Вступ

Розділ І. Огляд літературних джерел або теоретичні основи ефективності сільськогосподарського виробництва

1.1. Поняття та суть ефективності сільськогосподарського виробництва

1.2. Система показників ефективності сільськогосподарського виробництва

Розділ ІІ. Економічна ефективність рослинницьких галузей

2.1. Виробничо-економічна характеристика господарства

2.2. Місце рослинництва в економіці господарства

2.3. Динаміка та структура витрат в рослинництві

2.4. Продуктивність праці при виробництві продукції рослинництва

2.5. Економічна ефективність виробництва і реалізації, рентабельність виробництва продукції

Розділ ІІІ. Динаміка виробництва продукції та фактори ефективності галузі рослинництва

3.1. Динаміка валової продукції рослинництва на 100га с.г. угідь

3.2. Кореляційний аналіз залежності виробництва валової продукції рослинництва від енерго - та фондозабезпеченості

Висновки

Список використаних джерел

Економічну ефективність виробництва оцінюють за допомогою критерію, який зумовлюється дією економічних законів і характеризує ефективність з якісного боку. В науковому розумінні критерій — це властивість і якість ефективності, що відображує найістотнішу її суть і є основним принципом оцінки. Вихідним критерієм народногосподарської ефективності виробництва є обсяг національного доходу з розрахунку на душу населення при найменших затратах живої і уречевленої праці. Збільшення обсягів національного доходу характеризує кінцевий корисний ефект від застосування сукупних вкладень засобів виробництва і живої праці.
Підвищення ефективності виробництва означає, що на кожну одиницю витрат і застосованих ресурсів одержують більше продукції і доходу. А це має велике значення як для всього народного господарства, так і для кожного сільськогосподарського підприємства та населення країни.
По-перше, чим менше праці і ресурсів витрачається на одиницю продукції, тим більше її можна одержати при тих же засобах, та й продукція буде дешевшою! Отже, підвищення ефективності сприяє збільшенню виробництва продукції і повнішому задоволенню потреб населення.

1. А. В. Дудник, П.В. Хом'як! Застосування біостімуляторів росту при вірощуванні соняшника // Вісник аграрной науки, 2005, випуск 2
2. Агропромисловий комплекс України: Тенденції та перспективи розвітку. - К .: ІАЕ УААН, 2006. - 574 с.
3. Азізов С.П., Канівський П.К., Скупий В.М. Організація сільськогосподарського виробництва: Практикум / За ред .. Проф .. С.П. Азізова. - К .: ННЦ ІАЕ, 2005. - 270с.
4. Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. - 2-ге видання, доповнене и перероблений. - К .: КНЕУ, 2002. - 624с.
5. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. - 2-ге вид., Доп. и перероб. / К .: КНЕУ, 2004. -224с. посібник для самостійного Вивчення дисципліни. - К .: КНЕУ, 2004. - 528 с.
6. Аркуша О.С. Економіка сільського господарства: Навчальний посібник для студ. ВНЗ з економічних, технологічних и технічних спеціальностей. - К .: НМЦ, 2001. - 95с.
7. Батіг А. І. Планування та організація ДІЯЛЬНОСТІ аграрного підприємства: Посібник / За ред. А. І. Батіга. - К .: Аграрна освіта, 2003. - 425с.
8. Гаркавий В.К. Статистика. - К .: Вища школа, 1995
9. Дробот В.І. Бізнес-план СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО підприємства
10. Економіка аграрного підприємства: Підручник для екон. и техн. спеціальностей ВНЗ / С. І. Михайлов, В. В. Ярова, Г. В. Заєць та ін .; За ред .. С. І. Михайлова. - К .: Укр. Центр духів. Культури, 2004. - 396с.
11. Економіка підприємства. - К .: КНЕУ, 2005. - 528 с.
12. Економіка сільського господарства / П.П. Руснак, В.В. Жабка, М.М. Рудий, А.А. Чалий: за ред. П.П. Руснака. - Урожай, 2006. - 201 с.
13. Економіка сільського господарства. Коваленко Н.Я. - М: ЄКМОС, 1998р.
14. Завадський Й. С. Менеджмент. - К .: УФІ МБ, 1997. - 542 с.
15. Збірняк Л. Я., Полотенко М. Г. Організація і планування виробництва на сільськогосподарськіх підпріємствах. - К .: Урожай, 1999. - 351с.
16. Зінченко О. І., В. Н. Самійленко, М. А. Білоножка. Рослинництво: Підручник / За ред .. О. і. Зінченка. - К .: аграрна освіта, 2001. - 591с.; Іл ..
17. Ковальчук М. І. Економічний аналіз у сільському господарстві: Навч.-метод. посібник для самостійного Вівче. дисципліни. - К .: КНЕУ, 2002. - 282 с.
18. Лещенко Г. Г. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарськіх предприятий. - К .: Вища школа, 1986. - 390С.
19. Мацибора В. І. Економіка сільського господарства: Підручник. - К .: Вища шк., 1994. - 415с.
20. Мацибора В.І. Економіка сільського господарства. - К .: Вища школа, 2000р.
21. Методичні рекомендації з планування, обліку и Калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарськіх підприємств: Затв. Наказом Міністерства аграрной політики України 18.05.2001 р., № 132.
22. Нелеп В. М. Планування на аграрному підприємстві: Навч.-метод. посіб. для самост. Вівче. дисц. - К .: КНЕУ, 2002. - 280 с.
23. Нелеп В. М. Планування на аграрному підприємстві: Підручник. - 2-ге вид., Перероб. та доповнене. - К .: КНЕУ, 2004. - 495с.
24. Опря А.Т. Статистика - К .: "Урожай", 2007р.
25. Писаренко В.М. "Захист рослин: Екологічно обгрунтовані системи", Полтава: "Інтеграфіка", 2002р.
26. Савицький Ф.Е, А. А. Косинкін, Г. К. Русаков. Довідник з планування сільського господарства, М .: Колос, 1988р., 735 с.
27. Семенюк Н. А., Петренко В. Г. Економічний аналіз: Навчально-методичний посібник з економічних спеціальностей для аграрних Вищих Навчальних Закладів. К .: НМЦ, 2004. - 222с.
28. Статистика. Підручник / Головач А.В. та ін. / - К .: Вища школа, 1996.-623 с.
29. Статистика. Підручник. За ред. Герасименка. К .: Вища школа, 2000.
30. Чекотовській Е.В. Основи статистики сільського господарства. Навчальний посібник. К .: 2001
31. Ю.Мертенс В.П. Економіка сільського господарства. - К .: Вища школа, 1991

Актуальність дослідження полягає у розгляді питань, які стосуються підвищення економічної результативності сільськогосподарського виробництва. Велика кількість науковців займається цією проблематикою, розробляючи стратегічні аспекти зміцнення сільськогосподарського сектора в країні. Вони фокусуються на структурних трансформаціях галузі, оптимізації використання ресурсів - земельних, матеріально-технічних і трудових, а також на аспектах ціноутворення, формуванні ринків зерна.

Головним напрямком розвитку рослинництва повинна стати його індустріалізація, комплексна механізація, інтенсифікація та спеціалізація. Також важливими є агропромислова кооперація, яка може бути як горизонтальною, так і вертикальною. Комбінування та комплектування, створення зональних та внутрішньо зональних комплексів та агропромислових формувань також грають значущу роль у цьому контексті.

Загалом, виходячи із кризової ситуації у сільському господарстві можливий лише за умови кардинальної зміни аграрної політики та впровадження ефективних економічних механізмів, спрямованих на підтримку розвитку галузі. Досягнення цілей вимагає вдосконалення інвестиційної, фінансово-кредитної, цінової, рентної, податкової, протекціоністської, митної та страхової політики. Додатково, оптимальний вибір варіантів реалізації цих політичних заходів на рівні господарства, району та області є ключовим для максимального використання можливостей землеробства.

Проте питання щодо підвищення економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції на регіональному рівні вимагають подальшого наукового обґрунтування та практичного вирішення.

Для належного виконання роботи будуть використані літературні джерела, що розглядають аспекти планування в аграрному виробництві. Серед цих авторів варто відзначити В. М. Нелепу, В. І. Дробота, А. І. Батігу, П. Я. Збірника, С. П. Азізова та інших. Також будуть враховані праці авторів, які досліджують економіку сільськогосподарських підприємств та проводять аналіз їх діяльності, таких як В. Г. Андрійчук, В. І. Мацибора, С. І. Михайлов, Г. Г. Лещенко, М. І. Ковальчук, Н. А. Семенюк та інші.

Об'єктом дослідження є приватне підприємство «Кун», далі в тексті ПП «Кун».

Предметом дослідження є методичні та практичні аспекти питань, пов'язаних з підвищенням економічної результативності та розвитком виробництва сільськогосподарської продукції в умовах ринкової економіки

Головною метою цієї роботи було виявлення ключових викликів, що стоять перед сучасним сільським господарством, а також науково обґрунтування організаційно-економічних заходів з метою збільшення його продуктивності.

Зазначена мета визначила постановку завдань та шляхи їх вирішення:

- уточнення сутності економічної результативності виробництва сільськогосподарської продукції;

- виявлення змін, що відбулись у сільському господарстві;

- визначення найбільш важливих факторів та їх впливу на рівень економічної результативності виробництва сільськогосподарської продукції;

- обґрунтування перспектив розвитку та шляхів підвищення економічної результативності галузей рослинництва.

Провівши аналіз ПП "Кун", ми прийшли до висновку, що в цілому підприємство перебуває в стані задовільності: має вигідне місцерозташування та плідні грунти. Проте, для досягнення розвитку, воно потребує подальшого вдосконалення.

Загалом, спеціалізація підприємства відповідає вимогам даної зони розташування та наявним ресурсам. Земельні ресурси знаходяться в належному стані. Проте, збільшення трудового персоналу та покращення фінансового стану є необхідними кроками. Всі ці аспекти були включені до третього розділу цього курсового проекту.

Основною галуззю діяльності підприємства є рослинництво. І в плановому році воно цілком спрямоване на цю галузь, з відсутністю будь-якого тваринництва. Це свідчить про перехід до спеціалізованого виробництва. Такий підхід обіцяє перспективи для докладного вивчення галузі рослинництва.

Отже, ПП "Кун" представляє собою середнього розміру господарство з широкою спеціалізацією, проте основну частину виробництва сільськогосподарської продукції складає рослинництво.

Для підвищення продуктивності виробництва рослинницької продукції господарство повинно впроваджувати оптимальні системи сівозмін, що сприятиме більш ефективному використанню земельних ресурсів та допоможе запобігти виснаженню ґрунту.

Я вважаю, що важливим кроком буде поліпшення системи зрошення. Реконструкція фрегатів та систем подачі води на поля значно покращить догляд за особливим ґрунтом.

Зміна економічних відносин в агропромисловому секторі має відбутися в комплексі з заходами щодо впровадження досягнень науково-технічного прогресу, соціальної трансформації сільськогосподарських регіонів, поліпшення умов праці та життя сільських жителів. Це передбачає перш за все зв'язок оплати праці з рівнем доходів господарства.

Сучасна аграрна політика спрямована на підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва шляхом удосконалення економічних зв'язків між галузями у складі агропромислового комплексу. Це передбачає, насамперед, створення системи цін на агропродукцію, яка сприятиме спрямуванню всіх ланок агропромислового комплексу на досягнення високих кінцевих результатів і створенню умов для самостійного фінансування сільськогосподарських та переробних підприємств.