ВСТУП
РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ РУХЛИВИХ ІГОР З ДІТЬМИ МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
1.1. Вплив активності на фізичний розвиток дошкільників
1.2. Класифiкацiя рухливих ігор
1.3. Значення сюжетно-рухливих iгор у розвитку творчості дітей молодшого молодшого дошкільного віку
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ СЮЖЕТНО-РУХЛИВИХ ІГОР З МОЛОДШИМИ ДОШКІЛЬНИКАМИ
2.1. Розвиток творчості у дітей молодшого молодшого дошкільного віку за допомогою сюжетно-рухливих iгор
2.2. Дослідження на практиці впливу сюжетно-рухливих iгор на розвиток творчостi у дiтей молодшого дошкiльного вiку
2.3. Результати дослідження
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Гра - одна з основних форм діяльності людини, особливо важливе місце вона займає у житті дитини. Однією з цих особливостей ігрової діяльності є її відносна незалежність від практичних потреб життя.
Гравці керуються в основному безпосереднім інтересом до самого процесу гри чи до її змісту.
Мотивом до гри є можливість перевірити свої здібності, силу, намагання отримати позитивні емоції, радісне почуття задоволення своєю активністю, досягнутими успіхами. Характерною особливістю гри є тісний зв'язок із суспільним життям. В іграх відображаються важливі явища навколишнього середовища. Деякі науковці-дослідники виділяють в якості однієї з важливих особливостей ігрової діяльності повну свободу вияву і навіть підкреслюють недопустимість якого-небудь втручання зі сторони. Але така безгранична свобода може призвести до прояву не зовсім хороших сторін гравців.
В грі важлива тільки певна міра свободи як в прийнятті рішень і виборі засобів реалізації, так і в практичному здійсненні відповідних ігрових дій. Свободу дітей в грі треба певним чином контролювати і регулювати, щоб ігрові дії завжди були в рамках однакових для всіх умов і добровільно взятих ролей. Тільки в цьому випадку ігрова діяльність стає засобом виховання.
Освітньо-виховного значення ігри набувають справді тільки тоді, коли спеціально відбираються, уточнюються за змістом і оформлюються саме в педагогічних цілях.
1. Анастази А. Психологічне тестування: книга 2; пров. з англ./ під ред. К. М. Гуревича, В. И. Лубовского.- М.: Пед-Ка, 1982.-336 с., іл.
2. Богоявленская Д. Б. Про предмет дослідження творчих здатностей // Психол. Журнал.- 1995. - т.16. - №5. - С. 49-58.
3. Болотина Л. Р., Комарова Т.С., Баранів С. П. Дошкільна педагогіка. - М.: Академія, 1998.
4. Ветлугина Н. А. Про теорію й практику художньої творчості дітей.// Дошкільне виховання. - 1965. - №5.
5. Виготський Л. С. Вибрані психологічні дослідження. - М., 1956.
6. Виготський Л. С. Навчання й розвиток у дошкільному віці. - М., 1956. - С. 432-433.
7. Виготський Л. С. Уява й творчість у дитячому віці. Изд. 2-е, М.,1957.
8. Вихователеві про дитячу гру: Посібник для вихователя дет.саду / Під ред.Т. А. Марковой. - М.: Освіта, 1982. - 128 с., іл.
9. Дьяченко О. М., Лаврентьєва Т. В. Психологічний розвиток дошкільників. - М., 1984.
10. Жуковська Р. И. Виховання дитини в грі. - М.,1963.
11. Жуковська Р. И. Розвиток інтересів дітей у творчих іграх // Дошкільне виховання. - 1988. - №10.
12. Запорожець А. В. Вибрані психологічні праці: В 2-х Т.Т.I. Психологічний розвиток дитини. - М.: Педагогіка, 1986. - 320 с., іл.
13. Запорожець А. В. Деякі психологічні проблеми дитячої гри.// Дошкільне виховання. - 1965. - №10.
14. Іванова Н. И. Уява й творчість дітей. // Дошкільне виховання. - 1987. - №10.
15. Казакова Т. Г. Розвивайте в дошкільників творчість (конспекти занять малюванням, ліпленням, аплікацією). Посібник для вихователів дитячого садка. - М.: Освіта, 1985.-192с., іл.
16. Керівництво іграми дітей у дошкільних установах: (з досвіду роботи) /Сост. Е. Н. Тверитина, Л. С. Барсукова; Під ред. М. А. Васильєвій. -М.: Освіта, 1986. - 112 с.
17. Косенко Н. Т. Формування творчої активності в грі.// Дошк. восп.- 1989. - №12.
18. Крупская Н. К. Пед. соч. - М., 1959. - т. 6. - С. 54-55.
19. Кудрявцев В., Синельников В. Дитина - дошкільник: до діагностики творчих здатностей // Дошк. виховання. - 1995. - №9.
20. Леонтьев А. Н. Психологічні основи дошкільної гри.// Психологічна наука й утворення. - М., 1996. - №3.
21. Люблинская А. А. Дитяча психологія. Навчальний посібник для студентів педагогічних інститутів. - М.: Освіта, 1971.
22. Люблинская А. А. Нариси психологічного розвитку дитини. 2-е изд.-М.,1965. - С. 234-235.
23. Михайленко Н. Я., Короткова Н. А. Взаємодія дорослих з дітьми в грі.// Дошкільне виховання. - 1993. - №4. - С. 18-23.
24. Нікітін Б. П. Сходи творчості або розвиваючі ігри. - М., 1991.
25. Обдаровані діти: пров. з англ./общ. ред. Бурменской і Слуцкого. - М., 1991.
26. Основи психодиагностики./Під. ред. А. Г. Шмельова. - Ростов на Доні, 1996.
27. Панів В. И. Деякі теоретичні й практичні проблеми обдарованості.// Прикладна психологія. - 1998. - №3. - С. 33-48.
28. Педагогічний словник в 2-х томах. Тім перший. - М.,1960.
29. Поздняков Н. А. Менджерицкая Д. В. - Дослідник гри дітей молодшого дошкільного віку.//Дошкільне виховання. - 1995. - №12.
30. Пономарів Я. А. Психологія творчості й педагогіка. - М.: Педагогіка, 1976.
31. Проблеми дошкільної гри: психолого-педагогічний аспект. /Під ред. Н. Н. Подьякова, Н. Я. Михайленко. - М., 1987.
32. Психологічний словник,/Під ред. В. В. Давидова, А. В. Запорожця, Б. Ф. Ломова й ін.; Научн. -исслед. Ин-т загальної й педагогічної психології. Акад. Пед. наук СРСР. - М.: Педагогіка, 1983. - 448 с., іл.
33. Психологія й педагогіка гри дошкільника. /Під ред. А. В. Запорожця, А. П. Усовой. - М., 1966.
34. Пчелкина В. Книга - джерело дитячої творчості. //Дошк. восп. - 1981. - №6.
35. Рубинштейн С. Л. Основи загальної психології. Изд. 2-е. - М, 1946.
36. Савенков Л. И. Дитяча обдарованість у пізнавальній сфері.//Дошк. восп. - 1998. - № 5-6.
37. Сухомлинский В. А. Избр. Пед. соч. - М., 1979. - Т. I. - С.104.
38. Урунтаева Г. А. Діагностика психологічних особливостей дошкільника: Практикум. - М., 1999.
39. Усова А. П. До питання про характеристику творчих ігор дітей і правилах керівництва ними //Учені записки ЛГПИ ім. Герцена. - Л., 1947. - Т. 56.
40. Хазратова Н. В. Проблема виміру креативности дітей 5-літнього віку. //Індивідуальність і здатності. - М. 1994. - С. 93-114, Додатка (с. 114-117).
41. Художня творчість і дитина./Під. ред. Н. А. Ветлугиной.-М.,1972.
42. Чернов А. В. Роль творчої гри в розвитку моральних відносин у дітей. - Ростов на Доні, 1962.
43. Эльконин Д. Б. Гра й психічний розвиток дитини - дошкільника // Праці всеросійської конференції по дошкільному вихованню. - М., 1949.
44. Эльконин Д. Б. Гра, її місце й роль у житті й розвитку дітей. // Дошкільне виховання. - 1976. - №5.
Эльконин Д. Б. Основні питання теорії дитячої гри./ У сб.: психологія й педагогіка гри дошкільника. - М.,1966.
Сучасна педагогічна наука і практика спрямовані на пошук нових методів організації навчально-виховного процесу, так як суспільний прогрес вимагає від нас створення активних, ініціативних і творчих особистостей.
Питання освіти та виховання обдарованих дітей, які мають високий інтелект та творчі здібності, мають велике значення для суспільства. Кожна обдарована особа є особливими активом для нашого суспільства.
Сьогодні зростає інтерес до дошкільників у плані їх творчої діяльності та всебічного розвитку. Дошкільний вік визнається як важливий етап у формуванні особистості.
Ігри відіграють особливу роль у творчому розвитку дошкільників. Значення гри у формуванні фізично здорової, етично стійкої та інтелектуально розвиненої особистості важко переоцінити. Гра може виховати у дитини всі ті якості, які ми бажаємо бачити у дорослих, і які ми намагаємося передати дітям через оповідання, розмови і навчання. Граючись, дитина розвиває увагу, що є важливим аспектом виховання сильної волі. Залежно від ходу гри, дитина навчається оцінювати ситуацію і самостійно вирішувати, що і коли треба робити.
Гра - це "магічна скринька", яка може навчити дитину читати, писати і, що найважливіше, мислити, спостерігати, розуміти і творити.
Відомий психолог Л.С. Виготський зауважував, що наукові концепції не можна просто вивчити або засвоїти, вони виникають та формуються завдяки напруженій думці самої дитини. Тому використання розвивальних ігор у різних аспектах діяльності дошкільників є одним із методів прискорення їхнього процесу пізнання.
Всі діти, незалежно від національності, виявляють природжений інтерес до гри. Уявіть собі дитинство без гри - це просто неможливо. Педагогічні дослідження підтверджують, що найсильніше бажання дитини - це бажання рухатися, і гра - це її спосіб рухатися. Гра вимагає від дитини вкладення всієї її енергії, оскільки це є її способом життя. Гра - один із найважливіших аспектів дитинства.
Гра - це не просто розважальний процес, а особливий метод, що допомагає дітям ввійти в творчу діяльність та стимулює їх до активної праці. Гра навчає дітей подолувати психологічні і фізичні труднощі, сприяє розвитку чесності, колективізму та дисциплінованості.
Наукові дослідження в галузі психології та педагогіки, а також практика розвитку дітей у дошкільних навчальних закладах підтверджують, що формування творчих здібностей дітей починається в дошкільному віці, коли гра стає основним методом. У цьому віці закладаються основи творчості дитини, що проявляються в обранні теми гри, знаходженні способів її втілення та вираженні своїх думок та почуттів з великою щирістю і безпосередністю.
Гра, розвиваючи різні аспекти дитячої особистості та сприяючи освоєнню навколишнього світу і соціальних відносин, активізує творчий потенціал дитини. Залежно від того, в які ігри грає дошкільник, можна говорити про його задатки, здібності та нахили, і розробляти програму їх подальшого розвитку.
Відомі психологи, такі як Гальперін П.Я., Данилова В.Л., Запорожець А.В., Ельконін Д.В., присвятили свої дослідження грі та її впливу на розвиток дітей. Різні підходи до розуміння природи гри рефлектовані у різних дослідженнях, включаючи тлумачення гри як форми спілкування (Лісина М.І.), форми діяльності, зокрема відображення діяльності дорослих (Ельконін Д.В.), та як вияву та умови розумового розвитку (Ж.Ж. Піаже).
Проблема розвитку творчих здібностей дітей у дошкільних закладах є актуальною і потребує подальших досліджень та розробки як на теоретичному, так і на практичному рівні. Важливо вчасно визначати інтереси, здібності та нахили дітей та формувати творчі засади ще з самого початку їхнього життя.
Актуальність цієї проблеми обумовлена необхідністю розробки більш ефективних методів для психологів, педагогів та батьків, спрямованих на формування інтелектуальних, комунікативних і творчих навичок у дітей.
Тому ми вибрали тему нашого дослідження: "Методи проведення ігор з розгорнутою сюжетною дією для молодших дошкільників."
Об'єктом дослідження стає сюжетно-рухлива гра як провідний вид діяльності серед дітей молодшого дошкільного віку.
Предметом дослідження є способи використання сюжетно-рухливих ігор для розвитку творчості у дошкільників у дошкільних навчальних закладах.
Метою нашого дослідження є теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка можливостей сюжетно-рухливих ігор у розвитку творчих здібностей дітей молодшого дошкільного віку.
Наша гіпотеза базується на ідеї, що широке та систематичне використання дидактичних та творчих ігор на заняттях з образотворчого мистецтва може стимулювати творчу уяву, фантазію, імпровізацію та оригінальність у дітей молодшого дошкільного віку.
Завдання нашого дослідження включають в себе:
- Аналіз науково-педагогічної та методичної літератури, включаючи періодичні видання.
- Розгляд гри як провідної форми діяльності для дітей та характеристику її різновидів.
- Розгляд творчості як важливого аспекту розвитку особистості дитини.
Теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка певних методик використання ігор для розвитку творчих здібностей дітей молодшого дошкільного віку.
Методи дослідження включають в себе:
- Аналіз науково-педагогічної та методичної літератури, а також періодику.
- Вивчення передового педагогічного досвіду.
- Аналіз власного педагогічного досвіду.
- Проведення бесіди.
- Спостереження за дітьми молодшого дошкільного віку.
- Педагогічний експеримент.
- Використання методів математичної обробки результатів.
Теоретичне значення нашого дослідження полягає в тому, що воно розкриває питання розвитку творчості у дітей молодшого дошкільного віку та механізми її розвитку через використання ігор з розгорнутою сюжетною дією.
Творчість у дітей - це особлива і самостійна сфера їхнього духовного життя. В.А. Сухомлинський відзначав, що через дитячу творчість відбувається виявлення і самовираження дитини, і вона яскраво виражає свою індивідуальність.
Творчість завжди цікавила вчених і практиків, але проблема творчості залишається однією з найменше досліджених. Аналіз сучасної практики дошкільної освіти показує, що потенційні можливості дитинства для розвитку творчості не завжди використовуються в повному обсязі. Тому розвиток творчого потенціалу в ігровій діяльності є найбільш актуальною проблемою сучасної психології і педагогіки.
З розумінням творчості стає очевидним, що діти повинні набувати певних знань, володіти навичками і вміннями, оволодівати методами діяльності, які вони не можуть засвоїти самостійно, тобто потрібне спрямоване навчання, оволодіння багатим художнім досвідом.
Таким чином, з психологічної точки зору дошкільне дитинство є періодом, сприятливим для розвитку творчої активності, оскільки в цьому віці діти надзвичайно цікаві і мають велике бажання вивчати світ навколо себе.
Для розвитку творчої активності дітей важливі як об'єктивні, так і суб'єктивні умови.
Об'єктивні умови включають в себе наступне:
а) Джерела різноманітної художньої інформації, які розширюють спектр вражень дітей, будь-то заняття, розваги або свята в дитячому саду, а також численні життєві ситуації, що оточують дітей.
б) Матеріальне середовище, яке дає дітям можливість розвивати свою діяльність та надає їй різні форми і характери, дозволяючи обирати будь-який вид художньої практики.
в) Специфіка керівництва педагога, його реакція та участь, виражена в його ставленні до художньої діяльності, а також в заохоченні, яке створює сприятливу атмосферу.
Суб'єктивні умови включають:
а) Художні інтереси дітей, їх вибірковість і стійкість.
б) Стимулювання дітей, яке викликає їхню самостійну активність, основану на бажанні висловити свої художні враження, використовувати наявний художній досвід або його удосконалювати, а також взаємодія з іншими дітьми.
З урахуванням цих аспектів було проведено експериментальне дослідження, спрямоване на обґрунтування педагогічних умов розвитку творчості в сюжетно-рухливій грі.
Після аналізу сучасної педагогічної літератури щодо розвитку творчості в сюжетно-рухливій грі можна зробити висновок, що для ефективного розвитку творчості в цьому контексті необхідно дотримуватися наступних педагогічних умов:
Створення сприятливої емоційної атмосфери.
Розвиток ініціативності та самостійності дітей у грі.
Створення середовища, яке сприяє розвитку дітей через предметну діяльність.
З цього можна зробити висновок, що створення педагогічних умов для розвитку творчих можливостей дітей та надання їм можливості виражати свої почуття у різних сферах діяльності сприяє розвитку творчості.
