ЗМІСТ
ВСТУП 3
1. Основні тенденції розвитку сучасної освіти 5
2. Полікультурна освіта 7
3. Полікультурна освіта в вітчизняній та зарубіжній педагогіці 9
4. Полікультурна освіта в Україні 11
ВИСНОВКИ 13
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 14
В реальних умовах кожної держави і України в тому числі для того, щоб освіта стала реальним і впливовим фактором соціально-економічного розвитку, необхідно не тільки підготувати кваліфіковані кадри дослідників, інженерів, викладачів, економістів тощо, а й створити умови для ефективного використання їхньої праці.
Стан освіти в сучасному світі складний та суперечливий. З одного боку, освіта в 20-му столітті стало однією з найважливіших сфер людської діяльності; величезні досягнення в цій галузі лягли в основу грандіозних соціальних і науково-технологічних перетворень, характерних для минаючого століття. З іншого боку, розширення сфери освіти та зміну її статусу супроводжуються загостреннями проблем у цій сфері, які свідчать про кризу освіти. І, нарешті, в останні десятиліття в процесі пошуків шляхів подолання кризи освіти відбуваються радикальні зміни у цій сфері та формування нової освітньої системи [15, с.14].
Місце освіти в житті суспільства багато в чому визначається тією роллю, яку відіграють у суспільному розвитку знання людей, їх досвід, вміння, навички, можливості розвитку професійних і особистісних якостей. Ця роль стала зростати у другій половині 20-го століття, принципово змінившись в його останні десятиліття. Інформаційна революція та формування нового типу суспільного устрою - інформаційного суспільства - висувають інформацію і знання на передній план соціального та економічного розвитку. Зміни у сфері освіти нерозривно пов'язані з процесами, що відбуваються в соціально-політичному та економічному житті світового співтовариства [1, с. 41].
1. Аббібулаєва Г.С. Деякі аспекти полікультурної освіти. // Педагогіка і психологія. – 2012. – № 2. – 208с.
2. Болгаріна В., Лощенова І. Культура і полікультурна освіта // Шлях освіти. – 2012. – №3. – С. 2-6.
3. Борисенков В.П. Виклики сучасної епохи й пріоритетні завдання педагогічної науки // Педагогіка. – 2004. – № 1.
4. Воскресенська М. М. Освіта і розмаїття культур // Педагогіка. — 2007. — № 2. — З. 105—107.
5. Голік Л.О., Клинченко Т.В., Красовицький М.Ю., Левченко Г.І. Полікультурна освіта в Україні / Завуч. – 2010. – № 29/35. – С. 3-4.
6. Дьюї Дж. Психологія та педагогіка мислення. - М., 1999
7. Ісаєв Є. І. Теорія і практика психологічної освіти педагога // Психологічний журнал, № І-ІІ, 2010
8. Концепція громадянського виховання. Міністерство освіти і науки України // Інф. Зб. Мін. Освіти України. – 2008. – № 22. – С. 7-20.
9. Кузьменко В.В., Гончаренко Л.А. Формування полікультурної компетентності вчителів загальноосвітньої школи: Навчальний посібник // В.В.Кузьменко, Л.А.Гончаренко – Херсон: РІПО, 2011 – 92 с.
10. Купцов О.В. Безперервна освіта, її структура. // Вища освіта в Європі. Том XVI. N1, 1991. С.29-30.
11. Макаєв В.В., МальковаЗ.А., СупруноваЛ.Л. Полікультурна освіта - актуальна проблема сучасної школи // Педагогіка. – 2008. – № 4.
12. Смирнов С.Д. Педагогіка та колективна психологія вищої освіти: від діяльності до постаті. - М., 2013
13. Тайчинов Авт. Розвиток національної освіти у полікультурному, багатонаціональній суспільстві // Педагогіка. – 2008. – № 2.
14. Тализіна Н.Ф.,Буткин Г.А. Педагогічна психологія. - М., 2008.
15. Френе З. Обрані педагогічні твори: Пер. з франц. — М., 2011.
ВСТУП
В умовах громадянського суспільства забезпечення розвитку і високої якості освіти і науки в XXI столітті є одним із основних пріоритетів в діяльності кожної держави. Цей висновок обумовлений тими змінами, які відбуваються в розвинутих державах світу і їх економічними результатами.
Перехід від індустріального виробництва до науково-інформаційних технологій, який уже здійснюють ряд розвинених держав на сучасній освітній і науковій основі, є головною передумовою їх економічного успіху, запорукою конкурентоспроможності як в сучасних умовах так і в майбутньому. В сучасному світі освіту сприймають як один з найважливіших факторів забезпечення сталого і високоефективного розвитку суспільства, задоволення сучасних і майбутніх потреб людства, розв''язання економічних, соціальних, екологічних та інших проблем.
Актуальність цієї теми продиктована рядом обставин.
Полікультурна освіта як наукова проблема розглядається в зарубіжних концепціях мультикультурної освіти, міжкультурної освіти, глобальної освіти, міжкультурної комунікації, освоєння чужої культури, взаємодії культур, соціалізації, міграційної педагогіки, етнічної і крос-культурної психології.
Україна як полінаціональна, поліконфесійна, полімовна, полікультурна держава забезпечує поліетнічний характер українського суспільства на основі проголошення рівноправного співіснування людей незалежно від їх раси, мови, релігійних та інших переконань; створення умов для вільного розвитку національно-культурного життя української нації в цілому та всіх етнічних спільнот, які проживають в Україні; підтримання атмосфери взаєморозуміння та взаємоповаги між представниками різних національностей; формування культури міжетнічного та міжособистісного спілкування; запобігання та протидії міжетнічній ворожнечі.
Зазначені пріоритети українського демократичного поліетнічного суспільства є визначальними в полікультурній освіті.
Дана тема детально висвітлена в літературі. Їй приділяють увагу багато вчених та науковців, а саме: Аббібулаєва Г.С. Болгаріна В., Лощенова І., Борисенков В.П., Воскресенська М. М., Голік Л.О., Клинченко Т.В., Красовицький М.Ю., Левченко Г.І., Дж. Дьюї, Ісаєв Є. І., Кузьменко В.В., Гончаренко Л.А., Купцов О.В., Макаєв В.В., Малькова З.А., Супрунова Л.Л., Смирнов С.Д., Тализіна Н.Ф., Буткин Г.А. З. Френе.
Мета – розглянути полікультурну освіту в Україні.
ВИСНОВКИ
Освіта, як форма організації виховання і передачі систематизованих знань та інформації, зазнає в останні роки суттєвої трансформації в усіх країнах світу. Зміни, яких зазнає система освіти в сучасних умовах, проявляються в різних формах: ускладненні самого процесу навчання, розширенні інституційних форм та структури організації цієї сфери діяльності, диверсифікації її фінансового механізму тощо.
За роки незалежності в Україні визначено нові пріоритети розвитку освіти, в тому числі і вищої освіти, створено відповідну правову базу, розпочато практичне реформування галузі на основі прийнятої Урядом Програми «Освіта. Україна XXI століття».
Проте з огляду на сучасні ринкові трансформації, нестачу бюджетних асигнувань на освітню галузь сьогодні в Україні тільки 27% молоді може здобути вищу освіту, тоді як у розвинених країнах - США, Японії — 80% молодих людей навчаються у вузах.
Питання освіти як джерела полікультурності сьогодні дуже гостро стоїть в Україні. Полеміка навколо сутності полікультурної освіти спричинила неоднозначне її тлумачення. Полікультурну освіту трактують як особливий спосіб мислення, заснований на ідеях свободи, справедливості, рівності; процес залучення юного покоління до багатства світової культури через послідовне засвоєння знань про рідну і загальнонаціональну культури; спосіб допомоги особистості в подоланні шляху від засвоєння етнічної, національної культури до усвідомлення спільності інтересів народів у їх прагненні до миру, прогресу через культурний розвиток; модель сучасної освіти.
Україні необхідна модель полікультурної освіти, побудована на основі компаративного аналізу світових моделей з урахуванням дидактичного, експериментального, культурно-специфічного, загальнокультурного, емоційного, поведінкового підходів.