ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОПОДАТКУВАННЯ ПОДАТКОМ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ 5
1.1. Теоретичні основи обліку розрахунків з податку на додану вартість 5
1.2. Законодавчо-нормативна база обліку розрахунків з податку на додану вартість 8
РОЗДІЛ 2. ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ НА ДП ДГ ІМ. ДЕКАБРИСТІВ 18
2.1. Комплексна діагностика фінансового стану та результатів діяльності підприємства 18
2.2. Оподаткування податку на додану вартість на ДП ДГ ім. Декабристів 23
РОЗДІЛ 3. КОМПЛЕКС РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ РОЗРАХУНКІВ З ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ 40
ВИСНОВКИ 45
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 48
ДОДАТКИ 52
На сьогоднішній день в Україні існує своя податкова система, яка не є простим копіюванням досвіду інших країн. Адже податкова система має відображати конкретні умови конкретної країни, рівень розвитку економіки, соціальної сфери, її зовнішню та внутрішню політику, традиції народу, географічне положення, кліматичні умови та безліч інших чинників. В зв'язку з цим склад податкової системи, структурні співвідношення окремих податків їх обчислення, форми розрахунків, організація податкової служби можуть значно відрізнятись.
Податок на додану вартість (ПДВ) – це непрямий податок, що є частиною новоствореної вартості, яка утворюється на кожному етапі виробництва або обігу, його сума входить до продажної ціни на товари (роботи, послуги) і сплачується кінцевим споживачем [1, с.55].
Якщо розуміти буквально, то ПДВ – це податок на додану вартість, створену на даному конкретному етапі руху товару, в результаті чого відбувається ліквідація кумулятивного (каскадного) ефекту оподаткування.
По суті, додана вартість наближається за своїм обсягом до заново створеної вартості (частини національного доходу), виробленої в даній господарській структурі (ланці). Визначення доданої вартості дає змогу обчислити всі ті податки, котрі дана господарська ланка заплатила при закупівлі товарів (робіт, послуг). Якщо виходити з того, що додана вартість – це створений прибуток чи вартість чистої продукції, то в цьому випадку додана вартість визначається шляхом додавання її складових елементів – заробітної плати, відсотків, ренти і прибутку.
1. Азізова К.Е. Податок на додану вартість у розвитку аграрного сектору // Економіка АПК. – 2014. – №10 – С. 78–83
2. Базилевич В.Д. Макроекономіка: Підручник/ В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич, Л.О. Баластрик. - 3-тє вид., випр.. - К.: Знання, 2011. - 623 с
3. Баліцька В.В. Особливості формування та руху ПДВ у державному бюджеті та господарському обороті підприємств / В.В. Баліцька, О.В. Короткевич // Економіка і Прогнозування. – 2013. – №2. – С. 57–73
4. Березін О.В. Економіка підприємства [Текст]: навч. посібник / О.В. Березін, Л.М. Березіна, Н.В. Бутенко. – К.: Знання, 2013. – 390 с.
5. Ватуля І.Д. Податки, збори, платежі: Навч. посібник/ І.Д. Ватуля, М.І. Ватуля, Л.В. Рибалко. - К.: Центр навчальної літератури, 2011. - 352 с
6. Войнаренко М., Пухальська Г. Податковий облік і аудит. – К.: Академія, 2013. – 376 с
7. Гетьман О.О. Економіка підприємства [Текст]: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Гетьман О.О., В.М. Шаповал. – Київ: Центр навчальної літератури, 2011. – 488 с.
8. Данілов О.Д. Податок на додану вартість. Навч. посіб. – К.: Основи, 2012. – 254 с.
9. Дідківська Л. І. Державне регулювання економіки : навч. посібник / Л. І. Дідківська, Л. С. Головко. – 6-те вид., виправл. і доповн. – К. : Знання, 2013. – 215 с
10. Економіка підприємства [Текст]: підруч. / за ред. А.В. Шегди. – К.: Знання, 2011. – 614 с.
11. Загорський В.С. Бюджетно-податкова система України: теорія і практика. Монографія. – Ірпінь, Видавництво: НАДПСУ, 2011. - 304 с.
12. Захожай В.Б., Литвиненко Я.В., Захожай К.В., Литвиненко Р.Я. Система оподаткування та податкова політика. Навч.посібник. –Київ,Видавництво: Центр навч. л-ри, 2011. – 468 с.
13. Златкін Б.І. Податкам – стимулюючу роль // Економіка України, 2011, №2. – С. 14–15.
14. Золотухін О., Лисиця Т., Мальшакова С., Плотник Н. ПДВ: нормативні документи з роз'ясненнями та коментарями: метод. посібник. – Д.: «Баланс-Клуб», 2013. – 256с
15. Золотько І.А. Податкова система. Навч.посібник.- Київ, Видавницт-во: КНЕУ, 2012.- 204 с.
16. Іванілов О.С. Економіка підприємства [Текст]: підруч. [для студ. Вищ. Навч. закл.] / О.С. Іванілов – К.: Центр учбової літератури, 2013. – 728 с.
17. Калетнік Г.М., Пришляк Н.В. Державна фінансова підтримка сільськогосподарських товаровиробників // Економіка АПК. – 2014. – №8. – С. 52–55
18. Кокшарова С. М. Податки в Україні: Навч. посіб. // Підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку. — К.: СІРА, 2012. — 334 с.
19. Конрад Ю. Лунина І. Податкова політика в Україні: підходи і перспективи // Економіка України. – 2011. – №11. – с. 31
20. Концепція реформування податкової системи України (Підготовлено робочою групою Секретаріату Президента України у складі: В.Ланового, І.Акі-мової, М.Альперовича, Д.Боярчука, І.Голоднюк, Дубровського, М.Катеринчука, С.Кисельова, С.Ковалюка, Ляпіної, О.Пасхавера, М.Полудьоного, О.Рогозинсь-кого, А.Федоренка) Київ, вересень, 2012 р.
21. Коцій В. Податки в майбутньому: базу розширюємо, пільги скорочуємо // Фінансова Україна, 2011, №4. – С. 14.
22. Крисоватий А. Державна податкова політика і система податків // Фінанси України, 2011, №1. – С. 10.
23. Круш П.В. Економіка підприємств [Текст]: навч. посібник. / [П.В. Круш, В.І. Подвігіна, Б.М. Сердюк] – К.: Ельга – Н, КНТ, 2013. – 780 с.
24. Леггет Е. Шахрайство в системі ПДВ і контроль за механізмом відшкодування та кредиту: стратегічний підхід до боротьби з втратами при адмініструванні ПДВ / Матеріали до конференції «Міжнародного податкового діалогу» з проблем ПДВ. – Рим, Березень 2012 р. – 120 с.
25. Луцька Н.І. Основні проблеми відшкодування податку на додану вартість // Фондовый рынок. - 2013. - №45. - с.42-44.
26. Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці. – Ірпінь, АДПСУ, 2013. – 362 с
27. Мещерякова О. Податкові системи розвинутих країн світу // Справочник – М. Фонд «Правова культура» – 2011. – 40 с.
28. Наталія Бондаренко, Сергій Тимошенко. Податок на додану вартість // Вісник податкової служби України. – 2014. – №12 (584).-
29. Науменко М.А. Реформування системи ПДВ // Актуальні проблеми економіки, 2012, №3. – С. 14–15.
30. Обущак Т.А. Сутність фінансового стану підприємств // Актуальні проблеми економіки. – 2013. – №9. – С. 92–100.
31. Олександр Золотухін. «Сільськогосподарський» ПДВ: проблеми спец режиму // Бухгалтерія. – 2014. №12 (895).-С. 60–63
32. Олександр Золотухін. Проблеми складання «сільгоспдекларації» з податку на прибуток // Бухгалтерія. – 2014. – №33 (916). – С. 65–69
33. Онисько С.М., Тофан І.М., Грицина О.В. Податкова система.Підручник. – Львів, Видавництво: Магнолія Плюс, видавець В.М.Піча, 2011.- 336 с.
34. Пасько Т.О. Податковий облік. Навчальний посібник. – К.: Унів. книга, 2013. – с. 97
35. Романенко С Деякі особливості податку на додану вартість (ПДВ) і його застосування в Україні // Економіка. Фінанси. Право, 2011, №4. – С. 20
36. Семернікова І.О. Економіка підприємства [Текст]: Навчальний посібник / І.О. Семернікова, Н.В. Мєшкова-Кравченко. – Херсон: ОЛДІ-плюс, 2013. – 312 с.
37. Соколовська А.М. Податкова система України в контексті світового досвіду // Фінанси України. – 2013. – №7. – с. 81
38. Статистика финансов : учебник / под ред. М. Г. Назарова. – 3-е изд., испр. – М. : Омега-Л, 2013. – 461 с.
39. Федосов В. М., Кондратюк С. Я., Сафонова Л. Д. та ін. Бюджетний менеджмент. Практикум: Навч. посіб. / За заг. ред. проф. В. Федосова. — К.: КНЕУ, 2012. — 420 с.
40. Шваб, Л.І. Економіка підприємства [Текст]: навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. 4-е вид. / Л.І. Шваб. – К.: Каравела, 2013. – 584 с.
41. Шило В.П., Верхоглядова Н.І., Ільїна С.Б., Темченко А.Г., Брадул О.М. Аналіз фінансового стану виробничої та комерційної діяльності підприємства: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2012. – 240 с.
ВСТУП
Актуальність теми. Навколо теорії оподаткування точаться дискусії щодо ефективності податків на доходи й споживання на етапі становлення адекватної податкової системи. У структурі податкових систем розвинутих країн питома вага податків на споживання протягом тривалого періоду постійно зменшувалася з відповідним розширенням податкової бази для прибуткового податку з громадян. Але країнам, що розвиваються, притаманна протилежна тенденція: за низького рівня матеріальної забезпеченості населення неможливо за допомогою податків на доходи формувати необхідні фінансові ресурси.
Бюджет України потребує стабільних надходжень, обсяг яких має відповідати потребам сучасного етапу становлення державності, проведення ґрунтовної соціально-економічної та зовнішньої політики, реформування держави, виконання обов''язків, покладених на державу Конституцією України. Нині в умовах перехідного періоду з огляду на низький рівень доходів переважної більшості громадян, а також значну частку отримуваних деякою категорією населення доходів із тіньового сектору економіки, які не підлягають прямому оподаткуванню, виникає беззаперечна необхідність використання податків на споживання. Значне та вагоме місце серед податків на споживання посідає податок на додану вартість – найвища форма генезису універсальних акцизів. Він є важливою складовою податкових систем 57 країн світу (в тому числі 17 європейських), основним каналом надходження доходів до бюджету.
Зазначимо, що позитивна роль податку на додану вартість полягає у його фіскальній функції, тобто мобілізації величезних фінансових ресурсів до державного бюджету України.
Головною хибою ПДВ є його безпосередній вплив на загальний рівень цін і регресивний характер особливо щодо малозабезпечених верств населення. Та, враховуючи соціально-економічний стан України, вади податку нівелюються його позитивним значенням.
Аналізуючи функціонування ПДВ у країні, важко не помітити тих дискусійних, проблемних моментів, що супроводжують його адміністрування.
Мета роботи – систематизувати, узагальнити, розширити і закріпити теоретичну підготовку, поглибити і узагальнити економічні знання і підготувати рекомендації щодо вдосконалення організації оподаткування.
Для досягнення поставленої мети поставлені наступні завдання:
дати загальну характеристику теоретичних основ обліку розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість;
проаналізувати законодавчі акти та вимоги до організації обліку розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість;
дати оцінку стану організації бухгалтерського обліку розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість на Державному Підприємстві Дослідному Господарстві ім. Декабристів.
запропонувати шляхи вдосконалення організації обліку розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість.
Об''єкт дослідження є ПДВ в податковій системі та його розвиток в Україні.
Предметом дослідження є вивчення даних бухгалтерського обліку підприємства, що характеризують порядок відображення розрахунків за податком на додану вартість Державного Підприємства Дослідного Господарства ім. Декабристів Миргородського району Полтавської області.
Під час написання роботи широко використовувалися методи аналізу та синтезу та метод порівняння. Основними джерелами інформації для освітлення даної теми є праці відомих економістів, законодавчо – нормативні документи відомств та міністерств України та річна звітність підприємства.
ВИСНОВКИ
Із виходом держави з економічної кризи податки, як ніколи, мають стимулювати вітчизняного виробника до збільшення потужностей із виробництва конкурентоспроможної продукції (послуг).
Проведені дослідження та аналіз функціонування ПДВ дозволяють зробити висновок, що важко не помітити тих дискусійних, проблемних моментів, що супроводжують його адміністрування.
Метою написання даної роботи стало вивчення та засвоєння специфіки організації технології облікового процесу, на ДП ДГ ім. Декабристів, розрахунків з бюджетом по ПДВ, методів, принципів організації операцій по оподаткуванню податком на додану вартість. Під час проведення дослідження обліку розрахунків по податку на додану вартість на діючому підприємстві були розширені і закріплені теоретичні знання, підготовлені рекомендації щодо вдосконалення організації обліку оподаткування.
Для досягнення поставленої мети була дана загальна характеристика теоретичних основ обліку розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість; проаналізовані законодавчі акти та вимоги до організації обліку розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість та виявлені розбіжності в чинному законодавстві; дана оцінка стану організації бухгалтерського обліку розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість на підприємстві – на основі ДП ДГ ім. Декабристів наведені приклади синтетичного і аналітичного обліку, основні проводки, які його забезпечують; на основі аналізу нормативних документів висвітлені проблеми організації обліку розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість, розроблені та запропоновані конкретні шляхи вдосконалення організації обліку розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість.
Треба чітко розрізнити первинні документи, на основі яких розраховується база оподаткування і розмір податку, а також документи, де розраховується розмір податку на додану вартість до сплати і це є негативним. Потрібно уніфікувати первинні документи, тобто бажано в одному документі поєднати ці дві функції.
Доречно, на наш погляд, розробити таку форму первинного документу, який би поєднував і рахунок – фактуру і податкову накладну, що, в свою чергу, є як обліковим, так і звітним документом. Податкова накладна є підставою для заповнення Книги обліку придбання товарів підприємствами-платниками податку на додану вартість. Тобто вона є першою ланкою ланцюжка «податкова накладна – книга обліку продажу у продавця (книга обліку придбання у покупця) – податкова декларація з ПДВ» і від правильності її оформлення значною мірою залежить правильність заповнення декларації і точність розрахунків платника податку з бюджетом. Рахунок – фактура при цьому буде слугувати підставою для списання витрат (доходів) від реалізації.
ПДВ по обсягу – один з найбільших податків і, тому, недоліком, на наш погляд, аналітичного і синтетичного обліку податку на додану вартість є відсутність окремого рахунку.
Зауважимо, що для теперішнього періоду ставка ПДВ у розмірі 20% завищена і не стимулює сукупного попиту. Уніфікована ставка податку на додану вартість (20%) не враховує відмінностей у можливостях сплачувати податок різними верствами населення, що призводить до відносного обмеження споживання верств із низьким рівнем життя та неповного використання можливостей оподаткування тих верств населення, які мають вищі доходи. Вважаємо, що введення диференційованих ставок ПДВ у частині споживчих товарів і послуг дасть змогу суттєво розширити базу оподаткування, підвищити гнучкість податкової системи, приведе структуру податків у відповідність із можливостями споживачів.
Відомо, що ціна продукції надто висока через високу ставку ПДВ, споживання її обмежується, надходження до бюджету за таких умов не збільшуються. І навпаки, за меншої ставки ПДВ відповідно збільшується споживання продукції, тому надходження до бюджету зростають. Тобто тут слід знайти «золоту середину». У більшості країн, які застосовують ПДВ, дотримуються диференціації ставок, тобто встановлюють мінімальні ставки, стандартні й максимальні. За стандартною ставкою ПДВ оподатковується основна маса товарів, за мінімальною – товари першої необхідності, як правило, продукти харчування, і за максимальною – предмети розкоші.
Потребує перегляду ситуація із справлянням ПДВ з імпортних товарів, базою оподаткування яких є митна вартість товарів з урахуванням сум мита, митних зборів, а з підакцизних товарів ще й акцизний збір. Це суперечить суті ПДВ, призводить до подвійного, навіть потрійного оподаткування, адже мито й акцизний збір не є доданою вартістю. За цієї ситуації держава переслідує суто фіскальні інтереси.
Реформування в економіці неминуче супроводжується зміною оподаткування як основи взаємовідносин підприємців і держави. Але дуже часті зміни в законодавстві призводять до неефективної діяльності як платників, так і податкової служби.
Зважаючи на те, що майже вся товарна маса виробляється і реалізується в регіонах, а ПДВ повністю вилучається до державного бюджету, необхідно встановити нормативи відрахувань від ПДВ до місцевих бюджетів, що значно сприятиме зростанню виробництва продукції і відповідно збільшенню надходжень до державного бюджету. Адже місцеві органи влади будуть зацікавлені у як найповнішому залученні громадян до сплати податку через мінімізацію тіньових розрахунків.
