ЗМІСТ:

ВСТУП 3

1. Структура машинобудівного комплексу та його значення 4

2. Особливості розміщення основних галузей машинобудування 6

3. Сучасний стан та особливості регіонального розміщення основних галузей машинобудівного комплексу України 8

ВИСНОВКИ 10

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: 11

Створюючи найактивнішу частину основних виробничих фондів – знаряддя праці, машинобудування істотно впливає на темпи й напрями науково–технічного прогресу в інших галузях господарства, зростання продуктивності праці, інші показники, що визначають ефективність виробництва.
Структурні зрушення у машинобудуванні відбуваються у двох напрямах. По–перше, змінюється основа для зростання традиційних галузей машинобудування внаслідок розвитку науки. Змінився характер продукції у давніх галузях машинобудування (у верстатобудуванні, у випуску рухомого складу для залізниць тощо). По–друге, розвиваються нові наукомісткі галузі машинобудування (автоматика, радіоелектроніка, устаткування для атомної промисловості, верстатів з ЧПУ, робототехніка тощо).
Отже, тривалими пріоритетами у структурній політиці машинобудування мають стати:
 прискорений розвиток наукомістких машинобудівних виробництв;
 соціальна переорієнтація комплексу, передбачуване пришвидшене нарощування випуску продукції для споживчого сектора (включно з технічно складними виробами народного споживання, що є одним з найперспективніших напрямів та вузьким місцем у задоволенні споживчого попиту;
 екологізація виробництва, що передбачає випуск ресурсозбережних видів техніки, застосування ресурсозбережних технологій машинобудівного виробництва, розширення використання прогресивних конструкційних матеріалів.
Такі зрушення у машинобудуванні треба трактувати як закономірні, і це підтверджується світовим досвідом.

1. Букін В.І. Регіональна економіка. – К., 2012. – 261 с.
2. Гєєць В. Структура економіки і структурна політика її стабілізації / / Економіка України. – 2013. – № 4. – 110 с.
3. Дорогунцов С., Федорищева А. Методологічні засади розміщення та розвитку потенційно небезпечних виробництв // Економіка України. – 2013. – №6. – 92 с.
4. Дорогунцов С.І., Олійник. Я.Б., Степаненко А.В. Розміщення продуктивних сил: Навч. посіб. для ВНЗ / За ред. С.І. Дорогунцова. – К., 2014. – 364 с,
5. Розміщення продуктивних сил: підручник /За ред. док. економічних наук, проф. С.І. Дорогунцова, Київ: КНЕУ, 2012. – 986с.
6. Паламарчук М. М., Паламарчук О. М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії: Посібник. – К.: Знання, 2011. – 420 с.
7. Романенко В. Регіональні ринки продукції машинобудування в Україні // Економіка України. – 2011. – № 6. – 268 с.
8. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика К.2002. – 352 с.
9. Крижановский Б. Н. Потенціал машинобудування. – К.: Наукова думка, 2013. –351 с.
10. Розміщення продуктивних сил: Підручник / За ред. В. В. Ковалевського, О. Л. Михайлюк, В. Ф. Семенова. – К.: Знання, КОО, 2011. – 455 с.

ВСТУП

Машинобудівний комплекс охоплює два десятки спеціалізованих галузей. До нього належить практично всі галузі машинобудування (крім годинникової). Він є основою важкої індустрії й відіграє вирішальну роль у створенні матеріально–технічної бази. В сучасних умовах машинобудуванню належить винятково важлива роль у прискоренні науково–технічного прогресу. Випускаючи знаряддя праці для різних галузей народного господарства, машинобудування реалізує досягнення науково–технічного прогресу і забезпечує комплексну механізацію та автоматизацію виробництва.

Галузева структура й асортимент продукції машинобудування зумовлюють особливості розміщення його виробництва. Особливо великий вплив на розміщення окремих галузей і підгалузей машинобудування мають технологічні процеси, форми організації виробництва.

Проте машинобудування насамперед належить до галузей "вільного розміщення", оскільки на нього менше, ніж на інші галузі, впливають природні умови й ресурси.

Мета роботи – дослідження особливостей регіонального розміщення машинобудівного комплексу.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступне коло питань, а саме:

 розглянути структуру машинобудівного комплексу та його значення;

 дослідити особливості розміщення основних галузей машинобудування;

 проаналізувати сучасний стан та особливості регіонального розміщення основних галузей машинобудування.

Структурно робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку та списку використаної літератури.

ВИСНОВКИ

Машинобудування є матеріальною основою технічного переозброєння економіки. Науково–технічний прогрес прискорює накопичення капіталу, що в свою чергу сприяє підвищенню попиту на засоби виробництва, передусім на машини й устаткування. Одним із наслідків науково–технічної революції є швидке моральне зношування засобів виробництва.

Треба підкреслити чималу роль спеціалізації та кооперування виробництва у машинобудуванні. Спеціалізація виробництва передбачає концентрацію випуску конструктивно й технологічно подібних виробів, а також концентрацію окремих операцій у відокремлених галузях, на підприємствах

Передусім необхідно звернути увагу на проблеми машинобудівного комплексу України:

 концентрація машинобудівного виробництва у великих містах;

недостатньо ефективна галузева й організаційна структура машинобудування, яка характеризується недостатнім розвитком наукомістких галузей, переважанням у структурі виробництва універсальних підприємств з високою матеріаломісткістю виробництва;

слабкий розвиток машинобудівної бази в середніх і малих містах, окремих регіонах;

 відсутність комплексного розвитку машинобудування в багатьох машинобудівних центрах і регіонах;

 територіальна несумісність підприємств ряду галузей;

 недостатній розвиток внутрішньорегіональної виробничої кооперації, що призводить до виникнення надмірно дальніх, зустрічних та інших неефективних територіально–виробничих зв''язків.