Вступ

1.Теоретичний аналіз регуляції емоційних станів

2. Способи та техніки регуляції емоційних станів

Висновки

Список використаних джерел

У технологічно розвиненому суспільстві ігнорується і нівелюється роль емоцій в регуляції діяльності людини, що призводить до втрати уміння їх конструктивного переживання і порушення психічного і соматичного здоров'я. У повсякденній свідомості емоції розглядаються як явище, що порушує успішне функціонування людини в світі конкуренції і тому більшістю людей і популярною літературою активно нав'язуються способи їх придушення і витіснення. Проте ж психологічна теорія і практика переконують нас у тому, що усвідомлені та реалізовані емоції сприяють розвитку особистості і найбільш повному розкриттю її потенціалу [5, с.33].
Проблема регуляції емоційної сфери в психологічній літературі досить широко висвітлена, але відомості про способи, техніках і прийомах регуляції емоційних станів мають розпорошений та несистематизований характер. Питаннями регулювання і управління емоціями займалися в тій чи іншій мірі в зарубіжній і вітчизняній психології такі вчені як З. Фрейд, А. Фрейд (Захисні механізми); Ф. Перлз (усвідомлення і отреагирование тривоги, гніву, образи, провини як завершення незакінчених справ); В. Франкл (подолання страху методом парадоксальної інтенції); А. Адлер, А. Бек, А. Елліс, Р. Бендлер і Д. Гріндер (когнітивні методи подолання несприятливих емоцій); Дж. Вольпе, Т. Г. Стемпфл, Р.Е. Альберті і М.Л. Еммонс (поведінкова терапія страху); Е. Фромм, К. Роджерс, Е. Шостром, Е. Мелібруда, Р.Т. Байярд і Д. Байярд, Є.В. Сидоренко (усвідомлення, відкрите переживання, вербалізація емоцій); А. Лоуен, К. Рудестам (емоційне відреагування в тілесно-орієнтованої і танцювально-рухової терапії); Р. Лазарус і С. Фолкман, Р.Моос і Дж. Шеффер, Р. Фейбс і Н. Ейзенберг, Л.І. Анциферова, Ф.Б. Березін, Р.М. Грановська, І.М. Нікольська, Д. Лібін і А. Либина (стратегії совладания зі стресом); Г. Сельє, Б. КОЛОДЗИН (подолання дистресу); І. Ялом, Р. Мей, Г. Фейфел, Р. Коннор (подолання страху смерті, провини, тривоги); Л. Берг-Кросс (подолання гніву, тривоги, печалі в подружніх стосунках); К. Ізард, Е. Гельгорн, Г. Рубінштейн, М.М. Бахтін (взаиморегуляции емоцій); І. П. Павлов, І. Шульц, Е. Джекобсон, Е. Куе, Р. Деметер (фізичні вправи, аутогенне тренування, прогресивна м'язова релаксація, Самонавіювання, Дихальні вправи як регуляція емоційного напруження); Дж. Альтшуллер, Л.С. Брусилівський (музична терапія емоційних розладів); П. Селовей, Д. Мейер, Д. Карузо, П. Лафренье, Є.П. Ільїн, І.А. Переверзєва, Є.І. Головаха і Н.В. Паніна (регуляція, управління емоціями); К. Хорні, В. Бройтігам, У. Ерхардт, Ш. Бурн, А.Б. Холмогорова і Н.Г. Гаранян, І.Г. Малкіна-Пих (наслідки деструктивного контролю емоцій).
Найбільш значимі і цікаві з нашої точки зору роботи, внісши важливий внесок у вирішення проблеми регуляції емоцій, розглянуті нижче, а досконально - у книзі «Регуляція емоцій»

1. Амосов М.М. Енциклопедія Амосова, Алгоритм здоров’я. Людина та суспільство / М. М. Амосов. - Львів : Сталкер, 2002. - 464 с.
2. Амосов Н.М. Раздумья о здоровье / Н. М. Амосов. - К. : Здоров’я, 2011. - 150 с.
3. Ващенко О. Історичний аспект розвитку проблеми виховання здорового способу життя / О. Ващенко // Початкова школа. - 2013. - № 5. – 84 с.
4. Волкова С.С. Азбука здоров’я в початковій школі / С. С. Волкова // Всеукр. науково-практична конференція «Здоров’я і освіта». - Львів, 2014. - Ч.1. – 90 с.
5. Глухов В.І. Фізкультура у формуванні здорового способу життя / B. І. Глухов. - К. : Здоров’я, 2007. - 320 с.
6. Давиденко О.В. Основи програмування фізкультурно-оздоровчих занять з дитячим контингентом / Е. В. Давиденко, В. П. Семененко, Л. О. Фандікова. - Тернопіль : Астон, 2013. - 144 с.
7. Давиденко О.В. Основи програмування фізкультурно-оздоровчих занять з дитячим контингентом / Е. В. Давиденко, В. П. Семененко, Л. О. Фандікова. - Тернопіль : Астон, 2013. - 144 с.
8. Дуркин П.К. Научно-методические основы формирования у школьников интереса к физической культуре : автореф. дис. на соискание учёной степени канд. пед. наук : спец. 13.00.04 / П. К. Дуркин. - Архангельск, 2007. - 430 с.
9. Пашукова T.I. Практикум із психології / Т.1. Пашукова, A.l. Допіра, Г.В. Дьяконов / За ред. Т.1. Пашукової. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2010. - 204 с.
10. Попова С.Н. Лікувальна фізична культура / Ред. С.Н. Попова. - М.: «Фізкультура і спорт», 2008. - 271 с., Іл.

Криза, в якій ще знаходиться наше суспільство, звичайно, не могла не торкнутися і шкільної фізичної культури, що проявилося в її дегуманізації. Достатньо сказати, що один із ведучих принципів фізичного виховання (і не тільки фізичного) формування всебічно і гармонійно розвинутої особистості, як вищої соціальної цінності нашого суспільства так і залишився лише закликом і декларацією, оскільки не був підкріплений ні матеріально, ні морально, ні методично. Звідси явна неувага до особистості учнів, а отже і до їх інтересів, потреб, мотивів, цінностей. В результаті склалась досить одностороння система фізичного виховання, спрямована головним чином на тренування тіла, фізичних якостей, яка дуже слабко торкається особистості і не втягує у роботу потужні глибинні психічні і духовні сили людини. Учні виконують фізичні вправи механічно, без участі свідомості, думки і почуття. А це робить такі заняття сумними і монотонними. І не дивно, що знижується ефективність занять, зменшується інтерес до них, звужується їх вплив на психічну та особливо на моральну сферу учнів.

Хронічні емоційні напруження, які доповнюються наслідками всіляких стресів, порушують нервово-психічне здоров'я, знижують загальну працездатність і творчий потенціал особистості, сприяють розвитку різноманітних хвороб.

Проблему регуляції емоційних станів у юнацькому віці досліджували такі вчені, як Абульханова-Славськая К.А., Божович Л.І., Бреслав Г.М., Варій М. Й., Ватер Г. А., Забродський М.М., Заваденко Н.Н., Зінченко В.П., Курек Н.С., Обухова Л.Ф., Чебикін А.Я. та ін. Незважаючи на це, залишаються питання, що потребують подальшого опрацювання.

У дослідженнях в останні роки все частіше знаходить відображення потреба практики в спеціалістах, які володіють розвинутою емоційно-вольовою сферою.

Психологічна модель спеціаліста, як одного із важливих факторів, повинна включати здібність до самоуправління і формування в студентів вміння точно оцінювати свій психічний стан (готовність до діяльності, настрій, ступінь напруження і т.д.) і здібність довільно керувати ними.

Під час підготовки майбутнього вчителя, а також у процесі перепідготовки практикуючих фахівців бажано приділяти увагу знайомству з основами педагогічної психотерапії. Саме знайомство з цими складовими здоров'язберігаючих технологій допомагатиме вчителю:

а. грамотно оцінювати актуальний сьогодні емоційний стан учнів і його динаміку у процесі навчально-пізнавальної діяльності, а за необхідністю оперативно корегувати його;

б. знати учнів, їхнє психічне здоров'я;

в. володіти нескладними методами та прийомами саморегуляції, аутогенного тренування (аутотренінгу).

Таким чином, можна говорити про той позитивний вплив засобів і методів психорегуляції на психічні і фізичні можливості людини, що дає підстави до широкого використання її в заняттях фізичними вправами на уроках фізичної культури в умовах школи.