ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬ ІНСТИТУТУ ЗАКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ 5
1.1. Суть закриття кримінального провадження 5
1.2. Підстави закриття кримінального провадження 9
РОЗДІЛ 2 ЗАКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ СУДОМ У ЗВ''ЯЗКУ ІЗ ЗВІЛЬНЕННЯМ ОСОБИ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ 16
2.1. Сутність звільнення особи від кримінальної відповідальності як підстави для закриття справи судом 16
2.2. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності 19
РОЗДІЛ 3 ЗАКРИТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ В ЗВ''ЯЗКУ ІЗ ВІДМОВОЮ ПРОКУРОРА ВІД ОБВИНУВАЧЕННЯ 29
3.1. Підстави відмови прокурора від державного обвинувачення 29
3.2. Порядок закриття провадження в зв''язку із відмовою прокурора від підтримки обвинувачення 33
ВИСНОВКИ 39
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 42
Закінчення досудового розслідування - заключний етап стадії досудового розслідування, в рамках якого підводяться підсумки роботи слідчого і прокурора щодо вирішення завдань кримінального провадження, аналізуються всі зібрані докази, завершується проведення процесуальних дій слідчими органами, учасникам процесу надається можливість реалізувати своє право на ознайомлення зі справою, приймається підсумкове рішення у справі на стадії досудового слідства [5, с.19].
Відповідно до ст. 283 КПК України особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження. Прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
1. Актуальні питання кримінального процесу України. Навчальний посібник. / За заг. ред. Є. М. Блажівського. - Київ, 2013. - 304 c.
2. Баулін Ю.В. Звільнення від кримінальної відповідальності / Ю.В. Баулін II Вісник Асоціації кримінального права України - 2013. - № 1 (1). - С.185-207.
3. Браверман Ю.І. Вiдображення конституційних принципів в засадах кримінального провадження / Ю.І. Браверман // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. - 2013. - №5. – С.261 – 264.
4. Бреус С. Принципи кримінального провадження крізь призму нового Кримінального процесуального кодексу України / С. Бреус // Юридичний журнал. – 2012. - №9.
5. Галаган О.І., Письмений Д.П. Поняття та система засад (принципів) кримінального провадження / О.І. Галаган, Д.П. Письмений // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2013. - №4. – С.167 – 172.
6. Голубов А.Є. Диференціація процедури кримінального провадження як чинник гуманізації кримінального судочинства України / А.Є. Голубов // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2010. – №3 (№50). – С.108–117.
7. Грещук В.К. Поняття, види, підстави і форми реалізації кримінальної відповідальності / В.К. Грещук II Вісник Асоціації кримінального права України. - 2013. - № 1 (1).-С. 50-65.
8. Грошевий Ю.М. Кримінальний процес: [підруч.] / Ю.М. Грошевий, В.Я. Тацій, А.Р. Туманянц та ін.; [за ред. В.Я. Тація, Ю.М. Грошевого, О.В. Капліної, О.Г. Шило]. – Х.: Право, 2013. – 824 с.
9. Дудоров 0.0. Звільнення від кримінальної відповідальності і звільнення від покарання та його відбування: порівняльно-правова характеристика/0.0. Ду-доров, Є.О. Письменський //Вісник Національної академії прокуратури України -2010.-№3,- С. 46-52.
10. Кобернюк В. Інститут закриття кримінального про-вадження зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності: сучасний стан і перспективи / В. Кобернюк II Вісник прокуратури -2012.-№10.-С. 64-70.
11. Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України: [підруч.] / Є.Г. Коваленко, В.Т. Маляренко. — К.: Юрінком Інтер, 2008. — 688 с.
12. КозакО.С. Ефективність звільнення від кримінальної відповідальності в Україні : [моногр.] / О.С. Козак ; за ред. О.М. Бандурки. - К. : Освіта України, 2009. - 204 с.
13. Корчева Т.В. Щодо питання реалізації прав учасників процесу у кримінальному провадженні за новим Кримінальним процесуальним кодексом України / Т.В. Корчева // Форум права. - 2012. - №2. - С.367-371.
14. Кримінальний процес: підруч. / За ред. Ю.М. Грошевого та О.В. Капліної. – Х.: Право, 2010 – 608 с.
15. Кримінальний процесуальний кодекс України : на- ук.-практ. комент. / за заг. ред. проф. : В. Г. Гончаренка, В. Т. Нора, М. Є. Шумила. - К. : Юстініан, 2012. - 1224 с.
16. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. №4651-VI. // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2013. - №9-10. - №11-12, №13. - ст.88.
17. Кримінальний процесуальний кодекс України від 26 листопада 2015 р. № 4651-17 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.
18. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / за заг. ред. В. Г. Гончаренка, В. Т. Нора, М. Є. Шумила. - Харків : Право, 2012. - 844 с.
19. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. Т.1 / О.М. Бандурка, Є.М. Блажівський, Є.П. Бурдоль та ін.; за заг. ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, A.B. Портнова. - X.: Право, 2012. - 768 с.
20. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. Т.2 / Є.М. Блажівський, Ю.М. Грошевий, Ю.М. Дьомін та ін.; за заг. ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, A.B. Портнова. - X.: Право, 2012. - 664 с.
21. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / За заг. ред. В.Г. Гончаренка, В.Т. Нора, М.Є. Шумила. – К.: Юстініан, 2012. – 1224 с.
22. Кримінально-процесуальне право України: [підруч.] / За ред. Ю.П. Аленіна. — Х.: Одіссей, 2009. - 816 с.
23. Кучинська О.П. Принципи кримінального провадження в механізмі забезпечення прав його учасників: [моногр.] / О.П. Кучинська. – К.: Юрінком Інтер, 2013 – 228 с.
24. Кучинська О.П. Системність принципів кримінального провадження як визначальний фактор їх ефективного регуляторного впливу на кримінально-процесуальні відносини / О.П. Кучинська // Адвокат. – 2012. - №1 (136). – С.7 – 11.
25. Леоненко І.В. Процесуальна форма звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених особливою частиною КК України / І.В. Леоненко II Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Юридические науки». - 2013. - Т. 25 (64). - № 1.-С. 408-413.
26. Маслій О.В. Кримінальне провадження: загальна характеристика та система / О.В. Маслій // Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. – 2013. - №2. – С.20-24.
27. Меркулова В.О. Тенденції реформування інституту звільнення від кримінальної відповідальності: кримінально-правові та кримінально-процесуальні аспек- ти/В.О. Меркулова IIПівденноукраїнський правничий часопис. -2013. -№ 1.-С. 146-152.
28. Митрофанов І.І. Загальна частина кримінального права України : [навч. посіб.] / І.І. Митрофанов ; Кременчуцький національний університет імені Михайла Остро- градського. - Одеса : Фенікс, 2015. - 576 с.
29. Молдован A.B. Кримінальний процес України / A.B. Молдован, С.М. Мельник. - К.: Центр учбової літератури, 2013. - 365 с.
30. Назаров В.В., Омельяненко Г.М. Кримінальний процес України. Навчальний посібник. / В.В. Назаров, Г.М. Омельяненко. - К.: Атіка, 2008. - 584 c.
31. Пономаренко Ю.А. Форми реалізації кримінальної відповідальності за кримінальним законодавством України / Ю.А. Пономаренко II Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. Сковороди. Серія «Право». - 2013. - Вип. 20. - С. 65-72.
32. Попелюшко В.О., Лук’янчиков Є.Д. Принципи кримінального провадження у механізмі забезпечення прав його учасників / В.О. Попелюшко, Є.Д. Лук’янчиков // Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право». – 2013. – №1(7): [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lj.oa.edu.ua/articles/2013/n1/13pvopiu.pdf.
33. Сташис В.В. Концептуальні положення і система чинного Кримінального кодексу України / В.В. Сташис, B.Я. Тацій II Проблеми законності. - 2009. - № 10. - C.278-290.
34. Фріс П.Л. Кримінальне право України. Загальна частина : [підр. для студ. вищ. навч. закл.] / П.Л. Фріс. - 2-ге вид., доп. і перероб. - К. : Атіка, 2009. -512 с.
35. Хряпінський П.В. Підстави звільнення від кримінальної відповідальності за діючим законодавством / П.В. Хряпінський II Міжнародний юридичний вісник : збірник наукових праць Національного університету Державної податкової служби України. - 2014. - Вин. 1 (1).-С. 76-83.
Актуальність теми дослідження. Реформування кримінального судочинства являє собою один з пріоритетних напрямів розвитку будь-якої правової держави, оскільки саме в ньому відображено ставлення держави до прав та свобод людини.
Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 р., який набрав чинності, є значним здобутком на шляху реформування кримінально-процесуального права як однієї з основних галузей правової системи України. Важливим питанням, яке суттєво впливає на захист прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального судочинства, був і залишається інститут закриття кримінального провадження судом.
Закриття кримінальної справи відносно особи, яка помилково була визнана обвинуваченою, не менш важливо, ніж встановлення й викриття, особи, яка дійсно скоїла злочин. Невинного треба, за будь-яких обставин відгородити від даремного, помилкового обвинувачення, реабілітувати перед суспільством, відновити його репутацію. Однак захист прав і свобод людини при закритті кримінальної справи, не може бути надійним без надання зацікавленим особам можливості оскаржити дії суду
Вивченню інституту закриття кримінальної справи присвячені праці вчених, а саме таких як: Баулін Ю.В., Браверман Ю.І., Бреус С., Галаган О.І., Голубов А.Є., Грещук В.К., Грошевий Ю.М., Дудоров 0.0., Кобернюк В., Коваленко Є.Г., Козак О.С., Корчева Т.В., Кучинська О.П., Леоненко І.В., Маслій О.В., Меркулова В.О., Митрофанов І.І., Молдован A.B., Назаров В.В., Омельяненко Г.М., Погорецький М.А., Попелюшко В.О., Лук''янчиков Є.Д., Сташис В.В., Фріс П.Л. Хряпінський П.В. та інші які представленні в списку використаних джерел.
Вищезазначеним і зумовлена актуальність обраної теми курсової роботи: «Закриття кримінального провадження».
Об''єктом дослідження в роботі є кримінально-процесуальні правовідносини на стадії закриття кримінального провадження судом, предметом дослідження курсової є підстави та порядок закриття кримінального провадження судом.
Метою курсової роботи є дослідження окремих питань, пов''язаних з підставами закриття кримінального провадження судом.
Для досягнення мети поставлені наступні завдання:
1. Дослідити сутність інституту закриття кримінального провадження судом.
2. Показати підстави закриття кримінального провадження судом.
3. Охарактеризувати порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності та закриття справи судом у зв''язку із цим.
4. Дослідити порядок закриття провадження судом в зв''язку із відмовою прокурора від підтримки обвинувачення.
Методологічну основу курсової роботи складає, насамперед, всезагальний метод діалектики та розвитку в системі теорії пізнання, спрямований на виявлення закономірностей взаємодії правових аспектів, доцільних при дослідженні висновку експерта в кримінальному провадженні, а також методи історичного, порівняльно-правового, формально-логічного, структурно-функціонального.
В роботі досліджується чинне законодавство, що регулює відносини, які виникають в результаті закриття кримінального провадження судом: Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс України та інші закони і підзаконні нормативно-правові акти.
Структура роботи зумовлена як метою і завданнями курсової, логікою дослідження теми й складається з вступу, трьох розділів основної частини з підрозділами, висновків, списку використаних джерел.
Інститут закриття кримінального провадження є одним з базових інститутів кримінального процесу, зокрема, за обставин, що об''єктивно виключають можливість кримінального переслідування. До таких обставин, насамперед, належать випадки відсутності події або складу кримінального правопорушення. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Разом з тим, навіть за наявності належних доказів відсутності події кримінального правопорушення або відсутності у діях посадових осіб підприємства складу кримінального правопорушення, домогтися закриття кримінального провадження може стати непростим завданням, з огляду на норми чинного КПК України.
Відповідно до КПК України, посадова особа підприємства, стосовно якої службовими особами правоохоронних органів здійснюються слідчі та процесуальні дії у «фактовій» справі, позбавлена права клопотати перед слідчим або прокурором про закриття справи та долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження відсутності події або складу кримінального правопорушення, оскільки вона не є учасником кримінального провадження.
До пред''явлення підозри посадова особа, діяння якої розслідуються правоохоронними органами, має статус свідка. Відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 3 та ст. 65, 66 КПК України, свідок не є учасником кримінального провадження і не має права подавати слідчому або прокурору клопотання про закриття кримінального провадження та надавати докази на підтвердження своїх доводів.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчено:
протягом 1-го місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
протягом 2-х місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Відтак, норми ч. 1 ст. 219 КПК України не обмежують строки досудового розслідування у кримінальних провадженнях «за фактом», тобто у кримінальних провадженнях, у яких не повідомлялося про підозру. Це дає змогу службовим особам правоохоронних органів проводити слідчі та процесуальні дії стосовно юридичної особи та її посадових осіб (допити, тимчасовий доступ до документів та речей, обшуки, вилучення документів, оргтехніки тощо) протягом необмеженого строку.
Таким чином, якщо особа не є стороною кримінального провадження (не є підозрюваним), вона не може клопотати перед слідчим або прокурором про закриття кримінального провадження та не може надати докази на спростування фактів й обставин, які були підставою для початку досудового розслідування.
Неможливість оскарження відмови прокурора у задоволенні клопотання підозрюваного про закриття кримінального провадження
У випадку, якщо посадова особа суб''єкта господарювання є підозрюваним, відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, вона має право заявляти клопотання про закриття кримінального провадження, збирати та надавати слідчому, прокурору докази. Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 284 КПК України, лише прокурор наділений повноваженням закрити кримінальне провадження щодо підозрюваного шляхом винесення відповідної постанови.
Однак на практиці прокурори часто необґрунтовано (не навівши жодних мотивів відхилення доводів, викладених у клопотанні, та без урахування наданих підозрюваним доказів і матеріалів кримінального провадження) відмовляють у задоволенні клопотань про закриття кримінального провадження.
У такій ситуації, користуючись гарантованим ст. 55 Конституції України правом на оскарження у суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб, було б логічно оскаржити необґрунтовану відмову прокурора у закритті кримінального провадження до суду, щоб суд дав всебічну та об''єктивну оцінку наявним у матеріалах справи доказам і вирішив питання щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження.
Проте чинний КПК встановлює вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності прокурора під час досудового розслідування, які можуть бути оскаржені підозрюваним до слідчого судді (відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України). У вказаному переліку відсутня постанова прокурора про відмову у закритті кримінального провадження. Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду лише під час підготовчого провадження у суді, за правилами ст. 314-316 КПК України.
На практиці прослідковуються непоодинокі випадки, коли судді не завжди дотримуються вимог законодавства, наприклад, виносять судові рішення у формі постанови, як це було передбачено КПК I960 р., а не у формі ухвали, як це передбачено ч. З ст. 288, ч. 2 ст. 369 КПК 2012 р., що є недопустимим під час звільнення від кримінальної відповідальності.
Під час складання прокурором клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності має бути відображена доказовість підстав, передбачених КК. Ст. 286 КПК доцільно було б доповнити ч. 5 у такій редакції: «Перед складанням клопотання прокурор зобов''язаний довести підстави для звільнення від кримінальної відповідальності».
