ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. КЛАСИФІКАЦІЯ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ. 5
1.1. Активні методи навчання та їх роль у педагогічній діяльності 5
1.2. Наочні методи навчання 6
1.3. Практичні методи навчання 7
1.4. Словесні метод навчання 11
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ВИКОРИСТАННЯ СЛОВЕСНИХ МЕТОДІВ НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА 15
2.1. Вимоги до проведення бесіди на уроках природознавства 15
2.2. Використання бесіди на різних етапах уроку в процесі вивчення курсу «Я і Україна» 18
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ ВЧИТЕЛІВ 24
ВИСНОВКИ 29
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 32
ДОДАТКИ 37
Метод навчання – спосіб упорядкованої взаємопов'язаної діяльності вчителів та учнів, спрямованої на вирішення завдань освіти, виховання і розвитку в процесі навчання.
З поняттям «метод навчання» пов'язане поняття «прийом навчання».
Прийом навчання – деталь методу, часткове поняття щодо загального поняття «метод».
Методи навчання пов'язані з рівнем розвитку суспільства, науки, техніки і культури. Формуються і розвиваються методи, що спираються на наочність, методи, звернені до свідомості і активності учнів у навчанні, практичні методи навчання.
Класифікують методи навчання з урахуванням того, що вони мають вирішувати дидактичне завдання. У класифікації повинна виявлятися внутрішня сутність методу, форма взаємопов'язаної діяльності вчителя та учнів як засіб управління їх пізнавальною діяльністю.
У дидактиці існують різні критерії, підходи до класифікації методів навчання:
За джерелами передачі і характером сприйняття інформації: словесні, наочні та практичні [2, с.31].
За основними дидактичними завданнями, які необхідно вирішувати на конкретному етапі навчання: методи оволодіння знаннями, формування умінь і навичок, застосування отриманих знань, умінь і навичок.
За характером пізнавальної діяльності: пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, проблемного викладу, частково-пошукові, дослідницькі.
Відомий дослідник педагогіки Ю. Бабанський виділяє три великі групи методів навчання (кожна передбачає декілька класифікацій), в основу яких покладено: а) організацію та здійснення навчально-пізнавальної діяльності;
б) стимулювання і мотивацію навчально-пізнавальної діяльності;
в) контроль і самоконтроль навчально-пізнавальної діяльності.
Методи організації, та здійснення навчально-пізнавальної діяльності
– сукупність методів, спрямованих на передачу і засвоєння учнями знань, формування умінь і навичок.
До них належать словесні, наочні й практичні методи навчання [2,с.37].
1. Байбара Т. М. Бесіда як метод навчання в процесі викладання природознавства // Початкова школа. – 1999. - №4. – С. 20 – 22.
2. Байбара Т. М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навч. посіб. Вид. 2-е. К.: Веселка, 1995. – 334 с.
3. Байбара Т. М., Коваль Н. С. Вибір методів вивчення нового матеріалу на уроках природознавства // Початкова школа. – 1990. - №9. – С. 35 – 39.
4. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навч. посібник – К.: Веселка, 1998. – 333 с.
5. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. - К.: Веселка, 1998. - 334 с.
6. Бібік Н.М., Байбара Т.М. Я і Україна: Підручник для 3 класу. - К.: Форум, 2003. - 176 с.
7. Бібік Н.М., Байбара Т.М. Я і Україна: Підручник для 4 класу. - К.: Форум, 2004. - 176 с.
8. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна: Віконечко: Підручник для 1 класу. - К.: А.С.К., 2002. - 120 с.
9. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна: Підручник для 2 класу. - К.: Форум, 2005. - 144 с
10. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. - Київ, Ірпінь: ВТФ "Перун", 2000. - 400 с.
11. Боровская Л.А. Экологическая направленность натуралистической экскурсии в условиях города // Начальная школа. – 1991. – №8. – С. 46–48.
12. Варакута О.М. Формування природничих понять в учнів початкових класів // Початкова школа. - 1999. - № 5. - С. 20-23.
13. Виноградова Н.Ф. Окружающий мир. Методика, обучение. – М.: Вентана-Граф, 2005.
14. Водойми України. Конспект уроку. 4 клас // Початкова освіта. – 2006. - №39. – С. 10 – 12 (Вкладка).
15. Волкова Н. П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академія, 2003. – 576 с.
16. Гончарова К. Д. Форми організації навчального процесу: Навч. посіб. для пед. училищ. – К., 1990. – 320 с.
17. Дежникова Н.С., Иванова Л.Ю. Воспитание экологической культуры у детей и подростков: Учебное пособие. – М.: Педагогическое общество России, 2001. – 64 с.
18. Деревянко В.А., Савельева С.С., Бабанский И.Т. Уроки экологического творчества. // Начальная школа. – 2000, №12, – С. 40–44.
19. Дерим-Оглу Е.Н., Томилина Н.Г. Материалы к проведению экскурсии в смешанный лес // Начальная школа. – 1990. – №5. – С. 28–34
20. Друзь 3. В. Пізнавальні завдання з ознайомлення з навколишнім світом у 1–2 класах, – К.: Радянська школа, 1990.
21. Дяченко Л. М. Матеріали до уроків. Я і Україна. 3 клас. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. – 288 с.
22. Исаева Е.В. Роль наблюдений за животными и растениями при изучении родной природы младшими школьниками / Е.В. Исаева // Начальная школа. – 1994. – №1. – С. 38–41.
23. Казанский Н.Г., Назарова Т.С. Дидактика (начальные классы). - М.: Просвещение, 1978. - 224 с.
24. Ковальногих Л.М. Преподавание естествознания в системе развивающего обучения // Начальная школа. - 1995. - № 2.
25. Козина Е.Ф., Степанян Е.Н. Методика преподавания естествознания. - М.: Академия, 2004. - 496 с.
26. Кондратова Л. О., Павлюк І. Ю. Матеріали до уроків. Я і Україна. 4 клас. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. – 160 с.
27. Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи: Методичні рекомендації. - К.: Початкова школа, 2003. - 128 с.
28. Куценко Н. Я., Походжай Н. Я. Я і Україна. 1 клас: Посібник для вчителя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006. – 128 с.
29. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний посібник. - Харків: "ОВС", 2002. - 400 с.
30. Лукач С. Метод беседы на уроке // Все для вчителя. – 1997. - №21 – 22. – С. 31 – 33.
31. Майхрук М. І., Митохір Н. Б., Янусь С. В. Я і Україна. Навколишній світ. 2 клас: Посібник для вчителя. 2 вид., перероб. І доп. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 200 с.
32. Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. - М.: Педагогическое общество России, 2002. - 360 с.
33. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка. Навчальний посібник. 5 –е видання, доповнене і перероблене. – К., 2002. – 656 с.
34. Монгомена Л.И. Развитие познавательной активности на уроках природоведения./ Начальная школа. – М., 1999, 3. – С. 41–43.
35. Морозова Е.Е., Коваленко Л.И. Методика преподавания природоведения. Методическое пособие. – Саратов: изд-во Саратовского пед. ин-та, 1999. – 22 с.
36. Нарочна Л.К. Методика викладання природознавства: Навч. посібник для пед. уч-щ, 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Вища шк., 1990. – 301 с.
37. Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства. - К.: Вища школа, 1990. - 302 с.
38. Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. – М.: Просвещение, 1990.
39. Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1990. - 192 с.
40. Подзоров В.И. Природоведение с методикой преподавания: Практикум: Учеб. пособие. – К.: Выща шк., 1990. – 85 с.
41. Подласый И.П. Педагогика начальной школы. - М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 2001. - 400 с.
42. Постникова Е.А. Роль опорных схем в формировании природоведческих понятий // Начальная школа. - 1991. - № 2. - С.53-56.
43. Програми для середньої загальноосвітньої школи 3 – 4 класи. К.: Початкова школа. – 2003. – 296 с.
44. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1 – 2 класи. К.: Початкова школа. – 2003. – 296 с.
45. Програми для середньої загальноосвітньої школи.1-4 класи. - К.: Початкова школа, 2006. - 432 с.
46. Прокофьева Л.Б. Уроки-микроисследования при изучении естествознания / Л.Б. Прокофьева // Начальная школа. – 1996. – №8. – С. 37–42
47. Прохорова Е.Б., Никишина Е.П. Развитие у учащихся умения наблюдать на экскурсиях в природу // Начальная школа. – 1990. – №8. – С. 41–45.
48. Птахи нам на крилах весну принесли. Урок-проект до курсу «Я і Україна» // Розкажіть онуку. – 2008. - №3. – С. 43 – 45.
49. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. - К.: Ґенеза, 1990. - 368 с.
50. Савченко О.Я. Сучасний урок в початкових класах. - К.: Магістр-S, 1997. - 256 с.
51. Савчин М. В. Педагогічна психологія. Навч. посіб. – К.: Академія, 2003. – 416 с.
52. Тварини – частина живої природи. Конспект уроку. 3 клас // Початкова освіта. – 2006. - №10. – С. 3 – 5 (Вкладка).
53. Трусова Т.М. Воспитание любви к природе. // Начальная школа. –1999, N8. – C. 63–64.
54. Ушинский К.Д. Материалы к 3-му тому "Педагогической антропологии" // Собрание сочинений. - М. - Л.: Изд-во АПН РСФСР, 1950. - Т.10. - С.53-622.
55. Фіцула М. М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – К.: Академія, 2000. – 542 с.
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. КЛАСИФІКАЦІЯ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ. 5
1.1. Активні методи навчання та їх роль у педагогічній діяльності 5
1.2. Наочні методи навчання 6
1.3. Практичні методи навчання 7
1.4. Словесні метод навчання 11
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ВИКОРИСТАННЯ СЛОВЕСНИХ МЕТОДІВ НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА 15
2.1. Вимоги до проведення бесіди на уроках природознавства 15
2.2. Використання бесіди на різних етапах уроку в процесі вивчення курсу «Я і Україна» 18
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ ВЧИТЕЛІВ 24
ВИСНОВКИ 29
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 32
ДОДАТКИ 37
Природа оточує дітей усюди. Вона цікавить їх, привертає увагу і певним чином впливає на них. Збагачуючи і розширюючи уявлення дітей про природні явища, про життя рослин і тварин, про творчу працю людей з вирощування культурних рослин і корисних тварин, учитель пробуджує в них живий інтерес до навколишнього світу, бажання працювати разом із дорослими, приносити користь, бажання охороняти ліси, зелені насадження.
Виховуючи в дітей із самого раннього віку любов, інтерес до рідної природи, залучаючи їх до праці, учитель формує в учнів працьовитість, бережливе ставлення до природи, розвиває почуття прекрасного. У початковій школі діти вперше знайомляться зі світом знань про природу, і майбутнє їхнє ставлення до неї залежить від того, наскільки вони оволодівають цими знаннями, як у них буде виховано любовне і бережне ставлення до природи.
Виконанню різноманітних навчально-виховних завдань, формуванню позитивних рис особистості, вихованню любові до природи, праці сприяє використання різних форм проведення уроків природознавства і практичних методів навчання: спостереження, лабораторних, практичних робіт, дослідів, екскурсій.
Метод навчання – спосіб упорядкованої взаємопов''язаної діяльності вчителів та учнів, спрямованої на вирішення завдань освіти, виховання і розвитку в процесі навчання.
З поняттям «метод навчання» пов''язане поняття «прийом навчання». Прийом навчання – деталь методу, часткове поняття щодо загального поняття «метод».
Методи навчання пов''язані з рівнем розвитку суспільства, науки, техніки і культури. Формуються і розвиваються методи, що спираються на наочність, методи, звернені до свідомості і активності учнів у навчанні, практичні методи навчання.
Класифікують методи навчання з урахуванням того, що вони мають вирішувати дидактичне завдання. У класифікації повинна виявлятися внутрішня сутність методу, форма взаємопов''язаної діяльності вчителя та учнів як засіб управління їх пізнавальною діяльністю.
В своїй роботі ми зосередили увагу на словесних методах, а саме на бесіду.
Бесіда – діалогічна форма викладу і вивчення нового матеріалу. Вона активізує педагогічний процес, збуджує мислення дітей, підвищує працездатність і самодіяльність учнів.
Бесіду проводять тоді, коли можна опертися на факти, які хоча б частково відомі дітям з прочитаних книг, з власних спостережень над предметами або явищами серед природи, в куточку живої природи, на навчально-дослідній ділянці. Бесіду проводять у формі запитань вчителя і відповідей учнів. Іноді учні також ставлять запитання, які потребують вичерпної відповіді.
Розрізняють декілька видів бесіди: за призначенням (вступна бесіда – підготовка до лабораторних робіт, екскурсій, вивчення нової теми; бесіда – повідомлення - базується переважно на спостереженнях, організованих учителем на уроці за допомогою наочних посібників, записів на дошці, таблиць, малюнків, а також на матеріалі текстів літературних творів, документів; бесіда – повторення - використовують для закріплення навчального матеріалу; контрольну бесіда - використовують для перевірки засвоєних знань) та за характером діяльності учнів (репродуктивна бесіда спрямована на відтворення раніше засвоєного матеріалу; систематизуюча бесіда – основна мета узагальнити і систематизувати знання учнів; суть евристичної (сократівської) бесіди полягає в тому, що вчитель уміло сформульованими запитаннями скеровує учнів на формування нових понять, висновків, правил, використовуючи набуті знання, спостереження; катехізисна бесіда спрямована на відтворення відповідей, які потребують тренування пам''яті).
Готуючись до бесіди, вчителю необхідно скласти план; чітко визначити зміст, на якому базується бесіда та її цілі. Зміст матеріалу необхідно поділити на смислові частини, внаслідок чого створюється система запитань, яка будується за принципом наступності.
Запитання повинні бути конкретними і короткими, в жодному разі не можуть бути невизначеними; також слід уникати альтернативних запитань, щоб уникнути випадкового вибору відповідей учнями; не слід ставити питання подвійні чи потрійні, особливо, що стосуються різних об''єктів або різних сторін одного предмета, явища, їх несумісних ознак, властивостей. Не можна включати у запитання невідомі або маловідомі терміни, повторювати запитання кілька разів у різних формулюваннях. Запитання ставлять перед усім класом, якщо відповідь неповна або неточна, тоді потрібно, щоб доповнив інший учень. Бажано, щоб питання були індивідуалізовані.
Відповіді учнів повинні бути повні; усвідомлені і аргументовані; точні і чіткі; літературно правильно оформленні.
Як показав аналіз педагогічного досвіду, вчителі використовують бесіду на уроках природознавства для формування природничих знань на усіх етапах уроку (фенологічних спостереженнях, мотивації навчальної діяльності, перевірці домашнього завдання, актуалізації опорних знань учнів, поясненні нового матеріалу, узагальненні та систематизації знань учнів, підбитті підсумків уроку) і вважають її ефективним методом навчання, що позитивно впливає на формування особистості учнів.
Отже, при врахуванні вимог до проведення бесіди і правильної побудови на уроці природознавства, вона є найефективнішим діалогічним методом навчання природничих знань молодших школярів.
