Вступ

1. Мовні засоби реклами

Висновок

Список використаних джерел

Значення мови в нашому житті неможливо переоцінити. Вона є і засобом спілкування, пізнання навколишньої дійсності, і способом передачі думок, почуттів та ін. Проте лише за певних умов словесний вплив може стати засобом переконання. Так, вчені-психологи вважають, що словесний вплив має подвійний характер - специфічний та неспецифічний. Специфічний характер полягає в тому, щоб навіяти або прищепити досить конкретні думки, ідеї, погляди. Під неспецифічним характером впливу розуміють навіювання деяких загальних станів [1, с.79].
У цьому зв'язку привертає увагу мова реклами, специфічний характер якої передбачає використання тих мовних засобів, що здатні якнайефективніше вплинути на свідомість читачів або слухачів, переконати їх у доцільності тих чи інших вчинків [2, с.17].
Засвоєння інформації аудиторією в цілому та окремим індивідом є своєрідною характеристикою впливу мовлення, яке залежить: а) від правильної методики організації тексту; б) від добору в тексті «ключових» слів, що представляють текст при оцінці його ефективності. Правильна методика полягає в досягненні завдяки масовій комунікації цілеспрямованого зрушення в смисловому полі (в переході поінформованості, знань до переконань і навичок). Показниками ефективності є високий рівень мимовільного запам'ятовування матеріалу, точність його безпосереднього сприймання тощо

1. Бердышев С. Н./ Рекламный текст. Методика составления и оформления. – Москва: Дашков и Ко, 2008. – 308с.
2. Білоконенко Л. Мовний аналіз телевізійного рекламного слогану. – Мандрівець, 2003, №6, с.26-28.
3. Галич О. Теорія літератури: Підручник/ Галич О., Назарець В., Васильєв Є. – Київ: Либідь, 2006. – 488 с.
4. Гладкий М. Проблеми газетної мови. – Укр. граматика. Під ред. О.Горбача, Вип. 9, Мюнхен. – 1992, с.3-16.
5. Дудник М.М. Стилістичні фігури як засоби вираження конототивної інформації та їхнє відтворення при перекладі. – Вісник Київ. нац. ун-ту ім. Шевченка: інозем. філ. – 2001, вип. 31, с. 65-68.
6. Огородникова Є. Реклама як форма масової комунікації. / / RELGA. № 11 (113). 27.07.2005.
7. Пономарів О. Ще раз про мову реклами. – Урок укр. – 2003 – №2, с. 23-24.
8. Раду Н.І. Структурно-семантичні та стилістичні особливості англомовного рекламного тексту. – Львівський університет: інозем. філ. – 1999, вип. 111, с.120-126.
9. Храповська Г. Українська реклама: проблеми мовної безграмотності. – Укр. мова та літ. – 2001, №8, с.5.
10. Швед Г.О. Комунікативні особливості англомовних рекламних тексті. – Вісник Київ нац. ун-ту ім. Шевченка: інозем. філологія. – 2001, вип. 31, с. 22-25.
11. Шомова С.А. Креативна реклама. М., 2006. С. 19.

Реклама як публіцистичний жанр створюється за допомогою двох основних засобів - словесних форм і візуальних елементів. Зупиняємося на першому - на слові в рекламі. Відомо, що дібрати кілька вагомих слів важче, ніж написати довгий невиразний текст... Реклама ж якраз і вимагає мови лаконічної, точної, ефектно-виразної, переконливої та, образно кажучи, результативної. Звідси - значні труднощі у створенні реклами, у доборі та пошуках необхідних мовленнєвих /лексичних, синтаксичних, орфоепічних/ засобів під час роботи над рекламою, які могли б викликати зацікавленість читача, привернути його увагу, інакше кажучи, щоб у рекламі спрацював механізм рекламного впливу і викликав зворотню активну реакцію на предмет, що рекламується. І це завдання має виконати перш за все слово.

Слово в рекламі може бути двох типів - стилістично нейтральне і експресивно забарвлене, емоційно-виразне. Перше - виконує в мові нейтрально-інформативну функцію, тобто дає лише об'єктивні відомості про предмет реклами. Цього достатньо, якщо йдеться тільки про необхідність дати інформацію, повідомити лише про сам факт наявності чогось, тобто дати відповідь на три питання: що, де, коли. Такий тип інформації ще не є рекламою в повному розумінні цього слова, а скоріше її першим етапом, першим ступенем, першим кроком до неї. Тут - свої особливості, свій лексичний набір, свої мовні закони, свої мовностилістичні секрети.

Отже, сучасна українська мова багата на експресивні стилістичні засоби, які можуть бути з успіхом використані при створенні текстів оголошень, а використання такого яскравого прийому, як антропоніміка, здається перспективним для розвитку мови реклами. Проте, зауважимо, що оцінно- емоційний тип рекламних оголошень, маючи доволі широкий потенціал виражальних засобів, на жаль, не знайшов широкого застосування у цій галузі.

У композиції тексту реклами-девізу найважливішу роль відіграє слоган. Саме слово «слоган» походить від двох гальських слів, що в перекладі означають «армія» і «клич», тож виходить, що слоган - це «бойовий клич» фірми. Отже, слоган - це чітке, зрозуміле й лаконічне формулювання рекламної ідеї, яке легко сприймається і запам'ятовується.

Рекламний слоган може функціонувати і як константа рекламного тексту, і як самостійний мінітекст на плакатах, вивісках тощо. Як константа рекламного тексту слоган є носієм основної рекламної ідеї, центром, навколо якого вибудовується весь текст оголошення. Виступаючи самостійним текстом, він стає обов'язковим компонентом плакатної реклами.

Особливістю девізу є те, що він виражає заклик до придбання товару. Мета лозунга - викликати у споживача певні асоціації, які спонукатимуть потенційного клієнта до подальших дій. Слоган може виражати: належність: Nescafe - моя кава; ознаку: Pantene Pro-V Волосся, що сяє здоров'ям; час: З Мажором назавжди! якість: «Soveregein» Завжди англійська якість тощо. Завдяки тому, що слоган є стислим і легко запам'ятовується, він може бути використаний в усіх видах реклами, стати девізом усієї рекламної кампанії.

До категорії реклами-загадки відносимо рекламні оголошення, на яких зображення товару супроводжується завданням або загадкою, що його стосується. Такий тип текстів репрезентують три оголошення (реклама цигарок): Роздивись собаку; Зніміть три цигарки так, щоб залишилось три квадрати; Скільки птахів ви бачите? Кожен раз завдання закінчувалось вдало підібраним для такої реклами слоганом: Pall Mall Над цим варто поміркувати.

Крім того, можна б було виділити й ще одну - проміжну, або змішану - групу рекламних текстів. Адже деяким оголошенням притаманне одночасне поєднання характерних рис кількох типів, скажімо, заклику й такої емоційно-забарвленої стилістичної фігури, як алітерація: Спостерігай наС; Спіймай наС (реклама телеканалу).

Отже, наявність різних типів оголошень дає можливість говорити про невпинний розвиток й удосконалення мови реклами, а отже, не погоджуватись з думкою І.В.Коропенко про те, що активізація рекламного процесу взагалі не стала поштовхом для розвитку української реклами зокрема. Будучи різними за своїм спрямуванням, ідеєю, метою, рекламні тексти кожного з типів мають специфічні та різноманітні «ключові» слова, фрази, способи вираження, що сприяє якнайширшому використанню скарбів нашої мови.

Але обмежена кількість текстів емоційно-оцінного типу, часом низький мовно-культурний рівень ряду оголошень дає підстави говорити про досить поверхове володіння українською мовою. Тому всебічне вивчення мови і якнайповніше використання її скарбів повинні стати обов'язковою вимогою для тих, хто займається створенням рекламних текстів.