ЗМІСТ

Вступ …………………………………………………………………………..3

Розділ І. Характеристика спеціалізованих кредитно-фінансових

установ: суть, причини зародження, зростаюча роль ……………...5

Розділ ІІ. Види та функції небанківських кредитних установ ……………..8

Розділ ІІІ. Розвиток та діяльність небанківських

кредитно-фінансових установ на сучасному етапі

3.1. Основні показники діяльності недержавних

пенсійних фондів …………………………………………………….11

3.2. Страхові компанії як одна з найрозвиненіших

небанківських фінансово-кредитних установ ……………………..13

3.3. Діяльність кредитних спілок в Україні ……………………….15

3.4. Сучасний стан розвитку інститутів

спільного інвестування ………………………………………………18

3.5. Показники діяльності фінансових компаній …………………. 21

3.6. Дослідження розвитку факторингу в Україні ………………...24

3.7. Результати та перспективи роботи ломбардів ………………..25

3.8. Сучасний стан розвитку лізингових компаній ………………..27

Висновки ………………………………………………………………………29

Список використаних джерел ……………………………………………….31

Додатки ………………………………………………………………………..35

Термін «небанківські фінансово-кредитні установи» (далі НФКУ) відоме всім і давно на слуху. Даний термін вживається у багатьох європейських мовах. Так, найпоширенішим він є в англійській мові - серед банків та економічної термінології зустрічаємо наступні словосполучення: nonbanking activities - небанківська діяльність, nonbank - небанківська кредитна установа, й навіть non-bank bank - небанківський банк. В німецькій мові страхові, інвестиційні та інші компанії країни об’єднуються терміном «небанківський сектор» - Nichtbankenbereicht, але сам термін «небанківська установа» (Nichtbankinstution) практично не зустрічається. Відповідно до Американського тлумачного словника англійської мови від 2000 року «nonbank» - це установа, метою діяльності якої є отримання прибутку і вона не є банком, але надає подібні послуги.
В основі функціонування парабанківської системи будь-якої країни знаходиться теорія фінансового посередництва. Фінансові посередники - це фінансові інститути, які акумулюють вільні грошові кошти економічних суб’єктів, розміщують їх на ринку позичкових капіталів у формі кредитів і вкладень у різні цінні папери. У радянські часи теорії фінансового посередництва не були актуальними. Акцент у дослідженнях тоді змістився на роль банківської системи у соціалістичній економіці. В. Ленін наголошував, що великі банки є тим державним апаратом, який нам потрібен для побудови соціалізму і який ми беремо готовим у капіталізму.

1. Баланюк Л. Поняття та місце небанківської установи у фінансовій системі України [Текст] / Л. Баланюк // Право України. - 2011. - № 3. - С. 47-51.
2. Бардаш С. В. Фінансовий менеджмент: Посібник для студ. вищ. навч. закладів. - Житомир, 2001.
3. Биконя С. Інститути пара банківської системи в економічному зростанні [Текст] / С. Биконя //Актуальні проблеми економіки. - 2005. - № 9. - С.37-49.
4. Бланк И.А. Управление финансовыми рисками. – К. : Ника-центр, 2005.
5. Брус, С.І. Розвиток ринку лізингових послуг в Україні [Текст] / С. Брус // Фінанси України. - 2011. - № 11. - С.75-86
6. Васюренко О. В. Банківські операції: Навч. посіб. для студ. екон. спец.. — 2.вид., випр. і доп. — К.: Знання, 2001.
7. Волкова, Н. Щодо окремих переваг факторингу над кредитуванням [Текст] / Н. Волкова // Юридична Україна. - 2006. - № 11. - С.75-86.
8. Все про недержавні пенсійні фонди [Електронний ресурс]: Режим доступу : http: //money.donetsk.ua/vse-pro-nederzhavni-pensij ni-fondy.html.
9. Гладчук О. Теоретичні та практичні аспекти вдосконалення фінансово-кредитного механізму [Текст] / О. Гладчук // Вісник ТНЕУ. - 2007. - № 1. - С. 40-45.
10. Гончаренко В. В. Кредитні спілки як фінансові кооперативи: міжнародний досвід та українська практика.– К.: Наук. думка, 1997.
11. Гончаренко В. В. Відродження ідеї кредитної кооперації в Україні: проблеми та перспективи // Профспілки України.− 2006.– № 4.
12. Гриньова В. М., Проскура О. Ю. Гроші і кредит. — Х.: ВД "ІНЖЕК", 2003.
13. Дадашев Б. А. Кредитні спілки України: навчальний посібник [Текст] / Б. А. Дадашев, О. І. Гриценко. - К.:Центр учбової літератури,2013. - 54 с. - ISBN: 978-966-8958-40-3 10.
14. Закон України “Про кредитні спілки” № 1096-IV від 10 липня 2003 р. // Баланс.– 2003.− № 7.– С. 12−27.
15. Івченко І.Ю. Економічні ризики : навч. посібник. – К. : Вид-во "Центр навч. літ-ри", 2004.
16. Кириченко О. А., Гіленко І. В., Роголь С. Л., Сиротян С. В., Нємой О. М. Банківський менеджмент: Навч. посібник для студ. екон. спец. - 3. вид., перероб. і доп. — К.: Знання-Прес, 2002.
17. Коваленко Л. О., Ремньова Л. М. Фінансовий менеджмент: Навч. посібник. — Чернігів: ЧДІЕУ, 2001.
18. Коваленко Л.О., Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент : навч. посібник. – К.:Знання, 2005.
19. Коваленко, С.Б. Проблеми функціонування небанківських фінансово-кредитних інститутів в умовах фінансової кризи [Текст] / С.Коваленко // Банківські послуги. - 2012. - №9. - С. 17-21.
20. Колодізєв О. М., Яременко О. Р. Гроші та кредит. — Х.: ВД "Інжек", 2006.
21. Концепція розвитку кредитної кооперації України // Україна – business.− 2006.– № 21−22.
22. Корнєєв, В. Розвиток ринків фінансових послуг небанківських посередників [Текст] / В. Корнєєв // Економіка і прогнозування. - 2001. - № 3. - С.79-97.
23. Лузняк М. Кредитні спілки в системі небанківських фінансових установ та аналіз впливу їх діяльності на активізацію конкуренції на ринку фінансово-кредитних установ [Текст] / М. Лузняк // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. - 2007. - № 18. - С.
24. Луцишин О. О. Кредитні спілки на ринку фінансових послуг України: проблеми та пріоритети розвитку // Світ фінансів.− Вип. 3 (8).− Жовт. 2006 р.
25. Метеріали семінару “Кредитні спілки України: пріоритети розвитку та регуляторної політики” (Оленчика А. Я. – член Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, директор департаменту нагляду за кредитними установами).– Л.: ДКРРФПУ, 2006.
26. Милич М. І., Галушка Є. О. Кредитна спілка: банк чи каса взаємодопомоги? // Фінанси України.− 2002.– № 6.
27. Ніколаєва, С.О. Становлення та сучасний стан небанківських фінансових інститутів в Україні [Текст] / С. Ніколаєва, І. Каракулова // Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України. - 2007. - №
28. Оленчик А. Небанківський фінансовий сектор в Україні: стан та пріоритети подальшого розвитку [Текст] / А. Оленчик // Банківські послуги. - 2002. - № 6. - С. 14
29. Партин, Г Роль небанківських фінансових посередників у фінансуванні інноваційного розвитку [Текст] / Г. Партин, О. Тивончук // Вісник Національного банку України. - 2005. - № 5. - С.46-51.
30. Пахомов В. І., Стрільчук Л. В. Гроші та кредит. — К.: МАУП, 2004.
31. Полтавець Л. Т., Проша С. Ф. Гроші та кредит. — К.: КНУБА, 2003.
32. Свердел М.О. Небанківські фінансові установи на фінансовому ринку України // Фінанси України (укр.).- 2003.- № 2.
33. Слав’юк Р. А. Кооперативні кредитні установи у фінансовому забезпеченні розвитку аграрного бізнесу//Фінанси України.− 2002.
34. Співак Л., Каракулова І. Функціонування та взаємодія банків і небанківських фінансових інститутів в Україні // Вісник Національного банку України (укр.).- 2006.- № 7.
35. Страхування : підручник / Керівник авт. колективу і наук. ред. С.С. Осадець. – 2-ге вид. [перероб. і доп.]. – К. : КНЕУ, 2002.
36. Терещенко, І.М. Перспективи розвитку кредитних спілок в Україні [Текст] / І. Терещенко // Фінанси України. - 2012. - №5. - С 87-94.
37. Тэпман Л.Н. Риски в экономике : учебн. пособие [для вузов] / под ред. проф. В.А. Швандара. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2003.
38. Хоменко О. О. Кредитні спілки – важлива складова економіки України // Економіка. Фінанси. Право.− 2007.– № 5.
39. Чинахова, С. Факторинг як спосіб кредитування [Текст] / С. Чинахова // Проблеми теорії і практики управління. - 2007. - № 10. - С.37-42.
40. Шевчук, О. Оцінка фінансового стану та ефективності діяльності страхових компаній України [Текст] / О. Шевчук // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. - 2005. - № 13. - С. 82-88.
41. Шевчук, О. Оцінка фінансового стану та ефективності діяльності страхових компаній України [Текст] / О. Шевчук // Регіональна економіка. - 2005. - № 5 . - С. 137-143.

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Структурні зміни в економіці і фінансовій системі України та закордоном об''єктивно викликають посилену увагу до небанківського посередництва, перспективи розвитку якого за відповідних умов обіцяють бути поступально - динамічними. В провідних країнах світу (Європа, США і Україна) більш важливе місце в фінансово-кредитній системі займають банки, але пара банківські інститути все ж відіграють значну роль і з кожним роком досягають все більшого розвитку і довіри людей. Так в різних країнах до числа небанківських фінансово-кредитних установ відносять відмінні за назвою, але споріднені за ринковими ознаками організації: інвестиційні компанії, фінансові страхові, кредитні спілки, пенсійні фонди тощо. Більшість зазначених установ характеризуються поглибленою спеціалізацією щодо надання окремих послуг клієнтам. І як населення, так і юридичні особи, так і фінансові ринки в цілому потребують зростання обсягів послуг небанківських посередників.

Сьогодні банківські інститути функціонують майже на рівні з основним елементом кредитної системи - банківським і виконують ті операції, які по різним причинам або не вигідні банкам, або не освоюються ними. Більше того, розвиток небанківських організацій зараз протікає на умовах жорсткої конкуренції з банками, навіть не зважаючи на кризу. Тому зараз досить актуальною проблемою - є вивчення їх розвитку, функціонування для подальшого вдосконалення або навіть реформування.

Об''єктом виступають особливості функціонування та організації небанківських організацій в Україні і світі, а предметом - економічні відносини з приводу діяльності та надання певного спектру послуг у фінансово-кредитній системі.

Метою даної курсової роботи є дослідження сутності різних видів небанківських фінансово-кредитних установ, їх особливостей функціонування, показників діяльності та сучасний стан як в Україні так і закордоном та порівняння цих показників.

Основними завданнями є:

1. аналіз існуючих визначень поняття «небанківська фінансово- кредитна установа» та знаходження найбільш ефективного і доцільного;

2. виділення спільних і відмінних рис в діяльності банківських і небанківських фінансових установ;

3. визначення основних проблем та перспектив розвитку українських парабанківських інститутів.

4. виявлення причин становлення та активізації діяльності небанківських фінансових інститутів в умовах формування фінансового ринку в країні;

5. дослідження розвитку небанківських посередників у світовій практиці;

6. розкриття основних показників діяльності парабанків в Україні, розрахунок темпів росту, приросту тощо.

ВИСНОВКИ

Світовий досвід свідчить про те, що на окремих ринках фінансових операцій діяльність небанківських фінансових установ може виявитися більш ефективною, ніж діяльність банків. Адже концентрація діяльності з реалізації одного-двох видів фінансових послуг створює умови для підвищення їх якості та максимального наближення таких послуг до споживачів. Зосередження діяльності на реалізації широкого переліку фінансових послуг, що є характерним для банків, безумовно призводить до зниження ефекту від такої діяльності.

НФКУ почали виникати у ХХ столітті. Тривалий час вони вдігравали незначну роль в економіці, проте поступово їх значення зростало. Місце та роль НФКУ у ринковій інфраструктурі, ступінь їх розвитку залежать від інституційних особливостей функціонування економічних систем конкретних країн, а також від загальних світових тенденцій у фінансовій індустрії - універсалізація фінансової діяльності, концентрація фінансово-промислового капіталу, інформатизації, глобалізації фінансових ринків тощо. Так рівень розвитку НФКУ вищий у країнах Центрально-Східної Європи та США, які почали ринкові перетворення дещо раніше за інші пострадянські держави.

В Україні процес становлення небанківських фінансових установ ще не завершився, продовжується процес вдосконалення інституційної структури небанківського фінансового посередництва. Початковий етап розвитку зумовлює наявність певних недоліків і проблем у діяльності небанківських фінансових установ. Серед них:

а) низька питома вага активів небанківських фінансових установ у валовому внутрішньому продукті;

б) другорядна роль у фінансуванні національної економіки та у перерозподілі капіталів в порівнянні з банками;

в) відсутність завершеної законодавчої та нормативної бази щодо регулювання діяльності небанківських фінансових установ;

г) відсутність або недосконалий захист майнових прав клієнтів небанківських фінансових установ;

д) наявність недоліків в організаційно-економічних механізмах функціонування небанківських фінансових інститутів тощо.

Подолання проблем в діяльності небанківських фінансових установ та прискорення їх розвитку буде сприяти більш повному задоволенню потреб суб''єктів економічної діяльності у додаткових фінансових ресурсах, активізації інституційного інвестування, забезпеченню ефективної трансформації капіталу та реалізації широкого переліку якісних фінансових послуг.

Активізація діяльності небанківських фінансових установ буде мати позитивний вплив і на підвищення добробуту населення та його соціальний захист, завдяки розвитку споживчого кредитування, посиленню страхового захисту громадян та розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення.

Для стимулювання подальшого розвитку небанківських фінансово- кредитних інститутів необхідно здійснити низку заходів, першочерговими серед них є6 створення цілісної нормативно-правової бази для всіх видів фінансових інститутів, розроблення й ухвалення на державному рівні інтегрованої цілісної довгострокової стратегії їх розвитку, створення міцнішої, ефективнішої клієнтської бази проведення податкової реформи для мінімізації негативного впливу податків тощо. Реалізація зазначених пропозицій позитивно вплине на розвиток фінансової інфраструктури в Україні, сприятиме підвищенню ефективності її використання, зміцненню позиції НФКУ на ринку та прискоренню входження вітчизняної економіки в світову.