Зміст


Вступ 3
1. Поняття фантазії 4
2. Особливості розвитку фантазії дошкільників 5
3. Методи розвитку фантазії дошкільного віку 7
Висновки 10
Список використаних джерел 11

В одному із словників із психології дається наступне визначення терміну «фантазія»: 1. синонім уяви, 2. продукт уяви. Фантазія дозволяє видозмінювати дійсність, відображену в свідомості, для неї характерна транспозиція елементів реальності.
В. Іванова стверджує, що фантазія, продуктивна уява є універсальною здібністю», що забезпечує духовну активність, «взагалі творчу силу» людини, немає виду діяльності, де б не була цінною ця якість – здатність творити нове, відриватися від наявного, даного, це «постійне індивідуальне відхилення», яке зовсім не примха суб’єктивності, а творча здібність; їй по суті зобов’язаний увесь прогрес загальнолюдської культури [3].
Вагомий внесок у дослідження феномену фантазії зробили представники діяльнісного підходу. Так, зокрема, Л. Виготський зазначав, що «творчу діяльність, засновану на комбінуванні здатності нашого мозку, психологи називають фантазією або уявою». При цьому він підкреслив, що насправді ж уява як основа будь-якої творчої діяльності однаково проявляється в усіх сторонах культурного життя, роблячи можливою художню, наукову і технічну діяльність. У цьому розумінні все, що оточує нас і що зроблено рукою людини, увесь світ культури, на відміну від світу природи, - все це є продуктом людської уяви і творчості заснованої на цій уяві» [2].
В. Романець вказує на те, що «фантазія неможлива без пам’яті. Чим більше матеріалу дає пам'ять, тим більше можливостей відкривається для комбінувальної роботи фантазії. Але пам'ять може відігравати й негативну роль. Це трапляється за наявності «суцільної пам’яті», що утруднює розчленування образів та їх вільне цілеспрямоване комбінування. Для успішної творчої роботи потрібне живе вибіркове відтворення [4].

Список використаних джерел

1. Вільчинська О.С. Вікова специфіка розвитку уяви старшого дошкільника. URL: http://ecopsy.com.ua/data/zbirki/2008_16/sb16_03.pdf (Дата звернення: 26.12.2022 р.)
2. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте – М. : Просвещение, 1991. – 93 с.
3. Іванова В.В. Психологічні особливості розвитку творчих здібностей у перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку. Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць. Екологічна психологія. 2019. Том VII Вип. 47. С. 153-165
4. Романець В.А. Фантазія, пізнання, творчість. Київ: Наукова думка, 1965, 151 с.
5. Чорна О.М. Особливості розвитку фантазії молодших школярів у процесі образотворчої діяльності. Проблеми сучасної психології. 2015. Вип. 28. С. 637-657

Вступ

В умовах розбудови незалежної державності й долучення України до європейського співтовариства особливої актуальності набуває проблема розвитку творчої особистості, здатної самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення та відповідати за їх реалізацію.
Особливо ця проблема стосується підростаючого покоління, від якого значною мірою залежить майбутнє нашої держави. Як відомо, основною характеристикою творчої особистості, її діяльності є творча уява, фантазія (Л. Виготський, В. Давидов, О. Дудецький, Е. Ільєнков, Г. Костюк, В. Кудрявцев, А. Петровський, В. Роменець, С. Рубінштейн). Сензитивним періодом для розвитку цієї психічної функції, за визначенням психологів, є дошкільний, а також молодший шкільний вік.

Висновки

На основі виконаного дослідження, варто зробити наступні узагальнюючі висновки:
Дітям потрібно знати, як розвинути фантазію та уяву. Дитина, у якої добре розвинена уява, виростає яскравою особистістю. Такі діти зазвичай різнобічні і легко адаптуються до змін у світі. Ця якість характеру не передається генетично, її треба розвивати.
Варто знати, як розвинути фантазію та уяву у дитини. Для цього існують три правила.
1. Уява залежить від досвіду людини. Чим більше зробила, прочитала і пережила дитина, тим багатшою буде її фантазія. Тому необхідно розширювати ерудицію.
2. Людина може фантазувати на чужому досвіді. Наприклад, вона не бачила виверження вулкану, але читала або чула про нього. Значить, вона може собі його уявити.
3. Уявні образи залежать від того, у якому настрої зараз перебуває син або дочка. Наприклад, дитина може уявити в лісі лісовиків і боятися туди увійти.
Виділяють наступні способи розвитку уваги дошкільника
- Читання художніх творів (казки, чарівні історії). Можна дочитати до певного моменту, а потім запропонувати малюкові придумати, чим закінчиться розповідь.
- Спостереження за людьми. Ви можете вийти погуляти містом, сісти в парку на лавку і запитати дитину, що вона думає про те, яким життям живе той старий у капелюсі. Або дівчина з собачкою. Якщо погода не дозволяє вийти на вулицю, то дістаньте фотографії або просто картинки і за ними придумайте свою історію.
- Рольові ігри. Нехай дитина уявить, що вона доктор, а мама чи тато - пацієнт. Так само можна зіграти в магазин, банк, бібліотеку. Цей спосіб ще буде сприяти створенню комунікаційних навичок.