ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ПРО МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
1. 1. Використання методів в науці
1. 2. Загальнонаукові і специфічні методи психології
1. 3. Групи методів психології (Б.Р.Ананьєв)
1. 4. Загальні висновки до розділу
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКИ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ЯКОСТІ ПСИХІЧНОГО СТАНУ
2. 1. Методика "Основні параметри психічного стану" Карманов А.А.
2. 2. Методика діагностики рівня розвитку рефлексивності, опитувальник Карпова А. В
2. 3. Опитувальник емоційного інтелекту «ЕмІн» (Д. В. Люсін)
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Метод (від грец. methodos - шлях, спосіб дослідження, навчання, викладення) - сукупність прийомів і операцій пізнання і практичної діяльності; спосіб досягнення певних результатів у пізнанні і практиці. Застосування того чи іншого метод визначається метою пізнавальної або практичної діяльності, предметом вивчення або дії і умовами, в яких здійснюється діяльність.
Кожна сфера людської діяльності має свої специфічні методи: можна говорити про метод художньої творчості; метод обробки інформації; метод ведення війни і т. д. Філософія розглядає в основному метод пізнання. Існує декілька різних класифікацій цих методів. Так, виділяють приватні, спеціальні методи конкретних наук, напр. методи механіки, порівняльний метод в мовознавстві, метод анкетування в соціології, радіовуглецевий метод в археології і т. п. Поряд з методами конкретних наук існують також загальнонаукові методи , що використовуються великим класом наук або навіть всіма науками. До числа таких зазвичай відносять спостереження, вимірювання, експериментальний., індуктивний , гіпотетико-дедуктивний., моделювання і т. п. І, нарешті, найбільш загальними, застосовними як у пізнанні, так і в практиці, є аналіз і синтез, ідеалізація і абстрагування, порівняння, узагальнення тощо. [3, c. 34] Широким розповсюдженням користується також поділ науки на теоретичні і емпіричні.
Всякий метод спирається на певне знання про об'єкти пізнання або практичної діяльності. Тому іноді методом називають наукові принципи і теорії, напр. варіаційні принципи механіки - принцип можливих переміщень, принцип найменшої дії, принцип Д. Аламбера тощо, які виступають в якості метода вивчення рівноваги і руху невільної механічної системи. Можливо, в цьому випадку краще говорити про методологічну функції законів і теорій науки. Вчення про метод називається методологією.
1. Ананьев, Б.Г. О проблемах современного человекознания / Б.Г. Ананьев. -2-е изд. СПб.: Питер, 2001. - 272 с.
2. Анастази, А. Психологическое тестирование / А. Анастази, С. Урбина. -СПб.: Питер, 2001. 688 с.
3. Асмолов, А.Г. По ту сторону сознания: Методологические проблемы неклассической психологии / А.Г. Асмолов. М.: Смысл, 2002. - 480 с.
4. Белановский, С.А. Индивидуальное глубокое интервью / С.А. Белановский. М.: Никколо-Медиа, 2001. - 236 с.
5. Братусь, Б.С. Естественнонаучная и гуманитарная парадигмы в психологии: преемственность или скачок? / Б.С. Братусь // Известия ТРТУ. Тематический выпуск «Гуманитарные проблемы современной психологии». Таганрог: Изд-во ТРТУ. - 2005. - № 7(51). - С. 3-8
6. П.Бурменская, Г.В. Возрастно-психологическое консультирование: Проблемы психического развития детей / Г.В. Бурменская, О. А. Карабанова, А.Г. Лидере. М.: Изд-во МГУ, 1990. - 136 с.
7. Васильева, Т.С. Обоснованная теория в поле качественного исследования / Т.С. Васильева // Страусс, А., Корбин Дж. Основы качественного исследования: Обоснованная теория, процедуры и техники. М.: КомКнига, 2007. - С. 225-250
8. Василюк, Ф.Е. Методологический анализ в психологии / Ф.Е. Василюк. -М.: МГППУ; Смысл, 2003. 240 с.
9. Н.Василюк, Ф.Е. Понимающая психотерапия как психотехническая система: дис. доктора психол. наук: 19.00.01 / Василюк Федор Ефимович.- М., 2007. 470 с.
10. Василюк, Ф.Е. Психология переживания / Ф.Е. Василюк. — М: Изд-во МГУ, 1984.-200 с.
11. Выготский, Л.С. Исторический смысл психологического кризиса / Л.С. Выготский // Выготский, Л.С. Психология развития человека. М.: Смысл; Эксмо, 2003. - С. 41-190
12. Гараи, Л. Еще один кризис в психологии! / Л. Гараи, М. Кечке // Вопросы философии. 1997. - № 4. - С. 86-96
13. Готтсданкер, Р. Основы психологического эксперимента: Учебное пособие для студентов вузов / Р. Готтсданкер; Пер. с англ. Ч.А. Измайлова Ч.А., В.В. Петухова. М.: Изд-во МГУ, 1982. - 464 с.
14. Демин, В.А. О совмещении качественного и количественного подходов / В А. Демин // Социология: 4М. 1999. - № 11. - С. 5-26
15. Корнилова, Т.В. Экспериментальная психология: Теория и методы: Учебник для вузов / Т.В. Корнилова. М.: Аспект-Пресс, 2005. - 381 с.
16. Корнилова, Т.В. Методологические основы психологии: Учебное пособие / Т.В. Корнилова, С.Д. Смирнов. СПб.: Питер, 2006. - 256 с.
17. Кэмпбелл, Д. Модели экспериментов в социальной психологии и прикладных исследованиях / Д. Кэмпбелл; Пер. с англ. — СПб: Социально-Психологический Центр, 1996. — 391 с.
18. Лакатос, И. Методология исследовательских программ / И. Лакатос; Пер. с англ. В.Н. Поруса. М.: ACT, Ермак, 2003. - 380 с.
19. Мазилов, В.А. Методология психологической науки: История и современность / В.А. Мазилов. — Ярославль: МАПН, 2007. 352 с.
20. Мельникова, О.Т. Фокус-группы: Методы, методология, модерирование: Учебное пособие для студентов вузов / О.Т. Мельникова. М.: Аспект-Пресс, 2007. - 320 с.
21. Поппер, К. Логика и рост научного знания / К. Поппер; Пер. с англ.; Сост., общ. ред. и вступ. статья В.Н. Садовского. — М.: Прогресс, 1983. — 606 с.
22. Психологія навчання / П. А. Гончарук. - Київ : Вища школа, 1985. - 143 с
23. Психология развития: учебник для студ. высших психол. учеб. заведений. Под ред. Т.Д. Марцинковской. М., 2005. - 528 с.
24. Психологія особистості : підручник для студентів вищих навчальних закладів / С. Д. Максименко, К. С. Максименко, М. В. Папуча ; за ред. С. Д. Максименка. - Київ : КММ, 2007. - 295 с
25. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: Учеб. пособие: В 2 кн . —— 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Гума-нит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. — Кн. 1: Система работы психолога с детьми разного возраста. — 384с: ил.
26. Роговин, М.С. Теоретические основы психологического и патопсихологического исследования / М.С. Роговин, Г.В. Залевский. -Томск: Изд-во ТГУ, 1988. 234 с.
27. Рубинштейн, С.Л. Основы общей психологии / С.Л. Рубинштейн. СПб.: Питер, 2000.-712 с.81 .Руткевич, A.M. Глубинная герменевтика А. Лоренцера / A.M. Руткевич // Логос. 1992. - №3. - С. 146-164
28. Рубинштейн C.JI. Проблема психологии в трудах Карла Маркса.// Советская психотехника. М., 1934, т.VII, №1. С. 3-20.
29. Рычков Ю.Г. История как фактор генетического развития народонаселения. // Человек в системе наук. М., 1989. — 504 с.
30. Степин, B.C. Генезис социально-гуманитарных наук (философский и методологический аспекты) / B.C. Степин // Вопросы философии. 2004. -№3. - С. 37-49
31. Степин, B.C. Теоретическое знание: Структура, историческая эволюция / B.C. Степин. М.: Прогресс-Традиция, 2000. - 744 с.
32. Степин, B.C. Основания науки и их социокультурная размерность / B.C. Степин // Научные и вненаучные формы мышления. Материалы симпозиума / Отв. ред. И.Т. Касавин, В.Н. Порус. М.: ИФРАН, 1996
33. Страусе, А. Основы качественного исследования: Обоснованная теория, процедуры и техники / А. Страусе, Дж. Корбин; Пер. с англ. и закл. ст. Т.С. Васильевой. М.: КомКнига, 2007. - 256 с.
34. Теория и методология психологии: Постнеклассическая перспектива / Под ред. А.Л. Журавлева, А.В. Юревича. М.: Издательство «Институт психологии РАН», 2007. - 528 с.
35. Теплов, Б.М. Об объективном методе в психологии / Б.М. Теплов // Теплов, Б.М. Избранные труды: В 2-х т. М.: Педагогика, 1985. Т. 2. - С. 281-391
36. Уинч, П. Идея социальной науки и ее отношение к философии / П. Уинч; Пер. с англ. М. Горбачева, Т. Дмитриева. М.: Русское феноменологическое общество, 1996. - 107 с.
37. Улановский, A.M. Качественная методология и конструктивистская ориентация в психологии / A.M. Улановский // Вопросы психологии. — 2006.-№3.-С. 27-37
38. Улановский, A.M. Качественные исследования: подходы, стратегии, методы / A.M. Улановский // Психологический журнал. — 2009. Том 30. -№2.-С. 18-28
39. Улановский, A.M. Феноменологический метод в психологии, психиатрии и психотерапии / A.M. Улановский // Методология и история психологии. -2007.-Том 2.-Выпуск 1.-С. 130-150
40. Улановский, A.M. Феноменологический подход как качественная исследовательская методология: дис. канд. психол. наук: 19.00.01 / Улановский Алексей Маркович. — М., 2005. — 131 с.
41. Теория и методология психологии: Постнеклассическая перспектива / Под ред. А.Л. Журавлева, А.В. Юревича. М.: Издательство «Институт психологии РАН», 2007. - 528 с.
42. Теплов, Б.М. Об объективном методе в психологии / Б.М. Теплов // Теплов, Б.М. Избранные труды: В 2-х т. М.: Педагогика, 1985. Т. 2. - С. 281-391
43. Экспериментальная психология: Практикум: Учебное пособие для вузов / Т.Г. Богданова, Ю.Б. Гиппенрейтер, E.JI. Григоренко и др.; Под ред. С.Д. Смирнова, Т.В. Корниловой. М.: Аспект Пресс, 2002. - 383 с.
44. Юдин, Э.Г. Системный подход и принцип деятельности / Э.Г. Юдин. -М.: Наука, 1978.-392 с.
45. Юревич, А.В. Методологический либерализм в психологии / А.В. Юревич // Вопросы психологии. 2001. - №5. - С. 3-18
46. Юревич, А.В. Психология и методология / А.В. Юревич. М.: Издательство «Институт психологии РАН», 2005. - 312 с.
Актуальність теми дослідження. В останні десятиліття психологічна наука переживає значні загальнометодологічні зміни. У психології відбувається поворот від класичної до некласичної і постнекласичної картини світу, осмислюються нові ідеали науковості, психологія входить у все більш тісний зв'язок з широким контекстом сучасних досягнень в області філософії науки та методології гуманітарних наук.
Разом з тим, необхідно констатувати значущий парадокс: поряд з явно вираженим інтересом психології до якісних методів, реальні емпіричні дослідження, які ґрунтуються переважно на їх застосуванні, як і раніше випадають із загального потоку психологічних досліджень, займаючи вельми хитке маргінальне становище. В академічному психологічному співтоваристві немає єдиного уявлення про науковість якісних досліджень: думки варіюють від радикальних поглядів на якісну методологію як ненаукову або, принаймні, несамостійну, доречну лише на початкових, пілотажних етапах дослідницьку практику до визнання її високого наукового потенціалу та необхідності розробляти конкретні прийоми її використання, в психологічних дослідженнях, багато питань, що стосуються проблематики наукової значущості результатів якісних досліджень не одержали свого дозволу. У практиці проведення якісних досліджень психологи стикаються з низкою серйозних методологічних проблем.
Таким чином, актуальність даного дослідження пов'язана з тим, що психологія стоїть перед необхідністю вирішення зазначеного кола проблем, опрацювання якого в свою чергу дозволить, по-перше, розкрити, що саме привносять якісні дослідження в методологію психології і, по-друге, адекватно розвивати практику якісних досліджень у психології.
Стан і ступінь розробленості проблеми. Використані психологічні проци останніх двох десятиліть (Гусельцева, 2003, 2008; Джерджен, 1995; Корнілова, Смирнов, 2006; Леонтьєв, 2005; Психологія і нові ідеали науковості., 1993; Теорія і методологія психології., 2007; Юревич, 2001, 2005). Зазначений методологічний поворот отримує втілення у низці фундаментальних методологічних проектів і програм «некласичної психології», серед яких історико-еволюційний підхід до розуміння особистості (А. Р. Асмолов), психотехнічний підхід (А. А. Бульбашок, Ф. Е. Василюк), гуманітарна психологія (А. Джорджі, Б. З. Братусь, К. І. Воробйова), органічна психологія (В. П. Зінченко), конструктивістська парадигма (К. Герген, В. Ф. Петренко), антропологічний підхід (В .І. Слободчиков), дискурсивна психологія (Дж. Поттер, М. Уезерелл, Р. Харре), феноменологічний підхід (А. Джорджі, ін.).
Одним з добре помітних вимірювань некласичного вектора в психології є розвиток якісних досліджень (Леонтьєв, 2005), які в даний час розглядаються як лінія розробки в психології гуманітарного пізнання (Улановський, 2005).
Область якісних досліджень в психології та соціальних науках переживає сьогодні своєрідний бум. В останні десятиліття опубліковано значну кількість робіт, присвячених методології якісних досліджень (Мельникова, 2007; Улановський 2006; 2007; 2009 та ін.). Зазначимо, що дослідження, засновані на застосуванні якісних методів збору і аналізу даних, аж ніяк не є винаходом останнього часу: вони складають важливу частину традиції психологічної науки. Особливість сучасної ситуації полягає в тому, що якісні дослідження входять до методологічної фази свого розвитку, характерними рисами якої є філософсько-методологічна рефлексія підстав даного виду дослідної практики, виражений міждисциплінарний характер проектів, широке звернення психології до методологічних пошуків і досягнень таких дисциплін, як соціологія, культурна антропологія, теорія дискурсу, соціолінгвістика та ін., цілеспрямована розробка і систематизація специфічних методичних процедур і розвиток на цій основі університетських освітніх програм безпосередньо з якісної методології.
Предмет дослідження методологічні основи якісних досліджень у психології: філософсько-методологічні передумови, особливості пізнавальних стратегій, емпіричних методів і технік, принципи і прийоми валідизації результатів.
Об'єкт дослідження Об'єкт цього дослідження - якісні дослідження в психології.
Завдання дослідження:
1) дати визначення якісних досліджень як специфічної галузі дослідницької практики;
2) провести аналіз місця якісних досліджень у системі методів і методологічних традицій психології; розкрити значення якісних досліджень як міждисциплінарного проекту для області психологічних досліджень;
3) представити порівняльний аналіз основних якісних підходів, які зарекомендували себе у психологічних дослідженнях; розкрити особливості дослідницького «світогляду», що реалізується цими підходами в психології;
4) розглянути сучасні моделі специфіки гуманітарного пізнання і розкрити методологічні наслідки цих моделей для емпіричних досліджень текстуального типу;
5) узагальнити принципи і стратегії наукової валідизації якісних досліджень;
6) проаналізувати найбільш значущі проблеми технології якісних досліджень; систематизувати основні методологічні правила проведення якісних досліджень у психології;
Мета дослідження дати аналіз методологічних підстав якісних досліджень у психології; розкрити особливості якісних досліджень як специфічної дослідницької «культури» на рівні «філософії методу» і на рівні конкретної технології проведення досліджень.
В даній роботі було показано, що психологія дійсно володіє цілим арсеналом методів, що дозволяють ефективно проводити психологічні дослідження, ці методи були детально розглянуті в роботі.
Якщо необхідно дослідити природну поведінку без втручання ззовні в ситуацію, щоб отримати цілісну картину того, що відбувається і відобразити поведінку індивідів у всій повноті, незамінним методом буде спостереження. Для швидкого отримання масового матеріалу, що дозволяє простежити низку загальних змін, найбільш підходить інша різновид не експериментального методу - анкетування. Враховуючи дані, отримані за допомогою таких методів, як спостереження та анкетування, ефективним методом психологічного дослідження є бесіда. Для отримання кількісної або якісної кваліфікації досліджуваного явища, його вимірювання застосовуються діагностичні дослідницькі методи, до яких відносяться різні тести. Методи, що припускають можливість активного втручання дослідника в діяльність випробуваного з метою створення умов, виразно виявляють психологічний факт, є експериментальними методами психологічного дослідження. Було з'ясовано, що експериментальні методи включають в себе своїх природних моментів неекспериментальні і діагностичні методи.
Експериментальні методи мають безліч переваг, так переваги природного (польового) експерименту є наслідком його органічної включеності в умови життя і діяльності випробуваних. В процесі моделюючого експерименту випробуваний діє по інструкції експериментатора і знає, що бере участь в експерименті в якості випробуваного; даний вид експерименту дозволяє вирішувати найрізноманітніші дослідницькі завдання. Лабораторний експеримент відрізняється найбільшою штучністю експериментальних умов, застосовується зазвичай при вивченні елементарних психічних функцій (сенсорної і моторної реакцій, реакції вибору тощо) і набагато рідше - при вивченні більш складних психічних явищ (процесів мислення, мовних функцій тощо). В особливу категорію методів психологічного дослідження і впливу входять формують і навчальні експерименти. В силу цих своїх характеристик даний тип дослідницьких методів виявляє резерви психічного розвитку і водночас конструює, створює нові психологічні особливості досліджуваних. Формуючий метод дозволяє направлено формувати особливості таких психічних процесів, як сприйняття, увага, пам'ять, мислення.
Будь-який з розглянутих в роботі методів психологічного дослідження має свої недоліки, але все ж проведення експерименту без їх використання неможливо.
У висновку необхідно відзначити, що в процесі розвитку психології змінюються не тільки теорії і поняття, але і дослідницькі методи: вони втрачають споглядальний, констатуючий характер. Таким чином, розвиток методичного арсеналу сучасної психології полягає в особливій консолідації всіх дослідницьких методів, результатом якої є утворення нового комплексу дослідницьких методів - формуючого експерименту.
В даній роботі розібрані основні особливості психічних станів. Діагностика проводилась за наступними показниками:
- Психодіагностична методика "Основні параметри психічного стану" Карманов А. А.;
- Тест рефлексії. Методика діагностики рівня розвитку рефлексивності, опитувальник Карпова А. В.;
- Опитувальник емоційного інтелекту «ЕмІн» (Д. В. Люсін).
Отже, у цій роботі розглянуті основні методи психологічних досліджень та їх класифікація. Треба вважати, що різні автори наводять у своїх працях безліч варіантів класифікації цих методів. Результатом аналізу стала ця робота, яка на думку автора відображає найбільш доступну і повну картину по даній темі.