Вступ 3

1. Ліс як об''єкт правової охорони і використання 4

2. Особливості правового регулювання регулювання охорони і використання лісів 10

Висновок 13

Список використаних джерел 16

Ліс – величезне національне багатство. Він відіграє значну господарську, економічну й екологічну роль. Екологічна функція лісів полягає в тому, що вони є джерелом поліпшення клімату, захищають ґрунти від вітрової і водної ерозії, є місцем перебування звірів і птахів, використовується в рекреаційних, естетичних та культурно-оздоровчих цілях. З економічної сторони ліс є основним джерелом деревини, технічної, лікарської сировини, що використовуються для різних галузей господарства. Ліс – основа паперової, меблевої та інших галузей промисловості.
Правове регулювання лісових відносин ґрунтується на нормах Лісового кодексу України, затвердженого в новій редакції від 8.02.2006 р [3, с.22].
Поняття лісу визначено в ст. 1 Лісового кодексу України, відповідно до якої ліс – тип природних комплексів, у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.
Саме таке широке поняття лісу забезпечує комплексну охорону лісів, єдині засади охорони і використання ділянок лісу у нерозривному взаємозв'язку з іншими природними компонентами.

1. Андрейцев В.І. Юридичні аспекти ефективного використання земель та інших природних ресурсів населених місць // Андрейцев В.І. Правові засади земельної реформи і приватизації земель в Україні: Навчально-практичний посібник. - К.: Істина, 2013. - С. 56-68.
2. Баб'як О.С., Біленчук П.Д., Чирва Ю.О. Екологічне право України: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2013. - 216 с.
3. Джуган В.О. Екологічний контроль як функція управління використанням та охороною вод в Україні. // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 43. – К.: Ін-т держави і права ім.. В.М. Корецького НАН України, 2009. – с. 420-426.
4. Дмитренко І.А. Екологічне право України: Підручник. – 2-е вид., переробл. Та допов. – К.: Юрінком Інтер, 2014. – 352 с.
5. Екологічне законодавство України: Збірник нормативних актів та судової практики/ Укл. Євген Бердніков, Ладимир Бондар; Ред. Олексій Погрібний. - Х.: Одіссей, 2012. – 926 с.
6. Екологічне право України. Академічний курс: Підручник. – Друге видання За заг. ред. Ю.С. Шемшученка. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2014. – 720 с.
7. Екологічне право України: Навчальний посібник для вузів/ М-о освіти і науки України, Нац. юридична академія України ім. Ярослава Мудрого ; Ред. В. К. Попова, А. П. Гетьман. - Х.: Право, 2015. - 381 с.
8. Екологічне право України: Навчальний посібник для вузів/ М-о освіти і науки України, Нац. юридична академія України ім. Ярослава Мудрого ; Ред. В. К. Попова, А. П. Гетьман. - Х.: Право, 2011. - 478 с.
9. Екологічне право України: Підручник для студентів юрид. вищ. Навч. закладів / А.П. Гетьман, М.В. Шульга, В.К. Попов та ін..; За ред.. А.П. Гетьмана та М.В. Шульги. – Х.: Право,2014.
10. Екологічне право: Особлива частина: Повний академічний курс: Підручник для студ. юрид. вузів і фак./ Київський нац. ун-т ім.Т.Г.Шевченка. Юридичний фак.; За ред. В.І.Андрейцева,. - К.: Істина, 2011. - 543 с.
11. Ільків Н.В., Гаєцька-Колотило Я.З. Екологічне право України: Навчальнимй посібник. – К.: Істина, 2014. – 296 с.
12. Кобецька Н.Р. Екологічне право України: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2014. – 352 с.
13. Малишко М.І. Екологічне право України: Навчальний посібник. – К.: Видавничий Дім «Юридична книга», 2014. – 392 с.
14. Природноресурсове право України: Навчальний посібник/ Е. А. Бавбекова, Л. О. Бондар, Н. С. Гавриш та ін.; За ред. І. І. Каракаша; Одеська нац. юридична акад.. - К.: Істина, 2015. - 374 с.
15. Тищенко Г.В. Екологічне право: навчальний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. – К.: ТП Пресс, 2013. – 256 с.
16. Шемшученко Ю. Вибране: закони і законодавчі акти/ Юрій Шемшученко,; Ред. Кузьміна О. М.. - К.: Юридична думка , 2015. – 590 с.

Ліси є національним надбанням України. Площу земель лісового фонду держави становлять близько 10,8 млн. гектарів, з них 9,4 млн. гектарів вкрито лісовою рослинністю. Лісистість площі країни становить 15,6%. Загальний запас лісів оцінюється в 1,7 млрд. кубометрів. Водночас внаслідок аварійних викидів на ЧАЕС в Україні забруднено понад 4 млн. гектарів лісів, у тому числі 157 тис. гектарів виведено із господарського обороту внаслідок високих рівнів радіоактивного забруднення.

Сучасна екологічна політика Української держави спрямована на забезпечення екологічної безпеки, захист життя і здоров''я людини від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи та підтримання екологічної рівноваги на території країни, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Самостійним природним об''єктом, що підлягає правовій охороні, на законодавчому рівні визнано рослинний світ. Важливість охорони і раціонального використання природних рослинних ресурсів зумовлена їх біологічними функціями щодо забезпечення належних умов існування людини, нерозривним зв''язком рослинного світу з іншими природними об''єктами та комплексами, його впливом на стан і функціонування природних угруповань та якість навколишнього природного середовища, науковою, рекреаційною, естетичною, господарською цінністю тощо. Тому забезпечення охорони, раціонального використання та відтворення рослинного світу є невід''ємною складовою державної екологічної політики.

Необхідною передумовою реалізації екологічної функції держави в цій частині є належне правове регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі використання та охорони природних рослинних ресурсів, що передбачає формування відповідної законодавчої бази. 

Усі види лісових користувань (крім загальних) мають договірну форму: здійснення лісових користувань допускається лише за наявності спеціального дозволу - лісорубного квитка, ордера, лісового квитка. Такі дозволи видаються: органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держкомлісгоспу України - на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування; власниками лісів або постійними лісокористувачами - на всі інші види спеціального використання лісових ресурсів.

За змістом право лісокористування - це сукупність повноважень лісокористувачів, або сукупність їх прав та обов''язків, визначених законодавством та умовами договорів і дозволів. Вони вправі здійснювати лише ті лісові користування, які їм дозволені, й використовувати лише ті ресурси, на які видано спеціальний дозвіл.

У главі 2 ЛК України визначаються загальні права та обов''язки постійних і тимчасових лісокористувачів. Зокрема, постійні лісокористувачі мають право: самостійно господарювати в лісах; виключне право на заготівлю деревини; власності на заготовлену ними продукцію та доходи від її реалізації; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законодавством; здійснювати відповідно до законодавства будівництво доріг, спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд, необхідних для ведення лісового господарства.

Тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування мають право: здійснювати господарську діяльність у лісах з дотриманням умов договору; за погодженням із власниками лісів, постійними лісокористувачами в установленому порядку зводити тимчасові будівлі і споруди, необхідні для ведення господарської діяльності; отримувати продукцію і доходи від її реалізації. Тимчасові лісокористувачі на умовах короткострокового користування мають право: здійснювати використання лісових ресурсів з додержанням вимог спеціального дозволу; за погодженням із власниками лісів, постійними лісокористувачами в установленому порядку зводити тимчасові будівлі і споруди, необхідні для зберігання і первинної обробки заготовленої продукції; власності на заготовлену ними в результаті використання лісових ресурсів продукцію та доходи від її реалізації; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законодавством.

У свою чергу постійні лісокористувачі зобов''язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об''єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства; своєчасно вносити плату за спеціальне використання лісових ресурсів; забезпечувати безперешкодний доступ до об''єктів електромереж, інших інженерних споруд, які проходять через лісову ділянку, для їх обслуговування.

Тимчасові лісокористувачі зобов''язані: приступати до використання лісів у строки, встановлені договором; виконувати встановлені обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом та договором; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; здійснювати використання лісових ресурсів за встановленими правилами і нормами; вести роботи способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для охорони, захисту і відтворення типових та унікальних природних комплексів і об''єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, сприяти формуванню екологічної мережі; своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів; не порушувати прав інших лісокористувачів.