ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ I ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОЦЕСУ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ 5

1.1 Поняття процесу прийняття управлінських рішеннь та їх класифікація 5

1.2 Етапи процесу прийняття управлінських рішень 13

1.3 Роль керівника в процесі прийняття рішень 18

РОЗДІЛ ІІ ПРИЙНЯТТЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «Миро-Марк» 21

2.1 Загальна характеристика підприємства ТОВ «Миро-Марк» 21

2.2 Аналіз прийняття стратегічних рішень на підприємстві ТОВ «Миро-Марк» 22

2.3 Фінансові індикатори ефективності управлінських рішень 29

2.4 Технологія прийняття управлінських рішень оперативного характеру на ТОВ «Меро-марк» 32

РОЗДІЛ ІІІ ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ПРИЙНЯТТЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «МИРО-МАРК» 35

3.1 Заходи щодо покращення процесу прийняття управлінських рішень 35

3.2 Напрями вдосконалення організації процесу прийняття управлінських рішень 39

ВИСНОВОК 43

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 45

Прийняття рішень в організації являє собою свідомий вибір з наявних варіантів або альтернатив напрямку дій, що скорочують розрив між сьогоденням і майбутнім бажаним станом організації. Сам процес прийняття рішень включає безліч різних елементів, але неодмінно в ньому присутні такі елементи, як проблеми, цілі, альтернативи і рішення. Даний процес лежить в основі планування діяльності організації, тому що план – це набір рішень по розміщенню ресурсів і напрямків їхнього використання для досягнення цілей організації. Прийняття рішень – це «центр», навколо якого обертається життя організації. Рішення можна розглядати як продукт управлінської праці, а його прийняття – як процес, що веде до появи цього продукту [12, с.46].
У керуванні організацією прийняття рішень здійснюється менеджерами різних рівнів і носить досить формалізований характер, тому що рішення стосується не тільки однієї особистості, а найчастіше воно відноситься до підрозділу або до організації в цілому.
Прийняття рішень – це наука і мистецтво. Роль прийнятого рішення величезна. Найважливіше питання успішного функціонування організації полягає в тім, як організація може виявляти свої проблеми і вирішувати їх. Кожне рішення націлене на якусь проблему, а правильне рішення – це те, що максимально відповідає цілі організації. Цілі, які часто намагаються досягти, бувають у ряді випадків недостатньо усвідомленими. Встановлення неправильних цілей означає, отже, і рішення неправильно сформульованих проблем, що може привести до набагато більшого марнотратства ресурсів, чим неефективне рішення правильне сформульованих проблем. У цьому зв’язку дуже велика роль керівника. Адже рішення не тільки процес, але й один з видів розумової діяльності і прояву волі людини.

1. Біловодська О. А. Маркетинговий менеджмент: [навчальний посібник] / О. А. Біловодська. – К.: Знання, 2010. – 332 с.
2. Бондар О. В. Ситуаційний менеджмент: [посібник] / О. В. Бондар. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 388 с.
3. Бочко О. Ю. Основи планування діяльності підприємств невиробничої сфери: [посібник] /О. Ю. Бочко, В. Ф. Проскура. – К.: Кондор-Видавництво, 2012. – 218 с.
4. Васильців Т. Г. Бізнес-планування: [навчальний посібник] / Т. Г. Васильців. – К.: Знання, 2013. – 207 с.
5. Ващенко І. В. Конфліктологія та техніка переговорів: [навчальний посібник] / І. В. Ващенко. – К.: Знання, 2013. – 407 с.
6. Венедітков С. В. Правове регулювання трудових відносин: вітчизняний та зарубіжний досвід: [навчальний посібник] / С. В. Венедітков. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 368 с.
7. Виноградський М. Д. Організація праці менеджера: [навчальний посібник] / М. Д. Виноградський. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 504 с.
8. Гребельник О. П. Основи зовнішньоекономічної діяльності: [підручник] / О. П. Гребельник.– К.: Центр учбової літератури, 2013. – 450 с.
9. Давидович І.Є. Контролінг: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури,2008. -552с.
10. Дахно І. І. Ділова кар’єра: [навчальний посібник] / І. І. Дахно. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 528 с.
11. Дідковська Л. Г. Історія вчень менеджменту: [навчальний посібник] / Л. Г. Дідковська, П. Л. Гордієнко. – К.: Алерта, 2008. – 477с.
12. Друкер П. Менеджмент: [підручник] / П. Друкер, Дж. А. Макьярелло. – М.: 2010 – 704 с.
13. Ігнатьєва І. А. Корпоративне управління: [підручник] / І. А. Ігнатьєва, О. І. Гарафонова. – К.: Центр учбової літератури, 2013. – 600 с.
14. Капінос Г. І. Операційний менеджмент: [навчальний посібник] / Г. І. Капінос, І. В. Бабій. – К.: Центр учбової літератури, 2013. – 352 с.
15. Козик В. В. Основи зовнішньоекономічної діяльності. Практикум: [навчальний посібник] / В. В. Козик. – К.: Знання, 2013. – 454 с.
16. Контролінг: Навч. посібник. / Є.М. Кайлюк. – Харків: ХНАМГ, 2004. – 223 с.
17. Контроллинг: учебник./Под ред. А.М.Карминского, С.Г.Фалько. – М.: Финансы и статистика, 2006.- 336 с.
18. Королев Ю. Б. Менеджмент в АПК: [навчальний посібник] / Ю. Б. Королев, В. Д. Коротнев, Г. Н. Кочетова. – М.: Колос С, 2007. – 424 с.
19. Кузьмін О. Є. Менеджмент: [навчальний посібник для самостійної роботи студента] / О. Є. Кузьмін, О. Г. Мельник, Н. Я. Петришин. – К.: Академвидав, 2012. – 296 с.
20. Кузьмін О. Є. Менеджмент: [навчальний посібник] / О. Є. Кузьмін. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2012. – 240с.
21. Кузьмін О. Є. Прикладний менеджмент: [навчальний посібник] / О. Є. Кузьмін. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. – 292 с.
22. Кузьмін О. Є. Стратегічна діяльність підприємств: технології планування та побудова карт: [монографія] / О. Є. Кузьмін, Н. Я. Петришин, К. О. Дорошкевич. – Львів: Міські інформаційні системи, 2011. – 80 с.
23. Лєбєдєв М. М. Менеджмент утримання багатоквартирних будинків. Абетка управителя: [посібник] / М. М. Лєбєдєв, Р. Є. Агамян, К. Є. Мухіна. – К.: Ліра-К, 2012. – 452 с.
24. Лихолат С. М. Етика бізнесу: [навчальний посібник] / С. М. Лихолат, І. Б. Галій. – К.: Знання, 2013. – 357 с.
25. Мальська М. П. Корпоративне управління: теорія та практика: [підручник] / М. П. Мальська, Н. Л. Мандюк, Ю. С. Занько. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 360 с.
26. Осовська Г. В. Менеджмент організацій: [навчальний посібник] / Г. В. Осовська, О. А. Осовський. – K.: Кондор, 2005. - 860 с.
27. Палеха Ю. І. Менеджмент персоналу: [навчальний посібник] / Ю. І. Палеха. – К.: Ліра-К, 2012. – 336 с.
28. Петренко С. Н. Контролинг: Учебное пособие. – К.: Ника-Центр, Эльга, 2004.- 328 с.
29. Петрович Й. М. Управління діяльністю організаційно-виробничих систем: [навчальний посібник] / Й. М. Петрович. – К.: Знання, 2013 – 510 с.
30. Петруні Ю. Є. Прийняття управлінських рішень: [навчальний посібник] / Ю. Є. Петруні. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 216 с.
31. Писаренко С. М. Менеджмент економічної інтеграції: [підручник] / С. М. Писаренко. – К.: Знання, 2012. – 373 с.

Актуальність дослідження. Найважливішим резервом підвищення ефективності всього суспільного виробництва є підвищення якості прийнятих рішень, що досягається шляхом удосконалювання процесу прийняття рішень.

Прийняття рішень – складова частина будь-якої управлінської функції. Необхідність ухвалення рішення пронизує усе, що робить керуючий, формуючи цілі і процес їх досягнення. Тому розуміння природи прийняття рішень надзвичайно важливо для всіх, хто хоче процвітати в мистецтві керування.

Вдосконалення знань та вивчення теми «Методи та моделі прийняття управлінських рішень» робить вивчення цієї теми актуальним та необхідним для становлення повноцінного менеджера.

Технологія прийняття рішень передбачає певну по¬слідовність управлінських операцій і процедур. Це діагностика проблеми; визначення можливих способів її розв''язання: оцінювання варіантів; вибір найвигіднішого варіанта. Такими методами є методи вивчення проблеми (діагностування), що передбачає застосування методів, що дають змогу дос¬товірно і повно описати проблему і виявити чинники, що призвели до неї. Важливе місце належить методам накопичення, оброблення та аналізу інформації, фак¬торного аналізу, порівняння, аналогії тощо. Вибір мето¬дів залежить від характеру та змісту проблеми, термінів і коштів, виділених для її вивчення. Зокрема, значного поширення набули дві групи методів: методи економіч¬ного аналізу та прогнозування. Їх застосовують з метою об''єктивного оцінювання поточного стану фірми і пе¬редбачення «що буде далі, якщо нічого не змінювати». Ці методи опираються на статистичний матеріал мину¬лих періодів у певній сфері діяльності.

ВИСНОВОК

У роботі була розглянута класифікація рішень за різними

класифікаційними ознаками. За цими ознаками рішення поділяються на

традиційні - нетипові, стратегічні - тактичні - операційні, глобальні -

локальні, довгострокові - короткострокові, формалізовані - неформалізовані

та ін.

В залежності від типу проблеми обирається відповідна технологія прийняття управлінських рішень. Серед найчастіше застосовуваних технологія «Управління за результатами», «Управління шляхом постійних перевірок та вказівок», «Управління в виняткових випадках», «Управління на базі штучного інтелекту», «Управління на базі активізації діяльності персоналу».

Запрограмовані рішення, типові для ситуацій, які повторюються, приймаються з дотриманням конкретної послідовності етапів. Нові або складні ситуації вимагають незапрограмованих рішень, у цьому випадку керівник сам обирає процедуру прийняття рішень.

Існує багато методів обробки та реалізації управлінських рішень, найбільш відомі з них були розглянуті в роботі : аналітичні, статистичні, метод сценаріїв, дерево рішень, евристичні, експертні, методи математичного програмування. В залежності в ступеня повторюваності проблеми, її складності, досвіду керівника та підлеглих обирається оптимальний для вирішення цієї проблеми метод.

Необхідність прийняття рішень пояснюється свідомим і цілеспрямованим характером людської діяльності, виникає на всіх етапах процесу керування і складає частину будь-якої функції менеджменту.

Прийняття рішень (управлінських) в організаціях має ряд відмінностей від вибору окремої людини, тому що є не індивідуальним, а груповим процесом.

Комплексний характер проблем сучасного менеджменту вимагає комплексного, усебічного їхнього аналізу, тобто участі групи менеджерів і фахівців, що призводить до розширення колегіальних форм прийняття рішень.

На прикладі ТОВ «Миро-Марк» було показано, що незважаючи на те, що менеджмент ще не настільки розвинутий в нашій країні, щоб застосовувати всі описані технології, моделі та методи свідомо, досвід керівників дозволяє застосовувати теорію менеджменту несвідомо. Кінцевий результат був досягнутий, але більш складним шляхом, ніж за умов свідомого застосування описаних методів, моделей та технологій.

Прийняття рішень є найважливішою справою в роботі менеджера. Тому вчитися приймати рішення потрібно ще в процесі навчання, а не тоді, коли від керівника вже залежить доля підприємства. Тому зараз можна вчитися не тільки на власних помилках, але і на досвіді інших людей і організацій. Приймаючи рішення, потрібно усвідомлювати, що керівник розпоряджається не тільки своєю долею, але і долями працюючих на нього людей.

Історія знає багато випадків, коли ухвалення відповідального рішення в критичний момент рятувало фірму від руйнування. Але з іншого боку, ухвалення невірного рішення може мати жахливі наслідки.