Вступ 3

Основні галузі психологічних знань 4

Висновки 17

Список використаних джерел: 18

Загальна психологія – галузь психологічної науки, яка вивчає психіку людини, її загальні закономірності, розробляє систему психологічних знань, виявляє її логічний осередок, з'ясовує методологічні основи психологічної дисципліни, відповідно тлумачить психологічні феномени. Виявити та описати загальні принципи, категорії, поняття і методи психологічної науки, що становлять предмет загальної психології, можливо, лише узагальнюючи конкретні дослідження, що проводяться в таких напрямах психологічної науки, як порівняльна психологія, індивідуальна психологія та ін.
Саме загальна психологія розкриває загальні закономірності психіки людини, досліджуючи її, по-перше, в процесі розвитку психіки спочатку у тварин, потім і в історичному розвитку в людини; по-друге, в процесі взаємодії людини з енергоінформаційним психічним полем; по-третє, у проявах різного виду діяльності, в яких людина не лише виявляє себе, а й формує; по-четверте, у діяльності вчинкового характеру.
Підґрунтям загальної психології, як показують сучасні дослідження, має стати постулат, за яким феномен людини необхідно вивчати як соціоприродну, космопланетарну цілісність в єдності її соціальних і природних властивостей. Якщо нове мислення ставить у центр концепцію взаємопов'язаного, взаємодіючого світу, тобто керується тим, що світ єдиний, то тим самим стверджується, що цей світ – світ цілісної людини.
Загальна психологія становить фундамент розвитку всіх галузей психологічної науки. Абстрагуючись від конкретних досліджень, вона вивчає психіку людини в її загальних закономірностях, формулює теоретичні принципи і методи психології, її основні поняття та категоріальний апарат.

1. Бадмеев Б.Ц. Методика преподавания психологии.-М., 1999.
2. Беспалько В.И. Слагаемые педагогической техноло-гии.-М.: Педагогика , 1989
3. Болотова А.К., Макарова И.В. Прикладная психоло-гия: Учебник для вузов.-М., 2001
4. Боярчук В.К. Методика преподавания психологии в вузе: Учебно-методическое пособие.-Ростов-н/Д, 1982
5. Гипенрейтера.-М., Изд-во МГУ, 1979
6. Гомезо М.В., Дошашенко И.А. Атлас по психоло-гии.-М.: Просвещение,1986
7. Ляудис В.Я. Методика преподавания психологии.-М., 1989
8. Платонов К.К. Занимательная психология.-М., 1970
9. Рамуль К.А. Демонстрационные опыты по психологии. - Тарту, 1958
10. Хрестоматия по общей психологии. Психология памяти /Под ред. Проф. Ю.Б.
11. Хрестоматия по психологии / Под ред. Проф. А.В.Петровского.-М.,1972

Сучасна психологія являє собою дуже розгалужену систему наукових дисциплін, що перебувають на різних щаблях формування, пов''язаних з різноманітними сферами практики.

Як же класифікувати ці численні галузі психологічних знань?

Психологічне пізнання – це пізнання психічного, опосередкованого багатогранними істотними конкретними зв''язками, в які включене життя людини, його природи, конкретного змісту, механізмів і закономірностей розвитку. Дане пізнання відбувається на різних рівнях узагальнення – від практичного до теоретичного і, навпаки, шляхом з''ясування особливостей ситуативних, мотиваційних, дійових і післядійових психічних феноменів.

Становлення і розвиток психологічної науки, структури і взаємодії її різноманітних галузей, що на сьогодні перевищують сотню, уже неможливо подати в лінійному або двомірному плані. Як слушно зауважує відомий психолог К. К. Платонов, мова може йти лише про «дерево» психологічної науки.

Філософські проблеми психології з такими розгалуженнями, як теорія відображення, рефлекторна теорія психіки, вчення про принципи психології, її методологія. Основу системи психологічної науки становлять історія психології та загальна психологія.

Основними напрямами досліджень у системі загальної психології є: загальні принципи, категорії, поняття; зв''язок загальної психології з галузями психологічної науки, зокрема на ґрунті понять – «процеси», «стани», «властивості». Звичайно, поділ на вказані групи основних понять загальної психології є умовним, бо ж поняття «психічний процес» підкреслює процесуальний характер психологічного явища, що вивчається; поняття «психічний стан» відображає статичний момент, відносну постійність явища; поняття «психічна властивість» характеризує сталі душевні якості індивіда, що утворюються в процесі його тривалої відображувальної діяльності, виховання та самовиховання.

У сучасних умовах актуальними питаннями досліджень історії психології є такі: предмет і принципи історико-психологічного дослідження та його логіка; психологія в Україні та її зв''язок із всесвітньою історією психології; проблеми періодизації, рушійних сил розвитку психологічних знань; зв''язок історії психології з історичною психологією та ін.