ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАБУДОВИ ЄГИПЕТСЬКИХ МІСТ НОВОГО ТА ПІЗНЬОГО ЦАРСТВА 5
1.1. Єгипетські будівельні конструкції і форми 5
1.2. Архітектура Нового царства (1555-1090 роки до н.е.) 8
1.3. Архітектура Пізнього царства (XI ст. - 332 р. до н. е.) 16
1.4. Житлова архітектура Стародавнього Єгипту 20
РОЗДІЛ 2. ЗНАЧИМІСТЬ ЗАБУДОВ ЄГИПЕТСЬКИХ МІСТ НОВОГО ТА ПІЗНЬОГО ЦАРСТВА 24
2.1 Внесок архітектури Нового та Пізнього царства в світову культуру 24
ВИСНОВКИ 27
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 28
Основний будівельний матеріал в Єгипті – камінь (піщаник, граніт, вапняк, базальт і ін.). Єгиптяни були майстрами його видобутку і обробки. Камінь зазвичай висікали зі скель великими брилами і він оброблений в гігантські квадри доставлявся до місця будівництва. Кладка каменів здійснювалася на розчині, що складався з суміші вапна, піску і глини. Широко застосовувалася і кладка «насухо», тобто без розчину.
Єгиптяни висікали високі стрункі кам’яні брили у вигляді обелісків, які були символами сонця – великого Ра, а також величезні стовпи і колони висотою трьох і п’ятиповерхових будинків. Окремі ретельно обтесані кам’яні блоки приганяли один до одного ідеально, насухо, без розчину.
У масовому будівництві основним матеріалом для будівель служила цегла-сирець. Цегла розміром 14 на 38 см і товщиною не менше 11 см виготовлявся з суміші мулу, дрібної гальки і рубаною соломи, якими заповнювали дерев’яні форми, потім висушували на сонці [17, с.124].
Дерево, яким була бідна країна, застосовувалося економно, найчастіше в конструкціях перекриттів, дахів і для опор галерей. Найчастіше використовували стовбури пальм, зв’язки з очерету, в поєднанні з конструкціями з цегли-сирцю. Між стовпами із цегли влаштовувалися іноді гратчасті заповнення з дерева або стінка з вертикальних пальмових стовбурів
1. Асєєв Ю.С. Шедеври світової архітектури. Київ, «Радянська школа», 1982.
2. Афанасьева В., Луконин В., Померанцева Н. Искусство Древнего Египта. // Малая история искусств. Искусство Древнего Востока. – М., 1976.
3. Афонькин С.Ю. Всё о чудесах архитектуры. СПб, ООО СЗКЭО «Кристалл», 2009.
4. Брестед Д., Тураев Б., История Древнего Египта. – Мн.: Харвест, 2003.
5. Брунов Н. Очерки по истории архитектуры. Том 1. Москва, Центрполиграф, 2003.
6. В.О. Кодін, П.В.Панов. Архітектура та містобудування первісного суспільства, стародавнього і середньовічного Сходу. Видання друге, розширене та перероблене. Навчальний посібник. – Харків: ХНАМГ, – 2007
7. Всеобщая история архитектуры в 12-ти томах. Том 9. Архитектура Восточной и Юго-Восточной Азии до середины XIX в. Под ред. А.М. Прибыткова. – Л.-М.: Стройиздат, 1971.
8. Всеобщая история искусств в 6-ти томах. Том 1. Искусство Древнего мира. Под ред. А.Д. Чегодаева. – М.: Искусство, 1956.
9. Всеобщая история искусств в 6-ти томах. Том 2. Книга 2. Искусство Средних веков. Под ред. Б.В.Веймарна и Ю.Д.Колпинского. М.: Искусство, 1961.
10. Всеобщая история искусств в 5-ти томах. Том 1. Искусство Древнег Строительства храмов// Крушкол Ю.С., Мурыгина Н.Ф. Черкасова Е.А. Хрестоматия по истории Древнегомира. – М., 1975.
11. Глазычев В.Л. Архитектура. Энциклопедия. Москва, «Астрель», 2002.
12. Гнедич П.П. История искусств с древнейших времен. – М., 2000.
13. Губарева М. В., Низовский А. Ю. Сто великих храмов. – М., 2002.
14. История архитектуры. О. Шуази. Том 1,2. – М: Изд-во Академии Архитектуры, 1937.
15. Кинк Х. А. Древнеегипетский храм – М., 1979.
16. Коростовцев М. А. Писцы Древнего Египта/ Под общей редакцией А. С. Четверухина. – СПб.: Летний сад, 2001.
17. Культура древнего Египта / Отв. ред. Кацнельсон И. – М., 1976.
18. Ливрага Х. А. Фивы / Пер. с исп. – М.: Новый Акрополь, 2006.
19. Матье М.Э. Искусство Древнего Египта. – М.: Искусство, 1970.
20. Немцева Н.Б., Шваб Ю.З. Ансамбль Шах-и-Зинда: Историко-архитектурный очерк. – Ташкент: Изд. лит. и искусства, 1979.
21. Огюст Шуази. История архитектуры в 2-х томах, том 1. 1935.
22. Издательство Всесоюзной Академии Архитектуры Огюст Шуази. История архитектуры в 2-х томах, том 2. 1937.
23. Перепёлкин Ю. Я. История Древнего Египта. – СПб.: Летний сад, 2001.
24. Пунин А.Л. Искусство Древнего Египта. Раннее царство. Древнее царство.. – СПб, 2008.
25. Строительство храмов// Крушкол Ю. С., Мурыгина Н. Ф. Черкасова Е. А. Хрестоматия по истории Древнего мира. – М., 1975.
26. Шоу Я. Древний Египет. / пер. с англ. И. Сергеевой. – М.: «АСТ»; «Астрель», 2006.
27. Blakemore, History of Interior Design and Furniture: From Ancient Egypt to Nineteenth-Century Europe, John Wiley and Sons 1996.
28. Charles Gates, Ancient Cities: The Archaeology of Urban Life in the Ancient Near East and Egypt, Greece and Rome, Routledge 2003.
29. Dieter Arnold, Byron Esely Shafer Temples of Ancient Egypt, I.B.Tauris, 2005.
30. W. M. Flinders Petrie, Kahun, Gurob, and Hawara, Kegan Paul, Trench, Trübner, and Co., London 1890.
Актуальність теми. Стародавній Єгипет одна з колисок цивілізації. Багато що було створено єгиптянами в області мистецтва вперше в історії цивілізації.
Єгипет перший дав світові кам''яну архітектуру, скульптурний портрет.
Культура Стародавнього Єгипту важлива для сучасності, так як людству необхідно знати про свої найдавніші корені для кращого розуміння світової культури.
А ще досліджувати стародавній Єгипет актуально, тому що інтерес до цього у людства не вичерпується, тому що багато в цій темі загадкового і незрозумілого.
Найдавніший Єгипет розташовувався у дельті ріки Нілу та в її вузькій долині, що простягнулася на тисячі кілометрів з півночі на південь. У незапам''ятні часи ці місця являли собою непролазні болота, що кишіли зміями, крокодилами, москітами. Тільки наполеглива праця сотень поколінь єгиптян перетворила ці болота на квітучий оазис, для чого довелося побудувати греблі, канали, водосховища, найскладніші комплекси іригаційних споруд.
Особливості архітектури Стародавнього Єгипту багато в чому визначили той факт, що в цій країні не було будівельного лісу. Тому основним будівельним матеріалом був камінь.
Кам''яна архітектура Стародавнього Єгипту в першу чергу служила потребам релігії. Палаци, житлові будинки будувалися з легких і нетривких матеріалів. З каменю зводилися лише храми богів і комплекси гробниць, причому будувалися вони на століття. Природно, що саме ці кам''яні споруди дійшли до наших днів, витримавши випробування часом. Саме в Єгипті починається історія архітектури.
Кращі пам''ятники архітектури давньої цивілізації були побудовані з ідеологічних цілей. Вони демонстрували необмежену владу безсмертних фараонів. Відмінною рисою будівель стародавнього Єгипту стало велич, монументальність і масивність.
Об''єктом курсової роботи є архітектура Нового та Пізнього царства.
Предметом курсової роботи є види, методи та способи забудови єгипетських міст періоду Нового та Пізнього царства.
Мета курсової роботи. Надати опис архітектурі Нового та Пізнього царства.
Згідно заданої мети необхідно вирішити такі завдання:
1. Описати архітектуру Нового царства;
2. Описати архітектуру Пізнього царства;
3. Описати архітектуру житлових будинків єгиптян.
Курсова робота складається з 30 сторінок друкованого тексту, вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. У списку використаних джерел 30 найменувань.
Мистецтво Єгипту виявилося багатим внеском у скарбницю мистецтва стародавнього світу, а отже, й світового мистецтва. Приїжджаючи до Єгипту, творці молодого ще грецького мистецтва бачили прекрасні храми, побудовані тисячоліття тому із виробленими типами колон, портиками, побудовою залів, із давно складеним гармонійним сполученням архітектури, скульптури, кольорового рельєфу; бачили стінний живопис, чудові скульптури, різноманітні твори художнього ремесла, які відзначалися дивовижним відчуттям форми й високою майстерністю обробки матеріалу. Грецькі архаїчні пам''ятники VI ст. до н.е. віддзеркалили відомий вплив єгипетського мистецтва. Знайомство з художніми скарбами Єгипту особливо розвинулося пізніше, за часів Олександра Македонського, коли почалася тривала плодотворна взаємодія мистецтва Єгипту з мистецтвом інших народів Заходу й Сходу.
Єгиптяни удосконалили техніку обробки каміння, освоїли стояково-балочну конструкцію, поклали початок формуванню типів колон. Ними був створений монументальний образ гробниці й розроблена композиція храмів, у яких удосконалювався також синтез архітектури, монументальної скульптури та живопису. Єгипетські будівники розробили деякі методи регулярної забудови міст, розв''язали завдання перекриття та освітлення великих залів. Вони вміло використовували природне оточення, масштабні зіставлення, освітлення та властивості будівельних матеріалів для психологічного впливу на людину. Зодчі свідомо застосовували пропорційні відношення, враховували умови зорового сприйняття людини.
Для єгипетської архітектури характерна підвищена монументальність архітектурних форм, прості геометричні обриси, статичність і симетрія композиції, часто – грандіозні розміри будівель.
