ЗМІСТ

Вступ 3

1. Поняття та характеристика договору найму будівлі 4

або іншої капітальної споруди 4

2. Права та обов''язки сторін за договором найму будівлі або іншої капітальної споруди 7

3.Договори, що підлягають нотаріальному посвідченню, та речові права на нерухомість, що потребують держреєстрації 8

Висновок 13

Список використаних джерел 15

Різні будівлі, капітальні споруди посідають важливе місце серед об'єктів цивільних правовідносин. З огляду на це з метою єдиного упорядкування відносин найму зазначених об'єктів у ЦК України передбачено п'ять самостійних норм (статті 793-797), які закріплюють особливості договору найму будівель, інших капітальних споруд: вимоги щодо його форми, реєстрації, порядку передання та повернення будівлі тощо, тобто передбачають спеціальні правила найму (оренди) таких об'єктів.
У ЦК України (§ 4 гл. 58) встановлено вимоги щодо договорів, де об'єктом є саме будівля або інша капітальна споруда. Водночас вони поширюються й на ті правовідносини, які виникають стосовно користування за плату окремими частинами будівель (інших споруд). За відсутності положень і правил у зазначеному інституті правове регулювання договору найму будівлі або іншої капітальної споруди може здійснюватися із застосуванням загальних положень про найм (оренду).
За договором найму будівлі або іншої капітальної споруди одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) за плату в тимчасове володіння та користування будівлю чи іншу капітальну споруду.

1. Конституція України: Офіц. вид. - К.: Парлам. вид-во, 2006. - 60 с.
2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2013 року (набрав чинності з 1 січня 2004 року). - К., 2013.
3. Цивільний кодекс України: Коментар. - Харків, 2013.
4. Цивільний кодекс України: Коментар / За заг. ред. Є.О. Харитонова, О.М. Калітенко. - Одеса: Юридична література, 2013. - 1080 с.
5. Житлове законодавство України. За станом законодавства на 1 червня 2013 р. «Юрінком Інтер». - К, 2013.
6. Цивільне право України: Академічний курс. Підручн. / За заг. ред Я.М. Шевченко. - Т.2. - К., 2013.
7. Цивільне право України: Підручник / Є.О. Харитонов, Н.О. Саніахметова. - К.: Істина, 2013. - 776 с.
8. Цивільне право України. Академічний курс. Підручн. / За заг. Ред.Я.М. Шевченко. - Том.1. - К., 2013.
9. Цивільне право України. Загальна частина: Посібник / І А. Бірюков, Ю.О. Заіка, B. C. Гопанчук та ш.; За ред.І.А. Бірюкова, Ю.О. Заіки. - К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2013. - 408 с.
10. Цивільний кодекс України від 16 січня 2013 р. // Голос України. - 2013. - № 45-46. - С.5-28.
11. Цивільний кодекс України від 16 січня 2013. - Офіційний вісник України. - 2013. - №11 (28.03.2013). - Ст.461.

Вступ

Протягом останніх років Верховна Рада України прийняла низку законів, так чи інакше пов''язаних з наданням житла, його приватизацією, користуванням ним та відповідальністю за порушення житлового законодавства. Кабінетом Міністрів України прийнято ряд важливих актів про утримання житлового фонду, його приватизацію, відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, проведення безоплатного капітального ремонту будинків, надання субсидій тощо. Значні сталися і в практиці розгляду судами спорів з питань житлового законодавства, зокрема тих, що пов''язані з поділом житла у будинках колгоспного двору, а також захистом права приватної власності та багато інших. Видано чимало відомчих нормативних актів, скерованих на врегулювання суспільних відносин, пов''язаних із житловими проблемами.

На усіх етапах розвитку людства проблеми житла стояли перед ним на одному з перших місць життєзабезпечення. Особливої актуальності вони набувають для нашого суспільства к період розвитку і формування ринкових відносин, коли житло стає повсякденним товаром, предметом купівлі-продажу, найму, застави, дарування, заповіту, міни. приватизації тощо. Водночас в останні роки набули поширення нові види антигромадських дій у сфері придбання житла та користування ним. Тому законодавство про житло являє собою досить мобільну галузь системи права України.

Недоліком законотворчості в Україні довгий час був її значною мірою безсистемний характер. Тому у 1994 р. почалася розробка нової концепції розвитку законодавства України, в основу якої було покладено нові уявлення про право, що ґрунтувались на ідеях громадянського суспільства та правової держави. Згідно цій концепції вирішити проблему вдосконалення цивільного законодавства могла тільки його кодифікація, що мала здійснюватися на підставі нової Конституції України, ставши складовою частиною конституційної реформи.

Висновок

Становлення України як незалежної суверенної держави можливе лише за умови надійного функціонування її економіки. Проблема розвитку житлового господарства, яке є важливою сферою економіки, необхідна складова умова переходу нашої країни до ринкової моделі економічного розвитку, що знайшло відображення і часткове вирішення у нормативно-правових актах з питань житлового законодавства.

Недосконалість фінансово-кредитної системи, централізація будівництва, реконструкції і зміст житлового фонду, обмеження у виділенні земельних дільниць і споруді індивідуального житла, відсутність стимулюючих чинників у вирішенні житлових питань значно загострили житлову проблему. Більше за 2,6 милий, сімей (в тому числі сімей, що мають право на першочергове отримання квартир) тривалий час знаходяться на обліку як потребуючі поліпшення житлових умов.

Одночасно, незважаючи на низький рівень забезпеченості громадян житлом, об''єми житлового будівництва щорічно меншають. До того ж потребують істотних змін діючі законодавчі і інші нормативні акти, регулюючі відносини в житловій сфері.

Відповідно до Конституції України держава повинна проводити курс на послідовне забезпечення права громадян на житло. Зокрема у ст.47 Конституції зазначено: ««Кожен мас право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатну або за доступну для них плату відповідно до закону.

Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду».

Проте досвід свідчить, що проблем розвитку житлового господарства дуже багато. В суспільстві висловлюється стурбованість щодо ситуації, яка склалася з забезпеченням населення житлом, а також щодо вирішення проблем, пов''язаних з приватизацією останнього.

Одним з найважливіших видів цивільних правовідносин, спрямованих на задоволення потреб громадян у житлі, є житлові зобов''язання, що випливають з договору найму житлового приміщення, з членства в житлово-будівельному чи житловому кооперативах, з деяких інших угод