1. Охарактеризувати відношення гетьмана та його родини до православної церкви 2
2. Вивчити храмове будівництво за часів гетьманування І. Мазепи 3
3. Дослідити розбудову гетьманської резиденції Батурина 4
4. Визначити суть та значення поняття "мазепинське бароко". 5
5.Дати оцінку діяльності І. Мазепи в галузі освіти 6
Гетьман Іван Мазепа багато фінансував розвиток мистецтва, архітектуру й малярство. Але найбільшу увагу він приділяв церквам. Важко перелічити всі церкви, фондовані, збудовані й оздоблені І.Мазепою. Благодіянням його на Україні було збудовано 12 і від реставровано 20 стародавніх храмів. Він будував не просто храми, а осередки духовності і культури, відродив перлини української свідомості.
З ініціативи та на кошти І.Мазепи в Україні (Гетьманщині) було збудовано ряд величних храмів, що значно змінили архітектурне обличчя багатьох міст. Серед них - Київ, Чернігів, Переяслав, Глухів, Лубни, Батурин, Бахмач та інші.
Він дуже допоміг Києво-Печерській лаврі, обновивши її, також він обніс її стіною з камня, збудувавши при цьому декілька брам, а над ними церкви. Софійський собор та Софійська дзвіниця це теж збудував великий гетьман.
В Пустинно-Миколаївському монастирі в Києві вибудував у 1690 р. нову величаву церкву св. Миколая (у 1831 р. була обернена у військовий собор). У ризниці на стіні вівтаря тривалий час залишався портрет Мазепи як «зиждителя храма», хоч у ньому гетьману проголошували анафему. Поставив Мазепа також велику церкву Вознесіння в Переяславі, яку згадував у своїх творах Тарас Шевченко.
Ім'я Мазепи набуло розголосу навіть на Сході, де він став відомим саме через те, що робив дорогоцінні дари. Церкві Гробу Господнього в Єрусалимі переслав срібну плиту, художньо вироблену, з гравіюванням, очевидно італійського майстра, яку використовували замість антимінса. На його ж кошти був надрукований арабський переклад Євангелія.
***
В період історії України, який відомий під назвою "Руїна" будівництво православних храмів практично не проводилося. Після обрання гетьманом України Івана Самойловича, він починає будівництво монументального Троїцького собору в Чернігові і соборної церкви Мгарського монастиря під Лубнами, які він не зміг добудувати.
У цей час почав формуватися архітектурний стиль, що отримав назву «українське бароко», а в сучасній Україні цей стиль називається «Мазепинське бароко».
Іван Мазепа видатний політичний та державний діяч, дуже досвідчений дипломат Європи, полководець та поет. Різноманітна природна обдарованість поєднувалася в ньому з високою освіченістю.
Дитинство майбутнього гетьмана пройшло на тлі козацького життя, на Білоцерківщині розміщувався реєстровий полк. Його мати — Марія, походила з українсько-шляхетного роду Мокевських. Мати дуже старанно підтримувала сімейні традиції, зокрема прадідівську віру. Вона була діяльною жінкою, особливо вирізнялася палкою прихильністю до православної віри, була «сестрою» Луцького православного братства.
По смерті чоловіка постриглася в черниці, була ігуменею Флорово-Вознесенського монастиря в Києві, знана під іменем ігумені Магдалини. На її кошти у цьому монастирі була побудована кам'яна церква. Водночас з гідністю київської ігумені була настоятелькою глухівського монастиря, яким керувала через свою заступницю. Марія дуже добре впливала на свого сина, протягом свого життя вона дала йому багато мудрих порад, як потім зізнавався гетьман.
Церковна політика гетьмана Мазепи - політика гетьмана Мазепи, спрямована на будівництво церков, монастирів і церковних шкіл в Україні. За відомостями деяких дослідників гетьманства Мазепи, він прагнув зробити Київ «другим Єрусалимом». Але більш усього Мазепа завдяки матері був відданим сином православної церкви, відданість якої зберіг до самої смерті.
