ВСТУП…………………………………………………………………...………...3

РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОГО КІНО У ХХ-ХХI СТОЛІТТІ…………………………………..…………………………….......4

1.1. Початок культурної революції………………………………..…....4

1.2. Друга половина 20-х років ХХ століття………………….………..5

1.3.Український кінематограф середини ХХ початку ХХІ століття……………………………………………………………………………6

ВИСНОВКИ……………………………………………………………..............13

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….....17

Одним із важливих завдань Країни Рад стало будівництво багато-національної культури. Почалася культурна революція - складова частина і продовження революції соціалістичної. Йшлося не лише про ліквідацію економічної відсталості, майже суцільної неписьменності, а й про докорінну соціальну перебудову, утвердження нової ідеології, нових естетичних принципів мистецтва.
Треба мати на увазі й те, що частина інтелігенції не зразу сприйняла Радянську владу. Це посилювало труднощі в творчій та виробничій перебудові кінематографа. Той, хто чесно перейшов на бік революції, брав активну участь у здійсненні організаційних і творчих заходів уряду.
«Вихідцями з яких класів були у своїй більшості представники мистецтва?» — запитувала Н. К. Крупська у статті «Головполітосвіта і мистецтво» (1921). І відповідала: «Або із буржуазії, або із інтелігенції, що обслуговувала ідейно буржуазію. І тому маса діячів мистецтва залишилась чужою революції і, в кращому випадку, думала про те, як би пронести не ушкоджено крізь бурю революції старі цінності». Пізніше і ця частина інтелігенції змушена була визнати незаперечно прогресивну суть революції і так чи інакше сприйняти її завдання, перейшовши на службу народу.
Політика партії виходила з того об'єктивного положення, що й після перемоги пролетаріату класова боротьба продовжується, набуваючи нового змісту й форм. У цих умовах соціалістична демократія відкрила перед художниками всі можливості для відтворення життя народу-переможця, ідеалів революції. Про значення Великого Жовтня не раз говорив С. Ейзенштейн. Він підкреслював, що революція дала йому «найдорожче... зробила художником».

1. Білик Б.І. Культурологія. - К., 2004.
2. Бокань В., Польовий Л. Історія культури України. - К., 2001.
3. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури - К., 2000.
4. Європейська та українська культура в нарисах. За ред. І.З.Цехмістро, В.І.Штанько, В.С.Старовойт, В.М.Леонтьєвої. - К., 2003.
5. Ілляшенко В. Історія українського кіномистецтва. – К.: Вік, 2004. – 412 с.
6. Історія української та зарубіжної культури. За ред. СМ. Клапчука. - К. 2002.
7. Кренев Р. Олександр Довженко. — М. 1997.
8. Зубавіна І.Б. Час і простір в кінематографі / І.Б.Зубавіна. – К.: Інтертехнологія, 2008. – 448 с.
9. Усовская Э.А. Постмодернизм: учебное пособие. – Мн.: «Тетра Системс», 2006. – 256 с.
10. Фидлер Л. Пересекайте границы, засыпайте рвы// Современная западная культурология: самоубийство дискурса. - М., 1993.

Велика Жовтнева соціалістична революція привела до глибинних змін в усіх сферах соціального і духовного життя народів. Народилося суспільство, в якому мистецтво стало надбанням трудящих. На початку 20-х рр.. партія і особисто В. І. Ленін визначили основні риси й шляхи становлення наймолодшого з мистецтв.

На цьому шляху виникли великі труднощі, які, крім усього, визначалися культурною відсталістю, нерівномірністю розвитку ще вчора пригнічених націй, серед яких були і такі, що не мали не лише власної літератури, театру, а й навіть писемності. Складність виховання мас у дусі комуністичної моралі полягала і в тому, що партія в нових історичних умовах поставила завдання «побудувати соціалізм з тих людей, які виховані капіталізмом, ним зіпсовані, розбещені, але зате ним і загартовані до боротьби» .

Отже, українське радянське кіно, народжене революцією, пройшло складний шлях становлення і утвердження. Спираючись на кращі традиції суміжних мистецтв, кіно виробляло свої художні засоби і принципи відтворення нової дійсності, нового героя, будівника соціалістичного суспільства.

Ще на зорі радянського кінематографа, коли робилися перші кроки у відображенні історичних подій революції, громадянської війни, відбудови народного господарства, Комуністична партія і особисто В.І. Ленін визначили основні ідейно-естетичні принципи, шлях розвитку найважливішого з усіх мистецтв. Партійність і народність, інтернаціональний пафос молодого українського радянського кіно стають визначальними в його ідейно-естетичному спрямуванні.

Український радянський кінематограф починався з хронікально-документальних стрічок, які фіксували історичні події, факти, біографії безпосередніх учасників боротьби за встановлення Радянської влади. Пізніше ці герої «образної публіцистики», що повстали проти старого світу, стануть прообразами героїв агітаційних фільмів, перших ігро¬вих стрічок.

У становленні і розвитку українського радянського кінематографа важливу роль відіграли як творчий, виробничий, організаційний досвід російського кіно, так і безпосередня участь митців Росії в кіно-процесі республіки.

Вирішальне значення для розвитку кіномистецтва на нових засадах мав ленінський декрет про націоналізацію всієї кіно - і фото-справи. Партія і уряд створили максимально сприятливі умови для розвитку кіно як дійового засобу естетичного виховання трудящих мас в дусі комуністичної моралі, відданості справі революції. Сам час покликав до життя такі фільми, які б організовували, піднімали радянських людей на виконання завдань відбудови й індустріалізації країни, колективізації села, культурного будівництва.

На початку XXI століття, з розвитком цифрових технологій запису зображення, з''явилося поняття "цифровий кінематограф" або "цифрове відео" ( англ. digital video ). Під цим терміном розуміють новий вид кінозйомки, коли кадри записуються за допомогою цифрової кінокамери прямо на цифровий носій даних. У цьому випадку кіноплівка для зйомок стає непотрібною, а кінопроектор замінюється цифровим проектором, або за допомогою лазерних рекордерів виготовляється високоякісний інтернегатив ( англ. digital intermediate ) Для друку фільмокопій. Сучасні цифрові камери забезпечують дуже високий дозвіл зображення, хорошу передачу кольору і найширший, недоступний до недавнього часу, спектр маніпуляцій з колірною гамою зображення. Цифрові технології також надають великі можливості для використання відео графіки і спец ефектів у кіно. Проте до цих пір стандартна кіноплівка (35 мм) перевершує по спроможності всі комерційно доступні цифрові камери для кіновиробництва фірм " Panavision "і" Sony ".

Докладніше див Цифрове відео, DVI, DVD, цифрова фотографія.