ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ 6

1.1. Соціально-економічне значення та умови розвитку фермерських господарств 6

1.2. Правове регулювання фінансово-господарської діяльності фермерського господарства 11

РОЗДІЛ 2. ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 18

2.1. Фінансово-економічна характеристика фермерського господарства 18

2.2. Формування грошових потоків та характеристика розрахунковихоперацій фермерського господарства 24

2.3. Доходи фермерських господарств та їх розподіл 26

2.4. Платежі фермерського господарства до бюджету та інших ланок фінансової системи 29

2.5. Визначення фінансового результату діяльності фермерського господарства 32

РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТА ПОКРАЩЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 37

ВИСНОВКИ 41

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 44

Правову базу для створення, діяльності та припинення існування фермерських господарств створює законодавство, яке Н.І.Титова поділила на три групи:
1. загальне законодавство, що діє стосовно всіх господарюючих суб’єктів;
2. галузеве (земельне, аграрне, цивільне , трудове, фінансове та інше) законодавство, яке закріплює певні однорідні суспільні відносини і стосується фермерських господарств;
3. фермерське законодавство, як специфічна спеціалізована, комплексна галузь законодавства, що формується як галузеве утворення і яке присвячене лише ФГ.
Щодо загального законодавства, то провідна роль у ньому належить Конституції України. Її прийняття створило досить чіткий правовий фундамент для розвитку галузевого та спеціального, зокрема, фермерського законодавства.
Важливе значення для регулювання земельних і майнових відносин у сільському господарстві України, організації господарської діяльності, оподаткування сільськогосподарських товаровиробників, створення і функціонування господарюючих аграрних суб’єктів мають приписи Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»
Відродження аграрного підприємництва в Україні розпочалося з прийняттям Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» від 20 грудня 1991р. Цей закон встановив правові умови і порядок одержання земельних ділянок для створення фермерських господарств і тим самим започаткував юридичну можливість їх виникнення вже на перших етапах проведення радикальної земельної реформи. Фермерські господарства стали першим реальним втіленням свободи аграрної підприємницької діяльності в Україні. Правові засади фермерства були діаметрально протилежними принципам діяльності колгоспів і радгоспів, що десятки років займали монопольне становище у сфері сільськогосподарського виробництва Радянського Союзу.
Найбільш істотною відмінною рисою селянського (фермерського) господарства був і досі залишається родинно-сімейний характер його суб’єктного складу, який максимально сприяє формуванню почуття господаря і передачі досвіду з покоління в покоління у селянській сім’ї.
Важливим є відстеження еволюції правового статусу фермерських господарств в Україні на основі трьох редакцій Закону України «Про фермерське господарство» від 1991, 1993 і 2003 років і формулювання пропозицій по вдосконаленню чинного фермерського законодавства.

1. Авер’янова Є.А. Оплата праці: практичне керівництво / Є.А. Авер’янова, Л.М. Артем’єва, В.С. Василенко. – К.: ТОВ „Баланс-Клуб”, 2007. – 176 с.
2. Актуальні питання бухгалтерського обліку в сільськогосподарських підприємствах / за ред. Д.М. Фесенка. – Полтава: ВАТ «Видавництво «Полтава»», 2006. – 500 с.
3. Бабенко М.Д. Перспективи удосконалення обліку оплати праці в сучасних умовах господарювання / М.Д. Бабенко, Н.В. Потриваєва // Вісник аграрної науки Причорномор’я. — 2008. – С. 31 – 36.
4. Баксалова О.М., Шостак О.О. Прийняття рішень з посилення мотивації праці персоналу // Наука й економіка: Науково-теоретичний журнал Хмельницького економічного університету. – 2008. – №4. – С. 134 – 137.
5. Баранник Л.Б. Проблеми впровадження єдиного соціального внеску в Україні / Л.Б.Баранник // Вісник Дніпропетровської державної фінансової академії. – 2007.– № 2 [18]. – С. 10–17.
6. Безматерных В.Г. Проблемы мотивации труда в экономике современной Украины // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. – Серия: Экономика. – 2006. – №19. – С. 18 – 22.
7. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку/ М.Т. Білуха. – К. Вища школа, 2000. – 692 с.
8. Богачев А.С. Экономические и организационные аспекты регулирования роста производительности труда и заработной платы // Вісник Донбаської державної машинобудівної академії. – 2008. – №3. – С. 27 – 31.
9. Божко В. Генеза правового регулювання оплати праці в Україні впродовж ХІХ–ХХ ст. / В. Божко // Вісник Акад. правових наук України. – 2010. – № 2 (61). – С. 133–142.
10. Божко В.М. Генеза правового регулювання оплати праці : монографія / В.М. Божко. – Полтава : Полтав. нац. ун-т ім. Ю. Кондратюка, 2010. – 399 с.
11. Брезицька К.Ф. Аналіз сучасних систем оплати праці в зарубіжних країнах / К.Ф. Брезицька // Управління розвитком. 2011. - № 8(105). - с. 30-31.
12. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік : підручник / Ф.Ф. Бутинець. – Житомир : Рута, 2006. – 832 с.
13. Вачевський М.В. Маркетингова культура у підприємництві: Навчальний посібник/ М.В. Вачевський, Н.М. Примаченко, М.М. Баб’як. –К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 127 с.
14. Ведерніков М.Д., Літинська В.А. Аналіз факторів та цінностей, які впливають на кар’єру працівників підприємств // Вісник Хмельницького національного університету. – 2009. – №4. – С. 59 – 61.
15. Вербило О. Удосконалення обліку праці та її оплати / О. Вербило, Л. Мельянкова // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2010. – №17. – С. 25 – 30.
16. Вітковська О. Готуймося до сплати єдиного соціального внеску / О.Вітковська // Бюджетна бухгалтерія. – 2010. – № 35 [179]. – С. 39–47.
17. Гапоненко Н. Мотивація стимулювання аграрної праці / Н. Гапоненко, Л. Мельянкова, В. Ярославський // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2006. – № 6. – С. 14 – 16.
18. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку: монографія / Голов С.Ф. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 522 с.
19. Гриньова В.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посіб. Рекомендовано МОН / В.М. Гринькова, Г.Ю. Шульга. – К.: Знання, 2010. – 310 с.
20. Доблаєв В.Л. Организационное поведение. /В.Л. Доблаєв. – М.: ИКФ “ЭКМОС”, 2003. – 320 с.
21. Друкер П. Управление в обществе будущого. – М.: Вильямс. – 2007. – 306 с.
22. Економіка підприємств: Посібник для вузів/ Е.М. Куприкова. К.: Економіка і право, 1996. – 310 с.
23. Ждан В.І. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посібник для вузів/ [В.І. Ждан, Є.Б. Хаустова, І.В.Колос, О.С. Бондаренко]. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 878 с.
24. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч. посібник.– К.: КНЕУ, 2003.– 300 с.
25. Закон України « Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-XII/ [Електронний ресурс].
26. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 19.07.99 р. № 996-ХV [Електронний ресурс].
27. Закон України «Про відпустки» від 15.07.1996 р. № 504/96-ВР [Електронний ресурс].
28. Закон України «Про державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 р. 4282-VI
29. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI [Електронний ресурс].
30. Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95 – ВР [Електронний ресурс].
31. Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 р. № 966-XIV

Виробництво зерна в Україні традиційно належить до стратегічних галузей розвитку не тільки сільського господарства, а й усього народногосподарського комплексу країни. Зернове господарство відноситься до основних пріоритетів розвитку агропродовольчого сектору економіки держави, є важливими джерелом прибутковості сільськогосподарських підприємницьких структур. Це зумовлено наявністю сприятливих ґрунтових, кліматичних умов для вирощування зернобобових культур, вигідним економічним і геополітичним розташуванням України на Європейському континенті. Протягом тривалого історичного періоду зернові культури займають більше половини орних земель, а за обсягом валових зборів зерна і його виробництва на душу населення України завжди знаходилася в числі перших 6-7 країн світу.

Програма реформування бухгалтерського обліку в Україні передбачає збереження стабільності бухгалтерського обліку і створення умов для еволюційного його розвитку без руйнування накопиченого досвіду його ведення в народному господарстві. У 2000 році сталися принципові зміни в організації і веденні бухгалтерського обліку в Україні, які випливають із вимог міжнародних стандартів.

Здійснено перехід підприємств і організацій на нову методологію бухгалтерського обліку господарських операцій, доходів, витрат і фінансових результатів та на нову систему бухгалтерського обліку. Цей перехід вимагає від бухгалтерських служб підприємств і організацій грунтовної самостійної професійної перепідготовки бухгалтерів та пристосування бухгалтерських регістрів до вимог нової системи бухгалтерського обліку.

В Україні основи нової системи бухгалтерського обліку закладено в Законі України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та конкретизовано в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку. Методологічні засади рахунків бухгалтерського обліку та обліку окремих господарських операцій викладено у відповідних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку. План рахунків разом з Інструкцією про його застосування встановлюють загальний концептуальний підхід до побудови системи бухгалтерського обліку на основі міжнародних стандартів.

Актуальність теми. На даному етапі ведення бухгалтерського обліку в сільському господарстві залишається відкритим питання автоматизації облікових процесів підприємств та удосконалення системи обліку сільськогосподарських операцій і досить актуальною в цьому аспекті виступає діяльність пов''язана з виробництвом в рослинницькій галузі.

Метою курсової роботи є дослідження стану обліку витрат продукції рослинництва в сільськогосподарському підприємстві, аналіз особливостей здійснення обліку витрат та виходу продукції рослинництва, визначення рівня автоматизації та комп''ютеризації вказаних процесів, розробка перспектив господарювання на майбутнє в умовах застосування комп''ютерної техніки з використанням типової конфігурації на базі фермерське господарство «Гуліна Володимира Анатолійовича», Миколаївська обл., Єланецький р-н, смт. Єланець, вул. 30 років Перемоги, 22., а також визначення економічного ефекту від впровадження інформаційної комп''ютерної технології на дослідному підприємстві.

Завданнями при виконанні курсової роботи являються:

 визначення стану обліку, організації та контролю, а також проблем автоматизації обліку витрат готової продукції та її оприбуткування в сільськогосподарських підприємствах;

 характеристика природно-економічних та організаційних умов господарювання, ефективності використання агроресурсів в сільськогосподарських підприємствах району;

 аналіз первинного, синтетичного та аналітичного обліку витрат продукції рослинництва;

 постановка організаційно-економічного розв''язку задач з автоматизації обліку витрат та виробництва сільськогосподарської продукції;

 визначення ступеня ефективності від впровадження комп''ютерної техніки в господарстві;

 розробка проекту впровадження інформаційних технологій.

Об''єктом дослідження виступає аграрне підприємство фермерське господарство «Гуліна Володимира Анатолійовича».

Дослідження включає період протягом 2012-2014 років.

Загально-теоретичним питанням обліку, аудиту й аналізу виробництва продукції рослинництва були присвячені праці багатьох учених. Питання сутності витрат висвітлені в роботах: Н.Д. Врублевського, С.А. Котлярова, С.Ф. Голов, В.І. Завгороднього, В.В. Сопка, Ф.Ф. Бутинця, М. М. Коцупатія, М.З. Пізенгольца, Л.К. Сук, В.П. Ярмоленка.

Джерелами інформації виступають річні фінансові звіти районів та господарства, статистична звітність, місячна бухгалтерська звітність обліку витрат та виходу продукції рослинництва, та первинна документація з обліку оприбуткування та реалізації продукції.

Основними методами дослідження стали: метод порівняння для дослідження теоретичних основ; економіко-статистичні методи, метод синтезу і аналізу, метод аналітичних таблиць, розрахунковий метод для дослідження та аналізу фінансового стану господарювання, графічний.

Структура курсової роботи: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Фермерські господарства стали першим реальним втіленням свободи аграрної підприємницької діяльності в Україні. Правові засади фермерства були діаметрально протилежними принципам діяльності колгоспів і радгоспів, що десятки років займали монопольне становище у сфері сільськогосподарського виробництва Радянського Союзу.

Правовий статус фермерського господарства, вперше закріплений у 1991 році коригувався з кожною новою редакцією Закону України «Про фермерське господарство» - від 22 червня 1993 року і від 19 червня 2003 року. Найсуттєвіших змін зазнав правовий режим земель і майна у фермерському господарстві, ліберальнішими стали норми щодо участі найманих фермерських працівників, однак ускладнився порядок створення фермерського господарства як юридичної особи.

Фермерське господарство – це суб''єкт аграрного підприємництва, сільськогосподарське підприємство з відокремленим майном, власною або орендованою земельною ділянкою, створене родинно-сімейним об''єднанням громадян України з правом вільного найму робочої сили.

Важливою ознакою фермерського господарства є визнання його сільськогосподарським товаровиробником. Сільськогосподарським виробником є фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції за наявності сільськогосподарських угідь ( ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень ) та/або поголів''я сільськогосподарських тварин у власності, користуванні, в тому числі й на умовах оренди, у якої валовий доход, отриманий від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

Фермерське господарство повністю відповідає вимогам, які ставить законодавець до сільськогосподарських товаровиробників, адже виробництво сільськогосподарської продукції є основним предметом їх діяльності, а землі сільськогосподарського призначення є основним засобом сільськогосподарського виробництва. Сільськогосподарська продукція виробляється як товар, тобто для реалізації, а не для власного споживання, тобто метою діяльності фермерського господарства є отримання прибутку, що характерно усім суб''єктам підприємницької діяльності.

Право на створення фермерського господарства мають виключно громадяни України. Це означає, що іноземні громадяни та особи без громадянства, а також юридичні особи не можуть бути ні засновниками, ні членами фермерського господарства. Нині іноземні громадяни можуть узаконити свої відносини, працюючи в фермерському господарстві лише як наймані працівники. Вони не мають права брати участь у розподілі прибутків фермерського то вони мають право на створення відокремленої фермерської садиби. господарства, за винятком того випадку, коли в установчих документах господарства буде передбачено можливість їх участі в розподілі прибутків.

Порядок створення фермерського господарства включає три послідовних етапи:

 організаційний (погодження складу засновників, розроблення установчих документів);

 земельно-процесуальний (відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і отримання правовстановлюючих документів на землю);

 реєстраційний (державна реєстрація фермерського господарства протягом 3 днів з дня подачі всіх необхідних документів).

Немає об''єктивних підстав для встановлення більшого строку державної реєстрації для фермерських господарств, у порівнянні з загальним строком реєстрації юридичних осіб, який за законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» не повинен перевищувати трьох робочих днів. Враховуючи це, абз. 1 ч. 4 ст.8 Закону України «Про фермерське господарство», який передбачав 5 днів для державної реєстрації було виключено і державна реєстрація фермерських господарств здійснюється за загальною процедурою.

Громадянин, який створив фермерське господарство, має право облаштувати постійне місце проживання в тій частині наданої для ведення фермерського господарства земельної ділянки, з якої забезпечується зручний доступ до всіх виробничих об''єктів господарства. Це означає, що якщо постійне місце проживання членів фермерського господарства знаходиться за межами населених пунктів, такій садибі надається поштова адреса і вона може служити місцем постійного проживання громадян.

Правова регламентація майнових відносин фермерських господарств здійснюється нормами Закону України "Про фермерське господарство", а не Цивільного кодексу України.