дітей з експрес діагностики готовності до школи, виглядають так: з 15-ти обстежуваних дітей п''ять дітей мають високий рівень психологічної готовності до шкільного навчання; шість дітей – середній і 4 дитини– низький.