ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ 6
1.1. Історичний генезис формування ринку туристичних послуг 6
1.2. Поняття та категоріальний апарат ринку туристичних послуг України 9
1.3. Ринковий потенціал ринку туристичних послуг України 17
Висновки до розділу 1 20
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ 22
2.1. Оцінка сучасного стану ринку туристичних послуг 22
2.2. Характеристика основних факторів функціонування ринку туристичних послуг 27
2.3. Ринок туристичних послуг України в контексті міжнародних відносин 35
Висновки до розділу 2 39
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОГО РИНКУ УКРАЇНИ 40
3.1. Оцінка стратегічних перспектив розвитку туристичного ринку України 40
3.2. Імплементація зарубіжного досвіду розвитку туристичного ринку України 46
Висновки до розділу 3 56
ВИСНОВКИ 57
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 62
Із вище поданого матеріалу, цілком очевидно, що туристичний ринок послуг України маж власні специфічні особливості, котрі підлягають обов’язковому врахуванню під час розвитку ринкової ніші. Нагадаємо їх [35]:
- по-перше, туристичні послуг за відповідним сегментом ринку являються невловивмими (тут мається на увазі, що турист не може спробувати купити, побачити чи доторкнутися до нього під час купівлі туру) і втрачені в часі (прибуток від послуг, які не були надані в турі). певний конкретний термін служби втрачено назавжди, потрібна гнучка цінова та збутова політика)
- по-друге, під час реалізації туристичного продукту визначається значний період між оплатою туристичного продукту та його споживанням. Основна увага тут має бути відведена надійності. (тобто гарантія відповідності очікуваної якості придбаної послуги та фактичного рівня обслуговування);
-по-третє, для туристичного ринку найбільш вагомим є фактори сезонності, котрий випливає з коливання попиту;
- по-четверте, у сфері туризму якість значною мірою залежить від конкретних виконавців, тобто обслуговуючого персоналу (гіди, гіди, кухарі, водії тощо) – працівників контактних професій.
- по-п'яте, на туристичному ринку існує об'єктивний територіальний поділ між споживачами та виробниками.
Сучасними науковцями сформовано перелік основної проблематики стратегічного розвитку туристичного ринку України через наступні положення:
Неналежний стан культурних пам’яток та природніх ресурсів. Основним наслідком зазначеної проблематики являється належна відсутність державного фінансування реконструкції історично-культурних пам’яток, у свою чергу мінімальне надходження інвестиційних вкладень в дану сферу являється наслідком недостатнього моніторингу та неналежного врегулювання нормативно-правової сфери. В контексті даної проблематики, варто окремо наголосити на тому, що значна кількість історичних пам’яток потребують досить значних сум капітальних вкладень. Те6 ж саме стосується й природничих об’єктів та комплексів, котрі мають належний рекреаційний і туристичний потенціал.
Наступною проблемою являється відсутність належних фінансових інструментів. Першочерговим тут являється відсутність державно-приватного партнерства, плаваюча градація податкових пільг для суб’єктів господарювання, котрі фактично здатні інвестувати не тільки в туристичну сферу, але й в суміжні. Заключним аспектом досліджуваної проблематики являється також обмежена здатність територіальних громад акумулювати кошти, отримані внаслідок податкових надходжень або фінансових інструментів, котрі функціонують на фондовому ринку.
Проблема стратегічного планування в середині територіальних громад. На разі основними надавачами туристичних послуг на ринку являються малі, середні та великі територіальні громади. Їх всіх об’єднує спільна і дуже цінна проблема по формуванню конкурентоспроможного туристичного продукту із безпосереднім залученням мешканців громади до даного процесу. Такий захід породжує неможливість повної популяризації туристичного регіону та цілеспрямованого, ефективного використання лікувальних та туристично-природніх ресурсів [41].
Низький рівень поінформованості. Дана проблема являється досить гострою з огляду на те, що за відсутності належної поінформованості потенційних споживачів туристичних послуг не розглядати Україну, як місце подорожі.
Ще одним недоліком відсутності належної поінформованості є відсутність повноцінної статистичної інформації, що унеможливлює повноцінний аналіз в частині організації процесу планування розвитку туристичної галузі.
Відсутність чіткої систематизації в процесі запровадження міжнародних стандартів. Тут мається на увазі, що орієнтація на застарілі критерії, на підставі котрих відбувається категоризація об’єктів туристичної інфраструктури, формуючи неузгодженість із стандартами розвинених туристичних країн впливає на послаблення конкурентоспроможності вітчизняних туристичних підприємств.
На нашу думку, основу ефективності розвитку туристичного ринку України становить узгодженість стратегічних рішень за усіма рівнями:
- міжнародним;
- національним;
- регіональним;
- місцевим.
У відповідності до Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку туризму та курортів на період до 2026 року» умовами сталого розвитку туризму визначено [39]:
- повноцінне дотримання координуючої ролі владних органів відносно реалізації туристичної політики з безпосереднім застосуванням принципів державно-приватного партнерства, належної організації науково-технічних досліджень та всебічного розвитку трудових ресурсів;
- концентрація держави на визначених завданнях розвитку туристичної сфери;
- формування загальнодержавної інформації в туристичній сфері з безпосередньою перспективою інтеграції до світової туристичної мережі;
- модернізація нормативно-правового підґрунтя відносно питань регулювання суспільних відносин та в сфері туризму;
- формування належних умов та концептуальних засад розвитку міжнародного та міжрегіонального співробітництва в туристичній сфері;
- встановлення належного бізнесового клімату та розвитку прозорих конкуренції;
- формування методологічного підґрунтя по формуванню та функціонуванню саморегулятовних організацій в туристичній сфері;
- формування національних туристичних стандартів у повній відповідності та взаємоузгодженості до міжнародних стандартів;
- популяризація України у світі, а також просування національних туристичних продуктів в світовому інформаційному просторі;
- активний розвиток туристичних територій.
Основними стратегічними цілями розвитку сфери туризму та курортів з урахуванням сучасного стану і тенденцій розвитку України на період до 2026 року є [13]:
- створення конкурентоспроможного національного туристичного продукту на засадах системної маркетингової діяльності, спрямованої на чітке позиціонування різних видів туристичних продуктів, адаптованих до вимог і очікувань споживачів;
- забезпечення ефективного і комплексного (економічного, соціального, екологічного та інноваційного) використання наявного туристичного та курортно-рекреаційного потенціалу шляхом розв’язання проблеми рекреаційного природокористування і охорони навколишнього природного середовища та удосконалення територіальної структури сфери туризму та курортів з метою розвитку туристичних територій, брендингу територій;
- системне підвищення якості інфраструктури курортів та рекреаційних територій шляхом виконання комплексної програми поетапного вдосконалення матеріально-технічної бази з використанням можливостей кластерних моделей, державно-приватного партнерства та соціального замовлення;
-удосконалення інформаційної інфраструктури рекреаційних та туристичних послуг шляхом створення центрів туристичної інформації та популяризації туристичних продуктів під час провадження ярмаркової, фестивальної та виставкової діяльності;
- забезпечення відповідності ціни та якості туристичних продуктів шляхом створення умов для оптимізації організаційно-економічної структури діяльності суб’єктів малого та середнього бізнесу у сфері туризму і розроблення національних стандартів надання туристичних послуг відповідно до міжнародних стандартів;
- організація системи якісної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців туристичного супроводу та обслуговування, інших професій сфери туризму та курортів.
У відповідності до сформованої стратегії, передбачено інтегрований підхід відносно формування та втілення державної політики в туристичній сфері на основі наступних складових:
1. галузевої (туристичні послуги, транспортні послуги, інформаційні послуги, заклади громадського харчування, торгові центри, спортивні арени, страхові компанії, тощо);
2. територіальне підпорядкування в рамках областей, регіонів, територіальних громад, туристичні території;
3. секторальні: міський, етнічний, екологічний, медичний, гастрономічний, спортивний, освітній, пізнавальний туризм
Передбачається, що реалізація зазначеної стратегії дасть змогу досягнути наступних показників [27]:
• збільшення витрат туристів під час подорожей в Україні до 80 млрд. гривень у 2026 році;
• збільшення обсягу капітальних інвестицій у сферу туризму та курортів до 6,6 млрд. гривень у 2026 році;
• забезпечення діяльності інституту саморегулівних організацій у сфері туризму та курортів (створення національної туристичної організації та відповідних регіональних туристичних організацій);
• функціонування Єдиної туристичної інформаційної системи, що містить інформацію про всі туристичні та рекреаційні ресурси країни, придатні для використання в туризмі, у тому числі об’єкти культурної спадщини та природно-заповідного фонду;
• впровадження рекомендованої Всесвітньою туристичною організацією ООН (ЮНВТО) системи сателітного рахунка;
• заснування десяти туристичних представництв за кордоном;
• лібералізація візового режиму з десятьма країнами світу, що є цільовими туристичними ринками для України.
На нашу думку, основу ефективного стратегічного розвитку туристичного ринку України в майбутній перспективі має становити:
1. Активний розвиток інвестицій в туристичний ринок як на державному, так і на приватному (внутрішньому та зовнішньому) рівнях.
2. Формування та стабільна модернізація, активний розвиток та просування туристичного бренду України в світовому просторі. І тут перше місце варто віддати журналістам та засобам масової інформації, котрі мають активно співпрацювати та сприяти всебічному масштабному інформуванню поширенню інформації про вітчизняну туристичну галузь;
3. Ініціація та сприяння масштабним проведенням туристичних виставок, культурних заходів, розширення інформуванню про українську культуру та традиції;
4. Документальна фіксація на державному рівні про встановлення вимог до якості туристичних послуг на міжнародному рівні.
5. Розробка та запровадження відповідної документації відносно спеціалізованих програм переходу України на європейські стандарти.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Брич В.Я., Охота В.І. Основні фактори впливу на функціонування готельно-ресторанних комплексів та туризму в Україні. Економіка та держава. 2018. № 8. С. 9-12
2. Галасюк С.С. Діяльність профільного міністерства Японії щодо збільшення в’їзного турпотоку. URL: http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/10950/1/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8E%D0%BA%20%D0%A1.%D0%A1.%20%D0%94%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%97%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%E2%80%99%D1%97%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D1%83.pdf (Дата звернення: 15.05.2022 р.)
3. Герасименко В.Г. Ринки туристичних послуг: стан і тенденції розвитку: монографія. Одеса: Астропринт, 2013. 334 с.
4. Горіна Г.О. Ринок туристичних послуг: управління розвитком в умовах просторової поляризації: монографія. Кривий Ріг: Видавець ФОП Чернявський Д.О., 2016. – 305 с.
5. Горіна Г.О. Місце України на міжнародному туристичному ринку. URL: http://journal.puet.edu.ua/files/journals/1/articles/1768/public/1768-2851-1-PB.pdf (Дата звернення: 13.05.2022 р.)
6. Горин Г.В. Рекреаційно-туристичний потенціал Західного регіону України у контексті транскордонного співробітництва. URL: http://ird.gov.ua/sep/sep20142(106)/sep20142(106)_171_HorynHV.pdf (Дата звернення: 24.04.2022 р.)
7. Гурова Д.Д. Сучасний стан та перспективи розвитку туризму в Японії. URL: https://web.znu.edu.ua/herald/issues/2012/FViS-2012-1/020-27.pdf (Дата звернення: 15.05.2022 р.)
8. Довгаль Д.В., Данько Н.І. Розвиток готельно-ресторанного та санаторно-курортного комплексу як складова інтенсифікації економіки України. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. — 2013. — № 1042. — С. 115—118
9. Жаліло Я.А., Ковалівська C.В., Филипенко А.О., Химинець В.В., Головка А.А. Щодо розвитку туризму в Україні в умовах підвищених епідемічних ризиків. Аналітична записка Національного інституту стратегічних досліджень. Київ, 2019. 29 с.
10. Збарський В., Грибова Д., Збарська А. Україна на світовому ринку туристичних послуг. Збірник наукових праць Євроінтеграція України та економічна безпека держави. 2021. Вип. 1(26. С. 117-129
11. Каткова Т.І. Статистичний аналіз ринку туристичних послуг. URL: file:///C:/Users/%D0%BF%D0%BA/Downloads/489-Article%20Text-911-1-10-20220402%20(1).pdf (Дата звернення: 8.05.2022 р.)
12. Кальченко С.В., Демко В.С. Стратегічні напрями розвитку туристичної галузі в Запорізькій області // збірник наукових праць ТДАТУ (економічні науки). 2019. № 1. С. 121—128.
13. Концепція Державної цільової програми розвитку галузі туризму «Мандруй Україною» до 2026 року. URL: https://mkip.gov.ua/files/pdf/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%83_%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC%D1%83_2021_public.pdf (Дата звернення: 14.05.2022 р.)
14. Колоднюк К. Історія створення туристичних підприємств та їх сучасне бізнес-планування. Східноєвропейський історичний вісник. 2017. Вип. 4. С. 129-133
15. Кучерява Г., Козак Т. Розвиток туризму у Великій Британії: особливості та перспективи. URL: https://periodicals.karazin.ua/socecongeo/article/view/15415/14392 (Дата звернення: 14.05.2022 р.)
16. Логинова Н.Ю. Туристский бизнес Великобритании: история и основные направления развития отрасли. Научный журнал «Сервис PLUS». 2015. Т.9. ғ 2. С. 19-24.
17. Мальська М., Паньків Н., Ховалко А. Історія розвитку туризму: навч. посібник. Львів. 2016. 117 с.
18. Матвієнко Н. Тенденції розвитку туризму Туреччини. URL: https://visnyk-geo.knu.ua/wp-content/uploads/2016/04/15-61.pdf (Дата звернення: 15.05.2022 р.)
19. Мілінчук О.В. Еволюція туризму як об’єкта наукових досліджень. Інтелект ХХІ. 2017. № 2. С. 300-308
20. Мельник А.О., Мамчур А.Г. Фактори впливу на зовнішньоекономічну діяльність туристичних підприємств. Економіка та управління національним господарством. 2020. Вип. 43. С. 66-71
21. Мойсеєва Н.І., Діденко Д.Ф. Генезис та особливості формування регіонального ринку туристичних послуг. Актуальні проблеми інноваційної економіки. 2018. № 4. С. 83-88
22. Момонт Т.В. Основні фактори розвитку ринку туристичних послуг. URL: https//tourlib.net/statti_ukr/momont4.htm (Дата звернення: 10.05.2022 р.)
23. Мудрак Р.П. Регіональний ринок туристичних послуг: сутність, теоретичні основи сегментації, диференціація. Український журнал прикладної економіки. 2018. Т.3. № 4. С. 118-130
24. Особливості розробки прогнозів розвитку туристичної галузі. URL: http://tourlib.net/statti_ukr/orlova2.htm
25. Офіційний сайт Всесвітньої туристичної організації – WorldTravelandTourismCounsil. URL: http://www.wttc.org/research/economic-research/.
26. Офіційний сайт Державної прикордонної служби України. URL: http://www.dpsu.gov.ua.
27. Офіційний сайт Державної статистичної служби України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua
28. Панасенко Г.С., Борщ Н.А. Хорватський ринок туристичних послуг: забезпечення конкурентоспроможності. Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна. 2021. Вип. 13. С. 186-195
29. Підгірна В.Н., Ємчук Т.В. Перспективи розвитку ринку туристичних послуг України в умовах трансформаційних змін. Економіка та управління національним господарством. 2020. Вип. 49. С. 46-50
30. Пестушко В.Ю. Туристичний ринок України як індикатор суспільних процесів. URL: http://er.nau.edu.ua: 8080/bitstream/NAU/19654/1/%.
31. Полішко Г.Г. Світовий досвід створення національних брендів. Бізнес Інформ. 2015. № 11. С. 80-85
32. Програма стимулювання економіки для подолання наслідків епідемії Covid-19: Постанова Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 р. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/uryadzatverdiv-z-doopracyuvannyam-programustimulyuvannya-ekonomiki-dlya-podolannyanaslidkiv-epidemiyi-covid-19
33. Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв'язку з дією обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID19): Закон України від 22.04.2020 р. № 3377. URL: http:// search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/info/ JI01905A.htm l
34. «Планета мандрівників»: глобальний туризм у сучасному світі // Життя. – 2017. URL: https://hromadske.ua/ posts/turyzm-v-suchasnomu-sviti.
35. Плецан Х. Стратегічні перспективи розвитку ринку туристичних послуг в Україні. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. 2021. № 4(1). С. 18-29
36. Рибалкін В. О., Хмелевський М. О., Біленко Т. І. Основи економічної теорії: навч. посібник. К. : Видавничий центр «Академія», 2002. 352 с.
37. Регіональний рейтинг Doing Business 2018: BRDO оцінює легкість ведення бізнесу в українських містах. URL: http://eu4business.eu/uk/ events/regionalnyy-reytyngdoing-business-2018brdo-ocinyuye-legkist-vedennya-biznesu-vukrayinskyh (дата звернення 02.02.2020).
38. Рейтинг туроператорів виїзного туризму // Turprofi.com.ua. – 2017. URL: http://turprofi.com.ua/rejtingi/2188- top-25-turoperatorov-vyezdnogo-turizma.
39. Розпорядження Кабінету Міністрів України Про схвалення Стратегії розвитку туризму та курортів на період до 2026 року № 168 від 16 березня 2017 року URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2017-%D1%80#Text (Дата звернення: 14.05.2022 р.)
40. Світовий атлас даних. URL: https://knoema.ru/atlas/Весь мир/Туризм (дата звернення 02.02.2020).
41. Солов'янчик А.В. Перспективи розвитку індустрії туризму та її конкурентоспроможність в сучасних умовах кризи. Теоретичні та прикладні питання економіки. 2015. № 1(30). С. 515-525
42. Слюсар С.Т. Еволюція розвитку туристичної галузі України. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3628 (Дата звернення: 23.04.2022 р.)
43. Теремко В. І. Економічна енциклопедія. К. : Академія, 2002. 456 с.
44. Туристична стратегія розвитку Туреччини до 2023 року / Міністерство культури і туризму Туреччини. Офіційний сайт URL: http: // www.kultur.gov.tr/genel/text/eng/TST2023.pdf (Дата звернення: 15.05.2022 р.)
45. Шамара І.М., Азарова К.І. Сучасний стан та перспективи розвитку ринку туристичних послуг України. Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна. Серія «Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм. 2018. Вип. 8. С. 196-203
46. Шамара І.М. Проблеми та перспективи розвитку туристичного ринку України в контексті загальноосвітніх тенденцій. Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна. Серія: Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм. 2020 Вип. 11. С. 128-139
47. Шевченко А.В., Сава Є.В. Особливості сучасного стану розвитку ринку туристичних послуг в Україні. Проблеми системного підходу в економіці. 2018. Вип. 5(67). С. 45-50
48. Юрченко С.О. Державне регулювання розвитку туристичної діяльності в Туреччині: досвід для України. Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна. Серія «Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм. 2018. Вип. 8. С. 172-180
49. Travel & Tourism continues strong growth above global GDP (press release WTTC). URL: https://www.wttc.org/about/mediacentre/pressreleases/press-releases/2019/travel-tourismcontinues-strong-growth-above-global-gdp
50. World Economic Forum. URL: http:// edclub.com.ua/ tegy/vsesvitniy-ekonomic-forum.
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. За умов сучасної трансформації національної економіки з метою нарощування обсягів надання послуг, особливої актуальності набуває осучаснення управлінських підходів відносно туристичної галузі та розробка дієвих моделей розвитку ринку туристичних послуг.
Наразі наша держава володіє значним природнім рекреаційними потенціалом, важливими культурно-історичними ресурсами, хорошим географічно-територіальним розміщенням, все це становить основу розвитку найбільш прибуткової галузі – туризму, котрий дає змогу належного виконання державою гуманітарних та соціально-економічних умов функціонування суміжних галузей та секторів.
Ринок туристичних послуг являється важливим елементом загального ринкового механізму України. Основу функціонуючого вітчизняного ринку туристичних послуг складають: туристичний попит, туристична пропозиція та ціна. Від належної взаємодії усіх зазначених елементів залежить ефективність подальшого розвитку туристичної галузі. Зазначене й обумовило вибір обраної теми та її актуальність.
Питанням формування та розвитку ринку туристичних послуг присвячено праці наступних вчених: О. Гальцева, В. Данильчук, Н. Ушенко, Т. Ткаченко, І. Черниш, М. Бондарнеко, В. Герасименко, Г. Заячковської, О. Колесник, О. Кирилової та інших, однак, досі не визначеними залишається ряд методологічних та аналітичних питань, котрі плануються до розгляду в даній роботі.
Метою роботи є теоретичне та методологічне вивчення особливостей формування ринку туристичних послуг.
Об’єктом дослідження являться сфера туризму.
Предметом дослідження є туристичний ринок.
До основних завдань дослідження в межах визначеної мети варто віднести:
- вивчення історичного генезису формування ринку туристичних послуг;
- оцінка трактування сутності поняття «ринок туристичних послуг» та його категоріального апарату;
- характеристика ринкового потенціалу ринку туристичних послуг;
- оцінка сучасного стану ринку туристичних послуг;
- огляд основних факторів функціонування ринку туристичних послуг;
- встановлення ролі ринку туристичних послуг в контексті міжнародних відносин;
- окреслення статегічних перспектив розвитку туристського ринку України;
- визначення напрямків та шляхів імплементації зарубіжного досвіду туристичного ринку України.
Методи дослідження. Загальнонаукові і діалектичні методи пізнання (формально-логічний, системно-функціональний, системно-порівняльний) та спеціальні методи: порівняльно-правовий, формально-юридичний, системний, моделювання і прогнозування та інші. Використання формально-логічного методу дозволило визначити, уточнювати і доповнювати окремі поняття, категорії і тим самим впорядкувати понятійно-категоріальний апарат. Системно-функціональний метод використовувався для визначення призначення, виявлення особливостей, розкриття функцій ринку туристичних послуг. Системно-порівняльний метод дозволив з’ясувати ідентичність і відмінність понять, категорій, підходів регулювання видів, ознак та умов функціонування ринку туристичних послуг.
Наукова новизна одержаних результатів відображається в тому, що в роботі з урахуванням здобутків науки здійснено комплексне дослідження етапів розвитку, безпосередньо сучасного стану та перспектив розвитку туристичного ринку України.
Практичне значення одержаних результатів. Окремі положення, які сформульовані у даній роботі, мають дискусійний характер і можуть бути базою для подальшого наукового дослідження перспектив розвитку ринку туристичних послуг
Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які містять девять підрозділів, висновків та списку використаних джерел ( найменувань). Загальний обсяг роботи складає сторінок.
ВИСНОВКИ
На основі проведеного дослідження на тему: «Розвиток ринку туристичних послуг України» варто зробити наступні узагальнюючі висновки:
Формування ринку туристичних послуг України сягає сивої давнини: так, в далекому 776 р. до н.е.стала відомою перша згадка про його існування.
В подальшому, на вітчизняному просторі ринок туристичних послуг України розвивався через призму наступних епох:
- Просвітництво;
- Індустріальна епоха;
- Постіндустріальний період;
- Період економічної кризи;
- Сучасний період.
Вивчений понятійно-категоріальний апарат ринку туристичних послуг засвідчив значну дискусійність в поглядах сучасних науковців.
Тому, на нашу думку, під ринком туристичних послуг варто розуміти документально підкріплені відносин щодо формування виваженої туристичної пропозиції виробником туристичних послуг із безпосереднім врахуванням інтересів та вподобань споживачів туристичних послуг відносно організації відпочинку, розміщення та харчування, належним формуванням розважальних заходів на основі визначеної цінової пропозиції.
Основними функціями ринку туристичних послуг в роботі віднесено: функція узгодженості виробництва та споживання туристичних продуктів; функція мотивації; функція економічного споживання; функція інформативності; функція деперсоніфікації санаційного механізму.
Основу рекреаційно-туристичного потенціалу ринку туристичних послуг України становлять: природні рекреаційні ресурси; культурно-історичні ресурси; матеріальні соціально-економічні туристичні ресурси.
До основних негативних факторів розвитку туристично потенціалу України на даному етапі віднесено: глобальний соціальний та економічний вплив поширення пандемії Covid 19; внутрішня політична нестабільність в державі пов’язана з високим рівнем корупції та активною фазою російсько-українського конфлікту; втрата туристичного потенціалу окупованих території держави; обмеженість інвестиційних потоків до вітчизняної туристичної галузі; низька якість туристичної інфраструктури та кадрового потенціалу суб’єктів ринку туристичних послуг.
Характерними особливостями вітчизняного туристичного ринку України визначено: наявність власної виробничої індустрії та надання туристичних послуг відповідним прошаркам споживачів; формування туристичних послуг та продуктів, подальше здійснення їхньої реалізації; функціональна складова туристичного ринку базується на різного рівня компетентностей; являється сферою формування робочих місць та швидкої окупності інвестицій; являється мультиплікатором росту національного доходу, валового внутрішнього продукту, розвитку регіональної інфраструктури та підвищенням рівня життя населення; володіє суттєвими перевагами в розрізі глобалізаційних процесів.
Проведена оцінка функціонального стану ринку туристичних послуг вказала на зменшення кількості туристичних операторів, зниження туристичних потоків як за внутрішніми, так і за зовнішніми туристами.
До основних факторів розвитку туристичного ринку України в роботі віднесено: демографічні, соціальні, економічні, науково-технічні, міжнародні, урбаністичні, культурно-історичні, військово-політичні, внутрішній (якість туристичних послуг, рівень обслуговування туристів, цінові, інноваційні), сезонність.
України являється активним учасником туристичного ринку, однак, аби досягти вищої планки, варто активізувати популяризацію та формування належного іміджу, формування належних конкурентних позицій.
Заключний розділ роботи присвячено визначенню основної проблематики формування та розвитку ринку туристичних послуг України, розробки рекомендацій та визначенню шляхів імплементації зарубіжного досвіду.
До основної проблематики сучасного ринку туристичних послуг України в роботі віднесено:
- неналежний стан культурних пам’яток та природніх ресурсів;
- відсутність належних фінансових інструментів;
- стратегічне планування в середині територіальних громад;
- низький рівень поінформованості;
- відсутність чіткої систематизації в процесі запровадження міжнародних стандартів.
Основу ефективного стратегічного розвитку туристичного ринку України в майбутній перспективі, на нашу думку, має становити:
1. Активний розвиток інвестицій в туристичний ринок як на державному, так і на приватному (внутрішньому та зовнішньому) рівнях.
2. Формування та стабільна модернізація, активний розвиток та просування туристичного бренду України в світовому просторі. І тут перше місце варто віддати журналістам та засобам масової інформації, котрі мають активно співпрацювати та сприяти всебічному масштабному інформуванню поширенню інформації про вітчизняну туристичну галузь;
3. Ініціація та сприяння масштабним проведенням туристичних виставок, культурних заходів, розширення інформуванню про українську культуру та традиції;
4. Документальна фіксація на державному рівні про встановлення вимог до якості туристичних послуг на міжнародному рівні.
5. Розробка та запровадження відповідної документації відносно спеціалізованих програм переходу України на європейські стандарти.
Вивчений досвід Великої Британії, Туреччини, Японії, Хорватії, дав підстави виокремити пріоритетні напрямки запозичень, наявну проблематику та перспективність запроваджень в нашій державі.
Досить суттєвими для імплементації відносно України являються наступні заходи відносно розвитку ринку туристичних послуг Туреччини:
- уряд надає значну підтримку розвитку туристичного сектору шляхом податкових преференцій та звільнення від сплати податків;
- організовано систему субсидіювання національним перевізникам та туристичним операторам, котрі безпосередньо сприяють розвитку внутрішнього та виїзного туризму;
- з метою стимулювання туристичної діяльності Турецьким Банком спільно з Фондом сприяння туризму розроблено та запроваджено кредитні пільги для туристичних суб’єктів господарювання на наступні 10 років;
- важливе значення відведено диверсифікації туристичної діяльності. В рамках зазначеного на даному етапі здійснюється максимальна популяризація медичного туризму;
- значна підтримка уряду спрямовано на розвиток фестивального та ділового туризму;
- мотиваційна складова уряду спрямована на координування та підготовку кваліфікованого кадрового потенціалу із безпосереднім впровадженням спеціалізованих освітніх програм;
- в раках державних програм розвитку ринку туристичних послуг Туреччини переважаючими є наступні положення: виділення земельних ділянок для реалізації туристичних проектів приватними суб’єктами туристичної діяльності; формування механізму відстрочки термінів сплати відсотків за кредит для інвесторів, котрі вкладають власні кошти в туристичне будівництво; формування схем мотивації та стимулювання підприємницької діяльності на основі проекту приватно-державної співпраці; фінансова підтримка проектів розвитку міського, етнічного, екологічного та сільського туризму, тощо.
Таким чином, формування туристичного ринку України відбувалося за складних історичних, соціальних, економічних умов. Сучасний стан та наявність проблематики визначають доцільність формування цілісного механізму побудови плідної співпраці представників влади та бізнесу на шляху до подальшого розвитку внутрішнього та зовнішнього ринку туристичних послуг та їх подальшої популяризації за визначеними в роботі аспектами.
