ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………….…..……….3

Розділ І. Теоретична засада виховання у дітей інтересу до явищ природи

1.1. Роль природи у формуванні особистості

дошкільника………………………..…………………………………….6

1.2. Зміст програм по ознайомленню дітей з весняною

порою року в середній групі………………………....…………………9

Розділ ІІ. Робота вихователя по ознайомленню дітей середньої

групи з весняними явищами природи

2.1. Методика проведення спостережень за явищами

в неживій природі………………………………………………..……...11

2.2. Система роботи по ознайомленню з

рослинним та тваринним світом………………………………………..14

2.3. Організація праці дітей в природі…………………………………19

2.4. Використання знань дітей про весну

в різних видах діяльності……………………………………..………...26

Розділ ІІІ. Експериментальна робота …………………………………………28

Висновки…………………………………………………………………………40

Список використаних джерел…………………………………………………..42

Додатки…………………………………………………………………………...44

Природа — найважливіше засіб виховання та розвитку дітей дошкільного віку. Скільки відкриттів робить дитина, спілкуючись зі ній!Неповторимо кожна жива істота, побачене малюком. Разом із дорослими радіють вони прохолоді води літній спека і дзюркоту лісового струмка, смачною ягоді і запахів лісів. Жоден дидактичний матеріал не зрівняється з дикою природою за розмаїттям про силу розвиває на дитини. Предмети і явища природи наочно постають перед дітьми. Отже, малюк безпосередньо, з допомогою органів почуттів, сприймає розмаїття властивостей природних об'єктів: форму, величину, звуки, фарби, просторове становище, рух тощо. буд. В нього формуються початкові конкретні та яскраві ставлення до природі, які надалі йому побачити їх і зрозуміти зв'язку й відносини природних явищ, засвоїти нові поняття. Багато зв'язку й відносини між природними явищами діти пізнають у процесі спостережень. Це дає можливість педагогові розвивати у вихованців логічне мислення.
Спілкування дітей із природою має ідейне значення. Нагромадження реальних, достовірних уявлень, розуміння взаємозв'язків явищ природи є основою формування в дітей віком елементів матеріалістичного світорозуміння. [

1. Україна. Закон. Про дошкільну освіту: Закон від 11 липня 2001 р. №2628-III //Наша школа.-2001.-№5.- 450с.
2. Лисенко Н.В. Екологічне виховання дошкільників. – К.: «Освіта», 2003. – 227с.
3. Маршицька В. Екологічне виховання: соціально-моральні задачі //Дошкільне виховання. - 2003.- №11.- 374с.
4. Ніколаєва С.Н. Теорія й методика екологічного виховання дітей. – М.: «Академія», 2002. – 726с.
5. Орбелі Л.А. питання вікової фізіології дитини//Видав. АПН РРФСР.- 2005.- Вип. 75.- 247с.
6. Плохій З.П. Виховання екологічної культури дошкільників: Метод. посіб. – К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2002. – 374с.
7. Плохій З. П., Дьоміна І. С. Методичні рекомендації для працівників навчально-виховного закладу «школа — дитячий садок». — К.: «Вища школа», 2008. – 748с.
8. Погляди К. Ушинського на зміст і методику виховання та навчання дітей в сім’ї та школі // Освіта. – 2003. - №.33 (16-23 липня). – 242с.
9. Програма розвитку та виховання дитини раннього віку «Зернятко» / Наук. керівник О.Л.Кононко. – К., 2004. – 673с.
10. Різник Л. Горнися до природи – не матимеш пригоди //Дошкільне виховання. - 2001.- №8.- 242с.
11. Сухомлинський В.А. Вибрані педагогічні твори: В 3-х т. Т.1.- М.: «Педагогіка», 2009. – 638с.
12. Туник І. Таємниці весняної природи: комплексні заняття з природознавства //Дошкільне виховання. - 2003.- №5.- 374с.
13. Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою: Навч. посібник. – К.: «Вища школа», 2003. – 637с.
14. Яришева Н.Цільові прогулянки до парків та скверів //Дошкільне виховання.- 2003.- №5.- 836с.
15. Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження Базового компонента дошкільної освіти: Постанова від 25 квітня 2008 р. № 26601/33 //Освіта.-2008.-№34.- 143с.
16. Визначні особи в історії української педагогіки // Шлях освіти. – 2002. - №4.- 142с.
17. Грицан М., Курик М. Сучасна екологічна освіта: передумови, принципи, завдання // Дошкільне виховання. – 2001. – №10. – 214с.
18. Каменева Л.А. "Як познайомити дошкільників з природою", М.: «просвіта», 2003.- 244с.
19. Кириєнко Т. Цікаве природознавство: активні методи екологічного виховання дошкільнят //Дошкільне виховання. - 2007.- №7.- 214с.
20. Лисенко Н.В. Дошкільник і екологія. – К.: «РУМК», 2001. – 245с.
21. Лисенко Н.В. Практична екологія для дітей. – Івано-Франківськ, 2009. – 374с.

ВСТУП

Актуальність даної роботи полягає в тому, що формування екологічної свідомості - найважливіше завдання дошкільної установи в даний час. Зараз дуже багато екологічних проблем. І не тільки в Україні, але і у всьому світі. Проблема взаємозв''язку людини з природою не нова, вона мала місце завжди.

Але зараз, в даний час, екологічна проблема взаємодії людини і природи, а також взаємодії людського суспільства на навколишнє середовище стала дуже гострою і прийняла величезні масштаби. Планету може врятувати лише діяльність людей, що здійснюється на основі глибокого розуміння законів природи, облік численних взаємодій в природних співтовариствах, усвідомлення того, що людина - це всього лише частина природи. Це означає, що екологічна проблема встає сьогодні не тільки як проблема збереження навколишнього середовища від забруднення і інших негативних впливів господарської діяльності людини на Землі. В умовах екологічної катастрофи, що насувається, величезне значення набуває екологічного виховання і виховання людини всіх віків і професій. Екологічні проблеми, що особливо загострились в останні десятиріччя, викликають стурбованість і тривогу чесних людей Землі. Рішенням міжнародного Стокгольмського форуму з 1972 року в календарі з''явився особливий день. Дата 5 червня закликає людство загалом і кожного зокрема зробити все, щоб зберегти дивосвіт кольорів на планеті.

Захистити весняну квітку і спів солов''я, степову балку і поліське болото, молоду вербиченько і могутній віковий дуб, чисте повітря і чисту воду – все це і буде надійною гарантією збереження самого життя в усій його красі і гармонії. Без сьогоднішніх наших колективних зусиль надія на виживання людської цивілізації стає проблематичною.

В.Сухомлинський писав, «що школа майбутнього повинна найповніше використовувати для гармонійного розвитку людини все, що дає природа і що зможе зробити людина для того, щоб природа служила їй. Уже через це ми повинні берегти і поновлювати природні багатства, які маємо ”.

Дошкільна установа вже сьогодні покликана проявити наполегливість у вихованні нового покоління, якому властиво особливе бачення миру як об''єкту його постійної турботи. Зокрема, в Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні сфера “ Природа ” зазначається, що метою є формування елементів екологічного світорозуміння, екологічної вихованості, розвиток у дитини позитивного емоційного – ціннісного ставлення до природного довкілля, формування реалістичних уявлень про явище природи, практичних умінь, дбайливого ставлення до її компонентів.

У дітей дошкільного віку є необхідні передумови формування позитивного емоційно-ціннісного ставлення до природи. Їм доступне розуміння різнобічних цінностей природи, вони вміють виразити свої емоції від спілкування з природою у творчій діяльності, знають правила поведінки в природі, можуть оцінити свої вчинки та вчинки інших. У навчально-виховному процесі дошкільного закладу природа, переважно, використовується як засіб розумового, естетичного розвитку дітей; серед методів екологічного виховання переважають вербальні й такі, що забезпечують безпосередню взаємодію з природою.

Проблема роботи з дітьми на етапі дошкільного дитинства досліджувалася у різних напрямах багатьма вченими: Ю.О.Аркин Г.М.Лямина, А.М. Богуш, Ю. С. Ляховская, І.М. Непомняща, та інших.; особливості становлення та розвитку словника дітей протягом дошкільного віку О.П. Іваненко, М. Н.,Конина, Н.І. Луцан, Ю. С.Ляховская та інших. Стержневим моментом низки досліджень О.Г.Арушанова, Н.В. Гавриш, А.І. Лаврентьєва, Є.В.Савушкина,Ф.О.Сохин, О.М.Струнина,О.С. Ушакова та інших.

Метою даного дослідження, є визначення основних механізмів й засобів для ознайомлення дітей з багатствами й красою природи.

Об''єктом дослідження, є реакція дітей на знайомство з природою й значущість отриманих знань.

Предметом дослідження, виступає педагогіка, як наука.

Завдання даного дослідження:

 Визначити теоретичні засади ознайомлення дітей з природою;

 Окреслити роботу вихователя по ознайомленню дітей з весняними явищами природи;

 Дослідити ознайомлення дошкільників середньої групи з природою на прикладі експериментальної роботи.

ВИСНОВКИ

У сім''ї та дошкільному закладі формуються перші уявлення дітей про навколишній світ. Дошкільнят навчають об''єднувати рослини і тварин за спільними ознаками в елементарні класифікаційні групи (комахи; птахи, тварини дикі й свійські; кімнатні, садові, городні рослини тощо). Тривалий час малят учать спостерігати за сезонними змінами в природі та впливом цих змін на життя рослин, тварин і трудову діяльність людини; розрізняти пори року за певними ознаками; формують у них елементарні природознавчі поняття. У дитячому садку дошкільнята набувають перших навичок праці в природі, догляду за тваринами і рослинами. Це розширює їхній кругозір, формує пізнавальні інтереси, допитливість та спостережливість. «Неабиякого значення набувають екскурсії та щоденні прогулянки, які дають змогу в результаті безпосереднього контакту з навколишньою природою формувати реалістичні уявлення про довкілля».

На жаль, основні вимоги і зміст програми дитячого садка недостатньо враховуються у початковій школі, що часто призводить до послаблення в школярів інтересу до пізнання й вивчення природи.

Запорука успішного екологічного виховання дошкільнят — якнайширше застосування різноманітних ефективних форм і методів навчання. Такими, зокрема, є ігри, словесно-логічні завдання, фенологічні спостереження, практично-дослідницька робота тощо. Бажано комплексно застосовувати їх у різні режимні моменти життя дошкільного закладу. На етапі дошкільного дитинства складається початкове відчуття навколишнього світу: дитина одержує емоційне враження про природу, накопичує уявлення про різні форми життя.

Таким чином, вже в цей період формуються першооснови екологічного мислення, свідомості, екологічної культури. Але тільки за однієї умови - якщо дорослі, що виховують дитину, самі володіють екологічною культурою: розуміють загальні для всіх людей проблеми і турбуються по їх приводу, показують маленькій людині прекрасний мир природи, допомагають маленькій людині прекрасний мир природи, допомагають налагодити взаємини з ним.

У роботі з дошкільниками по їх екологічному вихованню повинен бути використаний інтегрований підхід, що припускає взаємозв''язок дослідницької діяльності, музики, образотворчої діяльності, фізичної культури, гри, театральної діяльності, літератури, моделювання, споглядання телепередач, екскурсій, а також організації самостійної діяльності дітей тобто екологізацію різних видів діяльності дитини.

Робота з дітьми припускає співпрацю, співтворчість педагога і дитини і виключала авторитарну модель навчання. Заняття будуються з урахуванням наочно-дієвого і наочно-образного сприйняття дитиною навколишнього світу і направлені на формування екологічних знань (знання про світ тварин; знання про рослинний світ; знання про неживу природу; знання про часи року) і екологічно правильного відношення до природних явищ і об''єктів.

Розглянутий нами комплекс заходів повищає рівень екологічної вихованості дошкільників на заняттях і в повсякденному житті.