Вступ ………………………………………………………………………..….3

1. Сутність лізингу та його різновиди ……………………………..…….4

2. Механізм лізингового кредитування …………………………….…...11

3. Лізингове кредитування підприємств в Україні ……………….…….15

Висновок ………………………………………………………………….…...17

Список літератури ……………………………………………………………18

Суб'єктами лізингу, як правило, є три особи:
1) постачальник або продавець предмету лізингу — підприємство, організація та інші суб'єкти господарювання, які здійснюють виробництво і реалізацію машин і обладнання;
2) лізингодавець — суб'єкт господарювання, який передає в користування об'єкти лізингу за договором лізингу; лізингодавцями можуть бути банківські або небанківські фінансові установи (лізингові компанії);
3) лізингоодержувач (користувач) — суб'єкт господарювання, який одержує в користування об'єкти лізингу у встановлених лізинговим договором межах; лізингоодержувач вступає у відносини з лізингодавцем щодо оренди об'єктів лізингу.
Сутність лізингу полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. За своєю економічною природою лізинг має двоїсту форму. З одного боку, лізинг відповідає сутності кредитних відносин і є кредитною операцією (має місце передача майна у користування на умовах строковості, повернення і платності); а з другого боку, оскільки кредитор і позичальник працюють не з грошовим капіталом, а з продуктивним, лізинг є подібним до однієї з форм інвестиційного фінансування.
Комерційний банк може бути або прямим учасником лізингової угоди безпосередньо як лізингодавець, або непрямим учасником як кредитор лізингової компанії чи гарант угоди за лізингом.
Типова схема лізингової операції така: банк (непрямий суб'єкт) надає лізинговій компанії позику на придбання певного виробничого майна; лізингова компанія (або банк як прямий суб'єкт) на прохання клієнта придбає відповідне виробниче майно; постачальник або продавець, отримавши гроші, передає майно в розпорядження лізингоодержувача; відповідно до лізингової угоди лізингоодержувач періодично вносить на рахунок лізингової фірми лізингові платежі; лізингова фірма погашає позику комерційному банку.

1. Актуальні проблеми економіки перехідного періоду. – Л.: Інтереко, 2009. – 116с.
2. Болгов Є. Фактори, що стримують інвестування та потенціал лізингу // Пропозиція. – 2011. – №7. – С. 16-18.
3. Гавришко А., Кулабухов Б., Гонтаренко Т. Некоторые проблемы развития лизинга на Украине // Демографія, економіка праці та соціальна політика. – Кіровоград, 2009. – Вип. 5. – С. 73-76.
4. Горемикін В. А. Лізинг : підруч. / В. А. Горемикін. - К. : Основи, 2008. – 942 с.
5. Грищенко О. Фінансовий лізинг : історія, сучасність та перспективи розвитку // Юридичний журнал. – 2010. – № 3. – С. 32-41.
6. Данилова Л.І. Лізинг як фактор інвестиційного розвитку // Фінанси України. – 2011. – № 11. – С.12-17.
7. Економіка підприємства: Навч. Посіб./ За ред. А.В.Шегди. – К.: Знання, 2005. – 431 с.
8. Економіка підприємства: Підручник/ За заг. Ред.. С.Ф.Покропивного. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 528 с., іл.
9. Капроні Р. Лізинг в Україні – К., МФК, 2009. – 142 с.
10. Ладюк О. Д. Розвиток лізингу в Україні: переваги і недоліки // Финансы, учёт, банки. – 2010. – № 14. – С. 59-65.
11. Макеева В.Г. Лизинг: Учеб.пособ. – М.: Изд-во МНЭПУ, 2000. – 57с.
12. Манів З.О., Луцький І.Н. Економіка підприємства: Навч. Посіб. – К.: Знання, 2004. – 580 с. – (Вища освіта XXI ст.)
13. Осецький В.Л. Лізинг: позитивні та негативні сторони // Академічний огляд. Економіка та підприємництво. – 2011. – № 2. – С. 72-78.
14. Отченаш К. Г. Ринок фінансового лізингу у цифрах // Лізинг в Україні : Інформ.-аналіт. бюлетень. – 2010. – № 2. – С. 1-12.
15. Програма розвитку лізингу в Україні на період 2009-2015 роки // Лізинг в Україні. – 2009. – № 3. – С. 24-30.
16. Терещенко О.О., Терещенко С.І. Зарубіжний досвід і вітчизняна практика фінансового оздоровлення підприємств (лізингові форми фінансування) // Фінанси України. – 2009. – № 12. – С. 5-13.
17. Ткаченко С.Є. Переваги фінансового лізингу над банківським кредитом у придбанні основних засобів підприємствами // Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України – Х.: Основа. – 2010. – С.73-74.
18. Українське об’єднання лізингодавців : Підсумки діяльності лізингодавців за 2011 рік. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http//www. leasing.org.ua
19. Цивільний кодекс України : за станом на 1 лютого 2004 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Видавничий дім "Скіф", 2008. – 260 с.

За економічної кризи більшість підприємств України неспроможна власними коштами здійснювати технічне оновлення виробництва. Відтак виникає об''єктивна необхідність розвитку лізингового бізнесу, що уможливлює залучення приватних інвестицій для фінансової підтримки підприємств, особливо у сфері малого та середнього бізнесу.

Термін «лізинг» походить від англійського дієслова «to lease», що означає «брати в оренду».

Будь-яка лізингова операція має фінансовий (кредитний) характер. Власник майна (лізингодавець) надає користувачу (лізинго-одержувачу) фінансову послугу: він купує майно у власність і за рахунок періодичних внесків лізингоодержувача покриває його повну вартість та отримує певний прибуток у вигляді лізингової маржі.

В економічному розумінні лізинг — це кредит, який надасться в товарній формі лізингодавцем лізингоодержувачу. Суб''єктами кредитних відносин тут виступають: у ролі кредитора — лізингодавець, позичальника — лізингоодержувач.

На основі викладеного матеріалу ми можемо зробити висновок, що лізинг – це ефективний, потужний та насамперед вигідний засіб для підприємств отримання у своє розпорядження нове обладнання та устаткування, нові технологічні лінії, які можуть використовуватися для розширення виробництва продукції, підвищення продуктивності праці на підприємстві.

Особливості, які обумовлені законодавством щодо лізингових операцій, роблять ефективним використання лізингу і з фінансового боку.

Крім підприємств-лізингоодержувачів лізинг є привабливою з точки зору доходності операцією і для лізингових компаній.

У наш час ринок лізингових послуг в Україні починає активно розвиватися. На жаль, в умовах фінансової кризи розвиток лізингу дуже сильно скоротився. Але з другого боку лізинг є дуже потужним засобом подолання кризових явищ та заснування нових іноваційних підприємств.