Вступ
Оздоровче фізичне виховання
Висновок
Список літератури
Здорову дитину неможливо уявити собі нерухомою, хоча зараз, на жаль, малорухливих дітей можна часто зустріти серед школярів і навіть дошкільників із-за останніми роками фізичного навантаження, що різко знизилося. Якщо дефіцит рухової активності у дорослих людей поступово приводить до розвитку патологічних процесів і погіршення здоров'я, то для дітей діяльність скелетної мускулатури має життєво важливе значення. Рухи необхідні дитині, оскільки сприяють розвитку його фізіологічних систем і, отже, визначають темп і характер нормального функціонування організму, що росте.
Рухова активність позитивно впливає на всі психологічні функції дітей. Наприклад, в дослідженнях психологів показана прямий кореляційний зв'язок характеру рухової активності з проявами сприйняття, пам'яттю, емоціями і мисленням. Рухи сприяють збільшенню словарної різноманітності дитячої мови, більш осмисленому розумінню слів, формуванню понять, що покращує психічний стан дитини. Іншими словами, рухова активність не тільки створює енергетичну основу для нормального зростання і розвитку, але і стимулює формування психічних функцій.
Основними якостями, що характеризують фізичний розвиток людини, є сила, швидкість, спритність, гнучкість і витривалість. Вдосконалення кожної з цих якостей сприяє і зміцненню здоров'я, але далеко не у однаковій мірі. Використовуючи важкоатлетичні вправи, можна стати дуже сильним, до чого прагнуть багато підлітків і хлопці. Можна стати дуже швидким, тренуючись в бігу на короткі дистанції. Нарешті, дуже непогано стати спритним і гнучким, застосовуючи гімнастичні і акробатичні вправи. Проте при всьому цьому не вдається сформувати достатню стійкість до хвороботворних дій. Відоме багато прикладів, коли добре підготовлені важкоатлети, гімнасти, бігуни-спринтери і навіть плавці не брали участь в змаганнях із-за... простуди!
1. Железняк Ю.Д., Петров П.К Основы научно-методической деятельности в физической культуре и спорте. – М.: Academa, 2001. – 261 с.
2. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования / под ред. Е.С. Полат.– М.: «Академия», 2000. – 272 с.
3. Пєхота О.М. Нові освітні технології. – Київ: Вид. А.С.К., 2003. – 256 с.
В наші дні кожен дорослий, кожен школяр знає, що фізичні вправи корисні для здоров'я. Тому назва розділу може викликати у деяких читачів подив: значить, є фізкультура, не що робить впливи на здоров'ї, а може бути, навіть і шкідлива? Справа йде не зовсім так. Просто різні види фізичної активності неоднаково впливають на різні системи в організмі людини. Досвід залучення мільйонів людей до занять фізкультурою і результати наукових досліджень дозволили сформулювати положення про «оздоровчу вартість» тих або інших фізкультурних занять. У деяких країнах навіть застосовується «ціннісна шкала», в якій види рухової активності розташовані по їх убуваючій оздоровчій дії. Про все це піде мова довше, а поки розглянемо значення рухів для нормального фізичного і психічного розвитку дітей.
Оздоровче фізичне виховання
Здорову дитину неможливо уявити собі нерухомою, хоча зараз, на жаль, малорухливих дітей можна часто зустріти серед школярів і навіть дошкільників із-за останніми роками фізичного навантаження, що різко знизилося. Якщо дефіцит рухової активності у дорослих людей поступово приводить до розвитку патологічних процесів і погіршення здоров'я, то для дітей діяльність скелетної мускулатури має життєво важливе значення. Рухи необхідні дитині, оскільки сприяють розвитку його фізіологічних систем і, отже, визначають темп і характер нормального функціонування організму, що росте.
Рухова активність позитивно впливає на всі психологічні функції дітей. Наприклад, в дослідженнях психологів показана прямий кореляційний зв'язок характеру рухової активності з проявами сприйняття, пам'яттю, емоціями і мисленням. Рухи сприяють збільшенню словарної різноманітності дитячої мови, більш осмисленому розумінню слів, формуванню понять, що покращує психічний стан дитини. Іншими словами, рухова активність не тільки створює енергетичну основу для нормального зростання і розвитку, але і стимулює формування психічних функцій.
Основними якостями, що характеризують фізичний розвиток людини, є сила, швидкість, спритність, гнучкість і витривалість. Вдосконалення кожної з цих якостей сприяє і зміцненню здоров'я, але далеко не у однаковій мірі. Використовуючи важкоатлетичні вправи, можна стати дуже сильним, до чого прагнуть багато підлітків і хлопці. Можна стати дуже швидким, тренуючись в бігу на короткі дистанції. Нарешті, дуже непогано стати спритним і гнучким, застосовуючи гімнастичні і акробатичні вправи. Проте при всьому цьому не вдається сформувати достатню стійкість до хвороботворних дій. Відоме багато прикладів, коли добре підготовлені важкоатлети, гімнасти, бігуни-спринтери і навіть плавці не брали участь в змаганнях із-за... простуди!
Учені дійшли висновку, що для ефективного оздоровлення, профілактики масових респіраторних хвороб необхідно тренувати і удосконалювати в першу чергу найцінніше в оздоровчому плані фізична якість – витривалість, яка в поєднанні з гартуванням і іншими компонентами здорового способу життя забезпечить організму, що росте, надійний щит проти багатьох хвороб.
Які ж вправи сприяють підвищенню загальної витривалості? Досягти її високого рівня можна, використовуючи вправи циклічного характеру, тобто достатньо тривалі, рівномірні, такі, що повторюються навантаження. До циклічних вправ відносяться біг, швидка ходьба, плавання, біг на лижах, їзда на велосипеді, ритмічна гімнастика, а також, з певними обмовками, такі види спорту, як баскетбол, теніс, ручний м'яч, футбол і ін.
Звернете увагу на послідовність переліку вправ – вона відповідає ступеню їх впливу на стан здоров'я. І не випадково оздоровчий біг і швидка ходьба знаходяться на першому місці. Наукові дослідження і практика в багатьох країнах світу переконливо довели першенствуючий оздоровчий вплив повільного бігу на здоров'ї людей всіх віків.
Історія ще не знала такого явища, щоб близько 300 мільйонів чоловік (як в настоящее- час, за підрахунками Всесвітньої організації охорони здоров'я) стали прихильниками оздоровчого бігу. Доступний, що не вимагає особливих витрат і що має не дуже багато протипоказання, біг із швидкістю 8–10 км/ч для дорослих і б–8 км/ч для старших дошкільників і школярів опинився при правильному використанні ефективним оздоровчим засобом, що сприятливо впливає на всі фізіологічні системи і психічні функції.
Про багатобічний вплив бігових вправ є обширна література. Правда, у вітчизняних джерелах приводяться лише елементарні відомості, що відносяться в основному до серцево-судинної системи і дихання. Тому приведемо тут деякі результати новітніх зарубіжних досліджень.
Доведено, що біг покращує кровотік у всіх внутрішніх органах, включаючи мозок. Останнє особливо цінно, оскільки забезпечує енергетичну базу для вдосконалення мозкової регуляції і психічної діяльності. Значне поліпшення обмінних процесів у любителів джоггинга (так по-англійськи називаєте оздоровчий біг) відбувається і за рахунок підвищення мікроциркуляції - кровотоку в судинах малого діаметру.
Помітні позитивні зміни спостерігаються після систематичних бігових занять в стані нервової системи. Поліпшуються зір і слух, переважає позитивний емоційний стан, значно підвищуються розумові можливості, зростає об'єм і краще запам'ятовується одержана інформація. Дуже рідко виникають головні болі, поліпшується сон, збільшується розумова і фізична працездатність. Все це, ймовірно, разом з поліпшенням мозкового кровотоку обумовлено зростанням в тканинах мозку особливих речовин – нейропентидов, складових біохімічну основу психічної діяльності.
Бігові навантаження сприятливо відбиваються на діяльності ендокринної системи, що забезпечує в числі інших функцій і нормальні процеси зростання і розвитку, що дуже важливе для організму, що росте.
Як і якою мірою оздоровчим бігом можуть займатися діти і підлітки? Що стосується останніх, то, як показує наявний багаторічний досвід у ряді країн, жодних проблем тут не виникає. У 1988 році в австралійському місті Брісбене (треба відмітити, що «епідемія» джоггинга почалася в б0-х роках саме в Новій Зеландії і Австралії) я побував на бігових заняттях школярів різних класів. Щодня перед уроками що все вчаться разом з вчителями бігали крос (20-25 мін в початкових класах. 30 і більш – в інших) по пересіченій місцевості. Неодноразово беручи участь в цих пробігах, я, 20-річний досвід оздоровчого бігу, що має, був здивований чудовим рівнем витривалості і хлопчиків і девочек - В бесідах з'ясувалося, що більшість хлоп'ят почали бігати в дошкільному віці; у австралійських дитячих садах скрізь бігові заняття чергуються з плаванням.
У роботах радянських фахівців також доведена можливість, доцільність, висока оздоровча ефективність застосування елементів бігу на заняттях у 3–4-річних дітей, а у дітей більш старшого віку – перегони вже в темпі 6–8 км/год.
Таким чином, етапами шляху організму, що росте, до здоров'я без ліків є: режим дня з урахуванням індивідуальної біоритміки і оптимальними співвідношеннями періодів підйомів і спадів активності, неспання і сну; щоденні фізичні, переважно циклічні, навантаження. Проте тільки цих «доданків» здорового способу життя ще недостатньо. Про те, які ще чинники необхідно ввести в арсенал оздоровчих нелікарських засобів в цілях виховання здорової дитини, буде розказано в наступних розділах.
